Рішення
від 18.10.2019 по справі 240/5645/18
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2019 року м. Житомир

справа № 240/5645/18

категорія 111030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Коростишівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.11.2018 №0033281401 та №0033291401,-

встановив:

Дочірнє підприємство "Коростишівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради звернулося до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 21.02.2019 (вх.№3594/19), просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.11.2018:

- №0033281401 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в частині 388215 грн, з яких 258810 грн - за податковими зобов`язаннями; 129405 грн - за штрафними санкціями;

- №0033291401 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 224069 грн, з яких: 149379 грн - за податковими зобов`язаннями; 74690 грн - за штрафними санкціями.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованими та такими, що спростовуються нормами податкового законодавства. Відповідачем при обрахунку податкового зобов`язання порушено норми Податкового кодексу України, у зв`язку з чим просить позовні вимоги задовольнити.

Обґрунтовуючи протиправність прийняття податкового повідомлення-рішення від 15.11.2018 №0033281401 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток зазначає, що відповідачем не було враховано, що по рахунку 361 "Розрахунки із вітчизняними покупцями" за тими ж покупцями та в тих же значеннях числиться дебіторська заборгованість у розмірі - 57896,25 грн. Отже, борг покупців перед позивачем по рахунку 361, так само як і борг позивача перед покупцями по рахунку 6811 в тотожних значеннях є підтвердженням фактичної відсутності будь-якої заборгованості.

Щодо кредиторської заборгованості фірми "InenTrading" (США) в сумі розміром 109634 грн вказує, що в бухгалтерському обліку позивача така заборгованість взагалі не значиться, що підтверджується даними оборотно-сальдових відомостей по рахунках 362, 632 та 6812, які надавались для перевірки.

Відсутність вказаної заборгованості в бухгалтерському обліку значить про її врегулювання в порядку, передбаченому П(с)БО, в періодах до 2016 року із відповідним відображенням у податковій звітності за ті ж періоди.

Щодо завищення витрат на суми проведених ремонтів через віднесення до собівартості готової продукції понесених витрат по ремонту автомобіля КАМАЗ-43101 в сумі 417567 грн зазначає, що вказане твердження, не відповідає дійсності. Даними "Оборотної відомості по рахунку 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів", за березень 2016 року, підтверджується віднесення на рахунок 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів" із кредиту рахунку 207 "Запасні частини" та у збільшення первісної вартості автомобіля КАМАЗ-43101 вартості запчастин в сумі розміром 402981,68 грн.

Щодо витрат на ремонт автомобіля КАМАЗ-4310 НОМЕР_1 вказує, що у червні 2016 року згідно з актом на списання товарів №46 від 30.06.2016 списано запчастин на суму розміром 54297,45 грн, які віднесені до витрат зазначеного періоду, а не у збільшення первісної вартості автомобіля. Однак виконання даного ремонту було здійснено підприємством з метою підтримання об`єкта в придатному для експлуатації стані, при цьому строк корисного використання позивачем не збільшувався. Відповідачем при формуванні висновків за актом перевірки не враховано, що проведені підприємством ремонтні роботи автомобіля не призвели до збільшення його строку корисного використання, саме тому вартість ремонту автомобіля КАМАЗ-4310 НОМЕР_1 правомірно включена позивачем до складу витрат.

Щодо твердження відповідача про завищення витрат через зайве віднесення до їх складу вартості послуг по заготівлі та трелюванню деревини, отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю "Донекоресурс" в сумі розміром 852709 грн та про заниження позивачем податку на додану вартість та не зменшення суми податкового кредиту у розмірі 149379 грн, зазначає, що вказаний висновок контролюючим органом зроблено не на підставі перевірки ТОВ "Донекоресурс", а на підставі його фінансової та податкової звітності за даними інформаційної бази даних Державної фіскальної служби України та "наявної оперативної інформації".

Однак у звітності за формою І-ДФ, додатку АМ до декларацій по податку на прибуток, Звіті про фінансові результати за формою №2 чи формою №1 "Баланс" не наводиться інформація ні про субвиконавців робіт, ні про орендодавців, ресурси яких можуть використовуватись будь-яким виконавцем робіт, в тому числі і ТОВ "Донекоресурс" згідно з договором №1 від 12.01.2015.

