Рішення

від 09.10.2019 по справі 914/3324/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2019 справа № 914/3324/16

За позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Акціонерного товариства закритого типу «Страхова компанія «Альянс» , м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Львівської міської ради, м. Львів

про виселення з об`єкта оренди та стягнення неустойки в розмірі 3 363, 15 грн.

та за зустрічним позовом Акціонерного товариства закритого типу "Страхова компанія "Альянс", м. Львів

до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору : Львівської міської ради, м. Львів

про визнання недійсним рішення та визнання договору оренди продовженим

Колегія суддів у складі:

Судді Манюка П.Т. - головуючий,

Судді Петрашка М. М.,

Судді Березяк Н. Є.

За участю секретаря Чорної І. Б.

Представники:

від позивача (за первісним позовом): Мартиняк Р. М. - представник;

від відповідача (за первісним позовом): Бойко В. В. - представник;

від третьої особи: не з`явився.

В провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа № 914/3324/16 за позовом Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Акціонерного товариства закритого типу Страхова компанія Альянс , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Львівської міської ради про виселення з об`єкта оренди та стягнення неустойки в розмірі 3 363, 15 грн та зустрічним позовом Акціонерного товариства закритого типу Страхова компанія Альянс до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Львівської міської ради про визнання недійсним рішення та визнання договору оренди продовженим.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.05.2017 у справі № 914/3324/16 (головуючий суддя Горецька З. В., судді Фартушок Т. Б., Іванчук С. В.), первісний позов задоволено частково, виселено Акціонерне товариство закритого типу Страхова компанія Альянс із нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Т. Шевченка, 8, загальною площею 17,6 м.кв. Провадження у справі в частині стягнення неустойки в розмірі 2 078,15 грн припинено, в решті первісних позовних вимог відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено. Стягнуто з Акціонерного товариства закритого типу Страхова компанія Альянс на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради 1 904,40 грн судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу Страхова компанія Альянс задоволено частково, рішення Господарського суду Львівської області від 11.05.2017 у справі № 914/3324/16 в частині задоволення первісного позову про виселення Акціонерного товариства закритого типу Страхова компанія Альянс із нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Т. Шевченка, 8, загальною площею 17, 6 м.кв. та про припинення провадження у справі в частині стягнення неустойки в розмірі 2 078, 15 грн скасовано. В цій частині первісного позову відмовлено, в решті рішення суду по первісному позову залишено без змін. Рішення Господарського суду Львівської області від 11.05.2017 у справі № 914/3324/16 в частині відмови в задоволенні зустрічного позову про визнання договору оренди продовженим скасовано та в цій частині провадження у справі припинено. В решті рішення суду по зустрічному позову залишено без змін. Стягнуто з Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради на користь Акціонерного товариства закритого типу «Страхова компанія «Альянс» 3 520, 00 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.04.2018 у справі № 914/3324/16, рішення Господарського суду Львівської області від 11.05.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 скасовано, а справу № 914/3324/16 направлено на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

За вказівкою Верховного Суду, під час нового розгляду справи суду необхідно всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, достеменно встановити, чи є повідомлення від 30.03.2016 № 2302-вих-902 заявою однієї зі сторін договору оренди про припинення дії договору в розумінні ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", чи мало місце порушення відповідачем умов договору в частині передання об`єкта оренди суборендарю без дозволу орендодавця, проаналізувати докази, що надані сторонами на підтвердження їх вимог та заперечень, і в залежності від встановленого вирішити спір відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ч. 5 ст. 310 ГПК України, висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи касаційної інстанції під час нового розгляду справи.

Ухвалою суду від 20.08.2018 справу № 914/3324/16 було прийнято до нового розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.09.2018.

Ухвалами суду від 10.09.2018 та від 24.09.2018 підготовче засідання у справі було відкладено з підстав, наведених у відповідних ухвалах. Ухвалою суду від 03.10.2018, за клопотанням позивача, продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 05.11.2018.

Представник позивача в судове засідання 05.11.2018 з`явився, подав клопотання про долучення до матеріалів справи фотографій спірного приміщення. Представник відповідача в судове засідання з`явився, через канцелярію суду подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Представник третьої особи в судове засідання не з`явився. Згідно з ухвалою від 05.11.2018, суд дійшов висновку продовжувати розгляд справи № 914/3324/16 у колегіальному складі трьох суддів.

