Постанова

від 09.10.2019 по справі 149/3319/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

09 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 149/3319/16-ц

провадження № 61-110св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Крата В. І., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

третя особа - приватний нотаріус Хмільницького районного нотаріального округу Дем`янюк Людмила Анатоліївна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Вінницької області

від 30 листопада 2017 року в складі колегії суддів: Оніщука В. В., Берегового О. Ю., Денишенко Т. О.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Хмільницького районного нотаріального округу Дем`янюк Л. А. (далі - приватний нотаріус Хмільницького РНО Дем`янюк Л. А.), про визнання недійсними договорів міни земельних ділянок, скасування державної реєстрації права власності.

Позовна заява мотивована тим, що 20 листопада 2014 року ним було надано ОСОБА_3 дві нотаріально посвідчені довіреності для здійснення представницьких функцій з питань передачі в оренду, підписання договору оренди щодо двох земельних ділянок, цільове призначення яких - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,5123 га та 2,5983 га, розташованих на території Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області. 25 листопада 2014 року між ОСОБА_3 , який діяв від його імені, та ОСОБА_2 було укладено договори обміну земельних ділянок, посвідчених приватним нотаріусом Хмільницького РНО Дем`янюк Л. А., відповідно до умов яких здійснено обмін земельних ділянок, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належних позивачу, розміром 2,5123 га та 2,5983 га, кадастрові номери 0524887400:02:001:0165, 0524887400:02:001:0170, розташовані на території Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області на земельні ділянки, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 0,01 га та 1,3352 га, кадастрові номери 0524884000:05:001:0284, 0524884000:05:001:0285, належних ОСОБА_2 , розташовані на території Лип`ятинської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, з доплатою різниці у грошовій формі. 27 липня 2015 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір міни земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Хмільницького РНО Дем`янюк Л. А., відповідно до умов якого здійснено обмін земельної ділянки, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 1,3352 га, кадастровий номер 0524884000:05:001:0285, розташованої на території Лип`ятинської сільської ради Хмільницького району Вінницької області на земельну ділянку, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 0,01 га, кадастровий номер 0524884000:05:001:0275, належної ОСОБА_2 та розташованої на території Лип`ятинської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, з доплатою різниці у грошовій формі. Позивач посилався на те, що він не мав наміру відчужувати належні йому земельні ділянки, а бажав лише передати їх в оренду, тому і надавав ОСОБА_3 довіреності, коштів за вказаними договорами він не отримував. Вважав, що внаслідок недобросовісних дій ОСОБА_3 та

ОСОБА_2 , формального підходу нотаріуса до вчинюваних нею нотаріальних дій, він не отримав коштів та залишився без двох земельних ділянок. Також, вважав, указані угоди такими, що були вчинені із порушенням мораторію на заборону відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення та суперечать пункту 15 Перехідних положень Земельного кодексу України, Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 листопада 2003 року № 288, при цьому дії ОСОБА_3 щодо обміну земельних ділянок завдали шкоди його правам та інтересам, суперечать його волевиявленню, оскільки останній приховав факт укладення договорів міни, суми отриманих коштів, не повернув все отримане за угодами.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив суд: визнати недійсними з моменту укладення договори міни земельних ділянок від 25 листопада 2014 року, укладені між ОСОБА_3 , який діяв від імені ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , та посвідчені приватним нотаріусом Хмільницького РНО Дем`янюк Л. А., зареєстровані у реєстрі за № 1060, № 1056, відповідно до умов яких здійснено обмін земельних ділянок, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розмірами 2,5123 га, 2,5983 га, розташованих на території Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області на земельні ділянки, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розмірами 0,01 га та 1,3352 га, розташованих на території Лип`ятинської сільської ради Хмільницького району Вінницької області; визнати недійсним з моменту укладення договір міни земельної ділянки від 27 липня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 , та посвідчений приватним нотаріусом Хмільницького РНО

Дем`янюк Л. А., зареєстрований у реєстрі за № 803, відповідно до умов якого здійснено обмін земельної ділянки, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 1,3352 га, розташованої на території Лип`ятинської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, на земельну ділянку, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 0,01 га, розташовану на території Лип`ятинської сільської ради Хмільницького району Вінницької області; скасувати державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, площею 2,5123 га, 2,5983 га, розташовані на території Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, кадастрові номери 0524887400 : 02: 001:0165, 0524887400:02:001:0170 за

ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 20 червня

2017 року позов задоволено.

Визнано недійсним з моменту укладення договір міни земельних ділянок

від 25 листопада 2014 року, укладений ОСОБА_1 , від імені якого діяв ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Хмільницького РНО Дем`янюк Л. А., зареєстрований № 1060 про обмін земельної ділянки, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 2,5123 га, кадастровий номер 0524887400:02:001:0165, розташованої на території Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області на земельну ділянку, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 0,01 га, кадастровий номер 0524884000:05:001:0284, розташовану на території Лип`ятинської сільської ради Хмільницького району Вінницької області.

Визнано недійсним з моменту укладення договір міни земельних ділянок

від 25 листопада 2014 року, укладений ОСОБА_1 , від імені якого діяв ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Хмільницького РНО Дем`янюк Л. А., зареєстрований № 1056 про обмін земельної ділянки, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 2,5983 га, кадастровий номер 0524887400:02:001:0170, розташованої на території Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області на земельну ділянку, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 1,3352 га, кадастровий номер 0524884000:05:001:0285, розташовану на території Лип`ятинської сільської ради Хмільницького району Вінницької області.

Визнано недійсним з моменту укладення договір міни земельних ділянок

від 27 липня 2015 року, укладений ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Хмільницького РНО Дем`янюк Л. А., зареєстрований № 803 про обмін земельної ділянки, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 1,3352 га, кадастровий номер 0524887400:02:001:0285, розташованої на території Лип`ятинської сільської ради Хмільницького району Вінницької області на земельну ділянку, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 0,01 га, кадастровий номер 0524884000:05:001:0275, розташовану на території Лип`ятинської сільської ради Хмільницького району Вінницької області.

Скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 2,5123 га, розташовану на території Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, кадастровий номер 0524887400:02:001:0165 за

ОСОБА_2

Скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 2,5983 га, розташовану на території Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, кадастровий номер 0524887400:02:001:0170 за

ОСОБА_2 .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що оскаржувані правочини суперечать частині першій статті 203 ЦК України, оскільки вчинені із порушенням сторонами мораторію на заборону відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, тобто пункту 15 розділу Х Перехідні положення ЗК України, крім того наявність чи відсутність волевиявлення позивача на вчинення таких правочинів, а також отримання ним коштів за такий правочин не впливає на їх дійсність.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 30 листопада 2017 року рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 20 червня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд, виходив з того, що при укладенні оскаржуваних договорів міни ОСОБА_3 діяв від імені ОСОБА_1 на підставі наданої ним довіреності. На момент укладення оскаржуваних договорів довіреність була належним чином завірена, посвідчена нотаріусом та чинною, отже ОСОБА_3 діяв в інтересах довірителя. Відсутні належні та допустимі докази щодо відсутності вільного волевиявлення позивача при укладенні оскаржуваних правочинів, а також відсутні докази того, що укладеними правочинами порушені права позивача. Крім того, у випадку невідповідності укладених між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договорів положенням пункту 15 Перехідних положень ЗК України чи інших нормативних актів, то відповідний позов може бути пред`явлено в інтересах держави компетентним органом згідно наданих йому повноважень.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У січні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просив скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані договори були укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами а та б цього пункту 15 розділу Х Перехідні положення ЗК України, а тому в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення). Крім того, апеляційним судом не дотримано правової позиції Верховного Суду України, висловленої у справі № 6-464цс16, згідно з якою обміняними можуть бути тільки земельні ділянки за схемою пай на пай та лише у випадку, передбаченому статтею 14 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) . Судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи судом апеляційної інстанції та помилкового скасування рішення суду першої інстанції.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У квітні 2018 року ОСОБА_2 та приватний нотаріус Хмільницького РНО

Дем`янюк Л. А. подали до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу, в яких зазначили, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і обґрунтованим.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судом установлено, що ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 025188, виданого 23 листопада

2009 року Хмільницькою районною державною адміністрацією Вінницької області на підставі розпорядження Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області від 08 липня 2009 року № 389, належала земельна ділянка, площею 2,5123 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області.

Також ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 025189, виданого 23 листопада 2009 року відділом Держкомзему у Хмільницькому районі Вінницької області на підставі рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 17 березня 2009 року № 2-309, належала земельна ділянка, площею 2,5983 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області.

20 листопада 2014 року ОСОБА_1 видано довіреності, посвідчені приватним нотаріусом Хмільницького РНО Дем`янок Л. А. за реєстровими номерами 1033, 1035, якими уповноважив ОСОБА_3 представляти його інтереси у будь-яких установах, органах, організаціях та підприємствах з фізичними особами стосовно питань, що стосуватимуться ОСОБА_1 , зокрема з обміну належних йому земельних ділянок, цільове призначення яких для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площами 2,5123 га та 2,5983 га, кадастрові номери 0524887400:02 : 001:0165, 0524887400:02:001:0170, розташованих на території Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області.

25 листопада 2014 року між ОСОБА_1 , від імені якого діяв його представник ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 укладено договори міни земельних ділянок, відповідно до умов яких ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 належні йому земельні ділянки, цільове призначення яких для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 2,5123 га та 2,5983 га, кадастрові номери 0524887400:02:001:0165 та 0524887400:02:001:0170, розташовані на території Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області на належні ОСОБА_2 земельні ділянки такого ж призначення, розміром 0,01 га та 1,3352 га, кадастрові номери 0524884000:05:001:0284 та 0524884000:05:001:0285, розташовані на території Лип`ятинської сільської ради Хмільницького району Вінницької області. Вказані договори посвідчені приватним нотаріусом Хмільницького РНО Дем`янюк Л. А. та зареєстровані у реєстрі за номерами 1060 та 1056.

Відповідно до розділу ІІ вказаних договорів вартість земельних ділянок

ОСОБА_1 становила 56 235,44 грн та 56 201,67 грн, а ОСОБА_2 - 224,40 грн та 29 961,92 грн.

Згідно із пунктами 2.1 вказаних договорів міна проводилась з грошовою доплатою ОСОБА_2 ОСОБА_1 у розмірі 56 011,04 грн та 26 239,75 грн.

09 грудня 2014 року між тими ж сторонами внесені зміни до вказаних договорів міни земельних ділянок, якими викладено у іншій редакції умови щодо оціночної вартості земельних ділянок, що належали ОСОБА_2

27 липня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір міни земельних ділянок, посвідчений приватним нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Дем`янюк Л. А., зареєстрованого у реєстрі за № 803, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 належну йому земельну ділянку, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 1,3352 га, кадастровий номер 0524884000:05:001:0285, розташовану на території Лип`ятинської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, в обмін на належну ОСОБА_2 земельну ділянку того ж призначення, розміром 0,01 га, кадастровий номер 05248840000:05:001:0275, розташовану на території Лип`ятинської сільської ради Хмільницького району Вінницької області.

Відповідно до розділу ІІ вказаного договору вартість земельної ділянки

ОСОБА_1 становила 26 600,00 грн, а вартість земельної ділянки ОСОБА_2 - 272,00 грн.

Пунктом 2.1 вказаного договору передбачено, що міна проводиться з грошовою доплатою ОСОБА_2 ОСОБА_1 у розмірі 26 328,00 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини 1 статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод (частина перша статті 131 ЗК України). Укладення таких угод здійснюється відповідно до ЦК України з урахуванням вимог ЗК України (частина друга вказаної статті).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина перша та п`ята статті 203 ЦК України).

Відповідно до частин першої - третьої статті 715 ЦК України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов`язується передати другій стороні у власність один товар і обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина третя статті 203 ЦК України).

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Встановлено, що ОСОБА_1 скористався своїм правом та уповноважив ОСОБА_3 на представництво його інтересів щодо обміну належних йому земельних ділянок та обміняв свої більші за розміром земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на менші за розміром такого ж призначення, належні ОСОБА_2 за що отримав грошові доплати.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що під час надання ОСОБА_1 довіреності на представництво його інтересів ОСОБА_3 , зокрема укладення оскаржуваних договорів міни земельних ділянок, його волевиявлення не було вільним та не відповідало його внутрішній волі.

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій ОСОБА_1 підтвердив наявність його підписів на довіреностях на представництво його інтересів ОСОБА_3 , договорі міни земельних ділянок від 27 липня

2015 року та виписках з реєстру вчинення нотаріальних дій, який містить запис про реєстрацію договору міни земельних ділянок від 27 липня 2015 року.

Отже, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про відсутність вільного волевиявлення ОСОБА_1 при укладенні оскаржуваних правочинів.

Крім того звертаючись до суду з цим позовом ОСОБА_1 посилався на те, що оскаржувані договори були укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами а та б цього пункту 15 розділу Х Перехідні положення ЗК України.

У постанові Верховного Суду України від 12 жовтня 2016 року в справі

№ 6-464цс16 висловлена правова позиція про те, що обміняними можуть бути тільки земельні ділянки за схемою пай на пай та лише у випадку, передбаченому статтею 14 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) .

У зв`язку із чим, вважав, що при вирішенні цього спору має буди застосована вказана правова позиція.

Велика Палата Верховного Суду відійшла від указаної правової позиції та

15 травня 2019 року прийняла постанову в справі № 227/1506/18-ц у якій зазначено, що підпункт б пункту 15 розділу Х Перехідні положення ЗК України гарантує можливість обміну не земельної частки (паю) на іншу земельну частку (пай), а земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону. Частина перша статті 14 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) не обмежує випадки, за яких може бути проведений такий обмін, а визначає одну із можливостей обміну земельними ділянками, що використовуються їхніми власниками для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Також, зазначено те, що у відповідності до частини третьої статті 715 ЦК України передбачається можливість встановлення у договорі міни доплати.

Отже, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд, дослідивши докази у справі й надавши їм належну оцінку в силу вимог статей 10, 60, 212 ЦПК України 2004 року, дійшов правильного висновку про те, що оскаржувані договори відповідають приписам статей 203, 715 ЦК України та не суперечать підпункту б пункту 15 розділу Х Перехідні положення ЗК України у редакції, чинній на час укладення договору міни, та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Вінницької області від 30 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

В. М. Коротун

В. І. Крат

В. П. Курило