Відповідач обмежився лише посиланням на фінансову та податкову звітність контрагента, але при цьому не врахував та не проаналізував ті первинні документи, що надавались йому позивачем в ході перевірки.

Послуги від ТОВ "Донекоресурс" надавались позивачу на підставі договору №1 від 12.01.2015. Предметом договору було виконання лісосічних робіт (суцільне рубання та санітарне рубання суцільне) згідно з лісорубними квитками в Шахворостівському та Старосілецькому лісництвах ДП "Коростишівський лісгосп АПК" ЖОКАП "Житомироблагроліс".

До договору укладались додаткові угоди, в яких конкретизувався предмет договору - вказувалось лісництво, номер лісорубного квитка, квартал, відділ, площа ділянки, ліквідна маса, вид рубки.

Окрім актів приймання-передавання наданих послуг із лісосічних робіт, "Рапортів руху лісопродукції" (форма №ЛГ-6), відповідачу також надавались наряди-акти на виконання робіт, щоденники приймання робіт, на підставі яких і складались акти приймання-передавання наданих послуг із лісосічних робіт з ТОВ "Донекоресурс".

Оборотами по дебету рахунку 26 "Готова продукція" підтверджується оприбуткування лісопродукції в бухгалтерському обліку та визнання її активом.

Зазначає, що регістрами, актами приймання-передавання наданих послуг із лісосічних робіт, "Рапортами руху лісопродукції" (форма №ЛГ-6), нарядами-актами на виконання робіт, щоденниками приймання робіт - кожен із яких підписаний посадовими особами, підтверджується реальність господарських операцій по наданню послуг по заготівлі та трелюванню деревини від ТОВ "Донекоресурс".

Вказує, що перевіркою не спростовано, ні факту повного декларування ТОВ "Донекоресурс" за спірними операціями із позивачем відповідних податкових зобов`язань, ані наявність в нього податкової правосуб`єктності.

Перевіркою підтверджується, що в бухгалтерському обліку позивача, а саме по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", віднесено до витрат придбання послуг ТОВ "Донекоресурс" (Д-т 23 - К-т 631). Отже, позивачем визнані грошові зобов`язання перед постачальником на суму витрат із надання послуг по заготівлі та трелюванню деревини від ТОВ "Донекоресурс".

Перевіркою не встановлено будь-яких недоліків в оформленні первинних документів бухгалтерського обліку, податкових накладних, чи їх невідповідності змісту господарських операцій.

Посилання відповідача на факт існування кримінального провадження №42017060000000104 від 20.09.2017 за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, службовими особами ТОВ "Донекоресурс" за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, як на належну доказову базу правомірності здійснення ним донарахувань позивачу сумі податку на прибуток та податку на додану вартість є протиправним. Зазначає, що вирок суду щодо спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ "Донекоресурс" відсутній та відповідно не міг бути підставою для висновків відповідача згідно з актом перевірки.

Вказує, що можливе невиконання ТОВ "Донекоресурс" своїх податкових зобов`язань, не може бути підставою для здійснення донарахувань позивачу.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 22.12.2018 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

Згідно з протокольною ухвалою суду від 22.01.2019 розгляд справи відкладено на 21.02.2019, у зв"язку із надходженням до суду від представника позивача клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до протокольної ухвали суду від 21.02.2019 продовжено підготовче засідання на 30 днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 21.03.2019.

Згідно з довідкою від 21.03.2019 розгляд справи відкладено на 12.04.2019 у зв"язку із надходженням до суду від представника позивача клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до протокольної ухвали суду від 12.04.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 14.05.2019.

Згідно з протокольною ухвалою суду від 14.05.2019 в судовому засіданні оголошена перерва до 29.05.2019 у зв"язку із витребування додаткових доказів у справі.

Відповідно до довідки від 29.05.2019 розгляд справи відкладено на 05.07.2019 у зв"язку із перебуванням головуючого судді у відпустці.

Згідно з довідкою від 05.07.2019 розгляд справи відкладено на 26.07.2019, у зв"язку з перебуванням головуючого судді у відрядженні.

Відповідно до довідки від 26.07.2019 судове засідання відкладено на 13.08.2019, у зв"язку із зайнятістю головуючого судді у складі колегії суддів по розгляду адміністративної справи пов"язаної з виборчим процесом.

Згідно з протокольною ухвалою суду від 13.08.2019 розгляд справи відкладено на 29.08.2019 у зв"язку із задоволенням клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Відповідно до довідки від 21.08.2019, судове засідання призначене на 29.08.2019 відкладено на 12.09.2019 у зв"язку із перебуванням головуючого судді у відпустці.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив від 21.02.2019 (вх.№3593/19) та письмових поясненнях по справі від 13.08.2019 (вх.18809/19).

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов від 11.01.2019 за (вх.№605/19) і додаткових пояснення по справі від 21.03.2019 (вх.№6161/19) та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що винесення Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є обґрунтованим та не суперечить нормам податкового законодавства.

За результатами аналізу відповідачем наявної кредиторської заборгованості на початок періоду, що перевірявся (станом на 01.01.2016) по бухгалтерському рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", по бухгалтерському рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" та з 01.05.2016 по бухгалтерському рахунку 6811 "Аванси отримані від вітчизняних покупців", по бухгалтерському рахунку 362 "Розрахунки з іноземними покупцями" та з 01.05.2016 по бухгалтерському рахунку 6812 "Аванси отримані від іноземних покупців" по взаємовідносинах позивача з рядом контрагентів, встановлено заниження ним доходів в сумі 314109 грн за рахунок не включення до їх складу простроченої кредиторської заборгованості по ряду контрагентів (бухгалтерські рахунки 631, 361 (6811) та 362 (6812), що не погашена протягом законодавчо встановленого терміну 1095 днів, а саме: за 2016 рік у сумі 131305 грн та за 2017 рік у сумі 182804 грн.

Представник відповідача зазначає, що на заниження податку на прибуток вплинуло на саме завищення витрат на суму у розмірі 1270306 грн через зайве віднесення до їх складу вартості послуг по заготівлі та трелюванню деревини від ТОВ "Донекоресурс" у сумі розміром 852709 грн та витрат по проведених ремонтних роботах автотранспортних засобів у сумі розміром 417597 грн.

Також вказує на неможливість надання ТОВ "Донекоресурс" позивачу послуг по заготівлі та трелюванню деревини, виходячи з наступного:

відсутність необхідної кількості штатних та найманих працівників (згідно зі звітністю по формі 1-ДФ за 2016-2017 роки ТОВ "Донекоресурс" наявна інформація про одного працівника у період до листопада 2016 року та двох працівників у період з листопада 2016 року (крім директора та бухгалтера) за ознакою доходу 101 (основна заробітна плата) та відсутня інформація про взаємовідносини з іншими працівниками за іншими ознаками доходів);

відсутність власного та/або орендованого спеціального обладнання та техніки для виконання такого виду робіт (згідно з проведеним аналізом звітності ТОВ "Донекоресурс" (додатки AM до декларацій по податку на прибуток не подавались, у Звіті про фінансові результати, Форма №2, відсутня інформація про нараховану амортизацію, згідно з даними Форми №1 "Баланс" у підприємства рахуються основні засоби в сумі 9,7 тис. грн.) встановлено відсутність відповідних основних засобів);

слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області проводиться досудове розслідування по відкритому кримінальному провадженню №42017060000000104 від 20.09.2017 за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ "Донекоресурс" за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України.

Щодо донарахування податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням №0033291401 від 15.11.2018 відповідач зазначає, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит по отриманим послугам по заготівлі та трелюванню деревини від ТОВ "Донекоресурс", по яких в ході перевірки не підтверджено саме факту їх надання.

Зазначає, що враховуючи наведені обставини, позивачем не доведено факту отримання послуг по заготівлі та трелюванню деревини від ТОВ "Донекоресурс" на суму в розмірі 1023249,87 грн. Надані до перевірки акти виконаних робіт не можуть бути взяті до уваги в якості підтвердження понесених витрат, оскільки сама господарська операція не відбулася, а відтак, позивач немає права і на податковий кредит по вказаним операціям в сумі розміром 149379 грн.

