Рішення

від 18.10.2019 по справі 719/345/19

КЕЛЬМЕНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №719/345/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2019 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого - судді: Туржанського В.В.

за участі секретаря: Тихоненко І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Кельменці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новодністровської міської ради та Територіального центру соціального обслуговування у м. Новодністровськ про визнання незаконним та скасування розпорядження Новодністровського міського голови від 26.06.2019 р. № 123/о, поновлення на посаді директора центру та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Представник позивача: ОСОБА_11.

Представники Новодністровської міської ради: Богачук О.В.

ОСОБА_14.

Представник Територіального центру соціального

обслуговування у м. Новодністровськ: Євань В.В.

Третя особа: ОСОБА_4

Адвокат Поляк М.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 подала до суду позовну заяву, в якій просить:

1. визнати незаконним та скасувати розпорядження Новодністровського міського голови від 26 червня 2019 року № 123-о про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Територіального центру соціального обслуговування у м. Новодністровськ за одноразове порушення трудових обов`язків (п.1 ст. 41 КЗпП України);

2. поновити ОСОБА_1 на посаді директора Територіального центру соціального обслуговування у м. Новодністровськ з 27 червня 2019 року;

3. стягнути з Територіального центру соціального обслуговування у м. Новодністровськ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу та всі судові витрати;

4. допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Територіального центру соціального обслуговування у м. Новодністровськ та стягнення заробітної плати на його користь в межах суми стягнення за один місяць.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позов та пояснив, що працював на посаді директора Територіального центру соціального обслуговування у м. Новодністровськ. В січні 2019 року Територіальний центр соціального обслуговування у м. Новодністровськ отримав лист щодо безкоштовного автомобіля. Вимогою надання автомобіля було введення 0,5 ставки диспетчера та 0,5 ставки бухгалтера. ОСОБА_1 дав вказівку бухгалтеру знайти людину яка б виконувала таку роботу. Бухгалтер знайшла людину і сама оформила всі документи для прийняття на роботу. ОСОБА_1 поставив резолюцію на заяві, виніс наказ та повідомив податкову інспекцію. ОСОБА_5 мала приступити до роботи з 2 лютого 2019 року. ОСОБА_1 на роботі ОСОБА_5 не бачив. ОСОБА_1 запитував бухгалтера де цей працівник. ОСОБА_6 відповідала, що ОСОБА_5 відсутня у зв`язку із хворобою дитини та смертю батька. ОСОБА_1 бачив, що ОСОБА_5 приходила і кудись йшла. До Територіального центру соціального обслуговування у м. Новодністровськ звернулася жінка, яка попросила знайти людину для догляду за її бабусею. ОСОБА_1 зустрів ОСОБА_7 і розповів про таку пропозицію. ОСОБА_7 повідомила ОСОБА_1 , що вже працює в Територіальному центрі соціального обслуговування у м. Новодністровськ. ОСОБА_1 знав ОСОБА_7 як ОСОБА_8 . На запитання ОСОБА_1 чому ОСОБА_7 не ходить на роботу, вона сказала, що така вказівка головного бухгалтера. Після цього ОСОБА_1 пішов у бухгалтерію і запитав чому ОСОБА_7 не ходить роботу. З наступного дня ОСОБА_6 викликала ОСОБА_7 на роботу. В день виборів президента ОСОБА_1 запросив міський голова і зробив зауваження з приводу порядку в Територіальному центрі соціального обслуговування у м. Новодністровськ. Після цього ОСОБА_1 почав перевіряти документи за 2018 та 2019 роки. ОСОБА_1 виявив замінений наказ , в якому вказана премія в розмірі 100 % ОСОБА_5 , яка не ходила на роботу. На наказах не було підпису ОСОБА_1 ОСОБА_1 дав ОСОБА_6 вказівку повернути ці премії. ОСОБА_6 хотіла вирішити це питання і дати ОСОБА_1 гроші. ОСОБА_1 відмовився і написав заяву до начальника фінансового відділу ОСОБА_9 . після цього ОСОБА_1 дав вказівку юристу ОСОБА_24. відібрати пояснення у ОСОБА_6 Заробітку плату за ОСОБА_7 отримувала ОСОБА_6 . За це ОСОБА_1 звільнили з роботи. У ОСОБА_1 ніхто не вимагав пояснень перед звільненням.