Відповідно до проведеного автоматизованого розподілу судової справи, оформленого протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 06.11.2018, членами колегії визначено суддів Матвіїва Р. І. та Стороженко О. Ф.

Ухвалою від 07.11.2018 справу № 914/3324/16 прийнято до розгляду у складі колегії: головуючого судді Манюка П.Т., судді Матвіїва Р. І., судді Стороженко О. Ф. та призначено підготовче засідання у справі на 10.12.2018.

Зважаючи на неявку представника відповідача у підготовче засідання 10.12.2018, на підставі заявлених сторонами клопотань, суд ухвалою від 10.12.2018 продовжив строк підготовчого провадження та відклав підготовче засідання на 24.01.2019.

Підготовче засідання 24.01.2019 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Манюка П. Т. у відпустці. Ухвалою від 28.01.2019 суд призначив підготовче засідання на 21.02.2019.

Ухвалами суду від 21.02.2019 та від 14.03.2019 відкладено підготовче засідання у справі, з підстав наведених у відповідних ухвалах. Також, ухвалою від 14.03.2019, за клопотанням представника позивача, суд витребував у Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки інвентаризаційну справу на будинок АДРЕСА_1 та реєстраційну справу на приміщення першого поверху будинку № 8, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка.

03.04.2019 на адресу господарського суду від Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки надійшли інвентаризаційна та реєстраційна справи на будинок АДРЕСА_2 8 по вул. Шевченка АДРЕСА_3 м. Львові.

У підготовчому засіданні 10.04.2019 оголошено перерву до 18.04.2019, про що третю особу було повідомлено відповідною ухвалою в порядку ст. 120 ГПК України.

Для надання можливості відповідачу надати суду письмові заяви свідків та зобов`язання сторін подати суду акт обстеження орендованих та суміжних приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 8, ухвалою суду від 18.04.2019 відкладено підготовче засідання на 14.05.2019.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді Матвіїва Р. І., за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи № 914/3324/16, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Манюк П.Т., суддя Стороженко О. Ф. та суддя Яворський Б. І.

Ухвалою суду від 14.05.2019 підготовче засідання відкладено на 05.06.2019.

Внаслідок перебування у відпустці судді Яворського Б. І., в результаті повторного автоматизованого розподілу судової справи № 914/3324/16, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Манюк П.Т., суддя Стороженко О. Ф. та суддя Петрашко М. М.

Ухвалами суду від 05.06.2019 та від 29.07.2019 відкладено підготовче засідання у справі, з підстав наведених у відповідних ухвалах. Також, ухвалою від 29.07.2019, за клопотанням представника відповідача, продовжено підготовче провадження у справі на 30 днів.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді Стороженко О. Ф., за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи № 914/3324/16, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Манюк П.Т., суддя Петрашко М. М. та суддя Березяк Н. Є.

Представник позивача в судове засідання 14.08.2019 з`явився, просив суд відкласти підготовче засідання для надання йому можливості подати додаткові письмові пояснення з урахуванням поданих сторонами доказів. Представник відповідача в судове засідання з`явився, щодо відкладення підготовчого засідання не заперечував. Представник третьої особи в судове засідання не з`явився. Ухвалою від 14.08.2019 справу прийнято до провадження у складі: головуючого судді Манюка П. Т., судді Петрашка М. М., судді Березяк Н. Є., та призначено підготовче засідання на 20.08.2019.

У судове засідання 20.08.2019 представник позивача з`явився, подав відповідь на додаткові письмові пояснення відповідача. Представник відповідача в судове засідання з`явився. Представник третьої особи в судове засідання не з`явився. Суд ухвалою від 20.08.2019 закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 09.10.2019.

Представник позивача в судовому засіданні 09.10.2019 позовні вимоги за первісним позовом підтримав, щодо зустрічного позову заперечив.

Представник відповідача в судовому засідання 09.10.2019 щодо первісного позову заперечив, позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав.

Представник третьої особи в судове засідання 09.10.2019 не з`явився.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 09.10.2019 розглянуто справу по суті та оголошено вступну та резолютивну частину рішення у справі.

