Ухвала

від 21.10.2019 по справі 420/6080/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6080/19

УХВАЛА

21 жовтня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Селянського (фермерського) господарства Демидівське про стягнення заборгованості, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Селянського (фермерського) господарства Демидівське , в якому позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 6309,86 грн. за період з 01.01.2018 по 30.09.2019.

Одержавши позовну заяву, суд з`ясував, що її подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з таких підстав.

Так, по-перше, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Згідно з ч. 6 ст. 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

Дана позовна заява подана за підписом представника позивача за довіреністю В. Храпковської .

Проте, в позові щодо відповідача зазначено: невірне місцезнаходження, та щодо представника позивача не зазначено: ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб); місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу); відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

По-друге, згідно з п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Проте, позивачем не додано до позовної заяви докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме, що: Селянське фермерське господарство Демидівське зареєстроване і знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області, як платник внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

При цьому в позовній заяві не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою.

По-третє, згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 10 ст. 169 КАС України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

Відповідно до ч. 1 та пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - ЗУ № 3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, розмір ставки судового збору складає - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 гривень.

Як наведено вище, позивачем висунуто майнову вимогу на суму 6309,86 грн.

Відповідно, належна сума судового збору за цим позовом складає: 1921,00 грн. (6309,86грн.х0,015%=94,65грн.), що менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Позивачем до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору.

Разом з позовною заявою позивачем до суду подано клопотання, в якому останній, керуючись ст.ст. 55, 129 Конституції України, ст.ст. 5, 44, 47, 133 КАС України, ст.ст. 5, 8 Закону України Про судовий збір , ст. 73 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , просить звільнити позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви, з тих підстав, по суті, що оскільки управління Фонду не має можливості сплатити судовий збір у зв`язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір просить звільнити управління Фонду від сплати судового збору.

Дійсно, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, за правилами частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом .

Так, вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, встановлений ст. 5 ЗУ № 3674-VI.

Позивач до даного переліку осіб станом на дату подання позову не включений .

Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЗУ № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно ч. 2 ст. 8 ЗУ № 3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З указаного вбачається, що позивач не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Наведена правова позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 14.08.2018 року у справі № 815/6828/17 (провадження № К/9901/53484/18) .

Крім того, згідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 5 лютого 2016 року, з посиланням на Постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

Також, згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та усталеної практики Європейського суду з прав людини, права, гарантовані ст. 6 Конвенції, в т.ч. право доступу до суду, - не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням .

У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута. (див. рішення Ашингдейн проти Сполученого Королівства Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, серія А, № 93).

В даному випадку доступ особи до суду обмежується законом .

Також, суд звертає увагу позивача на те, що гідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 1 вересня 2015 року, зобов`язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Пунктом 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, визначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною для несплати судового збору у встановлений судом строк.

При цьому також слід зазначити, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Враховуючи та на підставі наведеного, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору - є необґрунтованим, не доведеним та законодавчо безпідставним, відповідно таким, що не підлягає задоволенню.

По-четверте, відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

На виконання вимог ч. 2 ст. 161 КАС України, позивачем суду надано опис вкладення до рекомендованого листа та фіскальний чек ПАТ УКРПОШТА , відповідно до яких, позивачем надіслано адміністративний позов на 4 аркушах з додатками на 36 арк. на ім`я СФГ Демидівське на адресу: 67312, Одеська область, Березівський район, с. Демидівське, вул. Піонерська, 17.

Проте, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Селянського (фермерського) господарства Демидівське , ідентифікаційний код юридичної особи - 32503221, місцезнаходження юридичної особи - 67312, Одеська область, Березівський район, с. Демидове, вул. Горького, 49.

Відповідно, позивачем суду не надано докази надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів рекомендованим листом з повідомленням про вручення на належну адресу відповідача.

Враховуючи та на підставі наведеного, виявлені недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду у кількості примірників (в т.ч. для відповідача):

- письмового зазначення щодо відповідача: вірного місцезнаходження, та щодо представника позивача: ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб); місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу); відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме, що: Селянське фермерське господарство Демидівське зареєстроване і знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області, як платник внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, або письмового зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, - у разі неможливості їх самостійного подання із зазначенням причин їх неподання;

- документу про сплату судового збору у розмірі 1921,00 грн. за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у м. Одесі/Київський район; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA928999980000034310206084032; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35118626;

- доказів надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів рекомендованим листом з повідомленням про вручення на належну адресу відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд -

ухвалив:

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Селянського (фермерського) господарства Демидівське про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала окремо оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М.Г. Цховребова