Рішення

від 21.10.2019 по справі 917/1257/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.19 Справа № 917/1257/19

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засідання Отюговій О.І ., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу №917/1257/19

за позовною заявою Приватного підприємства "Савченко" вул. Визволення 19, м. Полтава, Полтавська область,36000

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Оверком" вул. К.Маркса, 18, м. Кременчук, Полтавська область,39600

про стягнення 13 588,13 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ:

22.07.2019 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Савченко" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Оверком" про стягнення 13 588,13 грн. заборгованості за договором поставки товару №45х/2015 від 02.09.2015 року.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області суду від 25.07.2019 року на підставі ст. 174 ГПК України позовну заяву Приватного підприємства "Савченко" залишено без руху та надано позивачу строк 3 дні з дня вручення такої ухвали для усунення недоліків.

01.08.2019 року від позивача до суду надійшло клопотання про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 02.08.2019 року відкрито провадження у даній справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст.167,184 ГПК України. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов. Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 ГПК України).

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 02.08.2019 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на вказану позивачем у позовній заяві юридичну адресу відповідача: АДРЕСА_1 К АДРЕСА_2 .

19.08.2019 року дана ухвала повернулася до суду без вручення відповідачу з відміткою поштового відділення "вибули".

В зв`язку з цим судом було зроблено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань по відповідачу та встановлено, що місцезнаходженням відповідача є: вул. Перемоги, 9/1, м. Кременчук, 39600.

З метою повного та всебічного розгляду даної справи судом було вирішено вийти за межі строків розгляду справи з метою належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи та надання строків відповідачу скористатися своїми процесуальними правами при розгляді даної справи. з огляду на що ухвала про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на юридичну адресу відповідача згідно зробленого судом витягу з ЄДР.

Станом на дату розгляду справи по суті до суду надійшло рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого ухвала суду від 02.08.2019 була вручена відповідачу 01.10.2019 року.

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення ( ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

23.08.2017 року між Приватного підприємства "Савченко" (позивач, постачальник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Оверком" (відповідач, покупець) укладено договір поставки №5 ( арк. с. 11).

За умовами вищевказаного договору постачальник зобов`язався передавати у власність покупця (відповідач) товар, а покупець зобов`язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити оплату його вартості на умовах даного договору (п.1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору найменування, асортимент, марка товару, одиниця виміру, ціна за одиницю та інші індивідуально визначені відомості про товар вказуються у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Право власності та ризики на товар переходить до покупця з моменту фактичної передачі товару постачальником за відповідними супроводжуваними документами (п. 4.3. договору).

Покупець здійснює розрахунок з Постачальником у безготівковій формі в національній валюті України шляхом внесення 100% попередньої оплати згідно рахунку Постачальника. При письмовій чи усній згоді Сторін можлива відстрочка платежу шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 10 календарних днів з моменту поставки товару (п. 3.5. договору).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 26.06.2018 року ним було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 6928,00 грн., на підтвердження чого позивачем надано підписані сторонами видаткові накладні №424 та №425 (арк. с. 15-16). Порушивши умови договору відповідач не здійснив оплату отриманої продукції і за ним рахується заборгованість в сумі 6928,00 грн., яка останнім не оплачена.

Позивач 27.03.2019 року направив на адресу відповідача претензію про сплату заборгованості в сумі 6928,00 грн. (арк. с. 12-13), яка залишена відповідачем без виконання.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 6928,00 грн. основного боргу, суму нарахованої пені 2571,81 грн. за період з 26.06.2018 року - 10.07.2019 року, інфляційних втрат 969,92 грн. за період з червня 2018 року - травень 2019 року, 24% річних в сумі 1732,80 грн. за період з 26.06.2018 року - 10.07.2019 року та штраф в сумі 1385,60 грн. (розрахунки арк. с. 10).

При вирішенні спору суд виходив з наступного.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України (далі ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав зобов`язання за вищезазначеним Договором здійснивши поставку товару на суму 6928,00 грн., що підтверджується підписаними між сторонами видатковими накладними №424 та №425 від 26.06.2018 року ( арк. с. 15-16).

У відповідності до Договору Покупець здійснює розрахунок з Постачальником у безготівковій формі в національній валюті України шляхом внесення 100% попередньої оплати згідно рахунку Постачальника. При письмовій чи усній згоді Сторін можлива відстрочка платежу шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 10 календарних днів з моменту поставки товару (п. 3.5. договору).

Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України отриману продукцію не оплатив. Дана обставина не спростовується відповідачем.

Борг у сумі 6928,00 грн. до даного часу не сплачений. Наявність та розмір боргу підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 23.08.2018 року, підписаним сторонами та скріплений їх печатками ( арк. с. 14).

Враховуючи, що строк виконання відповідачем обов`язку з оплати товару є таким, що настав, за висновками суду, позовні вимоги про стягнення з відповідача 6928,00 грн. основного боргу є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

У пункті 7.2. договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасного здійснення остаточного розрахунку за товар Покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен календарний день прострочення протягом всього часу прострочення, також відповідно до ст. 625 ЦК України 24% річних від простроченої суми протягом всього часу прострочення.

Порушення покупцем строків оплати більше ніж на 30 календарних днів вважається односторонньою відмовою від виконання умов цього договору. За односторонню відмову від виконання умов договору покупець зобов`язаний сплати додатковий штраф постачальнику у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару (п. 7.3. договору).

На підставі вищевикладеного позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 2571,81 грн. за період з 26.06.2018 року - 10.07.2019 року, інфляційні втрати в сумі 969,92 грн. за період з червня 2018 року - травень 2019 року, 24% річних в сумі 1732,80 грн. за період з 26.06.2018 року - 10.07.2019 року та штраф в сумі 1385,60 грн. (розрахунки арк. с. 10).

При перевірці заявлених позивачем до стягнення пені, штрафу, 24% річних та інфляційних судом встановлено наступне.

З розрахунку позивача судом встановлено, що останній містить помилки, зокрема, заявником не враховано приписи п.6 ст. 232 ГК України, згідно якого нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Також позивачем не вірно визначено початок перебігу строку прострочення )без врахування приписів ст. 253 ЦК України).

За розрахунком суду (з урахуванням вірного періоду нарахування) обґрунтованим є стягнення з відповідача пені в сумі 1240,59 грн., інфляційних в сумі 662,67 грн., штрафу в сумі 1385,60 та 24% річних в сумі 1726,50 грн.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 1240,59 грн., інфляційних в сумі 662,67 грн., штрафу в сумі 1385,60 грн. та 24% річних в сумі 1726,50 грн. є обґрунтованими, відповідачем не спростовуються та не заперечуються, та підлягають задоволенню.

Судовий збір згідно ст. 129 ГПК України відшкодовується позивачу за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 129, 232-233,237-238,240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оверком" (вул. Победи, 9/1, м. Кременчук, Полтавська область,39600, ідентифікаційний код 32802574) на користь Приватного підприємства "Савченко" (вул. Визволення 19, м. Полтава, Полтавська область,36000, ідентифікаційний код 30732715) 6928,00 грн. основного боргу, 1240,59 грн. пені, 662,67 грн. інфляційних,1726,50 грн. 24% річних, 1385,60 грн. штрафу та 1688,47 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набранням рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити в задоволенні вимог.

Рішення підписано 21.10.2019 року

Суддя Тимощенко О.М.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.