КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/2213/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті-Буд Інвест" до Головного управління фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення (в частині), зобов`язання вчинити певні дії, а також визнання протиправними дій, -
ВИКЛАД ОБСТАВИН:
ТОВ "Сіті-Буд Інвест" (код ЄДРПОУ - 39504640) 06.09.2019 р. звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДФС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в частині внесення товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті-Буд Інвест" (код ЄДРПОУ - 39504640) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, що оформлене відповідним протоколом;
- зобов`язати Комісію ГУ ДФС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, виключити ТОВ "Сіті-Буд Інвест" (код ЄДРПОУ - 39504640) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;
- визнати протиправними дії ГУ ДФС у Кіровоградській області щодо зупинення реєстрації податкових накладних, складених ТОВ "Сіті-Буд Інвест" (код ЄДРПОУ - 39504640) та направлених для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних №617 від 11.04.2019 р., №618 від 16.04.2019 р., №622 від 10.06.2019 р., №623 від 11.06.2019 р., №624 від 14.06.2019 р., №625 від 19.06.2019 р., №626 від 28.08.2019 р. та №627 від 29.08.2019 р.;
- зобов`язати ГУ ДФС у Кіровоградській області здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №617 від 11.04.2019 р., №618 від 16.04.2019 р., №622 від 10.06.2019 р., №623 від 11.06.2019 р., №624 від 14.06.2019 р., №625 від 19.06.2019 р., №626 від 28.08.2019 р. та №627 від 29.08.2019 р. датою їх подання.
Позов мотивовано тим, що ТОВ "Сіті-Буд Ігвест" при виконанні договору поставки, укладеного з ПП "Надніпрянське", складено податкові накладні №617 від 11.04.2019 р., №618 від 16.04.2019 р., №622 від 10.06.2019 р., №623 від 11.06.2019 р., №624 від 14.06.2019 р., №625 від 19.06.2019 р., №626 від 28.08.2019 р. та №627 від 29.08.2019 р. та направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак реєстрацію податкових накладних було зупинено. У якості підстав зупинення реєстрації зазначено: "відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 19.04.2019 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку" та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної". Позивач не погоджується із рішенням внести товариство до ризикових платників податків, оскільки Критерії ризиковості визначені лише у вигляді листа Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-28 від 21.03.2018 р., який за своїми ознаками є регуляторним актом, проте був прийнятий всупереч критеріям Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Оскільки Критерії ризиковості платника податку не затверджені на законодавчому рівні, тому і не можуть бути застосовані до товариства.
Із позовною заявою подано клопотання про забезпечення позову (а.с.65-67).
Ухвалою суду від 09.09.2019 р. відмовлено в задоволенні клопотання про забезпечення позову (а.с.116-117).
Ухвалою судді від 11.09.2019 р. позовна заява залишена без руху, з огляду на її недоліки (а.с.120-121).
Ухвалою судді від 18.09.2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій (а.с.1-2).
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому позов не визнав. Стверджував про законність спірних рішень посилаючись на те, що на підставі отриманих листів ДФС України Комісією прийнято рішення про віднесення позивача до ризикових платників податків, що стало підставою для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зазначив, що на підставі співвставлення податкових даних, податковий орган дійшов висновку що ТОВ "Сіті-Буд Інвест" реалізовано насіння соняшника в 9 разів більше, ніж придбано. Також відповідач зазначив про те, що позивач сформував у 2015 р. податковий кредит на суму 82724368 грн., що є наслідком сформовано у СЕП ПДВ суми ліміту в розмірі 52580459 грн. Крім того, у фабулі кримінального провадження, зареєстрованого СУ ФР ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.112 КК України фігурує ТОВ "Сіті-Буд Інвест".
Представник відповідача надав копії рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.04.2019 р. №1147935/39504640, від 25.04.2019 р. №2249978/39504640, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних №617 та № 618 (а.с.130-138).
До суду 18.10.2019 р. надійшла заява позивача про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначено про те, що позивач бажає зменшити розмір позовних вимог та викласти їх в наступній редакції (а.с.140):
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДФС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в частині внесення товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті-Буд Інвест" (код ЄДРПОУ - 39504640) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, що оформлене протоколом №45 від 21.03.2019 р.;
- зобов`язати ГУ ДФС у Кіровоградській області виключити ТОВ "Сіті-Буд Інвест" (39504640) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Також позивач надав відповідь на відзив, яка обґрунтована тим, що за змістом протоколу №45 відповідач відніс позивача до переліку ризикових платників податків з урахуванням пропозиції, викладених у листах ДФС України в зв`язку з тим, що ТОВ "Сіті-Буд Інвест" починаючи з травня 2015 р. шляхом маніпулювання податковою звітністю 29.10.2018 р. спромоглося у СЕА ПДВ сформувати ліміт на сумі 82724368 грн., який на сьогодні використовується підприємством для виписки податкових накладних з номенклатурою товару "насіння соняшника". Такі твердження відповідача, позивач спростовує постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2016 р. у справі №820/4414/16 та листом ДФС України від 22.03.2019 р. №13778/6/99-99-12-13-09-15, яким підтверджено право позивача реєструвати податкові накладні на величину від`ємного значення у розмірі 82724368 грн.
При цьому, позивач вказує про відсутність підстав для внесення товариства до переліку ризикових платників податків та конкретного переліку ризиковості (а.с.141-155).
21 жовтня 2019 р. позивачем до матеріалів справи, через канцелярію Кіровоградського окружного адміністративного суду, долучено копію податкової звітності з ПДВ та податку на прибуток, а також довідку про відкриття рахунку в банківській установі (а.с.166-175).
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд
В С Т А Н О В И В:
ТОВ "Сіті-Буд Інвест" з 21.11.2014 року зареєстроване як юридична особа, основним видом його економічної діяльності є виробництво олії та тваринних жирів (а.с. 18).
Між позивачем (постачальником) та ПП "Надніпрянське" (покупцем) укладено договір поставки №25031912 від 24.03.2019 р., за умовами якого позивач зобов`язується передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію насіння соняшника за ціною, якістю, кількістю та на умовах, узгоджених договором, а покупець зобов`язується прийняти цей товар. Даним договором обумовлена якість товару (а.с. 20- 23).
На виконання умов договору (за придбану продукцію) позивач отримав на банківський рахунок від ПП "Надніпрянське" грошові кошти, що підтверджується платіжними дорученнями №550 від 11.04.2019 р. на суму 15000000 грн., №54 від 16.04.2019 р. на суму 29000000 грн., №627 від 16.04.2019 р. на суму 1000000 грн., №806 від 10.06.2019 р. на суму 16000000 грн., №807 від 10.06.2019 р. на суму 19000000 грн., №101 від 14.06.2019 р. на суму 5000000 грн., №1 від 19.06.2019 р. на суму 10000000 грн., №822 від 28.08.2019 р. на суму 1500000 грн., №66 від 29.08.2019 р. на суму 1500000 грн. (а.с.24, 28, 29, 33, 34, 37, 40,43, 46, 51).
На виконання вимог статтей 187, 201 ПК України та за наслідками отриманих від ПП "Надніпрянське" грошових коштів позивачем виписані податкові накладні №617 від 11.04.2019 р., №618 від 16.04.2019 р., №622 від 10.06.2019 р., №623 від 11.06.2019 р., №624 від 14.06.2019 р., №625 від 19.06.2019 р., №626 від 28.08.2019 р. та №627 від 29.08.2019 р. (а.с.30, 25, 35, 38, 41, 44, 47, 52), які направлені для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних через "Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів".
Позивач у встановленому порядку здійснив реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте отримав на електронну адресу квитанції про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №9072558689 від 12.04.2019 р. №9075737052 від 16.04.2019 р., №9127898103 від 14.06.2019 р., №9128097929 від 14.06.2019 р., №9127886587 від 14.06.2019 р. №9143473965 від 04.07.2019 р. №9196147465 від 30.08.2019 р. №9196144311 від 30.08.2019 р. (а.с.26-27, 31-32, 36,37, 42, 45-48, 50-53,53-55), якими "Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку...".
Після отримання квитанцій з інформацією про зупинення реєстрації податкових накладних позивач звернувся до ГУ ДФС у Кіровоградській області із запитом від 06.06.2019 року №33/19 щодо надання інформації про критерії ризиковості платника податку, яким відповідає товариства та отримання копії рішення Комісії ГУ ДФС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення товариства до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості (а.с.57-58). Листом від 26.06.2019 р. №11/11-28-21-12-06 "Про надання відповіді" відповідачем повідомлено про результати розгляду отриманого запиту. Так, даним листом цитуючи норми Податкового кодексу України, Постанови КМУ від 21.02.2018 року №117, ГУ ДФС у Кіровоградській області лише описало порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.59-61).
