Рішення

від 18.10.2019 по справі 917/1273/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.19 р. Справа № 917/1273/19

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Отюговій О.І., розглянувши справу № 917/1273/19

за позовною заявою Акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" (вул. Госпітальна, 12-Г, м. Київ) в особі Філії Полтавського обласного управління Акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України", вул. Соборності, 63а, м. Полтава, Полтавська область, 36014

до відповідачів: 1) Фермерського господарства "Алекс - Плюс", с. Мар`янівка, Карлівський район, Полтавська область, 39520;

2) ОСОБА_2 , АДРЕСА_4

про стягнення 340 617,85 грн. заборгованості

Без виклику учасників справи

Встановив :

25.07.2019 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" (вул. Госпітальна, 12-Г, м. Київ) в особі Філії Полтавського обласного управління Акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" до відповідачів : 1) Фермерського господарства "Алекс - Плюс"; 2) ОСОБА_2 про стягнення солідарно 340 617,85 грн. заборгованості.

Ухвалою від 06.08.2019 року суд звернувся до Карлівської міської ради з запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_2 та зобов`язав Карлівську міську раду у п`ятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали надіслати на адресу Господарського суду Полтавської області інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_2 .

19.08.2019 року від Виконавчого комітету Карлівської міської ради надійшла відповідь, згідно якої вбачається, що зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_2 є : АДРЕСА_4 , тобто ідентичне вказаній позивачем адресі у позовній заяві.

В тексті позовної заяви позивач заявив клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Суд ухвалою від 20.08.2019 року задовольнив клопотання позивача та прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 917/1273/19 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Сторони були належним чином та завчасно повідомлені за місцем їх реєстрації про покладені на них обов`язки, про що свідчать матеріали справи (поштові повідомлення про вручення даної ухвали наявні у матеріалах справи). Крім того, ухвала суду у даній справі була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідачі своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористалися.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

16.03.2018 року між публічним акціонерним товариством Державний ощадний банк України , повне найменування якого змінено на акціонерне товариство Державний ощадний банк України , згідно постанови Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. № 568, (далі - Банк), та Фермерським господарством АЛЕКС - ПЛЮС , (далі - Позичальник, Боржник) було укладено Договір кредитної лінії №2063/187 (далі - Кредитний договір, а.с. 24-36).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- Банк зобов`язується надати на умовах цього Договору, а Позичальник зобов`язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим Договором строки Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, комісійні винагороди та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Кредит надавався у вигляді відновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення Кредиту не пізніше 13 березня 2020 року (п. п. 2.1 - 2.3 Кредитного Договору);

- Сторони погодили суму ліміту кредитування до 31.01.2020 р. в розмірі 300 000,00 грн., з 01.02.2020 р. по 29.02.2020 р. в розмірі 200 000,00 грн. та з 01.03.2020 р. по 13.03.2020 р. в розмірі 100 000,00 грн. (п. 2.3.2 Кредитного Договору);

- Позичальник зобов`язується здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру Діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий Банківський день згідно з підпунктом 2.3.2. цього Договору (п. 2.3.3 Кредитного Договору);

- за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Банку відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених цим Договором. Процентна ставка є фіксованою та нараховується і сплачується в розмірі 19% річних, у випадку забезпечення щоквартального надходження грошових коштів на поточні рахунки, відкриті в Банку, в обсязі не менше 50,0% (П`ятдесяти) відсотків від загальної суми надходжень грошових коштів на всі поточні рахунки Позичальника, відкриті в Банку та інших банках України в такому кварталі, що визначаються виходячи з даних щоквартальних довідок всіх обслуговуючих банків Позичальника, та 21% річних, у випадку невиконання зазначеної умови. Протягом всього часу кредитування, до Позичальника застосовувалась відсоткова ставка в розмірі - 19% річних. (п. 2.7 Кредитного Договору);

- Банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання Позичальником та/або Майновим поручителем/Поручителем взятих на себе обов`язків та недотримання умов, передбачених цим Договором та/або Документами забезпечення та/або іншими договорами, укладеними Позичальником з Банком, відкликати Кредит та вимагати повернення суми Кредиту та сплати суми нарахованих процентів за користування Кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають сплаті за цим Договором), у тому числі, але не виключно, якщо Позичальник вчасно не здійснив погашення Основної суми боргу або її частини, або не сплатив проценти за користування Кредитом або будь-які інші суми, які підлягають сплаті за цим Договором та/або за будь-яким іншим договором, який укладений Позичальником з Банком з метою здійснення будь-якої кредитної операції (п. 3.2 Договору Кредитного Договору);

- відкликання Банком Кредиту здійснюється шляхом направлення Позичальнику вимоги про відкликання кредиту. Після отримання від Банку зазначеної вище вимоги про відкликання Кредиту, Позичальник зобов`язаний не пізніше 25 (двадцяти п`яти) Банківських днів з дати направлення Банком такої вимоги здійснити повне погашення заборгованості за цим Договором (в тому числі повернути Основну суму боргу, сплатити нараховані та несплачені проценти за користування Кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку до умов цього Договору) (пп. 3.2.2 Кредитного Договору);

- Банк має право відкликати Кредит (вимагати повернення суми Кредиту (Основної суми боргу) та сплати суми нарахованих процентів за користування Кредитом, разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають до сплати за цим Договором) в порядку, визначеному Договором (п.п. 5.2.6 Кредитного Договору);

- Позичальник зобов`язаний належним чином виконувати всі умови цього Договору та взяті на себе за цим Договором зобов`язання, а також зобов`язання за іншими договорами, укладеними з Банком. У випадку неналежного виконання взятих на себе зобов`язань за цим Договором на першу вимогу Банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в цьому Договорі, а також у повному обсязі всі і ниті платежі та відшкодувати завдані Збитки, (п. п. 5.3.1-5.3.2 Кредитного Договору);

- у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язань за цим Договором винна Сторона відшкодовує другій Стороні спричинені у зв`язку з цим збитки понад штрафні санкції, визначені п.7.2 та п. 7.3 цього Договору (п. 7.1-7.2 Кредитного Договору);

- у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником взятих на себе зобов`язань, порушення Позичальником строків виконання зобов`язання щодо основної суми боргу та/або сплати комісійних винагород та/або процентів за користування кредитом Банк має право застосувати - пеню на користь Банку, яка обчислюється від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення платежу, за кожен день прострочення (п. 7.2.1 Кредитного Договору);

- спори за цим Договором, врегулювання яких неможливо досягнути шляхом переговорів протягом 20 (двадцяти) календарних днів, вирішуються в судовому порядку відповідно до вимог Законодавства (п. 8.1 Кредитного Договору);

- сторони домовились про збільшення строків позовної давності відповідно до ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України до 10 (десяти) років для всіх грошових зобов`язань Позичальника (в тому числі, але не виключно, щодо повернення суми Кредиту, сплати процентів за користування ним, комісійних винагород, штрафних санкцій та інших платежів), що передбачені умовами цього Договору, (п. 9.1 Кредитного Договору).

16.03.2018 року, з метою належного виконання Позичальником своїх зобов`язань за Договором кредитної лінії №2063/187, між Публічним акціонерним товариством Державний ощадний банк України повне найменування якого змінено на акціонерне товариство Державний ощадний банк України , фермерським господарством АЛЕКС - ПЛЮС та громадянином України ОСОБА_2 (далі - Поручитель), було укладено тристоронній Договір поруки №1 (далі - Договір поруки, а.с. 37-45).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- Поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язується перед Кредитором відповідати солідарно з Боржником за виконання в повному обсязі Зобов`язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору. Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Зобов`язання у тому ж обсязі, що і Боржник, в порядку, визначеному Кредитним договором, у тому числі, але не виключно у разі : повного чи часткового невиконання Боржником Зобов`язання, зокрема щодо сплати процентів та/або повернення частини Кредиту, в тому числі згідно з графіком погашення Кредиту (за його наявності), щодо повернення Кредиту при закінченні Строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного/часткового погашення Зобов`язання за вимогою Кредитора, та/або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені Кредитним договором; не відшкодування завданих Кредитору збитків, які заподіяні внаслідок невиконання умов Кредитного договору (п. 2.1. - 2.2 Договору поруки);

- Поручитель зобов`язується самостійно контролювати дотримання та своєчасне виконання Боржником Зобов`язання перед Кредитором та виникнення зобов`язання Поручителя відповідно до цього Договору виконати Зобов`язання (п.3.2.1 Договору поруки);

- у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Боржником Зобов`язання в порядку та Строки, встановлені Кредитним договором, Кредитор набуває права вимоги до Боржника і Поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним Зобов`язанням, а Поручитель та Боржник з моменту порушення Боржником Зобов`язання відповідають перед Кредитором як солідарні боржники (п.3.2.2 Договору поруки);

- Кредитор має право вимагати виконання Зобов`язання за Кредитним договором на власний вибір, як від Боржника і Поручителя спільно, так від будь-якого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково (п.3.2.3 Договору поруки);

- у випадку направлення Кредитором Поручителю Вимоги, Поручитель зобов`язується здійснити виконання порушеного Зобов`язання протягом 10 (десяти) календарних днів з дати направлення Вимоги Кредитором та в обсязі, зазначеному у Вимозі.

Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище десятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається Кредитору відділенням зв`язку при відправленні Кредитором Поручителю зазначеного вище письмового повідомлення листом з повідомленням про вручення або дата, зазначена Поручителем (представником Поручителя) на другому примірнику вказаного вище повідомлення Кредитора, при особистому отриманні першого примірника Поручителем (представником Поручителя) від Кредитора (п.3.2.7 Договору поруки);

- у випадку, якщо Кредитор скористався своїм правом, визначеним п. 3.2.4. цього Договору, та направив Поручителю Вимогу, Вимога Кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем Зобов`язання в розмірі, визначеному Кредитором у Вимозі. Єдиною підставою для визначення Кредитором у Вимозі розміру Зобов`язання, що підлягають виконанню Поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою Кредитора для визначення грошових зобов`язань Боржника перед Кредитором за Кредитним договором (п.3.2.8 Договору поруки);

- Поручитель, зокрема, зобов`язується незалежно від зміни фінансового стану безумовно та безвідклично на умовах, визначених цим Договором, виконати в повному обсязі Зобов`язання за Кредитним договором та за цим Договором. Здійснити виконання порушеного Зобов`язання протягом 10 (десяти) календарних днів з дати направлення Вимоги від Кредитора та в обсязі, зазначеному у Вимозі (п. 4.2 Договору поруки);

- Договір Поруки вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і скріплення печатками Сторін (за наявності) та діє протягом 10 (десяти) років з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін. До всіх правовідносин, пов`язаних з укладанням та виконанням цього Договору (у тому числі щодо всіх грошових зобов`язань Поручителя - повернення суми Кредиту, сплати процентів за його користування, комісійних винагород, штрафів, пені тощо), застосовується строк позовної давності тривалістю у 10 ( десять) років (п.10.1.1 та п. 10.1.2 Договору поруки);

На виконання умов вищезазначеного Кредитного Договору, 16.03.2018 року Банк встановив фермерському господарству AЛEKC ПЛЮС кредитну лінію в сумі 300 000,00 гривень, яка за даними позивача була повністю використана Позичальником 05.04.2018 р..

Факт надання позичальнику кредитних коштів в сумі 300 000,00 гривень підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою по рахунку першого відповідача та копіями меморіальних ордерів.

За даними позивача, позичальник свої зобов`язання за Кредитним Договором щодо своєчасної сплати кредитних платежів не виконував, в зв`язку з чим, станом на 05.07.2019 року, виникла заборгованість за Договором кредитної лінії №2063/187 від 16.03.2018 p., в сумі 340 617, 85 грн., яка складається з:

- простроченого боргу за кредитом - 294 567,49 грн.;

- строкових відсотків по кредиту - 5 377,24 грн.;

- щомісячної комісії за резервування ліміту - 3,98 грн.;

- простроченої щомісячної комісії за резервування ліміту - 6,90 грн.;

- пені (за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків та комісії) - 31 664,68 грн.;

- три проценти річних - 8 997,56 грн..

21.05.2019 p. Позичальнику було надіслано вимогу за №114.20-12/1/551/42029/2019-16/ВИХ про відкликання кредиту, яка була отримана 01.06.2019 р. (копія повідомлення про вручення поштового відправлення наявна у матеріалах справи, а.с. 47).

21.05.2019 p. Поручителю було надіслано вимогу за №114.20-12/1/552/42032/2019-16/ВИХ про відкликання кредиту. Проте, як зазначає позивач, дана вимога отримана не була.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з даним позовом з вимогою щодо стягнення з відповідачів Фермерського господарства "Алекс - Плюс" та ОСОБА_2 солідарно 340 617,85 грн. заборгованості.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини по кредитному договору.

Згідно з ч. 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надано позичальнику кредит у розмірі 300 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою, яка наявна в матеріалах справи.

