Рішення

від 21.10.2019 по справі 489/3292/19

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа №489/3292/19

Провадження №2/487/2211/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

21.10.2019 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Павлової Ж.П., за участі секретаря Ігнатьєва А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради про встановлення факту належності правовстановлюючих документів та визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

19.06.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Миколаєва із позовом до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради про встановлення факту належності правовстановлюючих документів та визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позовних вимог, зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , який при житті заповів йому усе належне майно, в тому числі земельну ділянку площею 0,468 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, при зверненні позивача з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, приватним нотаріусом ММНО Ласурія С.А. було винесено Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в зв`язку з тим, що у наданому ним правовстановлюючому документі, а саме Державному акті на право власності на землю зазначено по-батькові власника - ОСОБА_2, що не відповідає по-батькові спадкодавця - ОСОБА_2. Вказані обставини стали підставою для його звернення до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26.06.2019 року матеріали даної цивільної справи передано за підсудністю до Заводського районного суду міста Миколаєва.

15.08.2019 року дана справа надійшла до Заводського районного суду м. Миколаєва.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 19.08.2019 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Представник позивача адвокат Капустін М.А. у судове засідання не з`явився, надав суду заяву в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в частині встановлення факту належності правовстановлюючих документів, позовні вимоги про визнання права власності на спадкове майно просив залишити без розгляду. Крім того просив розглянути справу за відсутності сторони позивача, не заперечував проти винесення заочного рішення.

Представник відповідача Миколаївської міської ради до судового засідання не з`явився. Про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Суд вважає за можливе постановити ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши подані матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного

Судом встановлено, що 15.04.2010 року ОСОБА_2 склав заповіт, зареєстрований у реєстрі №872, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Нікою Н.В., відповідно до якого, усе належне йому на праві власності майно де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 22.04.2014, виданим Міським відділом ДРАЦС реєстраційної служби ММУЮ, актовий запис №1789 від 22.04.2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.03.2019 року, позивач ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ласурія С.А. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , а саме: квартири АДРЕСА_2 та земельної ділянки площею 0,0468 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . У відповідь на вказану заяву, нотаріусом було винесено Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в зв`язку з тим, що для отримання свідоцтва на квартиру спадкоємцем був наданий правовстановлюючий документ, а саме договір купівлі-продажу, зареєстрований на біржі нерухомості, але не визнаний дійсним у встановленому законом порядку. В свою чергу для отримання свідоцтва про право на спадщину на зазначену земельну ділянку ОСОБА_1 надав Державний акт ІІ-МК №023578 на право власності на землю, в якому зазначено по-батькові власника - ОСОБА_2, що не відповідає по-батькові спадкодавця - ОСОБА_2 (Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії №38/02-31 від 19.03.2019 року).

В подальшому, з метою встановлення факту належності ОСОБА_2 Державного акта ІІ-МК №023578, виданого Миколаївською міською радою народних депутатів 16.02.1998 року, на земельну ділянку АДРЕСА_1, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Так, з матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка належала за життя ОСОБА_2 на підставі Державного акта ІІ-МК №023578, виданого Миколаївською міською радою народних депутатів 16.02.1998 року, де дійсно вказано по-батькові спадкодавця - ОСОБА_2 замість - ОСОБА_2.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина в тому числі і на вказану земельну ділянку. Спадщину фактично прийняв син спадкодавця ОСОБА_1 , оскільки на момент смерті батька проживав та був зареєстрований з ним за одною адресою.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За приписами ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

При розгляді справ про визнання права власності на спадкове майно необхідно враховувати, що за наявності правовстановлюючих документів на нього, документального підтвердження місця, часу відкриття спадщини, підстав закликання до спадкування свідоцтво про право на спадщину на підставі статей 1296, 1297 ЦК України, ст. 34 Закону України від 02 вересня 1993 року Про нотаріат видається нотаріусом.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30.05.2008 року свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Тобто, звернення до суду може мати місце в разі відмови нотаріусом в видачі свідоцтва з таких підстав, які унеможливлюють його видачу, оскільки підстави нотаріальної відмови не можуть бути усунуті спадкоємцями.

За Конституцією України, ст. 49 ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожній особі, як фізичній так і юридичній, а також державі гарантовано судовий захист їх інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України і обраний позивачем.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

При цьому, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, для чого роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і допомагає здійсненню їхніх прав.

Судовий розгляд, яким цивільна справа вирішується по суті, закінчується ухваленням рішення суду.

В силу статей 12, 78, 81, 263 ЦПК України та постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року Про судове рішення у цивільній справі рішення суду у цивільні справі, як найважливіший акт правосуддя, покликаний забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини і наповнити реальністю принцип верховенства права, повинен ухвалюватися за неухильного додержання вимог чинного процесуального законодавства про його законність і обґрунтованість.

З урахуванням того, що у позивача відсутня можливість самостійно усунути недоліки, які містяться у спірному правовстановлюючому документі, суд вважає, що позовні вимоги в частині встановлення факту належності правовстановлюючих документів підлягають задоволенню.

В свою чергу, позовні вимоги про визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку що розташована за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , суд залишає без задоволення, оскільки вважає їх передчасними та необґрунтованими.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (адреса: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20), про встановлення факту належності правовстановлюючих документів та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити частково .

Встановити факт належності ОСОБА_2 - Державного акта ІІ- МК №023578, виданого Миколаївською міською радою народних депутатів 16.02.1998 року, на земельну ділянку АДРЕСА_1, загальною площею 468 кв.м.

В іншій частині позовних вимог - відмовити .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

СУДДЯ: Ж.П. ПАВЛОВА