Також відповідач зазначає, що позивачем безпідставно сформовано витрати по проведеним ремонтним роботам автомобілів в сумі розміром 417597 грн (без ПДВ), що по своїй суті мають збільшувати первісну вартість об`єкта основних засобів та не вважаються ремонтами по підтримці автомобілів в робочому стані, так як збільшують термін корисного використання даних автомобілів та збільшують очікувані майбутні вигоди від об`єкта.

В ході судового розгляду справи судом оголошено зміст позовної заяви, заслухано пояснення представника позивача та представника відповідача, досліджено письмові докази, долучені до матеріалів справи та відповідно до протокольної ухвали, суд на місці ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у письмовому провадженні.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що за результатами документальної планової виїзної перевірки Дочірнього підприємства "Коростишівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (далі - ДП "Коростишівський лісгосп АПК") податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2018, валютного - за період з 01.01.2016 по 30.06.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 30.06.2018 посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області складено акт перевірки №1299/06-30-14-01/32062890 від 25.10.2018 (далі - акт перевірки), яким встановлення порушення підприємством вимог:

- п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового Кодексу України вiд 02.12.2010 №2755-VI, ст.3, ст.4 та ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облiк та фiнансову звітність в Українi" вiд 16.07.1999 №996-XIV (iз змінами та доповненнями), Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №15 "Доходи", затвердженого наказом Мiнiстерства фінансів України вiд 29.11.1999 №290, Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Мiнiстерства фiнансiв України від 31.01.2000 №20, Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №7 "Основнi засоби", затвердженого наказом Мiнiстерствафiнансiв України вiд 27.04.2000 №92, Положення (Стандарту) бухгалтерського облiку №16 "Витрати", який затверджено наказом Мiнiстерствафiнансiв України вiд 31.12.1999 №318, Положення про документальне забезпечення записiв у бухгалтерському облiку, затвердженого наказом Мiнiстерствафiнансiв України вiд 24 травня 1995 №88, Методичних рекомендацiй з бухгалтерського облiку основних засобiв, затверджених наказом Мiнiстерствафiнансiв України вiд 30.03.2003 №561, в результатi чого занижено податок на прибуток у сумi 285194грн, в тому числі за: 1 квартал 2016 року в сумі 78899 грн, півріччя 2016 року в сумі 93160 грн, три квартали 2016 року в сумі 122177 грн, 2016 рік в сумі 180615 грн, 1 квартал 2017 року в сумі 18505 грн, півріччя 2017 року в сумі 18505 грн, три квартали 2017 року в сумі 19091 грн, 2017 рік в сумі 104579 грн;

- п.198.1 та п.198.2 ст.198 Податкового Кодексу України, в результатi чого занижено податок на додану вартiсть всього у сумi розміром 149379 грн, а саме по періодах: січень 2016 року - 2062 грн, жовтень 2016 року - 73421 грн, листопад 2016 року - 8834 грн, грудень 2016 року - 4834 грн, січень 2017 року - 2061 грн, лютий 2017 року - 4744 грн, квітень 2017 року - 12215 грн, жовтень 2017 року - 12869 грн, грудень 2017 року - 28339грн (т.1 а.с. 21-87).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток від 15.11.2018 №0033281401 у розмірі 427791 грн, з яких: 285194 грн - за податковими зобов`язаннями; 142597 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с. 17);

- про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість від 15.11.2018 №0033291401 у розмірі 224069 грн з яких:149379 грн - за податковими зобов`язаннями; 74690 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.19).

Перевіряючи вказані рішення, в оскаржуваній частині, на їх відповідність нормам податкового законодавства та вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не може визнати їх такими, що узгоджуються з правовими положеннями законів України, зважаючи на наступне.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 15.11.2018 №0033281401 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в частині 388215 грн, з яких 258810 грн - за податковими зобов`язаннями; 129405 грн - за штрафними санкціями, що оскаржується позивачем, суд зазначає наступне.

