Рішення

від 21.10.2019 по справі 140/2521/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2521/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Володимир-Волинський ринок до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Володимир-Волинський ринок (далі - ТзОВ Володимир-Волинський ринок , позивач) звернулося з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області (далі - ГУ Держпродспоживслужба, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови №005 від 25.07.2019 про накладення штрафу в розмірі 41 730,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.08.2019 ТзОВ Володимир-Волинський ринок поштовим зв'язком отримано постанову ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області №005 від 25.07.2019 про накладення штрафу за порушення Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин , законодавства про харчові продукти та корми (далі - Закон №2042-VIII) в розмірі 41 730,00 грн., яка винесена за результатами розгляду протоколу від 27.06.2019 №001, складеного головним спеціалістом відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Володимир-Волинського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області Крень П.М. Даним протоколом встановлено порушення позивачем встановлених законодавством гігієнічних вимог до обігу, реалізації та зберігання харчових продуктів передбачених статей 20, 32, 37, 41, 45, 47, 48, 49 Закону України Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів .

Вищевказану постанову позивач вважає протиправною такою, що прийнята з грубим порушення законодавства з тих підстав, що згідно частини 10 статті 66 Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин зокрема, про час і місце розгляду справи повідомляються особі, щодо якої складено протокол не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дня її розгляду. Також, повідомлення про час і місце розгляду справи вручається особі, щодо якої складено протокол, або її представникові під розписку або надсилається їй рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення. Повідомлення про час і місце розгляду справи, надіслане рекомендованим поштовим відправленням за місцезнаходженням (місцем проживання) особи, щодо якої складено протокол, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вважається врученим незалежно від факту його отримання такою особою, Однак, дані вимоги чинного законодавства відповідачем не були дотримані, а саме, повідомлення від 16.07.2019 про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 25.07.2019 об 10:30 год. позивач отримав лише 31.07.2019, що підтверджується відповідною довідкою Укрпошти. У зв'язку з цим позивача позбавлено можливості прийняти участь в розгляді справи та подати свої заперечення, в результаті чого винесено оскаржувану постанову №005 від 25.07.2019 про накладення штрафу в розмірі 41 730,00 грн.

Крім того, зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, оператори ринку несуть відповідальність за порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів або кормів, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров'я людини або тварини, що тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі шести мінімальних заробітних плат. Проте, як вказує позивач, останній не здійснює діяльності з виробництва чи обігу харчових продуктів або кормів, оскільки основним видом діяльності є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

З врахування зазначеного позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову №005 від 25.07.2019.

Відповідно до ухвали судді від 21.08.2018 відкрито провадження у даній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін (а.с.1).

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 09.09.2019 за вих. №9.05/5011 позовні вимоги не визнав (а.с.28-34). В обґрунтування своєї позиції зазначив, що на підставі направлення №24/01 від 18.03.2019 у період з 21.03.2019 по 22.03.2019 ГУ Держпродспоживслужби була проведена планова перевірка ТзОВ Володимир-Волинський ринок , за результатами якої 21.03.2019 складено акт №10. Перевіркою встановлено, що позиваач не дотримується встановлених законодавством гігієнічних вимог до обігу, реалізації та зберігання харчових продуктів у відповідності до статей 20, 32, 37, 41, 42, 45, 47, 48, 49 Закону України Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів (далі - Закон № 771/97).

В подальшому 25.03.2019 державним ветеринарним інспектором Крень П.М. позивачу був внесений припис №4 щодо усунення виявлених порушень у строк до 31.12.2019, копія якого була вручена директору ТзОВ Володимир-Волинський ринок , про що свідчить його підпис.

27.06.2019 вищевказаним інспектором був складений протокол №001 про порушення Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин , законодавства про харчові продукти та корми. У зв'язку із відмовою представника позивача отримувати копію даного протоколу, в той же день 27.06.2019 він був направлений на адресу товариства та вручена ТзОВ Володимир-Волинський ринок 04.07.2019.

16.07.2019 на адресу ТзОВ ТзОВ Володимир-Волинський ринок було направлене повідомлення про розгляд справи про порушення Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин , законодавства про харчові продукти та корми. Дане повідомлення отримане позивачем 31.07.2019, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, а також виписка із офіційного інтернет-сайту про відстеження поштового відправлення за №4470241291287.

Протокол №001 від 27.06.2019 був розглянутий 25.07.2019 та за результатами розгляду якого винесена постанова №005 про накладення штрафу за порушення Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин , законодавства про харчові продукти та корми.