Позиція позивача за первісним позовом, який також є відповідачем за зустрічним позовом (надалі за текстом - позивач).

Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради звернулося в господарський суд з позовом до Акціонерного товариства закритого типу «Страхова компанія «Альянс» про виселення з об`єкта оренди та стягнення неустойки в розмірі 3 363, 15 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 18.03.2010 між сторонами було укладено договір оренди нерухомого майна № Ш-7469-10, на виконання якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - приміщення загальною площею 17,6 м.кв., які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Т. Шевченка, 8.

Вказаний договір укладено на 2 роки 364 дні - по 18.03.2013 року.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.10.2013 у справі №914/3249/13 вказаний договір було пролонговано на той самий час на тих самих умовах, тобто до 18.03.2016 року.

Відповідно до п. 4.8. договору, його чинність припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно п. 4.3. договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця, після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих же умовах, які були передбачені договором.

17.03.2016 відповідач звернувся до позивача із заявою про продовження дії договору оренди. Однак, позивач листом від 20.04.2016 № 2302-1420 повідомив відповідача про відмову у продовженні дії договору на підставі того, що приміщення, які були предметом договору використовує інший суб`єкт. Також, вказаним листом відповідача було повідомлено про необхідність повернути об`єкт оренди.

Крім того, 31.03.2016 позивач надіслав відповідачу повідомлення від 30.03.2016 № 2302-вих-902 про припинення договірних відносин у зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди.

Згідно п. 9.3 договору, об`єкт оренди повинен бути переданий відповідачем та прийнятий позивачем протягом 15-ти днів з моменту настання однієї із подій, вказаних у п. 9.1 цього договору, зокрема із закінченням терміну дії договору оренди.

У зв`язку із тим, що відповідач у встановлені договором строки, після повідомлення позивача про припинення договірних відносин, орендованого приміщення не звільнив та позивачу не повернув, останній звернувся з цим позовом до суду із вимогами про виселення відповідача із об`єкта оренди та про стягнення з відповідача 3 363, 15 грн неустойки, нарахованої за час прострочення повернення об`єкта оренди, на підставі ст. 785 ЦК України.

Щодо вимог зустрічного позову позивач заперечив зазначивши, що переважне право на укладення договору, на яке посилається відповідач, стосується саме укладення договору на новий термін, а не права продовження договору на той самий строк і на тих самих умовах.

Також, позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем умов договору оренди приміщення, а саме, встановлення у приміщенні без дозволу орендодавця гіпсокартонної стінної перегородки, яка поділяє його на два окремих приміщення, що зафіксовано актом обстеження приміщення від 15.03.2016 № 240 П/16.

Таким чином позивач стверджує, що жодних підстав для продовження дії договору оренди між позивачем та відповідачем не було, а дії позивача є чітким виконанням вимог Закону України Про оренду держаного та комунального майна та ухвали Львівської міської ради від 07.06.2007 № 897.

Позиція відповідача за первісним позовом, який також є позивачем за зустрічним позовом, (надалі за текстом - відповідач).

Відповідач заперечуючи проти первісного позову зазначив, що позивач письмово не попереджав орендаря за три місяці до закінчення терміну договору про те, що орендоване майно необхідне для його власних потреб, як це передбачено ч. 3 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна . Тож, за умов належного виконання орендарем умов договору, Акціонерне товариство закритого типу «Страхова компанія «Альянс» має переважне право на переукладення договору оренди. Однак, це не було враховано позивачем при прийнятті рішення про відмову у продовженні договору оренди.

Також, відповідач зазначив, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума неустойки в розмірі 3 363, 15 грн була повністю оплачена відповідачем, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями квитанцій.

Відповідач звернувся із зустрічним позовом до позивача про визнання недійсним рішення Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 20.04.2016 № 2302-1420 про відмову у продовженні договору оренди та про визнання продовженим до 18.03.2019 укладеного між сторонами договору оренди нерухомого майна від 18.03.2010 № Ш-7469-10.

В обґрунтування зустрічного позову відповідач зазначив, що 15.03.2016 року Управлінням комунальної власності було проведено перевірку додержання умов договору оренди, за результатами якої було складено Акт від 15.03.2016 № 240 П/16, в якому зафіксовано, що «стан об»єкту задовільний, в приміщенні під індексом 2-1 виявлено гіпсокартонну стінну перегородку, яка поділяє це приміщення на два окремих та дверний прохід в магазин «Євротехніка» , який використовує частину цього приміщення як склад. Орендаря повідомлено про необхідність подати заяву про продовження договору оренди. 16.03.2016 балансоутримувачем (ЛКП «Янів-405» ) було також проведено обстеження об»єкта нерухомого майна за адресою АДРЕСА_4 . АДРЕСА_1 8 за результатами якого було складено Акт від 16.03.2016 № 23/405. Зі змісту вказаного акту вбачається, що «технічний стан об`єкта у задовільному стані та придатний для подальшого використання. У даному приміщенні встановлено гіпсокартонну перегородку» .

17.03.2016 відповідач подав заяву до позивача про продовження договору оренди від 18.03.2010 № Ш-7469-10 на новий термін .

Управління комунальної власності листом від 20.04.2016 № 2302-1420 повідомило відповідача, що за результатами розгляду на засіданні комісії з підготовки пропозицій для надання в оренду майна територіальної громади м. Львова 13.04.2016 заяви відповідача, було вирішено відмовити у продовженні договору оренди у зв`язку з використанням нежитлового приміщення під індексом 2-1 іншим суб`єктом.

Відповідач стверджує, що факт використання частини орендованого майна іншою особою позивачем не доведено та не є порушенням істотних умов договору, у зв`язку із чим відповідач вважає рішення Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 20.04.2016 № 2302-1420 про відмову у продовженні договору оренди незаконним та необгрунтованим, та просить суд визнати його недійсним.

Також, відповідач у зустрічному позові заявляє про своє переважне право на укладення договору оренди на новий термін, яке закріплене ст. 777 ЦК України, ч. 3 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна та ч. 1 ст. 285 ГК України.

Відповідач зазначає, що оскільки він звернувся до орендодавця 17.03.2016 із заявою про продовження договору оренди на той самий строк, до закінчення терміну дії договору оренди від 18.03.2010 № Ш-7469-10, тому орендар, у встановлений законом строк, заявив про бажання реалізувати своє переважне право на переукладення договору на новий строк.

Позиція третьої особи.

Львівська міська рада, у своєму відзиві на первісний та зустрічний позови від 21.07.2017, позовні вимоги позивача за первісним позовом підтримала зазначивши, що відповідач не виконав свого обов`язку щодо повернення об`єкта оренди після припинення договору оренди. Відтак, позивач правомірно нарахував та заявив до стягнення з відповідача неустойку в розмірі 3 363, 15 грн, на підставі ст. 785 ЦК України.

З приводу позовної вимоги за зустрічним позовом про пролонгацію договору оренди представник третьої особи зазначив, що враховуючи встановлення факту недобросовісного використання об`єкта оренди відповідачем, а саме, встановлення гіпсокартонної перегородки у приміщенні та передання приміщення у користування іншій особі без дозволу орендодавця, у позивача були законні підстави для відмови відповідачу у пролонгації договору оренди.

Обставини справи встановлені судом .

Між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (правонаступником якого є Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради) (орендодавцем) та Акціонерним товариством закритого типу "Страхова компанія "Альянс" (орендарем) 18.03.2010 укладено договір оренди нерухомого майна № Ш-7469-10 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування нерухоме майно - приміщення з індексами "2-1" та "2-2" загальною площею 17,6 м 2 , за адресою: м. Львів, вул. Т. Шевченка, 8, з цільовим призначенням - використання під склад.

Згідно з п. 3.3 договору, у зв`язку з фактичним використанням орендарем об`єкта оренди за попереднім договором, об`єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання даного договору.

Відповідно до п. 4.1 договору, останній укладено терміном на 2 роки 364 дні до 18.03.2013.

В рішенні Господарського суду Львівської області від 18.10.2013 у справі № 914/3249/13, що набрало законної сили, встановлено що дію договору оренди від 18.03.2010 № Ш-7469-10 продовжено на той самий строк і на тих самих умовах, тобто до 18.03.2016.

За умовами п. 4.8 договору, його чинність припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. 4.3 договору, у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом 1 місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Пунктом 9.1 договору передбачено, що повернення орендодавцю об`єкта оренди здійснюється після закінчення терміну його дії або дострокового припинення чи розірвання.