Підпунктом 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що платниками податку є суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пунктом 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Згідно з положеннями п.140.4. ст.140 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування зменшується:

- на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку четвертої групи та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників цього податку (крім інститутів спільного інвестування та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування відповідно до положень цього Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування) та платників єдиного податку;

- на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу;

- а суму уцінки, врахованої у фінансовому результаті до оподаткування у поточному податковому (звітному) періоді на інструменти власного капіталу, перекласифіковані у фінансові зобов`язання відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до п.п.140.5.9 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується: на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об`єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об`єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення підпункту 140.5.13 цього пункту), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон України №996-ХІV).

Статтею 9 Закону України №996-ХIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 статті 9 Закону України №996-ХIV встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

При цьому, пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зазначено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (виконати роботу, надати послугу тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Свобода договору, свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом, гарантована для суб`єктів господарювання Конституцією України, цивільним (ст.3 Цивільного кодексу України) та господарським законодавством (ст. 6 Господарський кодекс України).

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною першою статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Статтею 75 КАС України передбачено, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

В акті перевірки зазначено що, підставою для донарахування податку на прибуток стало встановлення заниження позивачем в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за період із 01.01.2016 по 30.06.2018 значення рядка 02 "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" всього в сумі розміром 1584415 грн, в тому числі за: 1 квартал 2016 року в сумі 438326 грн, півріччя 2016 року в сумі 517553 грн, три квартали 2016 року в сумі 678760 грн, 2016 рік в сумі 1003418 грн, 1 квартал 2017 року в сумі 102807 грн, півріччя 2017 року в сумі 102807 грн, три квартали 2017 року в сумі 106059 грн, 2017 рік в сумі 580997 грн (т.1 а.с.31).

Причинами заниження значення рядка 02 "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" відповідач зазначає наступне:

- заниження доходів на суму розміром 314109 грн через неврахування у їх складі простроченої кредиторської заборгованості;

- завищення витрат у сумі розміром 1270306 грн через зайве віднесення до їх складу вартості послуг по заготівлі та трелюванню деревини, отриманих від ТОВ "Донекоресурс" в сумі 852709 грн та витрат по проведених ремонтах автотранспортних засобів в сумі 417597грн.

Судом встановлено, що при проведенні перевірки відповідачем не взято до уваги, що за ТОВ "АГД Груп", ФГ Аліна Башинська, ОСОБА_1 , ТОВ "Нарс", ФОП ОСОБА_2 , ПрАТ "РБУ-56", ТОВ "СвісланЛімітед", ТОВ "Солід", ТОВ "Спрінт Груп" числилась заборгованість в сумі - 57896,25 грн, як по дебету рахунку 361 "Розрахунки із вітчизняними покупцями", так і по кредиту рахунку 6811 "Розрахунки за авансами одержаними".

Вказана обставина підтверджується даними оборотно-сальдових відомостей рахунках 361 "Розрахунки із вітчизняними покупцями" та 6811 "Розрахунки за авансами одержаними", які надавались відповідачу під час проведення перевірки, копії яких долучено до матеріалів справи (а.с.т.1 а.с. 90-94, 101-105).

Зазначене вказує на відсутність у відповідача правових підстав для віднесення суми 57896,25 грн до простроченої кредиторської заборгованості, а відповідно і донарахування щодо неї податкових зобов`язань з податку на прибуток.

Щодо кредиторської заборгованості фірми "InenTrading" (США) в сумі розміром 109634 грн, то на підставі даних оборотно-сальдових відомостей по рахунках 362 та 6812, які досліджувались під час перевірки та копії яких долучено до матеріалів справи, судом встановлено, що в бухгалтерському обліку позивача така заборгованість не числиться (т.1 а.с.95, 106-109).

З огляду на вказане, суд дійшов до висновку, що твердження відповідача про наявність у позивача простроченої кредиторської заборгованості в сумі розміром 167530 грн спростовується даними його бухгалтерського обліку і має місце лише в сумі розміром 146579 грн, що визнається позивачем.

Щодо правомірності донарахувань позивачу податкових зобов`язань в результаті невизнання відповідачем реальності вчинення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Доекоресурс", судом встановлено наступне.

