Рішення

від 21.10.2019 по справі 420/5089/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5089/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова група Промзв`язок до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги №172038-50 від 20.08.2019р., -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова група Промзв`язок до Головного управління ДФС в Одеській області, в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №172038-50 від 20.08.2019р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки складено акт № 000575/15-32-14-04/33720519 від 20.07.2018р., на підставі висновків якого було прийнято податкові повідомлення-рішення №№0034521404, 0034511404 від 09.08.2018 р. Зазначені податкові повідомлення-рішення частково скасовано постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 р. у справі № 420/5624/18. З урахуванням зазначеного рішення ТОВ Фінансова група Промзв`язок 04.04.2019р. у повному обсязі сплачено податкове зобов`язання в розмірі 1260777,00 грн. та 510 грн., однак 21.08.2019 р. ТОВ Фінансова група Промзв`язок було отримано лист Головного управління ДФС в Одеській області, в якому податковим органом повідомлялося про наявність несплаченої пені у сумі 323378,59 грн., що обліковується станом на 10.07.2019р. Так, 20.08.2019 р. позивачем було отримано податкову вимогу №172038-50 від 20.08.2019р., відповідно до якої станом на 19.08.2017р. сума податкового боргу (пені) ТОВ Фінансова група Промзв`язок становить 323378,59 грн. Позивач вважає неправомірним нарахування ТОВ Фінансова група Промзв`язок пені у сумі 323378,59 грн. згідно податкової вимоги №172038-50 від 20.08.2019р. у зв`язку з неправильністю її нарахування, невірним визначенням дати початку нарахування пені за грошовими зобов`язаннями, визначеними контролюючим органом за результатами проведення перевірки платника податків. Враховуючи, що ст. 129 ПК України не містить жодних приписів, які б надавали контролюючому органу можливість нарахування пені на суму заниженого податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом, за весь період такого заниження, нарахування пені, починаючи з граничної дати сплати у звітному періоді, за який було виявлено заниження/завищення податкового зобов`язання є протиправним. Відтак, ТОВ Фінансова група Промзв`язок вважає оскаржувану податкову вимогу протиправною, незаконною, прийнятою без достатніх правових підстав, у зв`язку з чим звернувся з цим позовом.

Відповідачем в обґрунтування правової позиції зазначено, що наявність виробничих приміщень у позивача, які останнім здаються в оренду, не дає підстав для віднесення такої будівлі до категорії "будівель промисловості", оскільки дане підприємство не є промисловим підприємством. Відтак, норми п. "є" пп. 266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України не застосовуються до об`єктів нерухомості позивача. Відтак, перевіркою встановлено, що ТОВ Фінансова група Промзв`язок у порушення пп. 266.7.5 п.266.7 ст. 266 ПК України не надано до ДПІ у Київському районі ГУДФС в Одеській області податкову звітність з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за звітні періоди 2015р., 2016р., 2017р., 2018р. Крім того. Порушено вимоги пп. 266.1.1 п. 266.1, пп. 266.1.2 п.266.2, пп. 266.3.1 п.266.3 ст. 266 ПК України, що призвело до заниження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 1405941,84 грн.

Ухвалою від 02.09.2019 р. відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін); встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення; встановлено учасникам справи п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання заяв з процесуальних питань; призначено судове засідання по справі на 30.09.2019 р. 11 год. 00 хв.

До судового засідання 30.09.2019 р. всі учасники справи не з`явились, явку представників не забезпечили, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином та завчасно.

30.09.2019 р. (вх. № 33330/19) від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника, на підставі наявних у справі доказів.

За приписами ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За приписами ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням ДФС в Одеській області згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України, наказу Головного управління ДФС в Одеській області № 4770 від 05.07.2018р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова група Промзв`язок (код ЄДРПОУ 33720519) з питань повноти обчислення та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітні періоди 2015-2018 роки.

