Рішення

від 16.10.2019 по справі 200/8341/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2019 р. Справа№200/8341/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., при секретарі -Мангуш З.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паллада Гранд 18" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0092604603 від 07.05.2019 року, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Паллада Гранд 18" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0092604603 від 07.05.2019 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач не врахував, що позивач здійснює свою діяльність на території, яку згідно приписів Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції віднесено до території проведення антитерористичної операції, що свідчить про наявність у відношенні позивача обставин непереборної сили. Крім того, на думку представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Паллада Гранд 18", у контролюючого органу були відсутні повноваження щодо проведення перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних в рамках камеральної перевірки. Разом з тим, позивач не заперечує факту несвоєчасної реєстрації податкових накладних. З огляду на наведене, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0092604603 від 07.05.2019 року.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що оскаржуване відповідачем податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства, приписи Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції під час його прийняття не порушувалися, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову. Приписами п. 201.1 статті 201 та ст. 120 Податкового кодексу України визначені строки реєстрації податкових накладних та відповідальність за порушення строків такої реєстрації. Факт несвоєчасної реєстрації позивачем податкових накладних не є спірним. Відповідач вважає необґрунтованими посилання позивача на звільнення його від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, оскільки чинне законодавство не містить норм, які б звільняли платників податків від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, в тому числі у разі знаходження підприємства на території проведення антитерористичної операції. З огляду на наведене, представник Головного управління ДФС у Донецькій області просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2019 року прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Паллада Гранд 18 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0092604603 від 07.05.2019 року та відкрито провадження по справі № 200/8341/19-а. Розгляд адміністративної справи № 200/8341/19-а визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 31.07.2019 року о 15 год. 30 хв. Pозгляд справи № 200/8341/19-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Паллада Гранд 18 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0092604603 від 07.05.2019 року перенесено з 31.07.2019 року на 21.08.2019 року о 13-00 год. у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою суду від 21.08.2019 року відкладено підготовче засідання до 14-00 год. 19.09.2019 року. Продовжено строк підготовчого провадження по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Паллада Гранд 18 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0092604603 від 07.05.2019 року,- на тридцять днів з ініціативи суду.

Ухвалою суду від 19.09.2019 року закрито підготовче провадження по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Паллада Гранд 18 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0092604603 від 07.05.2019 року. Призначено судовий розгляд по суті на 15 годину 00 хвилин 16.10.2019 року.

Представники позивача та відповідача, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, до суду не з`явились.

Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Паллада Гранд 18 (код ЄДРПОУ 42157517), зареєстрований в якості юридичної особи із місцезнаходженням: 08154, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Боярка, вулиця Білогородська, будинок 61, відповідно до відомостей, що розміщені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 15.10.2019 року.

04.04.2019 Головним управлінням ДФС у Донецькій області проведено камеральну перевірку дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних за період листопад 2018 року, за результатами якої складено акт № 1736/05-99-46-03/42157517 від 04.04.2019 року (а.с.14-17).

Проведеною перевіркою встановлено порушення ТОВ Паллада Гранд 18 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за листопад 2018 року на суму ПДВ 1 410 000, 00 грн із затримкою від 61 до 365 календарних днів.

Факт порушення строку реєстрації наведених податкових накладних/розрахунків коригування позивачем не заперечується.

07.05.2019 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0092604603, яким до позивача на підставі акту перевірки № 1736/05-99-46-03/42157517 від 04.04.2019 року за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст. 201 ПК України, та згідно зі ст. 120-1 ПК України, до ТОВ Паллада Гранд 18 за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ 1 410 000,00 грн. застосовано штраф у розмірі 40 % у сумі 564 000, 00 грн (а.с. 9-10).

Реквізити податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, зареєстрованих ТОВ Паллада Гранд 18 в ЄРПН з порушенням граничних строків їх реєстрації, зазначено у розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення від 04.04.2019 року № 0092604603 (а.с.11). Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема порядок адміністрування податків і зборів, права та обов`язки платників, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України.

Як вбачається з матеріалів справи, сам факт порушення позивачем податкового законодавства щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовується позивачем, спірним є питанням звільнення позивача від відповідальності з підстав, зокрема, не охоплення предметом камеральної перевірки питань своєчасності реєстрації податкових накладних.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України (у редакції, чинній на час проведення перевірки відповідачем) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Тобто, об`єктом камеральної перевірки за положеннями цієї норми є серед іншого дані Єдиного реєстру податкових накладних. Саме аналізуючи дані цього реєстру у ході проведення камеральної перевірки Головним управлінням ДФС у Донецькій області встановило порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних за листопад 2018 року, що і стало підставою для накладення штрафу.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних, арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов`язань або свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, акцизних накладних або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, відповідальність за що передбачена статтями 120, 1201, 1202 ПК України.

Суд зауважує, що предметом камеральної перевірки, навіть у розумінні підпункту 75.1.1 пункту 75.1статті 75 ПК України в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, охоплювалось питання своєчасності реєстрації податкових накладних. Виявлення контролюючим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку або необхідності витребувати такі в останнього, достатніми є дані Єдиного реєстру податкових накладних, дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

На користь такого висновку свідчить також змістовне уточнення законодавцем правового регулювання цього питання шляхом доповнення з 1 січня 2017 року підпункту 75.1.1 абзацом другим, яким визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду по справі №803/1315/17 від 05.06.2018 року.

З огляду на наведене, суд звертає увагу, що у контролюючого органу були наявні повноваження перевірити своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому суд вважає неприйнятними посилання позивача в цій частині.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України, зокрема, визначено таке:

- при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою;

- якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин;

- якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Судом встановлено, що позивач не заперечує факт несвоєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Разом з тим зазначає, що своєчасну реєстрацію податкових накладних зробило неможливим настання обставин непереборної сили (форс-мажору). При цьому позивач посилався на Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 № 1669-VII та на те, що з активним розгортанням бойових дій в зоні проведення антитерористичної операції для платника склалася несприятлива ситуація, що позбавила можливості здійснити реєстрацію податкових накладних у межах встановлених законодавством граничних термінів, оскільки були наявні у перебої у роботі електронних ключів.

Так, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII, який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначав тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім п. 4 ст. 11 Прикінцеві та перехідні положення цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після її завершення.

Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до положень статті 10 Закону № 1669-VII, протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

За положеннями статті першої цього Закону період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Пунктом 5 ст. 11 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції передбачено обов`язок Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 жовтня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14.04.2014 року № 405/2014 у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

На виконання абзацу 3 п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1669, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

05 листопада 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1079-р, яким було зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Пунктом 3 наведеного розпорядження визнані такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 та від 05 листопада 2014 року № 1079-р.

Так, дійсно, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р м. Маріуполь включено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Однак, суд звертає увагу, що до матеріалів справи позивачем не було додано доказів на підтвердження форс-мажорних обставин, а саме сертифікату ТПП.

Разом з тим, статтею 14 -1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні (в редакції від 02.09.2014) визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) визначений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 року № 44(5), який набрав чинності з 18.12.2014 року та чинний на момент виникнення спірних правовідносин.

Статтею 6.1. вказаного Регламенту передбачено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні в редакції від 02.09.2014, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів (стаття 6.2.)

Якщо сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо, Заявник, після закінчення дії таких обставин, має право звернутися до ТПП України/регіональної ТПП для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період з дня, наступного за датою видачі сертифікату до дня їх закінчення. Засвідчення форс-мажорних обставин у такому випадку проводиться на загальних засадах відповідно до цього Регламенту.

Аналізуючи вищезазначені норми суд приходить до наступних висновків:

- на час виникнення спірних правовідносин, а саме у листопаді 2018 року, діяв Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) визначений Регламентом, що затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 року № 44(5), який і має застосовуватись до спірних правовідносин;

- Порядком передбачено, що засвідченню підлягають форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) по кожному окремому податковому та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання якого настало згідно нормативно - правових актів проте таке виконання стало неможливим через наявність зазначених обставин;

- Сертифікат не може засвідчувати форс-мажорні обставини на майбутнє. У разі якщо сертифікат про форс-мажорні обставини виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо, Заявник, після закінчення дії таких обставин, має право звернутися до ТПП України для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період саме з дня, наступного за датою видачі сертифікату до дня їх закінчення.

Суд зазначає, що аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року по справі № 805/385/17-а.

Таким чином, на переконання суду, позивач у спірних правовідносинах мав би звернутись до ТПП України після виникнення відповідних обставин щодо неможливості зареєструвати податкові накладні, оскільки засвідченню підлягають обставини непереборної сили по кожному окремому податковому обов`язку та відносно обов`язку виконання якого вже настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем не було надано доказів відносно його звернення до ТПП України щодо засвідчення обставин непереборної сили щодо неможливості зареєструвати податкові накладні у період за листопад 2018 року.

Крім того, представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Паллада Гранд 18" не надано доказів на підтвердження наявності перебоїв у роботі електронних ключів.

Жодних інших доводів на обґрунтування позиції щодо протиправності податкового повідомлення-рішення № 0092604603 від 07.05.2019 року позивачем не наведено.

Відповідно до статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами ст. 86 КАС України, суд приходить до висновку, що позивачем не надано обґрунтованих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог.

Відтак, зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на правові приписи законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

У зв`язку з відмовою в задоволені позовних вимог підстави для здійснення розподілу судових витрат відсутні. Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 139, 244-250, 255, 262, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Паллада Гранд 18" (код ЄДРПОУ 42157517, зареєстровано в якості юридичної особи із місцезнаходженням: 08154, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Боярка, вулиця Білогородська, будинок 61) до Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, 87526, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця 130 Таганрозької дивізії, будинок 114) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0092604603 від 07.05.2019 року, - відмовити у повному обсязі.

Повний текст рішення складено 21 жовтня 2019 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Голуб