Постанова

від 16.10.2019 по справі 482/703/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

16.10.19

22-ц/812/1582/19

Провадження № 22-ц/812/1582/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2019 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - Бондаренко Т.З.,

суддів - Темнікової В.І., Крамаренко Т.В.,

із секретарем судового засідання - Біляєвою В.М.,

за участю: представника позивача Бочкарьова О.В., представника відповідача Кірової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 482/703/18 за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 16 липня 2019 року ухваленого під головуванням судді -Демінської О.І.,

в приміщенні того ж суду по справі за позовом

ОСОБА_1 до Приватного виробничого підприємства Оазис , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-приватний підприємець Воропаєв Віталій Валерійович про стягнення коштів попередньої оплати товару та зустрічним позовом Приватного виробничого підприємства Оазис до ОСОБА_1 про зобов`язання до прийняття товару шляхом підписання актів приймання товару,-

в с т а н о в и л а :

В травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного виробничого підприємства (далі - ПВП) „Оазис» , в якому просив суд про стягнення з відповідача на його користь коштів попередньої оплати товару.

Позивач зазначав, що на виконання укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №199 від 25 листопада 2016 року він попередньо сплатив ПВП „Оазис» вартість товару - розсадопосадочної машини МРП-2 в сумі 122001,00 грн., проте відповідач не виконав свої зобов`язання та не передав йому товар належної якості, а він його не прийняв. Вказав, що 29 грудня 2016 року особисто прибув до відповідача та оглянувши товар виявив невідповідність характеристик товару технічним умовам та ряд технічних дефектів, про що повідомив відповідачу та відмовився його приймати, пославшись на те, що товар непридатний до експлуатації, але відповідач, стверджуючи, що передав товар, від повернення вартості товару відмовився.

Позивач посилаючись на непоставлення йому товару - розсадопосадочної машини МРП-2 взагалі та її неприйняття від відповідача, просив про стягнення внесеної ним в рахунок попередньої оплати товару суми в розмірі 122001,00 грн.

Приватне виробниче підприємство Оазис звернулося до суду із зустрічним позовом в якому просило про зобов`язання ОСОБА_1 до прийняття товару шляхом підписання актів приймання товару - розсадопосадочної машини МРП-2. Він посилався на те, що товар був поставлений замовнику - ОСОБА_1 відповідно до умов Специфікації №1 від 25 листопада 2016 року автомобільним транспортом перевізника приватного підприємця ОСОБА_2 за рахунок позивача. Розсадопосадочна машина МРП-2 28 грудня 2017 року була доставлена ОСОБА_1 , який вказавши на виявлену ним невідповідність товару технічним характеристикам, не забажав її прийняти та підписати документи. В подальшому з виробником було досягнуто згоди щодо заміни деталей за рахунок заводу, які відповідно до акту здачі-прийняття робіт №НП/25-001438 від 10 лютого 2017 року прийняті ОСОБА_1 Незважаючи на вказане останній відмовляється від підпису документів, які свідчать про прийняття ним товару - розсадопосадочної машини МРП-2.

Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 16 липня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПВП „Оазис» про стягнення коштів попередньої оплати товару відмовлено.

Зустрічний позов ПВП „Оазис» до ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 до прийняття товару шляхом підписання актів приймання товару - розсадопосадочної машини МРП-2 із ПВП „Оазис» . Розподілено судовий збір.

В апеляційній скарзі, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, яке ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, ОСОБА_1 просив рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення про задоволення його позовних вимог та відмову в задоволенні вимог ПВП Оазис .

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з`явились в судове засідання, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до частин 1,2,5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення суду першої інстанції таким вимогам відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи між ПВП „Оазис» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 199 від 25 листопада 2016 року, відповідно до умов якого продавець зобов`язався поставити та передати у власність покупця сільськогосподарську техніку та запчастини до неї (товар) згідно Специфікації, які є невід`ємною частиною даного договору та видаткових накладних на кожну партію товару, а покупець зобов`язується оплатити та прийняти його на умовах даного договору. Покупець зобов`язався здійснити попередню оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в строк вказаний у Специфікації (а.с.6).

Також сторони погодили, що якість товару, що постачається продавцем, повинна відповідати умовам, зазначеним у стандартах, технічних умовах, іншій технічній та/або нормативній документації заводу-виробника, а приймання товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами в порядку, що визначається чинним законодавством.

За даними Специфікації № 1 від 25 листопада 2016 року до договору купівлі-продажу №199 від 25 листопада 2016 року ПВП „Оазис» зобов`язалося передати у власність ОСОБА_1 машину розсадопосадочну МРП-2 (виробництва Білорусь), вартістю 122001,00 грн., здійснивши доставку товару в с. Зміїнець Волинської області до 25.12.2016 р., а покупець зобов`язався оплатити товар шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця до 02.12.2016 р (а.с.7).

Згідно з п.п.4,5 вказаної Специфікації, доставка товару з с. Зміїнець Волинської області до м. Нова Одеса Миколаївської області здійснюється автомобільним транспортом за рахунок покупця. Передача товару вважається виконаною, а також перехід права власності та ризиків випадкового пошкодження або втрата товару відбувається в момент отримання товару покупцем.

ОСОБА_1 здійснив оплату замовленого ним товару - машини розсадопосадочної МРП-2 на рахунок продавця, що підтверджується рахунком на оплату №553 від 25 листопада 2016 року та квитанцією №19586635 від 02 грудня 2016 року (а.с.8).

Заперечуючи проти позову ПВП Оазис вказувало на те, що сільгоспмашина доставлена за місцем проживання позивача, тобто в м. Нова- Одеса Миколаївської області, за домовленістю з позивачем заводом виробником було усунено недоліки на які вказав позивач, як покупець, проте останній відмовляється від підпису.

На підтвердження вказаних заперечень ПВП Оазис посилається на товарно-транспортну накладну №р1 від 03 січня 2017 року, на підставі якої приватний перевізник ОСОБА_2 отримав від ПВП Оазис у с. Зміїнець Луцького району Волинської області, вантаж, а саме машину розсадопосадочну МРП-2, для доставки вантажоотримувачу ОСОБА_1 в м.Нова-Одеса, Новоодеського АДРЕСА_1 Миколаївської області, вартістю 122001 грн. разом з документами на вантаж: видатковою накладною №13 від 28 грудня 2016 року, договором купівлі-продажу №199 від 25 листопада 2016 року, Специфікацією №1 від 25 листопада 2016 року, комплектуючою відомістю, паспортом МРП 00.000, інструкцією з експлуатації МРП 00.000 (а.с. 9).

Допитаний в судовому засіданні ПП ОСОБА_2 , показав, що ним було доставлено вантаж машину розсадопосадочну МРП-2 особисто ОСОБА_1 за його місцем проживання. Машина залишилася у покупця, оскільки після телефонної розмови з виробником, той погодився отримати додаткові комплектуючі деталі, після чого пообіцяв підписати всі необхідні документи. В подальшому ОСОБА_1 вимагав повернення в тому числі і 5000 грн., як і ним були витрачені на доставку товару.

В листі на ім`я директора ПВП „Оазис» Ващенко Є.О. від 09 січня 2016 року вказує на невідповідність поставленої розсадопосадочної машини МРП-2 вимогам до розсадопосадочних машин, технічним умовам, характеристикам, кресленням, що вказані в супроводжуючих документах. У зв`язку із чим ОСОБА_1 просить повернути сплачені ним кошти в сумі 122000 грн.01коп. та вартість транспортних витрат в сумі 5000 грн.(а.с. 14).

Із змісту вказаного листа вбачається, що позивач зазначає про поставлений товар ПВП Оазис , як подію яка відбулася, проте цей товар він відмовляється прийняти через його недоліки. Також в цьому листі позивач посилається на документи, які є супровідними документами на вантаж, відповідно до наведеної товаротранспортної накладної від 03 січня 2017 року, що вказує на наявність в його розпорядженні цих супровідних документів, які поставлені йому разом з товаром, а саме: технічних умов, характеристики, креслень посібник з експлуатації. Також у цьому листі позивач вимагає від ПВП Оазис не тільки сплаченої вартості товару, а і вартість транспортних витрат, тобто витрат, які він сплатив ОСОБА_2 за доставлену сільгоспмашину за його місцем проживання в м. Нова Одеса на підставі товаротранспортної накладної від 03 січня 2017 року. До того ж вказану товаротранспортну накладну до суду було надано саме ОСОБА_1 , як додаток до позовної заяви, що вказує на те, що не тільки супровідні документи на вантаж, а і товаротранспортна накладна перебувають в його розпорядженні.

Так, в пояснювальному листі виробника товару ПООО Техмаш від 23 січня 2018 року, останній зазначає, що лист покупця ОСОБА_3 від 09 січня 2016 року ПВП Оазис було направлено заводу. В зв`язку з чим за телефоном з покупцем відповідальною особою було проведено телефонні переговори, в ході яких була досягнута домовленість про заміну відповідних вузлів та деталей (а.с. 10).

Вказані вузли та деталі службою експрес-доставки Нова пошта були відправлені позивачу та на підставі експрес-накладної №59000234236923 від 30 січня 2017 року та отримані представником одержувача від ПВП „Оазис» (а.с.39). Зазначені обставини позивач визнає та в судовому засіданні пояснив, що деталі для нього отримав його брат.

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про захист прав споживачів» продавець зобов`язаний надати покупцеві інформацію про товар, а також передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ст.ст. 673, 675 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Відповідно до п. 12 ч. 1 Закону України „Про захист прав споживачів» істотний недолік - це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості закріплені ст. 8 Закону України „Про захист прав споживачів» , згідно з частиною першою якої, у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Також за правилами ст. 708 ЦК України, у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов`язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором: 1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення; 2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні; 3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни; 4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Враховуючи наведене, районний суд повно та всебічно дослідив обставини справи, правильно встановив характер спірних правовідносин, вірно оцінив надані сторонами докази та дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач отримав поставлену йому відповідно до договору від 25 листопада 2016 року машину розсадопосадочну МРП-2, та виявивши в ній технічні недоліки реалізував своє право відповідно до ст. 8 Закону України Про захист прав споживачів саме на усунення її недоліків за рахунок виробника. Поставивши споживачу обумовлені взаємною домовленістю необхідні вузли та деталі до вказаної машини, виробник відновив порушене право позивача, як споживача на придбання товару належної якості, не розриваючи при цьому договору купівлі-продажу. Тому відсутні правові підстави для стягнення з продавця ПВП Оазис вартості поставленої позивачу розсадопосадочної машини МРП-2 в сумі 122 001 грн.

Натомість позивач, заперечуючи факт отримання спірної сільськогосподарської машини за місцем свого проживання, не надав суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, відповідно до положень ст.ст. 77-80 ЦПК України на спростування наведених доказів та встановлених фактичних даних.

В зустрічному позові ПВП Оазис зазначає, що позивачу ОСОБА_1 09 червня 2017 року було направлено електронною поштою вимогу про направлення йому підписаних екземплярів документів щодо прийняття товару, а саме договору специфікації, накладної, товаротранспортної накладної. Проте, замість цього ОСОБА_1 ухиляючись від виконання вказаного звернувся в суд з позовом.

Положеннями ч. 1 ст. 689 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України визначено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов`язок продавця доставити товар.

Враховуючи вищенаведені висновки суду щодо встановлення факту доставки товару ОСОБА_1 як покупцю, усунення недоліків товару за його згодою виробником шляхом надіслання додаткових вузлів та деталей та прийняття їх покупцем, а також щодо відсутності підстав для стягнення вартості товару з продавця, тобто фактичне належне виконання умов договору купівлі-продажу, районний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності невиконаного обов`язку покупця щодо прийняття товару.

Оскільки невиконання вказаного обов`язку покупцем порушує права продавця на ведення належної фінансової звітності, районний суд обґрунтовано задовольнив зустрічні позовні вимоги та поклав відповідне зобов`язання на позивача ОСОБА_1 прийняти товар, а саме розсадопосадочної машини МРП-2 шляхом підписання актів приймання товару.

Доводи апеляційної скарги стосовно сумнівів щодо правдивості показів свідка ОСОБА_4 не є обґрунтованими, оскільки показання ОСОБА_4 як свідка відповідають вимогам ст. 90 ЦПК України, отримані судом у встановленому ст. 91, 93 ЦПК України порядку та відповідно до вимог ст. 76-80 ЦПК України є належним, допустимим, достовірним доказом.

Також в апеляційній скарзі позивач вказує на те, що він не замовляв доставку купленої ним розсадопосадочної машини до свого місця проживання в АДРЕСА_2 , а тому вона і не могла бути йому поставлена. Проте, такі твердження суперечать умовам п. п. 3, 4 специфікації № 1 від 25 листопада 2016 року до договору купівлі-продажу № 199 від 25 листопада 2016 року, відповідно до яких поставка товару продавцем в с. Зміїнець Волинської області здійснюється до 25 грудня 2016 року. Доставка товару з с. Зміїїнець Волинської області до м. Нова Одеса Миколаївської області здійснюється автомобільним транспортом за рахунок покупця (а.с. 35). З наведеного слідує, що доставка сільгоспмашини до місця проживання позивача є однією із умов укладеного між сторонами договору, а тому відсутні підстави для додаткового замовлення покупцем транспорту для доставки придбаного товару.

Посилання апелянта на недоведеність передання йому товару через відсутність його підпису в накладній чи акту прийняття товару, також підлягають відхиленню, оскільки саме ці обставини є предметом спору, стосовно якого суд навів вищезазначені висновки. Незгода з такими висновками не є підставою для їх спростування.

Відповідно до положень ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення районного суду, колегія дійшла висновку, що воно постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а відтак відсутні підстави для його зміни чи скасування, в зв`язку з чим дане рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 16 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог ст. 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту 21 жовтня 2019 року.

Судді:

Т.З.Бондаренко

Т.В.Крамаренко

В.І.Темнікова