За наслідками перевірки складено акт № 000575/15-32-14-04/33720519 від 20.07.2018р. (а.с. 24-39), відповідно до висновків якого встановлено порушення :

1) пп. 266.1.1 п. 266.1, пп. 266.1.2 п.266.2, пп. 266.3.1 п.266.3 ст. 266 ПК України, внаслідок чого занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 1405941,84 грн., у тому числі по періодах: 2015 р. - занижено на 157147,58 грн.; 2016р. - занижено на 355581,88 грн.; 2017р. - занижено на 412867,2 грн.; 2018р. - занижено на 480345,18 грн.;

2) пп. 266.7.5 п.266.7 ст. 266 ПК України - не надано до контролюючих органів (ДПІ у Київському районі ГУДФС в Одеській області) податкову звітність з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за звітні періоди 2015р., 2016р., 2017р., 2018р.

На підставі зазначеного акту перевірки 09.08.2018 р. Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0034521404 від 09.08.2018 р., яким до ТОВ Фінансова група Промзв`язок застосовано штрафні санкції у розмірі 680 грн. (а.с. 55);

№ 0034511404 від 09.08.2018 р., яким ТОВ Фінансова група Промзв`язок збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 1457211,57 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 1165769,25 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 291442, 32 грн. (а.с. 54).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2018р. у справі № 420/5624/18 у задоволені адміністративного позову ТОВ Фінансова група Промзв`язок до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0034521404, 003451140 від 09.08.2018 р. відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 р. у справі № 420/5624/18 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2018р. скасовано та прийнято постанову про часткове задоволення позовних вимог ТОВ "Фінансова група "Промзв`язок": визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0034521404 від 09.08.2018 р. на суму 170 грн. визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 003451140 від 09.08.2018 р. на суму 157 147,58 грн. за податковим зобов`язанням та на суму 39286,9 грн. за штрафними санкціями.

З урахуванням постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 р. у справі № 420/5624/18 загальна сума до сплати скала

за податковим повідомленням-рішенням № 0034521404 від 09.08.2018 р. на суму 510 грн.;

за податковим повідомленням-рішенням № 003451140 від 09.08.2018 р. на суму 1260777,00 грн.

04.04.2019р. ТОВ Фінансова група Промзв`язок сплачено 1260777,00 грн. та 510 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень №№ 257. 255, 256 від 04.04.2019р. (а.с. 42-44).

15.08.2019р. (вих. № 16974/10/15-32-50-02-13) на адресу позивача направлено лист, яким повідомлено про наявність несплаченої пені у сумі 323378,59 грн., що обліковується станом на 10.07.2019р. (а.с. 41).

20.08.2019р. відповідачем згідно ст.ст. 59, 60 ПК України винесено податкову вимогу №172038-50 від на суму 323378,59 грн. (а.с.40).

Позивач, не погоджуючись із правомірністю зазначеної вимоги вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з цим позовом.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України).

Згідно пп.78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.

Судом встановлено, що перевірка проводилась у період з 09.07.2018р. по 13.07.2018р.

Згідно акта перевірки, копію наказу Головного управління ДФС в Одеській області № 4770 від 05.07.2018р. вручено 09.07.2018р. під розписку представнику ТОВ Фінансова група Промз`вязок за довіреністю Фатєєвій Ірині Василівні та ознайомлено останню з направленнями на перевірку.

Перевірку проведено з відома директора ТОВ Фінансова група Промзв`язок Чорного О.В. та у присутності представника ТОВ Фінансова група Промзв`язок за довіреністю Фатєєвої Ірини Василівни .

Відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

З системного аналізу вказаних норм податкового законодавства вбачається, що податкове зобов`язання визначається у разі відсутності порушення норм податкового законодавства платником податків в податковій декларації або контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні; грошове ж зобов`язання може включати в себе штрафні санкції та визначається у разі порушення норм податкового законодавства самостійно платником податків в порядку, передбаченому статтею 50 ПК України, або контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні.

Таким чином, ПК України розмежовує поняття податкового зобов`язання і грошового зобов`язання.

Згідно з п.31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

За змістом п.37.2 ст. 37 ПК України податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку.

