Рішення

від 21.10.2019 по справі 375/1880/19

РОКИТНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 375/1880/19

Провадження № 2/375/646/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2019 Рокитнянський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Литвина О.В.,

за участю секретаря - Юрченко Л.В.,

розглянувши у приміщенні суду в смт. Рокитне за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Насташківської сільської ради Рокитнянського району Київської області

про визнання права власності на земельну частку (пай), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись, що вона з 14.06.1988 року працювала в колгоспі ім. Перше Травня на посаді швеї. З 25.11.1997 року вона знову влаштувалася на роботу в КСП ім. Перше Травня на посаду свинарки та працювала до 01.05.2005 року. 25.12.1995 КСП ім Першого Травня отримало Державний акт на право колективної власності на землю, список членів товариства до якого не додавався. Разом з тим, останній мав місце і вона до нього не була включена, хоча мала право на земельну частку (пай) у землях колективної власності.

Просить визнати за нею право на земельну частку (пай) в землях колективної власності колишнього колективного сільськогосподарського підприємтсва імені Першого Травня, що в с. Насташка Рокитнянського району Київської області.

Ухвалою суду від 24.09.2019 позовну заяву прийнято до провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач, який належним чином повідомлений про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву.

Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог частини другої статті 247 вказаного Кодексу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 з 14.06.1988 по 16.06.1993 працювала в швейному цеху колгоспу ім. Першого Травня на посаді швеї, звільнившись з роботи за власним бажанням. Відповідно до записів трудової книжки на її імя позивача серії НОМЕР_1 , вона одночасно з прийомом на роботу була прийнята в члени колгоспу ім.Першого Травня. На разі, інших належних та допустимимх доказів такої обставини матеріали справи не містять, зважаючи, що прийом на роботу у колгоспі проводився за рішенням правління колгоспу. Тоді як, прийом у члени колгоспу проводився лише за рішенням загальних зборів колгоспників.

Відповідно до рішення загальних зборів колгоспу ім. Першого Травня № 1 від 12.02.1992 останній був реорганізований у колектичне сільськогосподарське підприємство ім. Першого Травня і яке у свою чергу згідно розпорядження Рокитнянської районної державної адміністрації від 25.02.2000 № 254 було реорганізовано у приватну агрофірму "Першотравнева". На час проведення реорганізації позивач у колгоспі вже не працювала, як і не працювала у КСП ім.Першого Травня на момент отримання останнім 25.12.1995 Дрежавного акта на право колективної власності на землю. В КСП ім. Першого Травня вона вже стала працювати з 25.11.1997 і що також підтверджується записами трудової книжки на її імя. Список громадян, які були членами КСП ім.Першого травня, до акту не додавався і про що свідчить наявний у матеріалах справи лист відділу у Рокитнянському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Аналогічні положення містяться у 15 та 16 статтях ЦК України, за якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За вимогами ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 81 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу, в тім, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до положень статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що правовідносини, які склалися між сторонами стосуються земельних правовідносин та регулюються положеннями ст.ст. 5, 10 Земельного Кодексу України в редакції 1990 року, ст. 10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", Указом Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 " Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05 червня 2003 року № 899-1V.

Відповідно до ст. 5 Земельного Кодексу України в редакції 1990 року, ст. 10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" земля в КСП ім. Першого Травня належала підприємству на праві колективної власності, що засвідчено Державним актом серії КВ від 25.12.1995.

Відповідно до Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям право на земельну частку (пай) мають особи, які являються членами сільськогосподарських підприємств на час отримання державного акту.

Так, відповідно до п. 2 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям , право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Згідно зі ст.1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевосі) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа.

Разом з тим, як вбачається із встановлених судом обставин спору, позивач на час розпаювання земель колективної власності КСП ім Першого Травня не була членом цього підприємства чи пенсіонером, який працював у ньому.

Підсумовуючи викладене, оцінючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні кожного отриманого у справі доказу зокрема та належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність обставин позову, а тому відсутні підстави вважати порушеним право позивача, яке підлягає судовому захисту.

Позов таким чином задоволенню не підлягає.

Понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в сумі 768.40 грн. у звязку із відмовою у задоволенні позову у відвідності до положень ст.141 ЦПК України відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. 10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство, ст. 5 Земельного Кодексу України в редакції 1990 року, Указом Президента України від 08.08.1995 року "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", ст.ст.1, 2 Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", ст.ст. 12, 13, 76-81, 81, 89, 133, 141, 142, 263- 265, 273, 279 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Насташівської сільської ради Рокитнянського району Київської області про визнання права на земельну частку (пай) - відмовити.

Понесені ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в сумі 768.40 грн. у звязку із відмовою у задоволенні позову у відвідності до положень ст.141 ЦПК України відшкодуванню не підлягають.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В.Литвин

Рішення набрало законної сили "_____"