Також, відповідач вважає безпідставними та необгрунтованими твердження позивача про неправомірність постанови у зв'язку з тим, що основним видом його діяльності за КВЕД 68.20 є діяльність з надання в оренду та експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, оскільки позивач лише 12.08.2019 змінив види діяльності на які посилається при обґрунтуванні позовних вимог. Вказує, що позивач при поданні позову не надав жодних доказів які б підтверджували твердження щодо видів його діяльності дійсних станом на час проведення перевірки у період з 21.03.2019 по 22.03.2019. ТзОВ Володимир-Волинський ринок вчиняв дії, що свідчать про визнання виявлених порушень та вживав заходи для їх усунення.

Крім того, звертає увагу, що ТзОВ Володимир-Волинський ринок 26.12.2014 отримало експлуатаційний дозвіл №1, що свідчить про те, що позивач здійснює діяльність пов'язану з виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження.

Щодо твердження позивача про порушення порядку розгляду протоколу про порушення Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин , законодавства про харчові продукти та корми, відповідач зазначає, що 27.06.2019 копія протоколу була направлена на адресу ТзОВ Володимир-Волинський ринок та вручена останньому 04.07.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за №4470241175473. В подальшому16.07.2019 на адресу позивача було направлене повідомлення про розгляд справи про Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин , законодавства про харчові продукти та корми (ідентифікатор Укрпошти 4470241291287), яке було отримане позивачем 31.07.2019 про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, а також виписка із офіційного інтернет-сайту про відстеження поштового відправлення за №4470241291287. При цьому, копія протоколу та повідомлення про розгляд справи направлялась за місцезнаходженням ТзОВ Володимир-Волинський ринок зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 44700, Волинська область, місто Володимир-Волинський, вулиця Данила Галицького, будинок 3, що у повній мірі відповідає вимогам частини десятої статті 66 Закону №2042-VIII щодо порядку повідомлення осіб про розгляд справи.

З врахуванням викладеного, просить в задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив від 16.09.2019 вх. №15060 (а.с.71-72) позивач підтримав доводи, викладені у позовній заяві та наголосив, що ТзОВ Володимир-Волинський ринок не здійснює виробництва, реалізації або зберігання будь-яких харчових продуктів та кормів і тому не є оператором ринку в значенні, визначеному законодавством. Також зазначив, що в критому павільйоні за адресою Волинська область, місто Володимир-Волинський, вулиця Данила Галицького, будинок 3, діяльність з роздрібної торгівлі харчовими продуктами здійснюють суб'єкти підприємницької діяльності, які орендують у позивача торгівельні місця і зареєстровані в управлінні Держпродспоживслужби як оператори ринку. Просив позов задовольнити.

У запереченнях від 20.09.2019 вих.№9.05./5216 (а.с.81-86), відповідач підтримав позицію викладену у відзиві на позовну заяву.

Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.

Перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини.

Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Судом встановлено, що на підставі направлення №24/01 від 18.03.2019 про проведення заходу державного нагляду (контролю), річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на 2019 рік, наказу ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області №24/01 від 18.03.2019 у період з 21.03.2019 по 22.03.2019 ГУ Держпродспоживслужби була проведена планова перевірка ТзОВ Володимир-Волинський ринок (а.с.40).

За результатами проведеної перевірки складено акт №10 від 21.03.2019, яким встановлено, що ТзОВ Володири-Волинський ринок не дотримується встановлених законодавством гігієнічних вимог до обігу, реалізації та зберігання харчових продуктів у відповідності до статей 20, 32, 37, 41, 42, 45, 47, 48, 49 Закону України Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів (а.с.41-56).

Зокрема, перевіркою виконання вимог законодавства України стосовно забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та вимог щодо поводження з харчовими продуктами встановлено наступне: критий павільйон ринку для реалізації харчових продуктів знаходиться у неналежному санітарному стані, що несе ризик забруднення харчової продукції. Між торговими рядами наявне накопичення сміття, урни для збору сміття в неналежному стані. Поточне прибирання павільйону не проводиться. Стіни, стеля, столи в м'ясному павільйоні знаходяться у неналежному стані, пошкоджені; Відсутній доказ контролю за прибиранням, миттям та дезінфекцією мість торгівлі харчовими продуктами на ринку. Відсутнє документальне підтвердження, щодо якості проведеної дезінфекції; У критому павільйоні відмічено здійснення реалізації продукції тваринного походження (м'яса, риби) без використання холодильних вітрин та недотримання відповідних температурних режимів; Підлога в м'ясному павільйоні пошкоджена з вибоїнами, використовуються дерев'яні трапи, які брудні та пошкодженні; Робочий інвентар та ваги, що контактують з харчовими продуктами брудні, знаходяться в неналежному стані, пошкодженні. Вага для контрольного зважування м'ясної сировини пошкоджена, брудна, покрита корозією, відсутнє маркування. Холодильні камери для зберігання м'ясної сировини знаходиться у незадовільному санітарному стані. Наявна корозія. Відсутні докази щодо періодичного миття та дезінфекції; Відсутнє спеціально відведене приміщення для миття та дезінфекції торгівельного інвентарю. Прибиральний інвентар знаходиться у неналежному стані, пошкоджений, брудний та відсутнє відповідне маркування. Колоди для розрубки м'яса без металевих підставок, хрестовин. Поверхні колод мірі зношування не спилені; Відсутні протоколи відомчого лабораторного контролю щодо питної води. В критому павільйоні де здійснюється реалізація сільськогосподарської продукції, в тому числі молочної продукції відсутнє постачання питної води у кількості, яка відповідає розміру та типу потужностей; Відсутні докази проходження профілактичного медичного огляду продавців та персоналу ринку. Відсутні записи про проходження навчання щодо гігієнічних вимог до обігу харчових продуктів у його оператора ринку, невизначена періодичність такого навчання; Недієва боротьба із шкідниками та гризунами. Відсутня документація щодо проведених заходів в дератизації приміщеннях і території (а.с.52-53).

За результатами перевірки 25.03.2019 винесено припис №4 про усунення вищезазначених недоліків до 31.12.2019 (а.с.57-59).

27.06.2019 головним спеціалістом відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Володимир-Волинського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області Крень П.М. складений протокол №001 про порушення Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин , законодавства про харчові продукти та корми (а. с. 11-16, 63-65), копія якого 27.06.2019 була направлена на адресу ТзОВ Володимир-Волинський ринок та отримана позивачем 04.07.2019, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.66).

16.07.2019 на адресу ТзОВ Володимир-Волинський ринок відповідачем було направлено повідомлення про розгляд справи про порушення Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин , законодавства про харчові продукти та корми від, із змісту якого слідує, що розгляд справи про порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до обігу, реалізації та зберігання харчових продуктів відбудеться 25.07.2019 о 10:30 год. (а.с.17).

За результатом розгляду протоколу №001 від 27.06.2019 про порушення Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин , законодавства про харчові продукти та корми, 25.07.2019 ГУ Держпродспоживслужбою винесено постанову №005 про накладення на ТзОВ Володимир-Волинський ринок штрафу за порушення Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин , законодавства про харчові продукти та корми у розмірі 41 730,00 грн.

Позивач вважає дану постанову протиправною, оскільки, на його думку, відповідачем порушено порядок повідомлення та розгляду протоколу №001 від 27.06.2019 про порушення Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин , законодавства про харчові продукти та корми, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України визначено Законом України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин від 18.05.2017 № 2042-УІІІ (далі - Закон №2042-VIII).

Відповідно до статті 2 Закону №2042-VIII законодавство про державний контроль складається з Конституції України, цього Закону, Митного кодексу України, законів України Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів , Про ветеринарну медицину , Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та інших виданих відповідно до них нормативно-правових актів.

Згідно із частиною шостою статті 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов'язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин , виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного контролю, або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18. 20. 21 цього Закону.

Відповідно до статті 3 Закону №877-У державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначеному законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю).

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті і, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов'язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин , виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного контролю, або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20,21 цього Закону.

Відповідно до частини шостої статті 66 Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин , особа, щодо якої складено протокол, або її представник має право викласти у протоколі або на окремому аркуші, що додається до нього, своє пояснення щодо змісту протоколу, засвідчивши їх особистим підписом. У разі відмови особи, щодо якої складено протокол, або її представника від надання таких пояснень у протоколі робиться відповідний запис. Викладені у протоколі або на окремому аркуші, що додається до нього, пояснення свідків та/або потерпілих засвідчуються їхніми підписами.

Згідно частини 8 та 9 цієї статті Закону, справа про порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми (далі - справа) розглядається компетентним органом або його територіальними органами. Від імені зазначених органів розглядати справи мають право головні державні інспектори та головні державні ветеринарні інспектори. Справа розглядається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня отримання відповідною посадовою особою протоколу та інших матеріалів справи. За письмовим клопотанням особи, щодо якої складено протокол, розгляд справи відкладається, але не більше ніж на десять робочих днів, для подання нею додаткових матеріалів або з інших поважних причин.

Відповідно до частини десятої статті 66 Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин , час і місце розгляду справи повідомляються особі, щодо якої складено протокол, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дня її розгляду. Повідомлення про час і місце розгляду справи вручається особі, щодо якої складено протокол, або її представникові під розписку або надсилається їй рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення. Повідомлення про час і місце розгляду справи, надіслане рекомендованим поштовим відправленням за місцезнаходженням (місцем проживання) особи, щодо якої складено протокол, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вважається врученим незалежно від факту його отримання такою особою.

Відтак, суду належить перевірити доводи позивача про недотримання відповідачем процедури та порядку розгляду справи про порушення Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин , законодавства про харчові продукти та корми.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, повідомлення від 16.07.2019 про розгляд справи про порушення Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин , законодавства про харчові продукти та корми, відбудеться 25.07.2019 об 10:30 год. Дане повідомлення надіслано відповідачем на адресу ТзОВ Володимир-Волинський ринок рекомендованою кореспонденцією 16.07.2019 за штрих кодовим ідентифікатором 4470241291287, та як слідує з копії повідомлення про вручення поштового відправлення. позивач отримав його 31.07.2019 (а.с.17-зворот). Дані фактичні обставини також підтверджуються випискою із офіційного інтернет-сайту УркПошти про відстеження поштового відправлення за №4470241291287 (а.с.68). Крім того, вказана обставина також підтверджується довідкою Укрпошти від 31.07.2019 (а.с.18).

Таким чином, зазначене вище, дає підстави для висновку, що позивач про розгляд справи повідомлений пізніше ніж за п'ять робочих днів до дня її розгляду, що є порушенням частини десятої статті 66 Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин .

При цьому, суд не бере до уваги твердження представника відповідача про те, що з дати отримання протоколу (04.07.2019) до дати розгляду справи (25.07.2019) від позивача жодних зауважень, заперечень чи повідомлень щодо складеного протоколу не надходили, оскільки позивач фактично не міг знати про розгляд справи саме 25.07.2019 адже не отримував дане повідомлення.

Крім того, суд зауважує, що у повідомлені від 16.07.2019 про розгляд справи про порушення Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин , законодавства про харчові продукти та корми, зазначено, що у разі нез'явлення особи, яка притягується до відповідальності, за наявності даних про її своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотань про відкладення розгляду справи, справа розглядатиметься у її відсутності. Проте, у відповідача не було даних про своєчасне повідомлення про місце та час розгляду справи, а відтак ГУ Держпродспоживслужба не вправі була виносити оскаржувану постанову.

Аналізуючи вищевикладені обставини справи, суд приходить до висновку про порушення ГУ Держпродспоживслужби порядку розгляду справи про порушення позивачем Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин , законодавства про харчові продукти та корми, що позбавило позивача можливості прийняти участь в розгляді даної справи, надати свої пояснення, заперечення та зауваження, що стало наслідком прийняття оскаржуваної постанови.

Наведене дає підстави суду дійти висновку про недобросовісність та непослідовність дій відповідача як контролюючого органу та недотримання встановлених Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин процедур під час реалізації функцій державного контролю.

З цього приводу суд враховує позицію, викладену Європейським судом з прав людини у рішенні від 20 жовтня 2011 року у справі Рисовський проти України (заява №29979/04, пункт 70) стосовно принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, пункт 120, ECHR 2000-I, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, пункт 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, пункт 72, від 08 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), пункт 119). Суд також вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), пункт 74).

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Недотримання контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень законодавчих вимог до своєї поведінки не може мати наслідком прийняття оскаржуваної постанови. Таким чином, беручи до уваги досліджені судом обставини та письмові докази в їх сукупності, суд приходить до висновку що постанову №005 від 25.07.2019 слід визнати протиправною та скасувати.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року № 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Оцінюючи співмірність витрат позивача на правничу допомогу із складністю предмету позову та обсягу наданих робіт, суд зазначає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята статті134 КАС України).

Отже, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, належать до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин необхідні договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені в установленому порядку.

В позовній заяві позивач зазначив суми судових витрат, які позивач поніс та з великою долею ймовірності очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи, а саме: у сплаті судового збору в сумі 1 921,00 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 6 500,00 грн.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують оплату ТзОВ Володимир-Волинський ринок за надання правової допомоги адвокатом Сорокою В.Г.. коштів в сумі 6 500,00 грн. та станом на день розгляду справи, ні позивачем, а ні його представником, не надано документальне підтвердження оплати вартості наданих послуг в суму 6 500,00 грн. відтак, відсутні підстави для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6 500,00 грн.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує, що позивач сплатив судовий збір у сумі 1 921,00 грн. згідно з платіжним дорученням від 13.08.2019 №1370 (а.с.2), який зараховано до спеціального фонду державного бюджету України.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держпродспоживслужби судові витрати при сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн.

Керуючись статтями 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин , суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області про накладення штрафу за порушення Закону України Про державний контроль за дотримання законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин , законодавства про харчові продукти та корми №005 від 25.07.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Поліська Січ, 10, код ЄДРПОУ 40317441) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Володимир-Волинський ринок (44700, Волинська область, місто Володимир-Волинський, вулиця Данила Галицького, будинок 3, код ЄДРПОУ 37950488) судовий збір у розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одну гривню нуль копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський