Постанова

від 18.10.2019 по справі 920/1042/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 920/1042/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2019 (головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Чорна Л.В., Разіна Т.І.) та ухвалу Господарського суду Сумської області від 04.01.2019 (суддя Коваленко О.В.) про повернення позовної заяви у справі № 920/1042/18

за позовом Заступника керівника Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Сумської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехконсалтінг"

про стягнення 340 353,03 грн збитків за користування земельними ділянками без правовстановлюючих документів

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. В грудні 2018 року Заступник керівника Сумської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом в інтересах держави в особі Сумської міської ради (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехконсалтінг" (далі - відповідач) про стягнення коштів, у якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 340 353,03 грн збитків, завданих використанням земельних ділянок, розташованих за адресою: просп. Курський, 26 в м. Суми: площею 0,2581 га, кадастровий номер 5910136600:03:002:0151 у сумі 47 749,65 грн; площею 1,5816 га, кадастровий номер 5910136600:03:002:0148 у сумі 292 603,38 грн без правовстановлюючих документів, а також стягнути з відповідача судові витрати у справі на користь прокуратури Сумської області.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали, постановленої судом першої інстанції

2. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 04.01.2019 позовну заяву від 26.12.2018 повернуто Заступнику керівника Сумської місцевої прокуратури без розгляду на підставі п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

2.1. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що Сумська міська рада в особі якої в інтересах держави звернувся Заступник керівника Сумської місцевої прокуратури з даним позовом до суду, має підстави та можливість для самостійного захисту своїх прав щодо стягнення збитків, а прокурором і позивачем не подано належних доказів неможливості такого звернення. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що у даній справі немає передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави, а твердження Заступника керівника Сумської місцевої прокуратури, що Сумська міська рада неналежним чином здійснює захист своїх прав, є безпідставним.

Короткий зміст оскаржуваної постанови, ухваленої судом апеляційної інстанції

3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2019 ухвалу Господарського суду Сумської області від 04.01.2019 залишено без змін з аналогічних підстав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Заступник прокурора міста Києва подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення скасувати, справу направити на розгляд Господарського суду Сумської області.

Аргументи учасників справи

Доводи прокурора, викладені у касаційній скарзі (узагальнено)

5. Прокурор зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права (ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру") та порушено норми процесуального права (ст.ст. 4, 7, 53, 86, 174 ГПК України), що відповідно до ст. 310 ГПК України є підставою для їх скасування.

5.1. На думку Прокурора, нездійснення захисту державних інтересів у даному випадку виявляється в усвідомленій пасивній поведінці - бездіяльності Сумської міської ради, яка є уповноваженим органом по захисту відповідних інтересів у спірних правовідносинах та така бездіяльність стала підставою для звернення прокурора до суду за захистом інтересів держави.

5.2. Господарські суди у порушення статті 86 ГПК України дійшли помилкового висновку про відсутність виключних випадків для здійснення представництва прокурором інтересів держави в суді, оскільки відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", таким випадком є нездійснення органом місцевого самоврядування захисту порушених інтересів держави.

5.3. Суди попередніх інстанцій, в порушення статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статей 2, 23 Закону України "Про прокуратуру", не врахували, що законодавець надає право прокурору на звернення з позовом до суду у разі очевидної бездіяльності органу, незалежно від притягнення до відповідальності його посадових осіб.

Позиція відповідача, викладена у відзиві на касаційну скаргу

6. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, наголошуючи на тому, що Сумська міська рада та Департамент забезпечення ресурсних платежів є самостійними та окремими юридичними особами з повним обсягом процесуальної дієздатності щодо захисту майнових інтересів територіальної громади. Документи, надані прокурором до позовної заяви, свідчать про вжиття Сумською міською радою заходів з метою приведення договірних правовідносин з відповідачем у відповідність до вимог чинного законодавства. Сама по собі обставина не звернення позивача з позовом протягом певного періоду, без з'ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.

7. Позивач відзиву на касаційну скаргу не надав, що в силу положень статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів заявника і висновків судів першої і апеляційної інстанцій

8. Відповідно до частин третьої - п'ятої статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

9. В обґрунтування заявлених позовних вимог Прокурор посилався на те, що Сумською місцевою прокуратурою проведено вивчення стану законності щодо використання земель комунальної власності на території м. Суми без правовстановлюючих документів та встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Промтехконсалтінг» 06.06.2015 на підставі договору купівлі-продажу набуло право власності на нежитлові приміщення загальною площею 4160,1 кв.м за адресою: проспект Курський, 26 в м. Суми і до цього часу продовжує бути їх власником. Зазначені приміщення розташовані на земельних ділянках комунальної власності, кадастрові номери 5910136600:03:002:0151 площею 0,2581 га та 5910136600:03:002:0148 площею 1,5816 га.

9.1. Як зазначає Прокурор, з моменту придбання нерухомого майна та до часу звернення з даним позовом, відповідач право користування земельними ділянками не оформив, договорів оренди з Сумською міською радою не уклав, орендну плату за користування земельними ділянками не сплачує. Внаслідок вищезазначених дій відповідача територіальній громаді міста Суми завдано збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі неотриманої за звичайних умов орендної плати за землю в сумі 340 353,03 грн.

9.2. Прокурор вказує, що порушення інтересів держави полягає у несплаті відповідачем коштів за використання земельної ділянки під належними їй об'єктами нерухомості та позбавляє територіальну громаду міста отримання стабільного та своєчасного доходу у вигляді орендної плати (одного із основних джерел наповнення місцевого бюджету), що ослаблює фінансову основу місцевого самоврядування, позбавляє можливості своєчасно проводити виплату заробітної плати працівникам соціальної сфери, здійснювати благоустрій, використовувати кошти на інші необхідні потреби регіону, що в свою чергу порушує економічні інтереси держави, підриває її економічне благополуччя. Розмір збитків визначено Актом комісії з визначення збитків, заподіяних територіальній громаді міста Суми внаслідок використання земельних ділянок з порушенням законодавства від 22.05.2018 та затверджено рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 14.08.2018 №415, повідомлення про необхідність сплати збитків спрямовано відповідачу 13.09.2018. Однак, заходи спрямовані на стягнення збитків в судовому порядку до цього часу не вжиті, що може призвести до пропуску як строку позовної давності, так і неможливості у подальшому виконати рішення суду.

9.3. Крім того, як вказує Прокурор, оскільки органом, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, Сумською міською радою не вжито заходів щодо захисту інтересів держави, він вбачає правові підстави для звернення з даним позовом в інтересах держави для захисту порушеного права.

9.4. До позовної заяви додано листування Сумської місцевої прокуратури з Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради з приводу звернення прокурора з позовом про стягнення збитків з відповідача, а також лист заступника керівника Сумської місцевої прокуратури від 14.12.2018 №112-15425-вих18 до Сумської міської ради, в якому повідомлялось, що Сумською місцевою прокуратурою в інтересах держави в особі Сумської міської ради заявляється позовна заява до ТОВ «Промтехконсалтінг» про стягнення 340 353,03 грн збитків.

10. Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

11. За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

12. Відповідно до пункту третього частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

13. Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):

"Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

14. У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

15. Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

16. Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

17. Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

18. У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).

19. Як убачається зі змісту позовної заяви, Прокурор, звертаючись із позовом про стягнення збитків, наголошував, що порушення інтересів держави полягає у несплаті відповідачем коштів за використання під належними йому об'єктами нерухомості та позбавляє територіальну громаду міста отримання стабільного та своєчасного доходу у вигляді орендної плати (одного із основних джерел наповнення місцевого бюджету), що, зокрема, ослаблює фінансову основу місцевого самоврядування, порушує економічні інтереси держави. Таким чином, на думку Прокурора, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

20. Водночас, пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках .

21. Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

22. Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

23. Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду у справах № 924/1237/17 і № 822/1169/17.

24. У позовній заяві Прокурор зазначав, що невжиття Сумською міською радою заходів щодо захисту інтересів держави є підставою для захисту цих прав органами прокуратури шляхом представництва інтересів у суді.

25. Підстави представництва Прокурором інтересів держави з'ясовуються насамперед судом першої інстанції, який має досить широкий розсуд (дискрецію) в оцінці підстав звернення прокурора.

26. Як вірно вказали суди попередніх інстанцій, саме лише посилання у позовній заяві Прокурора на те, що органи, уповноважені здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, неналежним чином здійснюють відповідні повноваження захисту державних інтересів, не достатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абз. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

27. Відповідно до ст. ст. 12, 122 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

28. Суди попередніх інстанцій установили, що до позовної заяви додано листування Сумської місцевої прокуратури з Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради з приводу звернення прокурора з позовом про стягнення збитків з відповідача, а також лист заступника керівника Сумської місцевої прокуратури від 14.12.2018 №112-15425-вих 18 до Сумської міської ради, в якому повідомлялось, що Сумською місцевою прокуратурою в інтересах держави в особі Сумської міської ради заявляється позовна заява до ТОВ «Промтехконсалтінг» про стягнення 340 353,03 грн збитків. Однак, і Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, і Сумська міська рада є окремими юридичними особами, які наділені правом самостійно звертатися до суду з позовом для захисту порушеного права. У даній справі прокурором визначено позивачем Сумську міську раду.

29. Апеляційний господарський суд також зазначив, що посилання прокуратури на те, що Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради не має коштів для сплати судового збору та останнім надано документи для вжиття заходів представницького характеру прокуратурою, не є підставою для звернення прокурора з даним позовом.

30. З огляду на наведене, касаційний господарський суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для повернення позову у даній справі на підставі п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України, оскільки лише посилання на звернення одного із органів місцевого самоврядування, що має право на пред'явлення відповідного позову, з проханням до прокуратури пред'явити такий позов з огляду на відсутність коштів, не може свідчити про "виключність випадку" у розумінні статті 131-1 Конституції України та не є підставою для надання прокурору статусу альтернативного суб'єкта звернення до суду для захисту інтересів держави.

31. Колегія суддів зазначає, що викладена позиція не суперечить правовій позиції стосовно представництва прокурором інтересів держави у суді, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, до закінчення перегляду судових рішень у якій зупинялось провадження у даній справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

32. Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

33. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції (частина 3 статті 304 цього Кодексу).

34. Згідно із положеннями статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

35. Доводи касаційної скарги прокурора зводяться до спонукання суду касаційної інстанції здійснити переоцінку доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду, обумовлених положеннями ч. 2 ст. 300 ГПК України, а тому не можуть бути підставами для скасування рішень господарських судів.

36. З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги Заступника прокурора міста Києва без задоволення, а судових рішень місцевого та апеляційного господарських судів без змін, як таких, що ухвалені із додержанням норм процесуального права.

37. У зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги, згідно вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1 Касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2019 та ухвалу Господарського суду Сумської області від 04.01.2019 у справі № 920/1042/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.