Рішенням Комісії ГУ ДФС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації віднесено ТОВ "Сіті-Буд Інвест" (код ЄДРПОУ - 39504640) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Дане рішення викладене у пункті 1 протоколу №45 від 21.03.2019 р. (далі оскаржуване рішення).
Отже, зазначене рішення є предметом спору, який передано на розгляд адміністративного суду.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України (далі ПК України).
Згідно з п.185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; ґ) виключено; д) виключено; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Аналогічні норми містяться і у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно якого реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (надалі - Порядок №117) затверджено порядки з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, серед яких:
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;
Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до пункту 1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 року (надалі - Порядок №117), цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов`язки її членів.
Згідно з пунктом 2 Порядку №117, Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Як зазначено у пункті 3 Порядку №117, Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 17 Порядку №117, засідання комісії контролюючого органу проводиться обов`язково кожного робочого дня, а в разі наявності документів для розгляду - два рази на день.
Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.
Згідно пункту 23 Порядку №117, протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
Так у протоколі засідання комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 21.03.2019 р. зазначено про те, що ДФС України за результатами моніторингу інформації, що міститься у системі електронного адміністрування ПДВ встановлено, що 29.10.2018 р. по операції "Блок від`ємних значень (ВЗ)" на підставі документа №9152687888/РС від 19.07.2015р. збільшено наявну суму ліміту на 82724368 грн., відтак ТОВ "Сіті-Буд Інвест" у СЕА ПДВ мав суму ліміту 52580459 грн. Також зазначено про те, що позивачем отримано 67 податкових накладних від ТОВ "Альтком Інвест-Плюс", інформацію щодо якого внесена до переліку платників податків за ознакою 1.6 "Податкова інформація". Відповідач, з метою вжиття заходів, спрямованих на припинення схеми формування сумнівного податкового кредиту з ПДВ, а також упередження його витоку до реального сектору економіки, прийняв рішення про внесення позивача до переліку ризикових платників податків відповідно до п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податків, затверджених постановою КАМ від 21.02.2018 р. №117 "Про запровадження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.133-135).
На підставі наведеного, позивача внесено до переліку ризикових платників податків у зв`язку з відповідністю товариства пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.
Листом ДФС України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 визначено Критерії ризиковості платника податку, Критерії ризиковості здійснення операцій та Перелік кодів товарів, згідно з УКТ ЗЕД, та послуг з кодами, згідно з ДКПП, які застосовуються для визначення відповідності ПН/РК, які подано на реєстрацію до ЄРПН критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні моніторингу.
Так, підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, визначено вичерпні підстави за наявності яких комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:
- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);
дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;
- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;
- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);
- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Суд з наданих позивачем та відповідачем документів убачає, що позивач не відповідає жодній з підстав, наведених в пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме:
Платник податку не зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим) - позивач здійснює свою господарську діяльність протягом 5 років. Товариство зареєстровано за адресою: 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Героїв України,96 офіс 91 (а.с158-165).
Відповідно до даних з Реєстру платників податку на додану вартість позивач зареєстрований платником ПДВ з 01.05.2015 року, що відповідно перевищує три місяці (https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/pdv).
Позивач має відкритий банківський рахунок в АТ "Комерційний Індустріальний Банк", що зазначено на фірмовому бланку товариства та підтверджено довідкою вих.36-4125 від 21.10.2019 р. про те, що з 03 січня 2019 р. в даному банку відкритий рахунок товариства (а.с.173).
У суду відсутня інформацію, що позивач - платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, не було ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років.
Позивачем подано контролюючому органу декларації з ПДВ за січень-лютий 2019 р. Копії декларацій з ПДВ та квитанції наявні в матеріалах справи (а.с.70-86).
Позивачем подано контролюючому органу декларацію з податку на прибуток за 2017, 2018 роки, що підтверджується копіями відповідних податкових декларації та доказами їх подачі (а.с.167-174).
Факт наявності кримінального провадження в якому фігурує товариство "Сіті-Буд Інвест" не може бути підставою для віднесення платника податку до ризикових згідно пункту п.1.6 Критеріїв ризиковості.
Відповідно до пункту 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
На виконання пункту 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом № 144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків), який втратив чинність на підставі Наказу Державної фіскальної служби № 522 від 03.08.2018.
Усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).
Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв.
Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом.
До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.
За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення / виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ITC "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.
У листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року "Критерії ризиковості платника податку", зокрема, зазначено: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків.
Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.
Як вже зазначалося судом вище, позивач не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків.
Відповідач, як на правомірність свого рішення зазначає про збільшення у 2018 р. суми ліміту на 82724368 грн., та як наслідок станом на 13.03.2019 р. наявність у позивача у СЕА ПДВ суму ліміту 52580459 грн. Такої підстави як ознаки ризиковості не містить жоден нормативно-правовий акт.
Позивач надав суду копію постанови Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2016 р., якою в абзаці 7 резолютивної частини зобов`язано ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування суму ПДВ на яку має право ТОВ "Сіті-Буд Інвест" реєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення за червень 2015 р. у розмірі 82724368 грн. Дана постанова набрала законної сили 22.02.2017 р. (а.с.147-153).
Отже, висновки щодо наявності лімітів з ПДВ, внесені до системи СЕА ПДВ на підставі судового рішення, а тому не можуть розцінюватись як протиправні дії чи то зловживання правами платника податків.
Належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 листа Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року, протокольне рішення Комісії Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 31.02.2019 р. за №214 не містить. Також, з протокольного рішення суд вбачає, що рішення прийнято лише на підставі даних інформаційних баз контролюючого органу та доповідної записки, будь-які інші матеріали, контролюючим органом не використовувались.
Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Під час розгляду справи в суді податковим органом не доведено перед судом, що позивач відповідає критеріям ризиковості, встановленим листом Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 р.
Таким чином, рішення Комісії Головного управління ДФС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в частині включення/внесення позивача до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків, викладене у протоколі від 21.03.2019 р. за №45, не відповідає вимогам пунктів 1, 3 частини 2 статті 2 КАС України, оскільки винесене необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Також, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
На час прийняття оскаржуваного рішення, Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа ДФС України, не затверджені будь-яким наказом Державної фіскальної служби України та не зареєстровані в Міністерстві фінансів України, хоча за своєю правовою природою мають ознаки регуляторного акту, який не було прийнято із дотриманням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу держав, що ратифікували Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, на необхідності дотримання принципу належного урядування, який повинен впроваджуватись у національне законодавство з урахуванням юридичної визначеності та стабільності.
Наведене, як на думку суду, є самостійною підставою для задоволенні позову в частині оскарження рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що пункт 1 протокольного рішення Комісії Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 21.03.2019 р. №45, яким включено/внесено позивача до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків є протиправним, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.
Стосовно позовних вимог про зобов`язання Головне управління ДФС у Кіровоградській області вчинити певні дії, суд зазначає наступне.
За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до cтатті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року; Конвенція набула чинності для України 11 вересня 1997 р.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Проте, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року), вбачається, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
В листі ДФС України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку" зазначено, якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.
У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.
Водночас, ні зазначений лист, ні інший Порядок не встановлюють механізму прийняття податковим органом рішення про виключення з переліку ризикових суб`єктів господарюванні на підставі судового рішення.
Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для віднесення позивача в частині включення його до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків, а інших підстав для відмови та вказаного включення чинним законодавством не передбачено, наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог, що, водночас, з урахуванням наведеного вище, не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, а є способом відновлення порушеного права позивача.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Головне управління ДФС у Кіровоградській області виключити позивача з переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача за поданим адміністративним позовом, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, здійснені позивачем документально підтверджені витрати на оплату судового збору у сумі 3842 грн. (а.с.3), підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, - В И Р І Ш И В:
Позовну заяву, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті-Буд Інвест" до Головного управління фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яке оформлено протоколом №45 від 21.03.2019 р., в частині внесення/включення товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті-Буд Інвест" до переліку ризикових платників податків.
Зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, виключити товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті-Буд Інвест" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Героїв України, 96 оф.91; ЄДРПОУ 39504640) з переліку ризикових платників податків.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті-Буд Інвест" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Героїв України, 96 оф.91; ЄДРПОУ 39504640) судові витрати на сплату судового збору в сумі 3842 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55; код ЄДРПОУ 39394501).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Згідно з оригіналом:
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук
Суд | Кіровоградський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.10.2019 |
Оприлюднено | 24.10.2019 |
Номер документу | 85084066 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Кіровоградський окружний адміністративний суд
Г.П. Казанчук
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні