Рішення

від 17.10.2019 по справі 952/663/19

ЗАЧЕПИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 952/663/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.10.2019 Зачепилівський районний суд Харківської області

у складі : головуючого - судді Яценка Є.І.,

при секретарі - Ніколенко Л.О .,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду сел. Зачепилівка Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Зачепилівської селищної ради Харківської області про визнання права власності на транспортний засіб за набувальною давністю, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому вказав, що відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу №1 від 30.04.2004 він придбав автомобільний причіп СЗАП 8527 (рік випуску 1990, реєстраційний номер № НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 ), який належав СТОВ Олександрівське (код ЄДРПОУ 01213850) на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого Красноградським МРЕВ 26.12.2000.

Позивач запевнив, що після сплати коштів він прийняв по акту приймання-передачі від 30.04.2004 вищевказаний транспортний засіб та по теперішній час одноособово, вільно, відкрито та безперервно ним користується. У зв`язку з тим, що СТОВ Олександрівське (код ЄДРПОУ 01213850) припинило свою діяльність 25.07.2005 року, а причіп обліковується за даним господарством, позивач позбавлений можливості здійснити державну реєстрацію транспортного засобу на своє ім`я, а так як вважає, що в силу ст. 344 ЦК України набув права власності на це майно за набувальною давністю, тому вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право власності за набувальною давністю на транспортний засіб: СЗАП 8527, 1990 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1 , колір жовтий, номер кузова НОМЕР_2 .

Позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягав у повному обсязі.

Відповідач надіслав до суду відзив, зі змісту якого вбачається, що заперечень проти позову ОСОБА_1 . Зачепилівська селищна рада Харківської області не має та просила розглянути дану справу без участі їхнього представника.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, визнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту прав, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Як вбачається з копії договору купівлі-продажу №1 від 30.04.2004 ОСОБА_1 придбав у СТОВ Олександрівське СЗАП 8527 (рік випуску 1990, реєстраційний номер № НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 ), який належав даному господарству відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого Красноградським МРЕВ 26.12.2000. Після сплати ОСОБА_1 вартості даного причепу на підставі складеного та підписаного сторонами акту приймання-передавання №1 від 30.04.2004 позивач став відкрито володіти ним до теперішнього часу.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.08.2019 СТОВ Олександрівське (код ЄДРПОУ 01213850) припинило свою діяльність 25.07.2005.

Позивачем замовлено та в подальшому виготовлено звіт про оцінку майна № 08/26-19 від 29.08.2019, а саме вартості причепа автомобільного СЗАП 8527, 1990 року випуску, р.н. НОМЕР_1 .

Суд бере до уваги, що вказані обставини визнаються як позивачем так і відповідачем, що відображено у їхніх заявах, які надані до матеріалів справи, а тому, в силу норм ч.1 ст. 82 ЦПК України вважаються такими, які не підлягають доказуванню.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 344 ЦК України особа яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 344 ЦК України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач відкрито та добросовісно володіє вказаним автомобільним причепом більше 15 років.

Відповідно до висновків Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладених у його постановах, прийнятих за результатами розгляду справ з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, та систематизованих у Листі Верховного Суду України "Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ" від 01.07.2013р., Розділ Набувальна давність (ст. 344 ЦК):

У ЦК набувальна давність розглядається як спосіб набуття права власності.

Набувальна давність поширюється на випадки фактичного безпідставного володіння чужим майном за певних умов.

Для набуття права власності на майно за набувальною давністю згідно з правилами ст. 344 ЦК , по-перше, необхідно, щоб заволодіння майном було добросовісним, тобто особа при заволодінні майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Разом з тим факт обізнаності особи про те, що вона не є власником речі, не виключає добросовісності володіння за умови, що заволодіння майном не відбулося з порушенням норм права (викрадення, шахрайство).

По-друге, таке володіння повинно бути відкритим, тобто очевидним для всіх інших осіб, при цьому володілець має ставитись до цього майна як до власного (експлуатувати, вживати необхідні заходи для утримання майна в належному стані тощо). Приховування володільцем свого володіння майном є порушенням цієї вимоги.

По-третє, володіння майном повинно бути безперервним протягом встановлених законом строків (відповідно до ч. 2 ст. 344 ЦК особа, яка володіє майном, до часу свого фактичного володіння може приєднати час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є).

Цей строк відповідно до ст. 344 ЦК для нерухомого майна встановлений тривалістю десять років, для рухомого майна - п`ять років.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 321, ст. 328 ЦК України право власності є непорушним та набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб`єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.

Суд також враховує, що згідно з ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції від 12.06.2009р. № 2, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачем в судовому засіданні у відповідності до вимог ст.ст. 13, 81 ЦПК України, було доведено належними та допустимими доказами обставини набуття ним права власності на вказане рухоме майно - автомобільний причеп, за набувальною давністю, зважаючи на тривалість, добросовісність, відкритість та безперервність володіння ним, а відтак позов підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3,8,41,55,129,129-1 Конституції України, ст.ст. 3,10,11,16,344 ЦК України, ст.ст. 12,13,76-82,89,95,200,258,259,263-265,267,352,354,355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Зачепилівської селищної ради Харківської області про визнання права власності на транспортний засіб за набувальною давністю - задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності за набувальною давністю на транспортний засіб: СЗАП 8527, 1990 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1 , колір жовтий, номер кузова НОМЕР_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Зачепилівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Головуючий, суддя Є.І. Яценко