За приписами пп. 3, 6 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" , інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Згідно зі ст. 41 Закону України "Про Національний банк України" та ч. ч. 1, 2 ст. 68 Закону України "Про банки та банківську діяльність" Національний банк України встановлює обов`язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов`язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України № 566 від 30.12.1998 (зі змінами та доповненнями), яке діяло в період нарахування боргу по кредиту та відсотків, є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Положенням про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003р. N254 , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 липня 2003 р. за N559/7880, яке діяло в період нарахування боргу по кредиту та відсотків, визначено перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції.

Пунктом 5.1 глави 5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.

Приписами п. 5.4. Положення про організацію операційної діяльності в банках України передбачено, що особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

При цьому, п. 5.6. Положення про організацію операційної діяльності в банках України визначено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Таким чином, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 листопада 2018 року по справі № 910/1580/18.

З урахуванням вищевикладеного, суд приймає банківську виписку та копії меморіальних ордерів, як належні докази підтвердження видачі кредиту відповідачу 1 за кредитним договором.

У відповідності до п. 2.2 Кредитного договору, строк повернення кредиту було визначено до 13 березня 2020 року.

Проте враховуючи порушення позичальником строків погашення кредиту та відсотків, позивачем 21.05.2019 року було направлено відповідачу та поручителю вимоги про відкликання кредиту та термінове погашення всієї суми заборгованості за кредитним договором (копії наявні у матеріалах справи).

Як вже було зазначено вище, згідно з пп. 3.3.2 п. 3.2 Кредитного договору Відкликання Банком Кредиту (дострокове повернення Кредиту за ініціативою Банку) з підстав, визначених п.3.3.1 цього Договору здійснюється шляхом направлення Позичальнику в порядку, визначеному п.10.4 цього Договору, вимоги про відкликання кредиту. Після отримання від Банку зазначеної вище вимоги про відкликання Кредиту, Позичальник зобов`язаний не пізніше 25 (двадцяти п`яти) Банківських днів з дати направлення Банком такої вимоги здійснити повне погашення заборгованості за цим Договором (в тому числі повернути Основну суму боргу, сплатити враховані та несплачені проценти за користування Кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку відповідно до умов цього Договору).

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача 1 за кредитним договором становить 340 617, 85 грн. (в т.ч. : 294 567,49 грн. прострочений борг за кредитом, 5 377,24 грн. строкових відсотків по кредиту; 3,98 грн. щомісячної комісії за резервування ліміту; 6,90 грн. простроченої щомісячної комісії за резервування ліміту; 31 664,68 грн. пені (за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків та комісії); 8 997,56 грн. три проценти річних.

Докази погашення заборгованості позичальником та поручителем в матеріалах справи відсутні.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було заявлено до стягнення вищезазначену заборгованість солідарно з відповідачів, тобто кредитора та поручителя.

Відповідно до ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У разі порушення боржником зобов`язання. Забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Стаття 554 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Оскільки стороною основного зобов`язання є юридична особа, а фізична особа (відповідач-2) є поручителем у даному зобов`язані, слід зазначити, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017 р . господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення підсудності господарському суду щодо розгляду відповідної справи.

За таких обставин, даний спір підлягає розгляду в господарському суді.

До таких висновків прийшов Верховний Суд у складі Великої Палати у постанові від 13.03.2018р. у справі №415/2542/15-ц (провадження №14-40цс18).

Частиною 1 статті 193Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з статтями 525 , 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Стаття 530 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У статті 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов`язковим для виконання.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем 1 умов Кредитного договору та діючого законодавства, - суд визнає вимоги позивача щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором в розмірі 294 568,49 грн. (основна заборгованість) 3,98 грн. щомісячної комісії за резервування ліміту та 6,90 грн. простроченої щомісячної комісії обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідачів заборгованості за простроченими нарахованими процентами за користування кредитом та нарахованим процентам за користування основною сумою боргу, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1056-1 ЦК України , процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з п.2.7. Кредитного договору за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Банку відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених цим Договором. При нарахуванні та сплаті процентів за користування Кредитом сторони повинні керуватись наступним:

- відповідно до п. 2.7.1.1 договору розмір процентної ставки 19% процентів річних застосовується за відсутності підстав для застосування розміру процентної ставки, зазначеного в п.п. 2.7.1.2;

- відповідно до п. 2.7.1.2 договору розмір 21% процентів річних застосовується за наявності порушення Позичальником зобов`язання встановленого пунктом 5.3.7. цього Договору.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, положення абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України , за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін, може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняються.

Однак, у відповідності до п. п. 2.7.6 Кредитного договору проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт на Основну суму боргу та за строк фактичного користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту включно, та до повного погашення Основної суми боргу за цим Договором.

При цьому в п. 10.6 кредитного договору зазначено, що договір діє до повного виконання зобов`язань позичальника по цьому договору.

Отже виходячи з умов Кредитного договору проценти нараховуються позивачем, та, відповідно, сплачуються відповідачем 1 до дня фактичного повернення кредиту.

У даній справі сторонами у пункті 2.7.6 Кредитного договору з урахуванням принципу свободи договору (статті 6 , 627 ЦК України ) передбачено іншу домовленість, яка, на відміну від загального правила щомісячної виплати процентів лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, встановленого абзацом 2 частини 1 статті 1048 ЦК України , допускає нарахування Банком процентів за користування кредитом по день повного погашення заборгованості.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, не можуть бути застосовані в цій справі оскільки умовами Кредитного договору передбачений інший порядок нарахування та сплати відсотків.

Аналогічний правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 грудня 2018 року справа №913/11/18.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши розрахунок позивача по нарахованим процентам, суд дійшов висновку про правомірність та доведеність позовних вимог позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом у розмірі 5 377,24 грн.

Щодо солідарного стягнення з відповідачів пені за прострочення сплати основної суми боргу та процентів за користування основною сумою боргу у розмірі 31 664,68 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 Кредитного договору, Банком нараховано пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення платежу, за кожен день прострочення.

Крім того, п. 7.4 договору передбачено, що нарахування штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов`язань, передбачених цим договором, здійснюється до повного виконання відповідного зобов`язання, встановленого цим договором та не припиняється через шість місяців від дня, коли таке зобов`язання мало бути ним виконано.

Також, п. 2.2 Договору поруки визначено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання у тому ж обсязі, що і боржник, в порядку, визначеному кредитним договором.

Пунктом 1.1 Договору поруки визначено, що термін зобов`язання у даному договорі використовується у такому значенні : зобов`язання боржника, що випливають з кредитного договору, в тому числі, але не виключно: 4. Сплатити на користь кредитора штрафні санкції, у випадку неналежного виконання зобов`язань за кредитним договором, а також інші платежі, що підлягають сплаті згідно умов кредитного договору.

Відповідно до ст.229 ГК України , учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст.230 ГК України , штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України , штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України , неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону , обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, сума пені за порушення строків оплати основної заборгованості становить 31 173,92 грн., сума пені за порушення строків сплати відсотків за користування основою сумою боргу становить 490,52 грн.

Перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем, суд вважає його арифметично вірним, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення пені за прострочення сплати основної суми боргу та процентів за користування основною сумою боргу у розмірі 31 664,68 грн. обґрунтована та така, що підлягає задоволенню.

Щодо солідарного стягнення з відповідачів 3% річних за прострочення сплати основної суми боргу у розмірі 8 759,54 грн., 3% річних за прострочення сплати процентів за користування основною сумою боргу у розмірі 238,02 грн., суд зазначає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги порушення відповідачем графіку оплати основної суми кредиту та відсотків за кредитом та перевіривши відповідність наданого позивачем розрахунку вимогам чинного законодавства, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог позивача в частині солідарного стягнення з відповідачів 3% річних за прострочення сплати основної суми боргу у розмірі 8 759,54 грн., 3% річних за прострочення сплати процентів за користування основною сумою боргу у розмірі 238,02 грн.

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідачів.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, відповідачами не спростовані, а тому підтягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 165, ч.1, 3 ст. 202, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства Алекс-плюс (с. Мар`янівка, Карлівський район, Полтавська область, 39520, код ЄДРПОУ 36653000) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь AT Ощадбанк Акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" (вул. Госпітальна, 12-Г, м. Київ, код ЄДРПОУ 09331508) заборгованість за Договором кредитної лінії №2063/187, в сумі 340 617, 85 грн. (в т.ч. : простроченого боргу за кредитом - 294 567,49 грн.; строкових відсотків по кредиту - 5 377,24 грн.; щомісячної комісії за резервування ліміту - 3,98 грн.; простроченої щомісячної комісії за резервування ліміту - 6,90 грн.; пені (за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків та комісії) - 31 664,68 грн.; три проценти річних - 8 997,56 грн.) та 5 109,27,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.10.2019 р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М.Тимощенко