Рішення

від 22.10.2019 по справі 905/1542/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.10.2019 Справа № 905/1542/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання Биковій Я.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВБУД КОМПАНІ» , м.Слов`янськ, Донецька область

до відповідача : Приватного підприємства «РУМА» , м.Слов`янськ, Донецька область

про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 356600 грн., пені у розмірі 54125,04 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛАВБУД КОМПАНІ» , м.Слов`янськ, Донецька область звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Приватного підприємства «РУМА» , м.Слов`янськ, Донецька область про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 356600 грн., пені у розмірі 54125,04 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на не повернення відповідачем грошових коштів, перерахованих позивачем в якості передплати за поставку товару за договором №18/04-18 від 18.04.2018 у сумі 356000,00грн.

Нормативно позивач обґрунтовує свої вимоги, посилаючись на ст. ст. 526, 530, 611, 693 Цивільного кодексу України.

На підтвердження вказаних обставин, позивач надав наступні документи: договір поставки №18/04-18 від 18.04.2018; специфікацію №1 від 18.04.2018; платіжні доручення: №21 від 19.04.2018, №82 від 30.07.2018, №236 від 06.09.2018; реєстр видаткових накладних; видаткові накладні; претензію №25/07-1 від 25.07.2019 та докази її направлення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №905/1542/19 передано на розгляд судді Левшиній Я.О.

Ухвалою суду від 27.08.2019 відкрито провадження у справі 905/1542/19; постановлено справу №905/1542/19 розглядати за правилами загального позовного провадження; визначено відповідачу строк для подання суду відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), що підтверджують доводи відповідача, до 15 днів з дня отримання цієї ухвали; визначено позивачу строк для подання суду відповіді на відзив до 5 днів з дня отримання відзиву; визначено відповідачу строк для подання суду заперечень до 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Представники сторін в судове засідання 22.10.2019 не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином.

Згідно приписів Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст.178 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.04.2018 між відповідачем (постачальник) та позивачем (покупець) укладений договір поставки №18/04-18, за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити товар, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, оплатити й прийняти вказаний товар.

Асортимент, кількість і ціна товару визначаються в специфікаціях (п. 1.2 договору).

Сума даного договору складає вартість всього товару, який буде поставлений в рамках даного договору і визначений у видаткових накладних (п. 1.3 договору).

Згідно п. 2.3 договору покупець зобов`язується сплатити постачальнику передплату в розмірі 1000000,00грн., а 1 липня сплатити постачальнику 534580,00грн., а 1 серпня - ще 534850,00грн. Залишок: 273000,00грн. сплатити з 15 серпня протягом 15 діб після корегування фізичних обсягів. Оплата бетону з липня місяця проводиться тільки після закриття передоплати, за погодженням із замовником і в залежності з проведеною звіркою.

За умовами п.п. 4.1, 4.2 договору поставка товару через 2 тижні після отримання передоплати. Поставка товару протягом строку дії договору здійснюється партіями, що підтверджується в накладних. Відвантаження товару протягом періоду поставки здійснюється в строк, встановлений угодою сторін.

Відповідно до п. 5.2 договору за несвоєчасну передачу товару постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від суми непоставленого товару.

Даний договір набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по ньому, але не більше ніж по 31.12.2018 (п. 8.1 договору).

18.04.2018 сторони підписали специфікацію №1, в якій затвердили характеристики, кількість, номенклатуру й загальну вартість партії товару, що поставляється на загальну суму 2406955,07грн.

На виконання умов договору позивач перерахував 19.04.2018 передоплату за товар у сумі 1000000,00грн. Крім того, позивач здійснив ще два платежі передоплати за товар постачальнику, а саме 30.07.2018 в сумі 200000,00грн. та 06.09.2018 в сумі 50000,00грн.

Протягом травня 2018 року - березня 2019 року відповідач поставив товар позивачу на загальну суму 893400,00грн.

20.07.2019 позивач направив відповідачу претензію №25/07-1 від 25.07.2019, в якій повідомив про необхідність у семиденний строк з моменту отримання претензії повернути попередню оплату в сумі 356600,00грн. та сплатити штрафну санкцію за прострочення поставки товару станом на момент пред`явлення претензії в сумі 45820,66грн.

Зазначена претензія була отримана відповідачем 03.08.2019, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, проте не виконана.

У зв`язку з викладеним, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності (ст.86 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у стягненні з відповідача попередньої оплати у розмірі 356600,00грн. та пені у розмірі 54125,04грн.

Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України.

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору поставки №18/04-18 від 18.04.2018, кореспондуючі права та обов`язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Як встановлено ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобов`язаний сплатити постачальнику певну грошову суму.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір поставки №18/04-18 від 18.04.2018 є належною підставою для виникнення у останнього зобов`язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що на виконання умов договору №18/04-18 від 18.04.2018 позивач перерахував передоплату за товар 19.04.2018 - у сумі 1000000,00грн. згідно платіжного доручення №21 від 19.04.2018, 30.07.2018 - в сумі 200000,00грн. згідно платіжного доручення №82 від 30.07.2018, 06.09.2018 - в сумі 50000,00грн. згідно платіжного доручення №236 від 06.09.2018 в загальному розмірі 1250000,00грн.

Відповідач свої зобов`язання за договором поставки №18/04-18 від 18.04.2018 виконав частково, а саме здійснив поставку товару у період з 10.05.2018 по 14.03.2019 на загальну суму 893400,00грн., тобто не на всю суму попередньої оплати. Звірка відповідно до п.2.3 договору №18/04-18 від 18.04.2018 сторонами не проводилась.

За приписами ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.3 ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно з ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направив 20.07.2019 відповідачу претензію №25/07-1 від 25.07.2019, в якій повідомив про необхідність у семиденний строк з моменту отримання претензії, зокрема, повернути попередню оплату в сумі 356600,00грн.

Вказана претензія була отримана 03.08.2019 представником відповідача, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак залишена відповідачем без задоволення.

З огляду на наведені норми права та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача передоплати у розмірі 356600,00грн.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 54125,04грн.

Відповідно до приписів ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п.5.2 договору за несвоєчасну передачу товару постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від суми непоставленого товару.

Суд враховує, що умовами договору сторони передбачили поставку товару через два тижні після отримання предоплати, проте позивач нарахував пеню за прострочення поставки товару, починаючи з останньої дати поставки - з 15.03.2019 на залишкову суму передоплати в розмірі 356600,00грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені, правові підстави, період та порядок їх нарахування, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення 54125,04грн. відповідно.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11528,000грн.

На підтвердження надав: попередній орієнтовний розрахунок судових витрат на суму 11528,00грн.; договір про надання професійної правничої допомоги №39/19 від 15.07.2019 з додатком; ордер серії ДП №1549/000033 від 15.07.2019.

15.07.2019 між адвокатом Майтак М.М. та ТОВ СЛАВБУДКОМПАНІ укладений договір про надання професійної правничої допомоги, згідно якого адвокат зобов`язався надати клієнту таку правничу допомогу: здійснювати правовий супровід та представництво клієнта в господарських судах Донецької області будь-якої інстанції у справі за позовом клієнта до ПП РУМА про стягнення коштів.

За надану правничу допомогу за п. 1.1 даного договору клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі, що визначається в додатках до даного договору на підставі актів виконаних робіт, узгоджених сторонами (п. 5.1 договору).

Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Вимоги до особи, яка вправі займатися адвокатською діяльністю наведені у Законі України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , статтею 6 якого визначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно витягу з Єдиного реєстру адвокатів України Майтак ОСОБА_1 .М. має право на заняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2990 від 05.11.2015.

Згідно ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Статтею 30 Закону визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Матеріали справи не містять документального підтвердження сплати таких послуг позивачем.

Позивачем також не надано суду доказів надання адвокатом Майтак М.М. послуг з правничої допомоги по справі №905/1542/19. В матеріалах справи відсутній акт виконаних робіт, передбачений п. 5.1 договору.

Позивачем на підставі ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України до судових дебатів не було заявлено про подання доказів понесення ним судових витрат протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у покладенні витрат на професійну правничу допомогу на відповідача за недоведеністю.

Витрати з оплати судового збору у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 74, 77, 86, 123, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВБУД КОМПАНІ» , м.Слов`янськ, Донецька область до Приватного підприємства «РУМА» , м.Слов`янськ, Донецька область про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 356600 грн., пені у розмірі 54125,04 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «РУМА» (84116, Донецька область, м.Слов`янськ, вул. Генерала Батюка, буд. 42, кв. 83; ЄДРПОУ 23341784) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВБУД КОМПАНІ» (84100, Донецька обл., місто Слов`янськ, вул. Світлодарська, будинок 5, офіс 5 Б; ЄДРПОУ 41316934) попередню оплату в сумі 356600 грн., пеню у розмірі 54125,04 грн., витрати з оплати судового збору у розмірі 6160,88грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 22.10.2019.

Суддя Я.О. Левшина