У пункті 9.3 договору зазначено, що об`єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем протягом 15-ти днів з моменту настання однієї із подій, вказаних у п. 9.1 цього договору.

15.03.2016 за участю представників позивача та відповідача було складено акт перевірки № 240 п/16, в якому зазначено, що користувачами орендованих приміщень площею 17, 6 м 2, за адресою: м. Львів, вул. Т. Шевченка, 8, є відповідач та магазин «Євротехніка» ; фактичне цільове використання об`єкта оренди - складські приміщення; стан розрахунків за оренду - заборгованість відсутня; відповідність приміщення технічній документації - не відповідає; стан об`єкта - задовільний, в приміщенні встановлено гіпсокартонну перегородку, яка поділяє приміщення на два окремих та дверний прохід в магазин «Євротехніка» , який використовує це приміщення як склад. Також в акті зазначено, що орендаря повідомлено про необхідність подачі заяви про продовження договору оренди.

Комісією ЛКП "Янів-405", яке є балансоутримувачем приміщення за адресою: м. Львів, вул. Т. Шевченка, 8, 16.03.2016 було складено акт проведення обстеження об`єкта нерухомого майна № 23/405, у якому зазначено, що користувачем орендованих приміщень є відповідач; фактичне цільове використання об`єкта оренди - складські приміщення; відповідність приміщення технічній документації - відповідає технічному паспорту; стан об`єкта - задовільний, придатний для подальшого використання, в приміщенні встановлено гіпсокартонну перегородку.

17.03.2016 відповідач звернувся до Управління комунальної власності із заявою про продовження договору оренди від 18.03.2010 № Ш-7469-10 на новий термін .

Позивач 31.03.2016 надіслав на адресу відповідача повідомлення від 30.03.2016 № 2302-вих-902 про припинення договірних відносин у зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди, у якому повідомив орендаря що термін дії договору оренди від 18.03.2010 № Ш-7469-10 було встановлено до 18.03.2016 та зазначив про обов`язок орендаря повернути орендоване приміщення балансоутримувачу. Доказом направлення вказаного поштового повідомлення є список згрупованих рекомендованих повідомлень та квитанція про відправку від 31.03.2016, копії яких містяться в матеріалах справи.

У відповідь на заяву відповідача від 17.03.2016 про продовження договору оренди, позивач листом від 20.04.2016 № 2302-1420 повідомив відповідача, що вищезазначену заяву було розглянуто на засіданні комісії з підготовки пропозицій для надання в оренду майна територіальної громади м. Львова 13.04.2016 (протокол № 7, питання Ш/43), за результатами якого вирішено відмовити у продовженні договору оренди у зв`язку з використанням нежитлового приміщення під індексом 2-1 іншим суб`єктом. У зв`язку із зазначеним, позивач повідомив орендаря про необхідність повернути орендоване приміщення балансоутримувачу.

У листах від 24.05.2016 № 4 та від 01.06.2016 № 6, адресованих позивачу, відповідач зазначив про помилковість висновку комісії про використання нежитлового приміщення під індексом "2-1" іншим суб`єктом та звернувся до позивача з проханням провести повторне обстеження нежитлових приміщень та переглянути рішення про відмову у продовженні договору оренди. Однак, як стверджує відповідач, Управління комунальної власності залишило вищевказані листи без відповіді.

Зважаючи на те, що відповідач на вимогу позивача не повернув об`єкт оренди, останній звернувся до господарського суду з позовом про виселення відповідача з нежитлових приміщень площею 17, 6 м 2 , за адресою: м. Львів, вул. Т. Шевченка, 8, та стягнення з відповідача 3 363, 15 грн неустойки, нарахованої позивачем на підставі ст. 785 ЦК України.

В свою чергу, відповідач подав зустрічний позов до позивача, згідно якого просить визнати недійсним рішення Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 20.04.2016 № 2302-1420 про відмову у продовженні договору оренди, а також визнати продовженим до 18.03.2019 укладений між сторонами договір оренди нерухомого майна від 18.03.2010 № Ш-7469-10.

Норми права і мотиви з яких виходив суд при ухваленні рішення та висновки суду за результатом розгляду справи .

У відповідності до ст. 193 ГК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно, відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 4 ст. 284 ГК України, строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

За умовами ст. 291 ГК України, договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

У даній справі предмет спору пов`язаний з орендою комунального майна, тому на правовідносини між сторонами також поширюється дія Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (надалі - Закон).

Відповідно до ст. 27 Закону, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Як передбачено ч. 2 ст. 17 Закону, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

За умовами встановленими сторонами у п. 4.3. та п. 4.8 договору оренди, чинність вказаного договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено. І у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом 1 місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У пункті 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 29.05.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» зазначено, що із змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

В процесі нового розгляду даної справи суд встановив, що надіславши відповідачу повідомлення від 30.03.2016 № 2302-вих-902 про припинення договірних відносин у зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди, позивач належно та вчасно, у встановлені законом та договором строки, повідомив відповідача про припинення договору оренди від 18.03.2010 № Ш-7469-10 у зв`язку із закінченням строку та просив повернути орендоване приміщення балансоутримувачу, тобто автоматична пролонгація договору не відбулася. Однак, відповідач, незважаючи на повідомлення про припинення договору, неправомірно продовжив користуватися об`єктом оренди та не повернув його орендодавцю.

При цьому факт належного чи неналежного виконання орендарем умов договору оренди не впливає на його обов`язок повернути орендоване майно після закінчення строку договору, за наявності заперечень орендодавця щодо його продовження, що висловлені у встановлені законодавством терміни.

Враховуючи зазначені обставини та законодавчі норми суд вважає, що вимога позивача про виселення відповідача з об`єкта оренди - нежитлових приміщень площею 17, 6 м 2 , за адресою: м. Львів, вул. Т. Шевченка, 8, є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача нарахованої позивачем неустойки в розмірі 3 363, 15 грн суд зазначає наступне.

Згідно ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Водночас, сторони у договорі оренди передбачили, що повернення позивачу об`єкта оренди здійснюється після закінчення терміну його дії або дострокового припинення чи розірвання. Об`єкт оренди повинен бути переданий відповідачем та прийнятий позивачем протягом 15-ти днів з моменту настання однієї із подій, вказаних у п. 9.1 цього договору (п. 9.1 та п. 9.3 договору).

Оскільки відповідач після припинення договору оренди, у встановлені договором строки, не повернув об`єкт оренди, позивач правомірно, в порядку ст. 785 ЦК України, нараховував відповідачу неустойку та виставляв рахунки щодо оплати вказаної неустойки.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що відповідачем повністю сплачено суми коштів, зазначені позивачем в рахунках на оплату неустойки, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями відповідних квитанцій про оплату та актами звірки взаємних розрахунків, підписаними одноосібно позивачем та відповідачем. Однак, суд встановив, що частину суми в розмірі 721, 63 грн відповідач оплатив 26.12.2016, до звернення позивача з даним позовом до суду (29.12.2016), що підтверджується квитанцією від 26.12.2016 № 6549.8450, яка міститься в матеріалах справи. Решта суми, нарахованої позивачем як неустойка, була оплачена відповідачем в процесі розгляду даної справи.

Господарський суд закриває провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, враховуючи представлені суду докази сплати відповідачем суми нарахованої позивачем неустойки в розмірі 2 641, 52 грн після подачі позову до суду, суд дійшов висновку закрити провадження у справі в частині стягнення вказаної суми. А в решті суми неустойки в розмірі 721, 63 грн суд дійшов висновку відмовити, оскільки така була сплачена відповідачем 26.12.2016, до подачі даного позову до суду.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 2 ГПК України, принципами господарського судочинства, є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи. За умовами ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом. З огляду на вищевикладене, господарським судом були створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів особи є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно ст. 20 ГК України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів.

Відповідно до статті 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду та суборенду нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), що належить до комунальної власності територіальної громади м. Львова регулюються Положенням про оренду майна територіальної громади м. Львова, затвердженим Ухвалою Львівської міської ради від 07.06.2007 № 897 Про врегулювання питань оренди майна територіальної громади м. Львова (далі - Положення).

Згідно п. 1.5. Положення, Управління комунальної власності департаменту економічної політики укладає договори оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) з врахуванням вимог цього Положення.

Відповідно до п. 3.5.2. Положення, у разі подання орендарем заяви про переукладення договору оренди після закінчення терміну договору оренди та/або внаслідок виявлення порушень умов договору за результатами проведеного обстеження майна, управління комунальної власності приймає негативне управлінське рішення (управлінням комунальної власності надсилається заявнику лист про припинення договору оренди).

У пункті 5.2.15.2. Положення зазначено, що рішення про продовження терміну дії договору оренди на новий строк приймається за умови належного виконання орендарем своїх обов`язків згідно з договором оренди. Таке рішення оформляється наказом управління комунальної власності департаменту економічної політики.

Орендар вважається таким, що належно виконував свої обов`язки за договором оренди, якщо стосовно нього не виявлено та/або не підтверджено наступних фактів: нецільове використання об`єкта оренди; передання об`єкта оренди в суборенду без згоди орендодавця; заборгованість зі сплати орендної плати протягом 3 місяців підряд і більше протягом дії договору; невикористання об`єкта оренди, якщо таке невикористання створило загрозу його пошкодженню чи знищенню (п. 5.2.15.2. Положення).

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідь на звернення відповідача від 17.03.2016 про продовження дії договору оренди від 18.03.2010 № Ш-7469-10, позивач листом від 20.04.2016 № 2302-1420 повідомив орендаря, що за результатами розгляду його заяви на засіданні комісії з підготовки пропозицій для надання в оренду майна територіальної громади м. Львова 13.04.2016 (протокол № 7, питання Ш/43), вирішено відмовити відповідачу у продовженні договору оренди у зв`язку з використанням об`єкта оренди під індексом 2-1 іншим суб`єктом.

Відповідач стверджує, що факт використання частини орендованого майна іншою особою позивачем не доведено, а тому останнім неправомірно відмовлено орендарю у продовженні договору оренди. Відтак, відповідач у зустрічному позові просить суд визнати недійсним рішення Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 20.04.2016 № 2302-1420 про відмову у продовженні договору оренди від 18.03.2010 № Ш-7469-10, а також просить визнати продовженим до 18.03.2019 укладений між сторонами договір оренди нерухомого майна від 18.03.2010 № Ш-7469-10, з підстав того що у відповідача існує переважне право на укладення договору оренди на новий термін.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що в результаті проведення обстеження представниками сторін та комісією ЛКП "Янів-405" приміщення площею 17, 6 м 2, за адресою: м. Львів, вул. Т. Шевченка, 8, у відповідних актах обстеження від 15.03.2016 та від 16.03.2016 було зафіксовано, що в приміщенні встановлено гіпсокартонну стінну перегородку, яка поділяє приміщення на два окремих. Факт встановлення гіпсокартонної перегородки відповідачем не заперечується. Як зазначає позивач, він не давав орендарю дозволу на перепланування об`єкта оренди та встановлення в приміщенні перегородки. За результатами аналізу технічного плану приміщення, який міститься в інвентаризаційній справі на будинок АДРЕСА_1 . Львові суд дослідив, що в результаті встановлення гіпсокартонної перегородки, доступ до частини приміщення під індексом 2-1 площею 4,4 м 2 здійснюється лише через прохід зі сторони належних відповідачу на праві власності приміщень, загальною площею 151, 2 м 2 та переданих відповідачем в оренду ФОП Молінському ОСОБА_1 на підставі договору від 01.08.2015. В подальшому, на підставі договору від 01.09.2015, ФОП Молінським В.В. частину орендованих у відповідача приміщень, площею 29,0 м 2 передано в оренду ФОП Кадикало М.Є. для розміщення магазину «Євротехніка» .

Факт використання частини орендованого приміщення під індексом 2-1 площею 4,4 м 2 , перегородженого гіпсокартонною перегородкою, як склад магазином «Євротехніка» підтверджено актом перевірки від 15.03.2016 № 240 п/16, разом з матеріалами фотофіксації із вказаного магазину, що підписаний представниками позивача та відповідача (голова правління Соловей О.М.) без зауважкень, тому суд критично оцінює інформацію про інше використання вказаного приміщення (використання вказаного приміщення самим орендарем), викладену у наданих суду заявах свідків ОСОБА_2 (від 02.11.2018) та ОСОБА_3 (від 13.05.2019), зважаючи в тому числі на технічну неможливість самостійного використання відповідачем частини приміщення без погодження та участі ФОП ОСОБА_4 .Є. та ФОП ОСОБА_5 В ОСОБА_6 В.

Таким чином, аналізуючи наведені обставини суд дійшов висновку, що комісією з підготовки пропозицій для надання в оренду майна територіальної громади м. Львова підставно відмовлено відповідачу в продовженні договору оренди у зв`язку з порушенням орендарем умов договору, з вказівкою на використання нежитлового приміщення під індексом 2-1 іншим суб`єктом.

Однак, щодо позовної вимоги за зустрічним позовом про визнання недійсним рішення (повідомлення) УКВ ДЕП ЛМР від 20.04.2016 № 2302-1420 про відмову у продовженні договору оренди суд зазначає, що така вимога не узгоджується з нормами Цивільного чи Господарського кодексів України, адже вони не передбачають такого способу захисту порушеного права, як визнання недійсним рішення суб`єкта господарювання орендодавця оформленого листом-повідомленням (в даному випадку про відмову у продовженні договору оренди), оскільки такий лист не є актом органу місцевого самоврядування. В даному випадку оспорюваний лист-повідомлення УКВ ДЕП ЛМР від 20.04.2016 № 2302-1420 є лише способом повідомлення орендаря про прийняте 13.04.2016 уповноваженою комісією з підготовки пропозицій для надання в оренду майна територіальної громади м. Львова рішення про відмову в продовженні договору оренди.

Частиною 3 ст. 17 Закону встановлено, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Згідно ч.1 ст. 777 ЦК України, наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Доводи відповідача про те, що він має право на продовження договору оренди на новий строк, є необґрунтованими, оскільки після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Положення частини третьої статті 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна та частини першої статті 777 ЦК України передбачають можливість для добросовісного орендаря реалізації переважного права на укладення договору оренди на новий строк перед іншими претендентами на оренду цього ж майна і за інших рівних з ними умов, а не автоматичного продовження договору оренди (Аналогічна позиція Верховного Суду викладена у постанові від 25.01.2018 у справі № 461/8742/15-ц).

Суд зазначає, що повідомлення Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 20.04.2016 № 2302-1420 про відмову у продовженні договору оренди від 18.03.2010 № Ш-7469-10 є додатковим волевиявленням орендодавця щодо його права на припинення договору оренди, передбаченого ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та ст. 764 ЦК України, яке жодним чином не порушує переважного права відповідача на укладення договору оренди на новий строк перед іншими претендентами на оренду цього ж майна і за інших рівних з ними умов. Однак, суд зауважує, що відповідач не звертався до орендодавця з пропозицією про укладення договору оренди на новий строк, з новим погодженням сторонами істотних умов договору, а лише звертався з проханням про продовження договору оренди який діяв з 18.03.2010, про припинення якого позивач повідомив орендаря листом від 30.03.2016 № 2302-вих-902.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог за зустрічним позовом про визнання недійсним рішення Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 20.04.2016 № 2302-1420 про відмову у продовженні договору оренди та про визнання продовженим до 18.03.2019 договору оренди нерухомого майна від 18.03.2010 № Ш-7469-10.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір сплачений позивачем за первісним позовом покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а судовий збір сплачений за зустрічним позовом залишається за відповідачем, у зв`язку з відмовою в задоволенні зустрічних позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Виселити Акціонерне товариство закритого типу «Страхова компанія «Альянс» (79007, м. Львів, вул. Б. Лепкого, 14, код ЄДРПОУ 22335184) із нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Т. Шевченка, 8, загальною площею 17,6 м.кв.

Стягувач: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625).

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення неустойки в розмірі 2 641, 52 грн.

4. Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Страхова компанія «Альянс» (79007, м. Львів, вул. Б. Лепкого, 14, код ЄДРПОУ 22335184) на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) 1 378, 00 грн судового збору.

5. В задоволенні решти вимог первісного позову відмовити.

6. В задоволенні вимог зустрічного позову відмовити повністю.

7. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 21.10.2019.

Головуючий суддя Манюк П.Т.

Судді Петрашко М. М.

Березяк Н. Є.