Рішення

від 21.10.2019 по справі 440/3067/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/3067/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

16 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області про:

- визнання протиправним та скасування рішення 35 сесії 7 скликання Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області від 16.07.2019 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність", яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у приватну власність, що знаходиться на території Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області;

- зобов`язання Великобагачанську селищну раду Великобагачанського району Полтавської області надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у приватну власність на території Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області гр. ОСОБА_1 .

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому, зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в наданні такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови. Рішення 35 сесії 7 скликання Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області від 16.07.2019 є абсолютно незаконним та абсурдним без жодного законодавчого обґрунтування для відмови в наданні дозволу, і порушує конституційні права позивача на отримання земельної ділянки у власність відповідно до положень діючого законодавства.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, а також вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

13.09.2019 від Великобагачанської селищної ради до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому остання просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю, посилаючись на те, що 21.01.2019 на засіданні виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради було погоджено Положення про створення громадських сіножатей та пасовищ для випасання ВРХ за межами села Якимове. Відповідно на пленарному засіданні 29 сесії 7 скликання Великобагачанської селищної ради розглянули питання та прийняли рішення "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення громадських сіножатей та пасовищ за межами села Якимове Великобагачанського району". В зв`язку з тим, що спірна земельна ділянка запланована для створення громадського пасовища депутатами Великобагачанської селищної ради відмовлено ОСОБА_1 в затвердженні та передачі у його приватну власність вказаної земельної ділянки (а.с. 26).

Згідно відповіді на відзив, що надійшла до суду 01.10.2019, позивач вказує на те, що відповідачем не надано жодного рішення на підтвердження надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, до якої нібито входить і запитувана позивачем земельна ділянка, для створення громадських сіножатей та пасовищ для випасання ВРХ за межами села Якимове Великобагачанського району. Також, відповідач замовчує ту інформацію, що на земельну ділянку, суміжну з запитуваною ділянкою, останнім рішенням 32 сесії 7 скликання від 17.04.2019 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (сіножаті) зі зміною виду використання громадянину ОСОБА_2 Ще одна сусідня ділянка, яка начебто є частиною громадського пасовища, з кадастровим номером 5320280300:00:001:0633 площею 2,00 га має цільове призначення: для ведення особистого господарства. На вказану земельну ділянку рішенням селищної ради 32 сесії 7 скликання від 17.04.2019 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_3 Відтак, позивач вважає, що також на рівні з іншими громадянами України має право на набуття права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства (а.с. 50-53).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

У червні 2016 року до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області звернувся гр. ОСОБА_1 із заявою, в якій просив надати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована за межами с. Якимово (а.с. 28).

До вказаної заяви ОСОБА_1 додав графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки та копії паспорту та ідентифікаційного коду (а.с. 29-30).

Рішенням 35 сесії 7 скликання Великобагачанської селищної ради від 16.07.2019 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 " вирішено за результатами поіменного голосування депутатів Великобагачанської селищної ради по заяві гр. України ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 , про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення з метою передачі у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Великобагачанської селищної об`єднаної територіальної громади Великобагачанського району Полтавської області, а саме: за - 0, проти - 6, утримались - 15, не приймали участь у голосуванні - 2, відсутні - 4, рішення вважати не прийнятим (а.с. 35-36).

Позивач не погодився з таким рішенням, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до приписів статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.

Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Тобто, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади з регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесією.

Статтею 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Частинами першою та другою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Відповідно до пункту "б" частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

У відповідності до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням 35 сесії 7 скликання Великобагачанської селищної ради від 16.07.2019 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 " фактично відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Згідно з частиною сьомою статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, ЗК України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Рішення відповідача від 16.07.2019, прийняте за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 2,0 га, за змістом не є відмовою у розумінні статті 118 ЗК України, оскільки останнє не містить вказівок на наявність підстав відмови у наданні дозволу на складання проекту землеустрою, передбачених частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України, а саме, невідповідності бажаного місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншій містобудівній документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затвердженим у встановленому законом порядку.

Вже у відзиві на позовну заяву Великобагачанська селищна рада зазначає, що підставою для відмови в наданні дозволу на складання проекту землеустрою є те, що запитувана позивачем земельна ділянка увійшла до складу земельної ділянки, яка запланована для створення громадського пасовища.

Разом з тим, суд зауважує, що відповідачем до відзиву не було надано жодного документального доказу на підтвердження вказаної обставини, що слугувала підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на складання проекту землеустрою на бажану земельну ділянку.

З огляду на викладене та враховуючи те, що відповідач в оскаржуваному рішенні не вказав на наявність жодної з підстав відмови у наданні дозволу на складання проекту землеустрою, передбачених частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України, суд доходить висновку про невідповідність рішення 35 сесії 7 скликання Великобагачанської селищної ради від 16.07.2019 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 " критеріям правомірності, зазначеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим останнє підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування рішення 35 сесії 7 скликання Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області від 16.07.2019 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 " є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов`язання Великобагачанської селищної ради надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у приватну власність на території Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області гр. ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Виходячи зі змісту положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Вирішення питань щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою належить до виключної компетенції відповідача та не належить до компетенції адміністративного суду, а відтак суд не повноважний перебирати функції іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язувати його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу.

Таким чином, враховуючи викладене, позовні вимоги про зобов`язання Великобагачанську селищну раду надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у приватну власність на території Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області гр. ОСОБА_1 , з огляду на втручання в дискреційні повноваження відповідача, є такими, що виходять за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягають.

Разом з тим, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Великобагачанську селищну раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га, яка знаходиться за межами с. Якимово на території Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області з урахуванням висновків суду.

Відтак позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Надаючи оцінку клопотанню позивача про встановлення судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Наведена норма процесуального закону не є імперативною та передбачає право суду на власний розсуд, виходячи з фактичних обставин справи, приймати рішення про необхідність чи недоцільність у зобов`язанні суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення. Вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю суд враховує надані позивачем докази, особливості покладених на суб`єкта владних повноважень обов`язків згідно з судовим рішенням та його можливості ці обов`язки виконати без достатніх зволікань.

У даній справі позивачем не обґрунтовано необхідність застосування заходів судового контролю, а у суду відсутні підстави вважати, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення в частині задоволених позовних вимог після набрання рішенням законної сили.

З урахуванням наведеного, у задоволенні клопотання позивача про встановлення судового контролю наразі належить відмовити.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За змістом частини третьої статті 139 Кодексу при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи вказані норми та зважаючи на часткове задоволення позову ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Великобагачанської селищної ради на його користь витрати зі сплати судового збору в розмірі 384,20 грн.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивача, суд зазначає наступне.

Згідно статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З долучених до позовної заяви та до клопотання про стягнення судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) матеріалів судом встановлено, що 05.08.2019 між гр. ОСОБА_1 (клієнт) та ОСОБА_4 С ОСОБА_5 (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги, предметом якого є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів (а.с. 18).

За умовами вказаного договору гонорар визначається обсягом виконаної роботи та погоджується сторонами окремо на підставі складених додатків до цього договору, а також актів виконаних робіт (наданих послуг).

До матеріалів справи долучені перелік послуг, що зобов`язується надати адвокат від 05.08.2019, попередній розрахунок вартості послуг від 05.08.2019 та акт виконаних робіт (наданих послуг) від 01.10.2019 (а.с. 19-20, 42).

За змістом акту виконаних робіт (наданих послуг) від 01.10.2019, в якому зазначено детальний опис робіт (наданих послуг), загальна вартість наданих адвокатом на користь клієнта послуг становить 7900,00 грн (а.с. 42).

На підтвердження оплати позивачем вартості вказаних послуг до матеріалів справи представлено копію квитанції від 01.10.2019 №31 на суму 7900,00 грн (а.с. 43).

Дослідивши вказані документи суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Дана справа відноситься до справ незначної складності, щодо яких на момент звернення позивача до суду сформовано сталу практику їх розгляду. Отже, даний спір не потребував значних затрат часу, а підготовка цієї справи до розгляду у суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи для адвоката.

До того ж, консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів, збір документів для справи та опрацювання законодавчої бази, на які за розрахунком адвоката витрачено загалом дві години, входять до етапу підготовки позовної заяви до суду та, зважаючи на відсутність у позивача на момент звернення до суду значної кількості доказів у цій справі, не могли зайняти таку кількість часу.

Визначений адвокатом у акті виконаних робіт (наданих послуг) час для складання та подання заяви про стягнення судових витрат в порядку частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (30 хв), що складає чотири абзаци тексту (а.с. 23) та складання та подання клопотання позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу (3 год) у загальній кількості 3 год 30 хв, на переконання суду, не відповідає рівню складності підготовлених документів у даній справи та обсягу виконаних адвокатом робіт.

Також, суд звертає увагу на те, що відповідачем до суду подано клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Так, у вказаному клопотанні селищна рада в якості підстави для зменшення витрат на професійну правничу допомогу вказує на те, що адвокатом Кумечко М.С. на момент надання правничої допомоги ОСОБА_1 складено сім аналогічних за змістом адміністративних позовів (у справах №№440/2654/19, 440/2811/19, 440/2700/19, 440/3127/19, 440/2911/19, 440/3141/19), що передбачало опрацювання однієї і тієї ж законодавчої бази, формування ідентичної правової позиції, а отже не потребувало витрачання нею такого значного часу, що вказаний в акті виконаних робіт (наданих послуг) від 01.10.2019, оскільки здійснена адвокатом робота є повністю тотожною тій, що проведена під час підготовки матеріалів даної справи №440/3067/19 за позовом ОСОБА_1 (а.с. 58-59).

Таким чином, на переконання суду, наведені обставини свідчать про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх обсягом, а також враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань, у цьому випадку має бути зменшений та визначений у розмірі 3500,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області (вул. Каштанова, 20, смт Велика Багачка, Великобагачанський район, Полтавська область, 38300, код ЄДРПОУ 21044600) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення 35 сесії 7 скликання Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області від 16 липня 2019 року "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 ".

Зобов`язати Великобагачанську селищну раду Великобагачанського району Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га, яка знаходиться за межами с. Якимово на території Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області (код ЄДРПОУ 21044600) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 384,20 грн (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн (три тисячі п`ятсот гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Гіглава