Відповідно до п. 57.2 ст.57 ПК України, у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Згідно п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Тобто, по завершенню вказаного 10-денного строку, якщо у контролюючого органу не буде відомостей (документально підтверджених) щодо сплати або оскарження визначеного грошового зобов`язання, то контролюючий орган зобов`язаний розпочати заходи, спрямовані на забезпечення сплати платником податків цього зобов`язання, зокрема сформувати податкову вимогу.

В свою чергу, на підставі п. 54.3.2 п.54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

З урахуванням вказаної різниці між грошовим та податковим зобов`язанням, у тому числі, у встановлених статтею 57 ПК України, строках їх сплати, момент початку нарахування пені для таких зобов`язань визначається по-різному.

Як встановлено судом, позивачем суму узгодженого грошового зобов`язання по податкових повідомленнях-рішеннях №№0034521404, 0034511404 від 09.08.2018 р. своєчасно сплачено, а саме 04.04.2019р. відповідно до платіжних доручень, копії яких знаходиться в матеріалах справи, тобто, позивачем дотримано встановлений законом десятиденний строк.

Підстави та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових вимог платникам податків врегульовано ст.59 ПК України.

Згідно п.59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Відповідно до п.59.3 ст.59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

У вищенаведеному пункті ПК України зазначено, що податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Крім того, розділом ІІ Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства

фінансів України № 610 від 30.06.2017 р., визначено, що податкова вимога платнику податків, у якого виник податковий борг, формується контролюючим органом, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції. Податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму: узгодженого грошового зобов`язання; непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.

Враховуючи вказане та виходячи з аналізу вищенаведених норм, підставою для формування та направлення контролюючим органом податкової вимоги платнику податків є встановлення відповідної обставини, зокрема, платником податків не сплачено узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки.

За приписами пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно п.56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Матеріалами справи підтверджено, що 04.04.2019р. ТОВ Фінансова група Промзв`язок було в повному обсязі сплачено податкове зобов`язання (з урахуванням часткового скасування податкових повідомлень-рішень №№0034521404, 0034511404 від 09.08.2018 р.), яке було визначено та донараховане останньому, однак за наслідками погашення позивачем податкового зобов`язання відповідачем було відображено в інтегрованій картці позивача пеню у розмірі 323378,59 грн.

Суд не погоджується з такими діями контролюючого органу та вважає, що у відповідача були відсутні законні підстави для нарахування ТОВ Фінансова група Промзв`язок пені за заниження сум податкових зобов`язань за весь період такого заниження, оскільки на дату нарахування позивачу пені згідно з приписами ст. 129 ПК України не передбачено її нарахування за весь період заниження податкового зобов`язання.

За приписами п.111.2 ст.111 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Згідно пп.14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (пп.129.1.1 п.129.1 ст. 129 ПК України).

Відповідно до пп.129.1.2 п.129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Згідно пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПК України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Виходячи з системного аналізу наведених норм, суд дійшов висновку, що ПК України прямо передбачено, що при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, пеня нараховується починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, та закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

За приписами п. 129.4 ст. 129 ПК України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Донарахування пені в розмірі 323378,59 грн. відповідачем здійснено на підставі п.п.129.1.2 п. 129.1. ст.129 ПК України в редакції, чинній до 01.01.2017 р., який передбачав, що пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Однак, статтею 129 ПК України в редакції, чинній з 01.01.2017 р. не встановлено нарахування пені у разі виявлення контролюючим органом заниження податкових зобов`язань на суму такого заниження та за весь період заниження, у зв`язку з чим підпункт 129.1.2 пункту 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України (в редакції на час прийняття податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги) не міг бути застосований податковим органом для розрахунку пені, оскільки встановлює момент з якого може бути нарахована пеня на податкове зобов`язання, визначене контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, а тому такі дії відповідача не відповідають вимогам податкового законодавства та свідчать про протиправність оскаржуваної податкової вимоги №172038-50 від 20.08.2019р., оскільки податковий борг у позивача виник в результаті безпідставного нарахування пені.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 19.06.2018 р. у справі №820/3878/18 (адміністративне провадження №К/9901/36839/18), яка відповідно до приписів ч.5 ст. 242 КАС України враховується судом при вирішенні даного спору.

У постанові Верховного Суду від 08.05.2018р. у справі №822/2821/17 (адміністративне провадження №К/9901/20959/18) зроблено висновок, що об`єктом нарахування пені, яка увійшла до складу податкової вимоги є грошове зобов`язання визначене контролюючим органом згідно пп.у 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, яке за умовами п. 57.3 ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний сплатити протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення. Суд, вважає, що сплата узгодженої суми грошового зобов`язання у встановлений кодексом строк виключає одну із умов нарахування пені, доводить відсутність складу податкового правопорушення, що унеможливлює прийняття позиції податкового органу про правомірність нарахування пені, правила обчислення якої встановлені статтею 129 Податкового кодексу України та діють тільки за умов наявності підстав її нарахування.

Однак в межах спірних відносин узгоджене грошове зобов`язання, а саме податкове зобов`язання, визначене відповідачем шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень №№0034521404, 0034511404 від 09.08.2018 р. Зазначені податкові повідомлення-рішення частково скасовано постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 р. у справі № 420/5624/18 та з моменту набрання законної сили вказаним судовим рішенням сума грошового зобов`язання (323378,59 грн.) з урахуванням положень п. 56.18 ст. 56 ПК України вважається узгодженою та сплачена позивачем з дотриманням встановленого кодексом строку.

За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв`язку з викладеним, протиправне винесення податковим органом оскаржуваної податкової вимоги становить втручання у мирне володіння майном суб`єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Рішення Європейського суду з прав людини згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини застосовуються судами як джерело права.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 110 рішення від 23.07.2002 р. у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Відповідно до ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікований Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Найважливішою вимогою ст. 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання органу влади у мирне володіння майном має бути законним. Цей принцип означає, що застосовані положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у їх застосуванні (рішення у справі "Бейелер проти Італії" (Beyeler v. Italy), [ВП] заява № 33202/96, пп. 108-109, ЄСПЛ 2000-І).

З урахуванням наведеного, беручи до уваги встановлені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що донарахування ТОВ Фінансова група Промзв`язок пені в розмірі 323378,59 грн. відповідачем безпідставно здійснено на підставі п.п.129.1.2 п. 129.1 ст.129 ПК України в редакції, чинній до 01.01.2017 р. та не враховано, що на дату нарахування позивачу пені згідно з приписами ст.129 ПК України не передбачено її нарахування за весь період заниження податкового зобов`язання, відтак нарахування пені, починаючи з граничної дати сплати у звітному періоді, за який було виявлено заниження/завищення податкового зобов`язання є протиправним. Відтак податкова вимога №172038-50 від 20.08.2019р. є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Суд акцентує увагу на тому, що відзив на позовну заяву від 20.09.2019р. (вх. № ЕП/6865/19) не містить жодного обгрунтування щодо правовмірності прийняття контролюючим органом податкової вимоги №172038-50 від 20.08.2019р. Натомість у відзиві наведено доводи щодо наявності встановлених актом перевірки № 000575/15-32-14-04/33720519 від 20.07.2018р. порушень, які вже були предметом судового розгляду у справі № 420/5624/18 та жодним чином не свідчать про правомірність оскаржуваної у цій справі податкової вимоги.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС в Одеській області судовий збір у розмірі 4850,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова група Промзв`язок (65043, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Комарова, будинок 10; код ЄДРПОУ 33720519) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Семінарська, будинок 5; код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги №172038-50 від 20.08.2019р.,- задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС в Одеській області №172038-50 від 20.08.2019р.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (65044, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Семінарська, будинок 5; код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова група Промзв`язок (65043, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Комарова, будинок 10; код ЄДРПОУ 33720519) судовий збір у розмірі 4850,00 грн. (чотири тисячі вісімсот п`ятдесят гривень 00 коп.)

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Г.П. Самойлюк

.