Рішення

від 18.10.2019 по справі 298/1372/19

ВЕЛИКОБЕРЕЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 298/1372/19

Номер провадження 2/298/294/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2019 року смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі

головуючої - судді Лютянської М.С.,

при секретарі судового засідання Келешовчак І.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Великий Березний цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Малоберезнянської сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами та земельну ділянку під житловим будинком, в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

В позові йдеться про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача ОСОБА_2 , яка до моменту смерті проживав в будинку АДРЕСА_1 . Спадкодавець ОСОБА_2 на випадок своєї смерті склала заповіт на ім`я - позивача ОСОБА_1 посвідчений 03.06.2005 р. секретарем виконавчого комітету Малоберезнянської сільської ради Цапулич Н.І., яка заповіла житловий будинок АДРЕСА_1 позивачеві. Наявність майна підтверджується довідкою Малоберезнянської сільської ради та витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі. ОСОБА_1 просить визнати за ним, як спадкоємцем за заповітом, право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами та земельну ділянку під житловим будинком (в порядку спадкування).

Позивач на розгляд справи не з`явився, однак подав в порядку ч.3 ст.211 ЦПК України заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив такі задовольнити. Не заперечив проти прийняття рішення у підготовчому судовому засіданні.

Представник відповідача в підготовче судове засідання не з`явився, однак подав заяву, в якій просив розглянути справу без їх участі, проти позовних вимог ОСОБА_1 не заперечив.

Зважаючи на наведене, суд розглянув справу без участі сторін на підставі наявних у ній доказів.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи та зважаючи на те, що відповідач проти позову не заперечив, суд визнає, що позов підлягає частковому задоволенню, в тому числі й з підстав, передбачених ч.4 ст.200 ЦПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів має право звернутись кожна особа.

Відповідно до ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З виданого свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 13.08.2005 р. вбачається, що ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже з моменту смерті зазначеного спадкодавця відкрилася спадщина на усе належне померлій під час життя майно згідно ст.1220 ЦК України.

З паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 від 31.03.1997 р. виданого Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській області вбачається, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зі складеного померлою ОСОБА_2 заповіту на ім`я ОСОБА_1 , 1979 року народження, вбачається, що перша на час її життя заповіла все своє майно, позивачеві.

З довідки Малоберезнянської сільської ради від 23.07.2004 року № 567 вбачається, що ОСОБА_2 являється власником будинку АДРЕСА_1 .

З технічного паспорту та зі зведеного акту вартості будинків, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 , виданого КП Великоберезнянське РБТІ від 02.09.2019 р. № 6314 значиться власник ОСОБА_1 ..

Разом з цим, як вбачається з повідомлення приватного нотаріуса Великоберезнянського районного нотаріального округу Чурей А.В. від 18.10.2019 року № 103/01/-16, позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у оформленні спадщини, оскільки правовстановлюючий документ на житловий будинок, не був зареєстрований у встановленому законодавством порядку та відповідно право власності на вказаний житловий будинок у ОСОБА_2 (померлої) не виникло.

Як роз`яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 Про судову практику в справах про спадкування від 30 травня 2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ст.ст. 16,328 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути в тому числі і визнання права; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо, крім іншого, це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним (власником) документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадкування здійснюється за заповітом або за законом; до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Зважаючи на викладені обставини, суд визнає, що за позивачем слід визнати право власності на житловий будинок з надвірними спорудами та будівлями в порядку спадкування.

Відповідно до вимог ст. 78 Земельного Кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися та розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно із п. "в" ч. 1 ст. 81 Земельного Кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.

Статтею 116 Земельного Кодексу України визначено підстави набуття права на землю, а саме те, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному ч. 1 ст. 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користування громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 118 Земельного Кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

З наведеного вище вбачається, що право власності на земельні ділянки не визнається, а набувається в установленому діючим законодавством порядку.

Також слід зазначити, що відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об"єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

А тому вирішення питань про передачу землі у власність чи користування є виключним правом ради, як суб`єкта права власності на землю.

Крім того, позивачем не надано суду жодних документів, що підтверджують виділення спірної земельної ділянки його бабусі або йому особисто.

З урахуванням вищевикладеного та вимог діючого законодавства суд приходить до висновку, що позовна вимога про визнання права власності на земельну ділянку під житловим будинком є безпідставною та необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2-8,13,19,76-82,200,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Малоберезнянської сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ 04350955; місцезнаходження: 89040 Закарпатська область Великоберезнянський район с. Малий Березний, вул. Центральна, 60) про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами та земельну ділянку під житловим будинком, в порядку спадкування за заповітом - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності в порядку спадкування за заповітом, за померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на житловий будинок з надвірними спорудами та будовами загальною площею 56,4 м.кв. (житлова площа 32,0 м. кв.), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів після його проголошення апеляційної скарги (сторонами, які не були при цьому присутні - в той же строк, з дня отримання ними копії цього рішення) і набере законної сили після закінчення вищезазначеного строку, якщо не буде оскаржене, а в разі оскарження - після апеляційного розгляду справи, якщо не буде скасоване.

Головуюча Лютянська М.С.