Представник позивача ОСОБА_11 підтримав позов та пояснив, що під час службового розслідування було виявлено, що незаконно виплачено заробітну плату та премію ОСОБА_7 Документи про прийом на роботу ОСОБА_7 підготувала ОСОБА_6 ОСОБА_1 не знав, що ОСОБА_7 не писала заяву про прийом на роботу. Коли ОСОБА_1 дізнався, що ОСОБА_7 не працювала, він запропонував бухгалтеру повернути гроші. ОСОБА_6 отримувала заробітну плату за ОСОБА_5 . В діях ОСОБА_1 відсутнє одноразове грубе порушення. ОСОБА_1 сам виявив порушення і вимагав повернення коштів. Про таке порушення ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_12 , що підтверджується її резолюцією на заяві. Дії ОСОБА_1 свідчать про те, що він вживав заходів щодо усунення порушення. ОСОБА_11 вважає звільнення ОСОБА_1 незаконним, оскільки наказів про преміювання не було. Крім того, у ОСОБА_1 не відібрали пояснення. Крім того, міський голова не врахував, що до ОСОБА_1 не було зауважень і ОСОБА_1 не мав стягнень.

Представник відповідача Новодністровської міської ради Богачук О .В. позов не визнав та пояснив, що ОСОБА_5 була прийнята на роботу 01 лютого 2019 року і фактично не працювала. ОСОБА_1 прийняв ОСОБА_5 на роботу без її заяви. Про відмову ОСОБА_1 дати пояснення 25 червня 2019 року комісія склала акт про відмову від надання пояснень. Крім того, заява ОСОБА_1 до Новодністровської міської ради про виявлені порушення не надходила. Така заява не зареєстрована у книгах реєстрації Новодністровської міської ради і Територіального центру соціального обслуговування у м. Новодністровськ. ОСОБА_1 не виконував свої посадові обов`язки і з 02 лютого по 11 травня 2019 року не вчинив жодних дій для припинення порушення. Такі дії ОСОБА_1 привели до незаконної виплати заробітної плати і премії.

Представник відповідача Новодністровської міської ради ОСОБА_14. позов не визнала та пояснила, що порушення у діях ОСОБА_1 полягало у підписанні документів про виплату ОСОБА_5 заробітної плати і премії. ОСОБА_14 допитана у якості свідка пояснила, що була секретарем комісії, яка проводила службове розслідування. Комісія виявила, що ОСОБА_5 не працювала. Заяви ОСОБА_7 про прийняття на роботу не було. ОСОБА_14 особисто була присутня, коли ОСОБА_1 пропонували дати пояснення з приводу акту службового розслідування. Також був присутній Богачук О.В. та ОСОБА_16 ОСОБА_1 відмовився від пояснень, про що був складений відповідний акт. ОСОБА_1 не повідомляв про службову записку ОСОБА_17 . ОСОБА_7 була зазначена у табелях обліку робочого часу. Такі табелі підписані кадровиком ОСОБА_10 . У жодного працівника крім ОСОБА_6 не було посадової інструкції. Табелі обліку робочого часу Територіального центру соціального обслуговування у м. Новодністровськ вела ОСОБА_10 . ОСОБА_10 пояснювала, що питала у ОСОБА_6 чи є на роботі ОСОБА_5 і ОСОБА_18 повідомляла, що є. ОСОБА_19 пояснила, що заповнювала табелі зі слів ОСОБА_18 .

Представник відповідача - Територіального центру соціального обслуговування у м. Новодністровськ Євань В.В. позов не визнала.

Третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 , який викликався до суду в порядку встановленому чинним законодавством, в судове засідання не з`явився.

Судом встановлено, що з 24 квітня 2017 року ОСОБА_1 працював на посаді директора Територіального центру соціального обслуговування у м. Новодністровськ.

Згідно наказу директора Територіального центру соціального обслуговування у м. Новодністровськ №11 -о від 31 січня 2019 року, який був підписаний ОСОБА_1 , ОСОБА_21 з 01 лютого 2019 року була прийнята на посаду соціального робітника територіального центру соціального обслуговування у м. Новодністровськ. 0,5 ставки посади соціального робітника перейменовано в „бухгалтер", а 0,5 ставки перейменовано в „робітник з комплексного обслуговування". Вказана обставина стверджується копією наказу №11-о від 31 січня 2019 року.

Посилання ОСОБА_1 про те, що такий наказ не був ним підписаний спростовується дослідженою в судовому засіданні копією наказу. Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_1 визнав, що підписав такий наказ.