Між позивачем ("Замовник") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донекоресурс" ("Виконавець") укладено договір №1 від 12.01.2015 про надання послуг із лісосічних робіт (далі - Договір) ( т.1 а.с. 88-89).

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що його предметом визначено виконання лісосічних робіт (суцільне рубання та санітарне рубання суцільне) згідно лісорубних квитків в Шахворостівському та Старосілецькому лісництвах ДП "Коростишівський лісгосп АПК" ЖОКАП "Житомироблагроліс".

Відповідно до п. 1.2. Договору, вартість послуг із заготівлі (звалювання, зрізання гілок та сучків, їх збирання та спалювання, розкряжування хлистів) та трелювання визначена сторонами диференційовано - щодо хвойних мяколистяних та твердолистяних.

Пунктом 4.1 цього Договору встановлено, що "Виконавець" приступає до виконання послуг після оформлення Акту передачі лісосіки під розробку.

Пунктом 10.3 Договору сторони визначили, що додаткові угоди до цього Договору є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п.10.3 Договору між сторонами укладались додаткові угоди №11-25 до договору №1 від 12.01.2015, в яких конкретизовано предмет договору - вказано лісництво, номер лісорубного квитка, квартал, відділ, площа ділянки, ліквідна маса, вид рубки, та згідно п.4.1 Договору відбувалась передача лісосік під розробку (т.5 а.с.57, 59, 60, 63, 70, 73, 78, 80, 82, 85, 99, 103, 106, 138, 140).

Окрім актів приймання-передавання наданих послуг із лісосічних робіт, "Рапортів руху лісопродукції" (форма №ЛГ-6), також оформлялись: наряди-акти на виконання робіт, щоденники приймання робіт, на підставі яких і складались акти приймання-передавання наданих послуг із лісосічних робіт з ТОВ "Донекоресурс".

В наряд-актах на виконання робіт вказано дати початку та закінчення робіт, номер кварталу, номер виділу, номер лісорубного квитка, найменування робіт, обсяг роботи, найменування заготовленої лісопродукції, найменування виконавця - ТОВ "Донекоресурс". Фактична заготівля підтверджена підписами в нарядах-актах на виконання робіт інженера із лісозаготівлі, економіста, майстра, лісника. Достовірність наведеної інформації в нарядах-актах на виконання робіт затверджена підписами лісничого (т.1 а.с.169-193).

В щоденниках приймання робіт вказано період заготівлі лісопродукції, номер кварталу/виділу/обходу/ділянки/площі, номер лісорубного квитка, найменування сортаменту по породах, в них містяться підписи майстра лісу на підтвердження обміру, маркування і клеймування лісопродукції, а також підпис лісника (майстру) на підтвердження прийняття на зберігання заготовленої лісопродукції (т.1 а.с.169-173, 175-179, 182-186, 189-193, т.2 а.с.3-27, 32-47, 62-63, 68-86, 101-103, 108-127, 146-148, 153-164, 176-178, 183-190,196-208, 217-219, 228-239, т.3 а.с. 1-12, 52-209, т.4 а.с.37-146).

Лісопродукція, що отримана позивачем, як результат наданих послуг ТОВ "Донекоресурс", відображена в щомісячних Рапортах руху лісопродукції (форма ЛГ-6) (т. 1 а.с.168, 174, 180-181, 187-188, 249-251, т.2 а.с.8-10, 11-13, 18-20, 28-30, 48-60, 64-66, 87-99, 104-106, 128-144, 149-151, 165-174, 179-181, 191-193, 209-215, 220-222, 224-226, 240-252, т.3 а.с.15-51, 210-247, т.4 а.с. 1-36).

Відповідач не заперечує, що для перевірки надавались копії первинних документів на підтвердження витрат щодо послуг по заготівлі та трелюванню деревини від ТОВ "Донекоресурс" (оригінали вилучені згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 30.11.2017), зокрема акти виконаних робіт, що згруповані в додатку №14 до акту перевірки, на загальну суму у розмірі 1023250 грн, в тому числі податок на додану вартість - 170542 грн.

Актом перевірки не встановлено будь-яких недоліків в оформленні первинних документів бухгалтерського обліку, податкових накладних, чи їх невідповідності змісту господарських операцій.

Відповідно до акту перевірки та долучених до матеріалів справи копій банківських виписок та платіжних доручень, позивачем проведено повний розрахунок з ТОВ "Донекоресурс" за надані послуги (т.5 а.с.20-39).

Судом встановлено, що лісопродукція, яка була заготовлена ТОВ "Донекоресурс" за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, використана у господарській діяльності позивача для реалізації покупцям внутрішнього ринку та на експорт, що підтверджується відповідними первинними документами, копії яких долучено до матеріалів справи.

Щодо доводів контролюючого органу з приводу не підтвердження реальності вчинення господарських операцій у зв`язку із: відсутністю у ТОВ "Донекоресурс", згідно з базами даних відповідача, необхідної кількості штатних та найманих працівників, основних засобів; існуванням кримінального провадження №42017060000000104 від 20.09.2017 за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, службовими особами ТОВ "Донекоресурс" за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, суд зазначає наступне.

У розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 73, ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України належними та допустимими доказами факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, може бути обвинувальний вирок суду по кримінальній справі, яким має бути встановлено факт узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов`язань може свідчити про незаконність формування податкового кредиту та витрат.

Такий вирок суду щодо спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ "Донекоресурс" відсутній та відповідно не був підставою для висновків відповідача за актом перевірки.

Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, а також від їх господарських та виробничих можливостей. Тобто, у разі підтвердження реального характеру отриманих послуг, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені іншими особами, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб. Проте, посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

У даному випадку господарські операції були належним чином відображені позивачем у податковому обліку, доказів того, що їх виконання спричинило заниження чи приховування об`єктів оподаткування у відповідних господарських операціях з боку їх учасників, судом також не встановлено.

Крім того, у зв`язку зі здійсненням спірних операцій, наданих послуг, позивач отримав економічний ефект, оскільки позивачем надано документальне підтвердження реалізації лісогосподарської продукції третім особам з метою отримання прибутку.

Відповідачем, у свою чергу, не подано належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача, як платника податків, або можливої фіктивності його виконавця, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення контрагентом позивача - ТОВ "Донекоресурс" розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Також суд звертає увагу на те, що у випадку, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретним підприємством вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку, такі висновки викладені в рішенні Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України".

За умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Суд зазначає про правову позицію, вказану у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".

Так, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом, які підтверджуються належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо твердження відповідача, про завищення позивачем витрат на суми проведених позивачем ремонтів автомобілів КАМАЗ-43101 НОМЕР_5 та КАМАЗ-4310 НОМЕР_1 в сумі 417567 грн, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що даними "Оборотної відомості по рахунку 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів" за березень 2016 року підтверджується віднесення вартості запчастин в сумі 402981,68 грн не на витрати, а на рахунок 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів" із кредиту рахунку 207 "Запасні частини", тобто у збільшення первісної вартості автомобіля КАМАЗ-43101 НОМЕР_5 (т.1 а.с. 110).

Змістом акту на списання та встановлення запчастин від 30.03.2016 також підтверджується віднесення вартості запчастин в сумі 402981,68 грн у збільшення первісної вартості автомобіля КАМАЗ-43101 НОМЕР_5 (вказано проведення Д-т152 -К-т 207) (т.1 а.с.111).

Отже, враховані по рахунку 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів" витрати на поліпшення автомобіля КАМАЗ-43101 в подальшому на підставі Акту приймання-передачі основних засобів (ф.ОЗ-1) від 31.03.2016 збільшили первісну вартість автомобіля (Д-т105-К-т152), а не були віднесені позивачем до витрат, як вказав відповідач в акті перевірки (т.1 а.с.112).

Як встановлено судом, витрати на ремонт автомобіля КАМАЗ-4310 НОМЕР_1 , в червні 2016 року згідно з актом на списання товарів №46 від 30.06.2016 списано запчастин на суму в розмірі 54297,45 грн, які віднесені позивачем до витрат періоду, а не у збільшення первісної вартості автомобіля.

Пунктом 14 П(С)БО 7 "Основні засоби" визначено, що первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта.

Згідно п.15 П(С)БО 7 "Основні засоби" витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Аналогічна норма наведена і в п.32 "Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів", затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 №561 (далі - Методичні рекомендації №561).

Крім того, п. 31 Методичних рекомендацій №561 встановлено, що вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об`єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов`язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об`єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об`єктом. Первісна (переоцінена) вартість основних засобів може бути збільшена на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням та ремонтом об`єкта, визначену у порядку, встановленому податковим законодавством. Прикладами такого поліпшення є:

а) модифікація, модернізація об`єкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;

б) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг);

в) впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дозволить зменшити первісно оцінені виробничі витрати;

г) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання.

Ремонтні роботи автомобіля КАМАЗ-4310 АМ НОМЕР_4 , проведені позивачем, були направлені не на модернізацію/реконструкцію основного засобу, а на підтримання його у належному стані.

Таким чином, вартість ремонту автомобіля КАМАЗ-4310 НОМЕР_1 правомірно включена позивачем до складу витрат.

Вищевикладені нормативні акти прямо передбачають, що лише платник наділений правом приймати рішення: віднести суми сплачені ним за ремонти до складу витрат або у збільшення первісної вартості основного засобу.

Податкові органи не наділені повноваженнями на власний розсуд визначати чи відбулося поліпшення основних засобів, чи ремонт був здійсненний для підтримання таких основних засобів у робочому стані.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає що відповідачем не доведено правомірність винесення податкового повідомлення-рішення від 15.11.2018 №0033281401 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 388215 грн, з яких: 258810 грн - за податковими зобов`язаннями; 129405 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 15.11.2018 №0033291401 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму розміром 224609 грн, яких: 149379 грн - за податковими зобов`язаннями; 74690 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як підставу донарахування податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням №0033291401 від 15.11.2018 відповідач зазначив, що ДП "Коростишівський лісгосп АПК" безпідставно сформовано податковий кредит по отриманих послугах по заготівлі та трелюванню деревини від ТОВ "Донекоресурс", по яких в ході перевірки не підтверджено саме факту їх реальності.

В рамках встановлення правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 15.11.2018 №0033281401 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток, суд прийшов до висновку щодо відповідач не спростував реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Донекоресурс".

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Основним висновком у рішенні від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" № 3991/03 Європейський Суд з прав людини зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню.

Отже, відповідно до принципу персональної податкової відповідальності в спорах про податок на додану вартість та принципу добросовісності платника податків, сама по собі можлива несплата податку постачальниками продавця чи самим продавцем у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає що відповідачем не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 15.11.2018 №0033291401 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму в розмірі 224069 грн, з яких: 149379 грн - податкове зобов`язання; 74690 грн - штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов Дочірнього підприємства "Коростишівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (вул. Різдвяна, буд.80-а, м. Коростишів, Житомирська область, 12504, код ЄДРПОУ 32062890) до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (вул. Ю.Тютюнника, буд.7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 39459195), - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0033281401 від 15.11.2018 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі розміром 388215 грн, з яких: 258810 грн - за податковими зобов`язаннями; 129405грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0033291401 від 15.11.2018 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму в розмірі 224069 грн, з яких: 149379 грн - за податковими зобов`язаннями; 74690 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на користь Дочірнього підприємства "Коростишівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 9184 (дев"ять тисяч сто вісімдесят чотири) грн 26 (двадцять шість) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду складено у повному обсязі 18 жовтня 2019 року.

Суддя А.В. Горовенко

Дата ухвалення рішення18.10.2019
Оприлюднено21.10.2019

Судовий реєстр по справі —240/5645/18

Ухвала від 05.04.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Яковенко М.М.

Ухвала від 09.03.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Яковенко М.М.

Ухвала від 08.02.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Яковенко М.М.

Ухвала від 12.03.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Постанова від 29.01.2020

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Матохнюк Д.Б.

Ухвала від 23.01.2020

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Матохнюк Д.Б.

Ухвала від 27.12.2019

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Матохнюк Д.Б.

Ухвала від 17.12.2019

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Матохнюк Д.Б.

Ухвала від 03.12.2019

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Матохнюк Д.Б.

Ухвала від 20.11.2019

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Матохнюк Д.Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні