Постанова

від 21.10.2019 по справі 695/457/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2019 року

м. Черкаси

справа № 695/457/19 провадження № 22-ц/821/368/19 категорія 302000000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Бородійчука В.Г.,

суддів: Єльцова В.О., Нерушак Л.В.

секретаря: Анкудінова О.І.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

представник позивача: ОСОБА_2 ;

відповідач: Домантівська сільська рада с. Домантово, Золотоніський район, Черкаська область;

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Домантівське

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Домантівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 липня 2019 року (ухвалене в приміщенні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області під головуванням судді Середи Л.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Домантівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю Домантівське про стягнення орендної плати.

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

05 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Домантівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Домантівське , про стягнення орендної плати.

Вимоги вказаної позовної заяви мотивовані тим, що ОСОБА_4 , 15 травня 2008 року уклала із ТОВ Домантівське договір оренди землі, відповідно до якого передала останньому в оренду земельну ділянку площею 2,0216 га, кадастровий номер 7121583900:04:002:0027 строком на 10 років, тобто до 31 грудня 2018 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, а тому позивач, будучи дочкою спадкодавця, отримала в спадщину зазначену вище земельну ділянку та належним чином оформила свої спадкові права 06 жовтня 2016 року, що стверджується відповідним свідоцтвом про право на спадину.

Позивач зазначає, що після смерті її матері ТОВ Домантівське , починаючи з 2012 року проводив виплату орендної плати на користь Домантівської сільської ради, що не заперечувалося і самим відповідачем, яка на запит представника позивача повідомила, що за період з 2012 по 2015 року ТОВ Домантівським було виплачено на користь Домантівської сільської ради кошти в сумі 11 669 грн. 20 коп.

Позивач наполягає, що після оформлення її спадкових прав вона фактично стала однією із сторін договору оренди землі, належним чином успадкувала всі відповідні права та обов`язки стосовно вказаної земельної ділянки, а оскільки спадщина належить їй з часу її відкриття, то й усі відповідні орендні платежі також належать позивачу по справі. Присвоєння таких коштів сільською радою на свої рахунки є неправомірним та порушують права позивача, а тому остання звернулася до суду із даним позовом до сільської ради, яким просить стягнути із відповідача відповідну орендну плату за 2012-2015 роки, в сумі 11 669 грн. 20 коп..

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 липня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з Домантівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області на користь ОСОБА_1 орендну плату по договору оренди земельної ділянки, площею 2,02 га, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ Доматнівське від 15 травня 2008 року за 2012-2015 роки в сумі 11 669 грн. 20 коп.

Стягнуто з Доматнівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області на користь держави судовий збір у розмірі 768 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач не заперечуючи факту отримання за період 2012-2015 років орендної плати не визнала право позивача на вказані грошові кошти, орендну плату, одержану за передання земельної ділянки в оренду. Позивач повністю довів обґрунтованість своїх позовних вимог, і спосіб, у який він просить захистити своє порушене право є ефективним для такого захисту і не суперечить закону.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі Домантівська сільська рада Золотоніського району Черкаської області просить скасувати рішення суду, як таке, що ухвалене з порушенням норм чинного законодавства та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Судові витрати покласти на позивача.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що приписами ч. 3 ст. 1285 ЦК України визначено, що особа, яка управляє спадщиною, має право на плату за використання своїх повноважень. Тому, сільська рада, як управитель земельної ділянки правомірно отримувала орендну плату у 2012-2015 роках. Крім того, жодним законом не передбачено обов`язок управителя повернути власнику отримане в результаті управління майном.

Орендна плата, отримана відповідачем як орендодавцем, є свого роду платою за комплекс дій, які останній здійснював для управління земельною ділянкою позивача.

Відзив на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від представника ОСОБА_1 - адвоката Побиванець Ю.В., останній зазначив, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, спростовуються встановленими обставинами справи по справі, а тому підстав для її задоволення та зміни чи скасування судового рішення немає.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 1285 ЦК України в редакції, чинній на час укладення договору на управління спадщиною, якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання в належному стані, нотаріус, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, - відповідний орган місцевого самоврядування, у разі відсутності спадкоємців або виконання заповіту укладають договір на управління спадщиною з іншою особою.

Сторонами договору є установник управління та управитель. Установником управління може бути нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса - відповідний орган місцевого самоврядування, який відповідним рішенням призначає для виконання цих функцій уповноважену особу. Фактично установник визначає, кому на яких умовах передати в управління майно, що потребує утримання, а також контролює належне виконання умов договору управителем. Друга сторона договору на управління спадщиною (управитель) законодавцем не конкретизована. Коло осіб, які можуть бути призначені управителями спадкового майна, не обмежено, а тому управителем майна може бути будь-яка фізична особа, яка має повну цивільну дієздатність, а також юридична особа. Договір на управління спадковим майном, який укладається виконавцем заповіту, нотаріусом або органом місцевого самоврядування як установником управління - це договір на користь третьої особи (вигодонабувача). Такою особою виступатиме спадкоємець, оскільки має при спадкуванні найбільший майновий інтерес, і в разі неналежного виконання управителем своїх обов`язків постраждають інтереси спадкоємця.

Таким чином, ОСОБА_1 , як єдина спадкоємиця майна після смерті померлої матері має право на отримання орендної плати за користування земельною ділянкою, що входить до складу спадщини, яку вона прийняла в установленому законом порядку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Між ОСОБА_4 та ТОВ Домантівське був укладений договір оренди землі від 15 травня 2008 року, за умовами якого ОСОБА_4 передала ТОВ Домантівське в оренду земельну ділянку, площею 2,02 га строком на 10 років, тобто до 10 грудня 2018 року, що стверджується п. 2 та п. 6 зазначеного вище договору.

Вказана обставина, як і умови вказаного договору оренди землі не заперечується жодною із сторін.

Відповідно до свідоцтва про смерть (серії НОМЕР_1 від 15 лютого 2011 року) ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається із свідоцтва про право на спадщину за законом від 06 жовтня 2016 року, виданого державним нотаріусом Золотоніської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_1, на підставі договору про розподіл спадкового майна, успадкувала після смерті ОСОБА_4 земельну ділянку площею 2,0216, з кадастровим номером 7121583900:04:002:0027, що розташована в адміністративних межах Домантівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначала, що вона після набуття відповідних спадкових прав на вказану земельну ділянку виявила намір успадкувати і відповідні кошти, які сплачувались ТОВ Домантівське як орендна плата за користування земельною ділянкою.

Однак сільська рада, на рахунок якої за період з 2012 по 2015 роки перераховувались зазначені кошти їх повернення позивачу не здійснює, чим, на думку останньої , порушує її права.

Як вбачається із листа виконкому Домантівської сільської ради від 10 жовтня 2018 року за № 346, орендна плата за не успадковану земельну частку (пай) ОСОБА_4 виплачувалась ТОВ Домантівським на користь Домантівської сільської ради за період з 2012 по 2015 року.

Згідно з листом ТОВ Домантівське від 31 жовтня 2018 року за період з 2012 по 2015 роки на користь Домантівської сільської ради, згідно договору оренди землі площею 2,02 га від 15 травня 2008 року укладеного із ОСОБА_4 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 сплачено в цілому 11 669,20 грн.

Ні факт сплати ТОВ Домантівське на користь Домантівської сільської ради за вказані періоди орендної плати, а ні її розмір жодною із сторін по справі не оспорюється та не спростовується.

Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з частиною п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Судом першої інстанції встановлено, що за позивачем було визнано право на спадщину після смерті ОСОБА_4 на зазначену земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка перебувала в оренді ТОВ Домантівське строком на 10 років, що стверджується п. 6 вказаного договору.

Згідно з пунктом 35 договору оренди перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря, звільнення керівника юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Після смерті орендодавця орендна плата за користування земельною ділянкою за 2012-2015 роки була виплачена орендарем на рахунок відповідача, що не заперечується ні відповідачем ні третьою особою.

При цьому, ні договору управління спадщиною, ні будь-якого іншого договору, на підставі якого такі дії були здійснені, сторонами по справі суду надано не було.

За змістом статей 1268, 1269 ЦК України законодавством визначено два варіанти прийняття спадщини: подання заяви про прийняття спадщини або фактичне прийняття спадщини внаслідок постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Це означає, що перед укладенням договору на управління спадщиною нотаріус (посадова особа органу місцевого самоврядування) зобов`язаний витребувати інформацію, чи є в померлого спадкоємці, які прийняли спадщину внаслідок проживання разом з померлим. Якщо такі спадкоємці є, нотаріус (посадова особа органу місцевого самоврядування) відмовляє в укладенні такого правочину.

Сторонами договору є установник управління та управитель. Установником управління може бути нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, - відповідний орган місцевого самоврядування, який відповідним рішенням призначає для виконання цих функцій уповноважену особу. Фактично установник визначає, кому та на яких умовах передати в управління майно, що потребує утримання, а також контролює належне виконання умов договору управителем. Друга сторона договору на управління спадщиною (управитель) законодавцем не конкретизована. Коло осіб, які можуть бути призначені управителями спадковим майном, не обмежено, а тому управителем майна може бути будь-яка фізична особа, яка має повну цивільну дієздатність, а також юридична особа. Договір на управління спадковим майном, який укладається виконавцем заповіту, нотаріусом або органом місцевого самоврядування як установником управління - це договір на користь третьої особи (вигодонабувача). Такою особою виступатиме спадкоємець, оскільки має при спадкуванні найбільший майновий інтерес, і в разі неналежного виконання управителем своїх обов`язків постраждають саме інтереси спадкоємця. Крім того, прибутки, отримані внаслідок управління майном, мають входити до складу спадщини і, відповідно, підлягають розподілу між спадкоємцями пропорційно до їх частки у спадщині.

Аналізуючи норми чинного законодавства суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що сільська рада, яка управляє спадщиною зобов`язана зберігати таке майно до з`явлення спадкоємців або прийняття спадщини. При цьому таке управління має здійснюватися на підставі відповідного договору на управління спадщиною, що безпосередньо визначено як нормами ст. 1285 ЦК України так і п. 9 Глави 9 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, на які посилався в своїх запереченнях і сам відповідач.

У разі відсутності спадкоємців за законом і за заповітом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття спадщини ніким із спадкоємців, а також відмови від її прийняття укладений договір на управління спадщиною діє до ухвалення судом рішення про визнання спадщини відумерлою.

Таким чином, для укладення договору на управління спадщиною необхідна така умова як відсутність спадкоємців або виконавця заповіту. При цьому договір діє до з`явлення спадкоємців та прийняття ними спадщини шляхом подання нотаріусу відповідної заяви згідно зі ст. 1269 ЦК України.

Разом з тим, як вже зазначалося, будь-яких відомостей про укладення такого договору матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає правильним висновок районного суду, що у відповідача не було правових підстав на вжиття заходів по управлінню спадковим майном та отримання від ТОВ Домантівське орендної плати за користування земельною ділянкою, а тим більше присвоєння вказаних коштів.

Крім того, відповідач протягом більш як п`яти років після відкриття спадщини не вбачав необхідним вживати заходів по охороні спадкового майна, а також до цього часу відповідач не звертався до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою в порядку ст. 1277 ЦК України.

Навіть за наявності вказаного договору чинним законодавством не встановлено право особи, яка здійснює управління спадщиною, привласнювати доходи, отримані від переданого в управління спадкового майна, оскільки такі доходи належать спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, а договір на управління спадщиною укладається з метою охорони спадщини до з`явлення спадкоємців і до прийняття ними спадщини.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

У статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просила стягнути з відповідача грошові кошти у вигляді орендної плати, які останній отримав за управління спадщиною, оскільки вона є спадкоємцем земельної ділянки.

Нормами ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Домантівська сільська рада не визнала право позивача на грошові кошти - орендну плату, одержану за передання земельної ділянки в оренду. А тому, висновок районного суду про те, що позивач пред`явивши цей позов, скористалася своїм правом на судовий захист, передбаченим статтею 16 ЦК України є правильним.

Рішення суду в частині вирішення питання відносно судових витрат є також правильними, відповідають вимогам ст. 141 ЦПК України і підстав для їх зміни чи скасування в цій частині немає.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі судове рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки їх доводи суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Домантівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області - залишити без задоволення.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Домантівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю Домантівське про стягнення орендної плати залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 21 жовтня 2019 року.

Головуючий

Судді