З 01 лютого 2019 року по 08 травня 2019 року ОСОБА_21 у Територіальний центр соціального обслуговування у м. Новодністровськ не приходила і будь-яку роботу не виконувала. Вказана обставина стверджується показаннями ОСОБА_21 допитаної як свідка. За лютий, березень та квітень 2019 року ОСОБА_21 було виплачено заробітну плату, яка без врахування премії, становить 16579 гривень 80 копійок. Табель обліку робочого часу за лютий не підписаний ОСОБА_1 Накази про преміювання в лютому, березні та квітні 2019 року не підписані ОСОБА_1 вказана обставина стверджується актом службового розслідування від 24 червня 2019 року.

07 травня 2019 року ОСОБА_1 повідомив начальника фінансового управління Новодністровської міської ради ОСОБА_9 про виявлення непідписаних ним наказів про преміювання за лютий, березень та квітень і просив провести перевірку зловживань з боку бухгалтера ОСОБА_6 вказана обставина стверджується копією службової записки із відміткою про ознайомлення ОСОБА_22 та показаннями свідка ОСОБА_23 .

В період з 13 травня по 24 червня 2019 року комісією створеною за розпорядженням Новодністровського міського голови було проведено службове розслідування щодо виконання посадових обов`язків директором Територіального центру соціального обслуговування у м. Новодністровськ ОСОБА_1 та бухгалтером Територіального центру соціального обслуговування у м. Новодністровськ ОСОБА_6 .

Про результатами службового розслідування було складено акт службового розслідування, яким Новодністровському міському голові пропонувалося розглянути питання про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади за одноразове грубе порушення трудових обов`язків, а саме прийняття на посаду 0,5 ставки бухгалтера та 0,5 ставки соціального робітника установи ОСОБА_21 і фактична відсутність її на робочому місці з виплатою заробітної плати та премії, що призвело до нецільового використання бюджетних коштів.

25 червня 2019 року ОСОБА_1 відмовився надати письмові пояснення з приводу обставин викладених у акті службового розслідування. Вказана обставина стверджується актом від 25 червня 2019 року. Таким чином, суд вважає безпідставними посилання позивача на те, що міський голова приймаючи рішення про застосування до позивача дисциплінарного стягнення не намагався отримати письмові пояснення від ОСОБА_1

Розпорядженням Новодністровського міського голови №123/о від 26 червня 2019 року „Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Територіального центру соціального обслуговування у м. Новодністровськ" відповідно до п. 20 ч.4 ст. 42 Закону України „про місцеве самоврядування в Україні", п.1 ст. 41 КЗпП України, за одноразове грубе порушення трудових обов`язків (виплата заробітної плати та премії ОСОБА_21 без наявності відповідних документів про прийняття на роботу (заяви із резолюцією керівника), яка фактично не виконувала трудових обов`язків та не працювала за зазначеною в наказі директора територіального центру від 01 лютого 2019 року посадою 0,5 ставки бухгалтера та 0,5 ставки соціального робітника установи, що призвело до незаконних виплат бюджетних коштів), враховуючи висновки акту службового розслідування від 24 червня 2019 року, ОСОБА_1 звільнений 27 червня 2019 року із займаної посади директора Територіального центру соціального обслуговування у м. Новодністровськ у зв`язку із одноразовим грубим порушенням трудових обов`язків.

Таким чином, між сторонами склалися трудові правовідносини.

Суд вважає, що виплата заробітної плати ОСОБА_21 , за умови відсутності в її особовій справі заяви про прийняття на роботу, взагалі не є порушення трудових обов`язків. Зокрема згідно до ст. 24 КЗпП України, при укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи. У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували обов`язок ОСОБА_1 як директора виплачувати заробітну плату лише працівникам у особових справах яких наявні заяви із резолюцією керівника.

Враховуючи, що накази про виплату премії ОСОБА_21 не були підписані ОСОБА_1 , суд вважає, що виплата премії ОСОБА_21 була проведена поза рішенням ОСОБА_1 і не може свідчити про порушення ним своїх трудових обов`язків.

Суд вважає. що виплата ОСОБА_21 заробітної плати за умови що вона не виконувала трудові обов`язки і була відсутня на робочому місці, є порушенням трудових обов`язків, яке було допущено ОСОБА_1 а саме він повинен був організувати роботу територіального центру та розпоряджатися коштами територіального центру в межах затвердженого кошторису витрат та відповідно до їх цільового призначення.

Зокрема ОСОБА_1 належним чином не організував роботу з приводу перевірки виконання працівником ОСОБА_21 трудових обов`язків у лютому , березні та квітні 2019 року, не перевірив достовірність даних внесених у табелі обліку робочого часу затверджуючи табелі за березень та квітень 2019 року.

Визначаючи коло трудових обов`язків ОСОБА_1 , суд враховує, що згідно до пункту 11 Положення про територіальний центр соціального обслуговування у м. Новодністровськ затвердженого рішенням міської ради від 31 серпня 2017 року №195, директор: організовує роботу територіального центру, несе персональну відповідальність за виконання покладених на центр завдань, визначає ступінь відповідальності працівників, затверджує посадові обов`язки керівників структурних підрозділів та інших працівників територіального центру, координує діяльність структурних підрозділів територіального центру, подає Новодністровському міському голові, пропозиції щодо штатного розпису, кошторису витрат, укладає договори, діє від імені територіального центру і представляє його інтереси, розпоряджається коштами територіального центру в межах затвердженого кошторису витрат та відповідно до їх цільового призначення, в тому числі на оплату проведення щорічного профілактичного медичного огляду соціальних працівників та соціальних робітників територіального центру, які безпосередньо надають соціальні послуги, придбання для соціальних робітників спецодягу, взуття (або грошова компенсація за їх придбання), придбання для оснащення структурних підрозділів територіального центру автотранспортом, засобів пересування, спеціальних засобів для догляду і самообслуговування, підвищення кваліфікації осіб, які надають соціальні послуги, призначає в установленому порядку на посаду і звільняє з посади працівників територіального центру, видає у межах своєї компетенції накази (в тому числі щодо здійснення (припинення) обслуговування громадян), організовує і контролює їх виконання, розробляє і подає на затвердження міській раді проект Положення про територіальний центр, затверджує положення про структурні підрозділи територіального центру.

Разом з тим, суд вважає, що порушення у вигляді виплати ОСОБА_21 заробітної плати за лютий, березень та квітень 2019 року за умови що вона не виконувала трудові обов`язки і була відсутня на робочому місці, не є одноразовим грубим порушенням трудових обов`язків, за яке ОСОБА_1 міг би бути звільнений за пунктом 1 частини 1 статті 41 КЗпП України.

Зокрема стаття 40 КЗпП України визначає підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, а стаття 41 цього Кодексу - додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 41 КЗпП України крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації всіх форм власності, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

При роз`ясненні цієї норми, Верховний Суд України у пункті 27 постанови Пленуму від 6 листопада 1992 року № 9 (з подальшими змінами і доповненнями) „Про практику розгляду судами трудових спорів" вказав на те, що вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов`язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку ним завдано (могло бути завдано) шкоду.

У зазначеній нормі йдеться про одноразове порушення трудових обов`язків, а не про триваюче, що може потягти за собою застосування дисциплінарних стягнень і звільнення з інших підстав.

Отже, важливим елементом застосування цієї норми КЗпП України є звільнення керівника за порушення, яке є одноразове, а не тривале, системне, що може бути підставою для звільнення за інших підстав. Разовим порушенням необхідно розуміти таку протиправну поведінку, що є обмеженою в часі, вчинену саме разово (одну дію або бездіяльність).

Рішення компетентного органу, власника підприємства, і наказ про звільнення мають містити чітко сформульоване одноразове грубе порушення, яке стало підставою звільнення керівника. За своїм змістом наказ про звільнення не повинен містити перелік або систему порушень, за які був звільнений керівник, а лише одноразове грубе порушення, бажано, конкретних трудових обов`язків.

В даному випадку порушення з боку ОСОБА_1 мали місце в лютому, березня та квітні 2019 року, тобто не одноразово.

Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов`язків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, та істотності наслідків порушення трудових обов`язків. При цьому суд повинен установити не тільки факт невиконання працівником обов`язку, який входить до кола його трудових обов`язків, а й можливість виконання ним зазначеного обов`язку за встановлених судом фактичних обставинах справи, тобто встановити вину працівника та наявність причинного зв`язку між невиконанням працівником трудових обов`язків і негативними наслідками, які настали внаслідок такого порушення.

Належних та допустимих доказів на підтвердження факту здійснення ОСОБА_1 саме одноразового грубого порушення, відповідачем надано не було.

Суд також враховує, що допитана в якості свідка ОСОБА_21 дала суду показання про те, що документи для прийняття на роботу вона дала в січні 2019 року ОСОБА_6 , яка повідомила, що до роботи ОСОБА_21 приступить у квітні або у травні 2019 року. Була домовлені з ОСОБА_6 , що вона тимчасово буде працювати за ОСОБА_21 У ПАТ „ Комерційний банк „ПРИВАТБАНК " ОСОБА_21 . отримала фото зняття готівки з її картки на яких була ОСОБА_6 .

Суд також враховує, що позивач до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Враховуючи наведене, суд вважає, що звільнення ОСОБА_1 на підставі п.1 ст. 41 КЗпАП України було незаконним.

Таким чином Новодністровською міською радою було порушено право позивача.

Суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Відповідно до ст. 241 1 КЗпП строки виникнення і припинення трудових прав та обов`язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Отже, враховуючи, що у розпорядженні про звільнення ОСОБА_1 зазначено „звільнити 27 червня 2019 року", ОСОБА_1 вважається звільненим з наступного дня після того дня, з якого починається строк звільнення. Оскільки строк звільнення починається з 27 червня, наступний за ним день - 28 червня. Виходячи з цього, ОСОБА_1 слід поновити на посаді з 28 червня 2019 року.

Згідно до п. 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. № 58, днем звільнення вважається останній день роботи.

За правилами частини другої статті 235 КЗпП України при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами трудових спорів" № 9 від 06 листопада 1992 року зазначено, що орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.

Задовольняючи позов про виплату позивачу середнього заробітку за період з 28 червня 2019 року по 18 жовтня 2019 року, суд виходить з того, що середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України „Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок).

З урахуванням цих норм, зокрема, абзацу 3 пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата.

Враховуючи, що порушення прав працівника ОСОБА_1 відбулося в червні 2019 року, середня заробітна плата позивача повинна обчислюватися з виплат, отриманих ним за квітень і травень 2019 року.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.

Розраховуючи середній заробіток з дотриманням вищенаведених вимог законодавства, суд виходить з того, що сума нарахованого доходу ОСОБА_1 за квітень 2018 року складає 14407 гривень 50 копійок, а за травень 2019 року 7465 гривень 64 копійки. За період з 28 червня 2019 року по 18 жовтня 2019 року кількість днів вимушеного прогулу ОСОБА_1 становить 79 робочих днів.

Зважаючи на викладене, розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача буде таким: сумарна кількість робочих днів, фактично відпрацьованих протягом 2-х місяців (квітень + травень 2019 року) = 42 робочих дні; середньоденна заробітна плата (14407,5+7465,64):42 = 520,79 гривень; сума оплати вимушеного прогулу за період з 28 червня 2019 року по 18 жовтня 2019 року складає 520,79*79 = 41142 гривні 33 копійки.

З огляду на викладене, з Територіального центру соціального обслуговування у м. Новодністровськ на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28 червня 2019 року по 18 жовтня 2019 року в розмірі 41142 гривні 79 копійок.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з того, що задоволено вимогу немайнового характеру про поновлення на роботі та вимогу майнового характеру про стягнення втраченого заробітку за час вимушеного прогулу, судовий збір за подачу позовної заяви становить 1536 гривень 80 копійок.

В порядку розподілу судових витрат, відповідно до статті 141 ЦПК України, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, вказана сума судового збору підлягає до стягнення у рівних частинах з Новодністровської міської ради та Територіального центру соціального обслуговування у м. Новодністровськ на користь держави.

На підставі п. 4 ч.2 ст.18, ст.ст. 24,55, 56, 105, 110, 112 СК України, керуючись ст.ст. 2, 5,12,13,15,19,76,77,78,79,80,81,82,209,258,263,264,265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до Новодністровської міської ради, яка розташована в м. Новодністровськ , мікрорайон „Дубрава" ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 33330163, та Територіального центру соціального обслуговування у м. Новодністровськ, який розташований в м. Новодністровськ , мікрорайон „Сонячний" будинок 24, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 33574932, про визнання незаконним та скасування розпорядження Новодністровського міського голови від 26 червня 2019 року № 123/о, поновлення на посаді директора центру та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Новодністровського міського голови від 26 червня 2019 року № 123-о про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Територіального центру соціального обслуговування у м. Новодністровськ за одноразове порушення трудових обов`язків.

Поновити ОСОБА_1 на посаді директора Територіального центру соціального обслуговування у м. Новодністровськ з 28 червня 2019 року.

Стягнути з Територіального центру соціального обслуговування у м. Новодністровськ на користь ОСОБА_1 41142 (сорок одну тисячу сто сорок дві) гривні 79 (сімдесят дев`ять) копійок заробітної плати за час вимушеного прогулу з відрахуванням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Територіального центру соціального обслуговування у м. Новодністровськ та стягнення заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць.

Стягнути з Новодністровської міської ради в доход держави 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок судового збору.

Стягнути з Територіального центру соціального обслуговування у м. Новодністровськ в доход держави 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються учасниками справи через Кельменецький районний суд Чернівецької області.

Повне судове рішення складено 08 квітня 2019 року.

Суддя: