Ухвала

від 17.10.2019 по справі 757/40084/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/40084/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у залі суду в м. Києві судове провадження за клопотанням Товариства зобмеженою відповідальністю «БЕНЕДИКТ БІЗНЕС»про скасуванняарешту,накладеного ухвалоюслідчого суддіПечерського районногосуду м.Києва від18липня 2019,на майно,у кримінальномупровадженні № 12015000000000461 від 30.07.2015, -

ВСТАНОВИВ:

До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕНЕДИКТ БІЗНЕС», якепередано слідчомусудді тогож дня,про скасуванняарешту укримінальному провадженні№ 12015000000000461 від 30.07.2015, що накладений, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.07.2019 року.

В обґрунтуваннядоводів клопотаннязазначено,що ухвалоюслідчого суддіПечерського районногосуду м.Києва від18липня 2019 у справі №757/37242/19-к, задоволено клопотання прокурора Генеральної прокуратуриУкраїни ОСОБА_3 у кримінальному провадженні 12015000000000461 від 30.07.2015 та накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «БЕНЕДИКТ БІЗНЕС», що відкриті у АТ КБ «Приватбанк», АТ «Укрсоцбанк».

ТОВ «БЕНЕДИКТБІЗНЕС» не погоджується із таким висновком слідчого судді Печерського районного суду м. Києва та вважає, що арешт майна ТОВ «БЕНЕДИКТ БІЗНЕС» має бути скасовано у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неповнотою судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та, як наслідок, - необгрунтованістю накладеного арешту.

Сторона обвинувачення не надала доказів, що майно, на яке накладено арешт, є предметом кримінального правопорушення, здобуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, а тому при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна.

У судове засідання представник заявника не з`явився, до суду подав заяву, в якій просив клопотання задовольнити у повному обсязі та розгляд клопотання провести у його відсутність.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використаннісвоїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з`явившихся осіб, на підставі наданих доказів.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що Генеральною прокуратурою України здійснюється нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні №12015000000000461 від 30.07.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.07.2019 у справі №757/37242/19-к, задоволено клопотання прокурора Генеральної прокуратуриУкраїни ОСОБА_3 у кримінальному провадженні 12015000000000461 від 30.07.2015 та накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «БЕНЕДИКТ БІЗНЕС», у кримінальному провадженні 12015000000000461 від 30.07.2015 та накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ряду юридичних осіб, в тому числі ТОВ «БЕНЕДИКТ БІЗНЕС», що відкриті у АТ КБ «Приватбанк», АТ «Укрсоцбанк»

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 18.07.2019 при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання у органу досудового розслідування були достатні підстави вважати, що грошові кошти на рахунку ТОВ «БЕНЕДИКТ БІЗНЕС» можуть бути предметом злочину, а також перебувають у власності юридичної особи, до якої можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру.

Крім того, відповідно до ст. 50 КК України, конфіскація майна, як вид покарання, є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Отже арешт майна юридичної особи ТОВ «БЕНЕДИКТ БІЗНЕС», щодо якої не здійснюється досудове розслідування, не зможе забезпечити подальшої конфіскації майна будь-якої фізичної особи, що може бути притягнута до кримінальної відповідальності у даному кримінальному провадженні.

У відповідності дост. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у ТОВ «БЕНЕДИКТБІЗНЕС»права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Між тим,статтею 28 КПК Українипередбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Незважаючи на те, що досудове розслідування в кримінальному провадженні триває, жодній посадовій особі ТОВ «БЕНЕДИКТБІЗНЕС»про підозру у вчиненні злочину не оголошено, версія органу досудового розслідування про те, що грошові кошти на рахунках вказаного товариства є предметом вчинення злочину, належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінніст. 86 КПК Українидоказами.

Враховуючи, що у матеріалах клопотання відсутні достатні докази вчинення злочину за участю ТОВ «БЕНЕДИКТБІЗНЕС»,наявність підстав вважати, що існує правова підстава для арешту рахунків ТОВ «БЕНЕДИКТБІЗНЕС»взагалі спростовується, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ТОВ «БЕНЕДИКТБІЗНЕС»належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст. ст.98,167,170,171,172,173,174, 379 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання Товаристваз обмеженоювідповідальністю «БЕНЕДИКТБІЗНЕС» - задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою від 18 липня 2019 року слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі №757/37242/19 на кошти, які знаходяться на наступних рахунках, а саме: № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , що належать ТОВ «БЕНЕДИКТ БІЗНЕС» (код 40160219), відкриті в Столичній філії АТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570) зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , що належать ТОВ «БЕНЕДИКТ БІЗНЕС» (код 40160219) відкриті в АТ «Укрсоцбанк» (ЄДРПОУ 00039019, МФО 300023) за адресою м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100.

Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.

Слідчий суддя ОСОБА_1