Рішення

від 21.10.2019 по справі 340/2209/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/2209/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Сагуна А.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання дій незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача, в інтересах ОСОБА_1 , звернувся з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати незаконними дії Головного управління Державної фіскальної служби України щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 13.05.2019 №009516-5306-1122;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.05.2019 №009516-5306-1122, що винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби України про зобов`язання ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками нерухомого майна житлової нерухомості, за кодом бюджетної класифікації 18010200 у розмірі 38 979 грн. 58 коп.

Представник позивача просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.05.2019 №009516-5306-1122 на суму 38 979 грн. 58 коп., проте до справи долучено податкове повідомлення-рішення від 13.05.2019 №0099516-5306-1122 на суму 38 979 грн. 58 коп., тому суд зазначає, що позовні вимоги стосуються саме податкового повідомлення-рішення від 13.05.2019 №0099516-5306-1122.

Також, суд зазначає, що представник позивача просить визнати незаконними дії Головного управління Державної фіскальної служби України та скасувати його рішення, проте відповідачем у справі є Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, та вимоги стосуються саме його.

Представник позивача в обґрунтування вимог зазначив, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки позивач не є власником нерухомого майна житлової нерухомості, що підтверджується Інформаційною довідкою з реєстру речових прав від 25.08.2019 року, а отже не є платником податку на нерухоме майно житлової нерухомості.

Єдиним об`єктом нерухомого майна у позивача є майновий комплекс будівель та споруд, що складається з: приміщення вагової-Аа, приміщення складу-Б, приміщення складу-Вв, приміщення складу-Г, навіс-г1, навіс-г2, приміщення складу Дд, навіс-Е, приміщення ангару-И, вбиральпі-К, приміщення ЗАВ-Л, заїзд-л1, заїзд-л2.

Вказаний об`єкт нерухомості не є об`єктом житлової нерухомості, та в розумінні оскаржуваного повідомлення-рішення від 13.05.2019 №009516-5306-1/22, що видане Головним Управлінням ДФС у Кіровоградській області про обов`язок сплати позивачем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, оскільки є нежитловим.

Нежитлові приміщення позивача також не можуть бути об`єктом - базою оподаткування.

Оскільки позивач є власником вищезазначеного об`єкту нерухомості, одночасно є Головою Фермерського господарства Мороз А.П. (ЄДРПОУ: 32571569), та за договором оренди передав у користування об`єкт ФГ Мороз А.П. , а виключно покрівлю у користування ТОВ Трансекоресурс (ЄДРПОУ:40967659), майновий комплекс повністю використовується у сільськогосподарській діяльності для зберігання, зважування, оскільки відповідає об`єктам, що відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 (далі - ДК 018-2000), належать до групи Будівлі нежитлові інші (код 127), клас Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства (код 1271), який включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов, згідно якого заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно громадянин ОСОБА_1 (РНОК НОМЕР_1 ) є власником майнового комплексу будівель та споруд (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1491193635106) за адресою: АДРЕСА_1 смт АДРЕСА_1 Друга АДРЕСА_2 , загальною площею 4568,7 кв.м. Дата державної реєстрації 05.02.2018 року.

За 2018 рік сформовано податкове повідомлення-рішення №0099516-5306-1122 від 13.05.2019 року в автоматичному режимі відповідно до даних податкового блоку за інше майно (код 109-інша житлова нерухомість) та прийнятих ставок податку (рішення сесії Знам`янської другої селищної ради №187 від 25.07.2017 року) (а.с. 58).

Представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій просив застосувати заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії податкового повідомлення-рішення від 13.05.2019 №009516-5306-1122, що видане Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області про обов`язок сплати позивачем ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у розмірі 38 979 грн. 58 коп. та податкової вимоги від 23.07.2019 року №151075-53, що видана Головним Управлінням ДФС у Кіровоградській області про обов`язок сплати позивачем ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у розмірі 38 979 грн. 58 коп.

Ухвалою судді від 06 вересня 2019 року у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання дій незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.05.2019 №009516-5306-1122 - відмовлено (а.с. 53-54).

Суд дослідивши та оцінивши надані сторонами докази, встановив наступне.

16.08.2019 позивачем отримано податкове повідомлення-рішення від 13.05.2019 №0099516-5306-1122, прийняте керівником Головного управління ДФС у Кіровоградській області, яким позивачеві визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у розмірі 38979,58 грн. (а.с. 29).

Підставою прийняття оскаржуваного рішення послугувала та обставина, що позивачу на праві власності належить майновий комплекс будівель та споруд (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1491193635106) за адресою : АДРЕСА_1 область, м АДРЕСА_3 Знам`янка АДРЕСА_4 смт. АДРЕСА_1 Друга, вул.Степова, будинок 3-А, загальною площею 4568,7 кв.м. Дата державної реєстрації 05.02.2018 (а.с. 60).

Позивачу було сформовано податкове повідомлення-рішення №0099516-5306-1122 від 13.05.2019 стосовно податку на нерухоме майно за 2018 рік в автоматичному режимі відповідно до даних податкового блоку за інше майно (код 109-інша житлова нерухомість) та прийнятих ставок податку (рішення сесії Знам`янської другої селищної ради №187 від 25.07.2017 року, (а.с. 62-65)). Ставка податку 0,25% до розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня 2018 року, який становив 3723 грн. (3723 грн. х 0,25% =9,3075 грн. за 1 кв.м х 4568,7 кв.м.:12 міс.х на 11 міс.=38979,58 грн.).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII запроваджено новий місцевий податок, а саме - податок на майно, який складається з трьох різновидів: транспортний податок, податок на майно, відмінне від земельної ділянки, та плата за землю.

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування у відповідності до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

П.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно з п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

П. 14.1.129.1 та п. 14.1.129.1-1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено поняття об`єктів житлової та нежитлової нерухомості.

Представником позивача зазначено, що єдиним об`єктом нерухомого майна у позивача є майновий комплекс будівель та споруд складається з: приміщення вагової-Аа, приміщення складу-Б, приміщення складу-Вв, приміщення складу-Г, навіс-г1, навіс-г2, приміщення складу Дд, навіс-Е, приміщення ангару-И, вбиральпі-К, приміщення ЗАВ-Л, заїзд-л1, заїзд-л2. Вказаний об`єкт нерухомості не є об`єктом житлової нерухомості, та в розумінні оскаржуваного повідомлення-рішення від 13.05.2019 №009516-5306-1/22, що видане Головним Управлінням ДФС у Кіровоградській області про обов`язок сплати позивачем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, оскільки є нежитловим.

Суд погоджується, що вказане майно є нежитловим нерухомим майном.

Представник відповідача у відзиві на адміністративний позов пояснив, що оскаржуване рішення сформовано в автоматичному режимі відповідно до даних податкового блоку за інше майно (код 109-інша житлова нерухомість).

Згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, раніше зазначене майно позивача відображено як об`єкт житлової нерухомості, тому при автоматичному співставленні помилково зазначено майно позивача як житлове нерухоме майно.

Вказані неточності в назві податку та коду класифікації доходу бюджету не звільняє позивача від обов`язку сплачувати податок стосовно нежитлової нерухомості, у разі якщо такі неточності не впливають на саму суму обрахованого податку.

Однак, суд не погоджується із зазначеним твердженням представника відповідача та вважає, що неточності в назві податку та коду класифікації доходу бюджету призвели до неправильного визначення суми податкового зобов`язання позивача.

Так, судом раніше було зазначено, що ставка податку при прийнятті оскаржуваного рішення застосована у розміру 0,25% до розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня 2018 року, який становив 3723 грн.

Рішенням дев`ятої сесії VII скликання Знам`янської Другої селищної ради № 68 від 13.07.2016 "Про внесення змін до рішення Знам`янської Другої селищної ради від 09.07.2015 № 407 "Про місцеві податки і збори"" було змінено розмір ставок податку на нерухоме майно, відмінного від земельного податку, для об`єктів нежитлової нерухомості, розмір яких становив від 0,04 % до 0,1 % (а.с. 62-64).

Рішенням двадцять другої сесії VII скликання Знам`янської Другої селищної ради № 187 від 25.07.2017 "Про місцеві податки і збори на 2018 рік" вирішено рішення Знам`янської Другої селищної ради від 09.07.2015 № 407 "Про місцеві податки і збори"" зі змінами вважати діючими у 2018 році (а.с. 65).

З огляду на викладене, ставка податку для позивача у 2018 році не могла складати більше 0,1 % , проте в оскаржуваному рішення ставка податку для позивача становила 0,25% до розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня 2018 року, який становив 3723 грн.

З огляду на викладене, відповідачем не тільки були допущені неточності в назві податку та коду класифікації доходу бюджету, а й нараховано податок у більшому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведена правомірність винесення податкового повідомлення-рішення від 13.05.2019 №0099516-5306-1122, зокрема стосовно визначення об`єкту оподаткування та застосування ставки податку 0,25%, а тому позов необхідно задовольнити в цій частині, скасувавши оскаржуване рішення.

Крім того, відповідно до положень ч.2 ст.9 , п.2.ч.2 ст. 245 КАС України суд, з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне вийти за межи позовних вимог та визнати протиправним рішення відповідача від 13.05.2019 №0099516-5306-1122.

Позиція представника позивача, щодо необхідності сплачувати податок лише за майно житлової нерухомості не відповідає дійсності, оскільки згідно з п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є як об`єкт житлової так і нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Стосовно позиції представника позивача, що оскільки позивач є власником вищезазначеного об`єкту нерухомості, одночасно є Головою Фермерського господарства Мороз А.П. (ЄДРПОУ: 32571569), та за договором оренди передав у користування об`єкт ФГ Мороз А.П. , а виключно покрівлю у користування ТОВ Трансекоресурс (ЄДРПОУ:40967659), майновий комплекс повністю використовується у сільськогосподарській діяльності для зберігання, зважування, оскільки відповідає об`єктам, що відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 (далі - ДК 018-2000), належать до групи Будівлі нежитлові інші (код 127), клас Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства (код 1271), який включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо, а тому не повинен сплачувати податок, то суд зазначає наступне.

Представником позивача не надано доказів на підтвердження того, що майно позивача яке було обкладено податком, згідно оскаржуваного рішення, належить до групи Будівлі нежитлові інші (код 127), клас Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства (код 1271).

Крім того, вказані відомості відсутні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про сільськогосподарський перепис виробники сільськогосподарської продукції - юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Власником майна, яке було обкладено податком, згідно оскаржуваного рішення, не надано доказів того, що він є виробником сільськогосподарської продукції.

Щодо позовної вимоги, в якій позивач просить визнати незаконними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 13.05.2019 №0099516-5306-1122, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п 266.10.1, 266.10.2 п.266.10 ст. 266 Податкового кодексу України податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання.

Тобто, відповідач на виконання вимог ст. 266 Податкового кодексу України вчинив правомірні дії щодо формування та вручення податкового повідомлення-рішення позивачу.

Суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.05.2019 №0099516-5306-1122.

Враховуючи, що вказане рішення скасоване судом, а тому в задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 13.05.2019 №0099516-5306-1122 необхідно відмовити.

Відповідно до п. 1 ст. 139 КАС України стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Судових витрат, які підлягають стягненню на користь відповідача судом не встановлено.

Керуючись ст. 139, 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ; адреса для листування: АДРЕСА_6 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ - 39393501) про визнання дій незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.05.2019 №009516-5306-1122, винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про зобов`язання ОСОБА_1 , сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками нерухомого майна житлової нерухомості, за кодом бюджетної класифікації 18010200 у розмірі 38 979 грн. 58 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-296 та пунктом 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун