Ухвала

від 21.10.2019 по справі 908/2899/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.10.2019 Справа № 908/2899/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко Михайло Володимирович, розглянувши заяву Концерну Міські теплові мережі за вих. №2070 від 08.10.2019 про видачу судового наказу

Стягувач: Концерн Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, адреса для листування: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2а, код ЄДРПОУ 32121458)

Боржник: Повне товариство Охріменко В., Охріменко О. (69007, м. Запоріжжя, вул. Полтавська, буд.49-А; код ЄДРПОУ 24517067)

про стягнення основного боргу у розмірі 8455,15 грн. за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100622 від 01.12.2015, пені в сумі 1921,22 грн., втрат від інфляції в сумі 121,14 грн. та 3% річних в розмірі 83,43 грн.

ВСТАНОВИВ:

15.10.2019 до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн Міські теплові мережі , м. Запоріжжя із заявою за вих. №2070 від 08.10.2019 про видачу судового наказу щодо стягнення з Повне товариство Охріменко В., Охріменко О. , м. Запоріжжя основного боргу у розмірі 8455,15 грн. за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100622 від 01.12.2015, пені в сумі 1921,22 грн., втрат від інфляції в сумі 121,14 грн. та 3% річних в розмірі 83,43 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2019 заяву про видачу судового наказу передано для розгляду судді Мірошниченко М.В.

В обґрунтування вказаної заяви заявник посилається на те, що у період: з січня по квітень 2019 Концерн МТМ відпустив боржнику (Повному товариству Охріменко В., Охріменко О. ) за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100622 від 01.12.2015 теплову енергію на загальну суму 8455,15 грн., за вказаний період боржник здійснив часткову оплату за надану теплову енергію у розмірі 2694,20 грн.

Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд відмовляє у видачі судового наказу з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Згідно з ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

За змістом статей 148, 154 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним в письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 232 ГПК України судовий наказ є судовим рішенням.

Таким чином, зважаючи на принципи наказного провадження та встановлений порядок розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та розмір якої підтверджується доданими до заяви документами.

Згідно із вимогами ч. 2 (пункти 4, 5), ч. 3 (пункти 3, 4) ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. До заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються: копія договору, укладеного в письмовій формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ст. 86 ГПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, в також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. З цією метою, насамперед, необхідно встановити факт настання строку виконання боржником зобов`язання, перевірити його розмір.

Так, в тексті поданої Концерном "Міські теплові мережі" заяви вказано, що в період: з січня по квітень 2019 заявник відпустив боржнику теплову енергію на загальну суму 8455,15 грн., яку боржником оплачено частково в сумі 2694,20 грн., заборгованість складає 5760,95 грн.

На підтвердження вказаних обставин Концерн "Міські теплові мережі" надав до матеріалів заяви розрахунок основного боргу щодо боржника з посиланням на договір № 100622 від 01.12.2015, а також рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії за період: з січня по квітень 2019.

Із змісту вказаного розрахунку вбачається, що загальний розмір нарахованої теплової енергії період: з січня по квітень 2019 складає 8455,15 грн. У вказаному розрахунку в графі документ, підтверджуючий нарахування містяться посилання на акти та рахунки із зазначенням дат актів. Також, із змісту вказаного розрахунку основного боргу вбачається, що боржником за спірний період були здійснені часткові оплати заборгованості: 28.12.2018 на суму 2000,00 грн. та 29.03.2019 на суму 1500,00 грн., з яких в оплату боргу за спірний період заявником зараховано кошти в сумі 2694,20 грн. Таким чином, сума заборгованості в розрахунку заявником визначена в сумі 5760,95 грн.

Необхідно зазначити, що заявником не додано до заяви документи, які підтверджують обставини здійснення боржником 28.12.2018 часткової оплати в розмірі 2000,00 грн. та часткової оплати 29.03.2019 в сумі 1500,00 грн., як не додані і додатки № 1, 2, 3, 4 до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100622 від 01.12.2015, які згідно з п.11.1 є його невід`ємними частинами.

До того ж в прохальній частині заяви про видачу судового наказу, Концерн "Міські теплові мережі" просить стягнути з боржника основний борг за відпущену теплову енергію в сумі 8455,15 грн. , тобто вартість всієї відпущеної боржнику у період: з січня по квітень 2019 теплової енергії, без врахування будь-яких оплат. Так, заявником у вступній частині заяви зазначено розмір вимог - 7886,74 грн., тоді як згідно з прохальною частиною просить стягнути основний борг за відпущену теплову енергію у розмірі 8455,15 грн., 1921,22 грн. пені, 121,14 грн. інфляційних втрат, 83,43 грн. 3% річних, що разом складає 10580,94 грн.

З огляду на наведене вбачається, що подана Концерном "Міські теплові мережі" заява (вих. №2070 від 08.10.2019) про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за договором № 100622 від 01.12.2015 подана з порушенням вимог п. 5 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Обставини викладені заявником у заяві не відповідають її прохальній частині та суперечать їй. З поданих матеріалів не вбачається порушення права грошової вимоги на заявлену до стягнення суму.

Приписами ч. 2 ст. 152 ГПК України визначено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Згідно із ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

За таких обставин, суд відмовляє у видачі судового наказу за заявою Концерну "Міські теплові мережі" про стягнення з Повного товариства Охріменко В., Охріменко О. основного боргу у розмірі 8455,15 грн. за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100622 від 01.12.2015, пені в сумі 1921,22 грн., втрат від інфляції в сумі 121,14 грн. та 3% річних в розмірі 83,43 грн. - на підставі п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Частиною 1 ст. 153 ГПК України передбачено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Приписами ч. 2 ст. 151 ГПК України визначено, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись статями 147, 148, 150 - 154 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Концерну Міські теплові мережі у видачі судового наказу в частині вимог щодо стягнення з Повного товариства Охріменко В., Охріменко О. основного боргу у розмірі 8455,15 грн. за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100622 від 01.12.2015, пені в сумі 1921,22 грн., втрат від інфляції в сумі 121,14 грн. та 3% річних в розмірі 83,43 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 21.10.2019.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області протягом 10 днів з дня її підписання.

Суддя М.В. Мірошниченко