Рішення

від 16.10.2019 по справі 440/2842/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 рокум. ПолтаваСправа № 440/2842/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Безеги А.А.

представника позивача - Бехтер Л.В.

представника відповідача - Максименко Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка пластичної косметичної хірургії" до Державної екологічної інспекції Центрального округу про визнання протиправним та скасування припису, -

В С Т А Н О В И В:

02 серпня 2019 року ТОВ "Клініка пластичної косметичної хірургії" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної екологічної інспекції Центрального округу про визнання протиправним та скасування припису № 46/02.1-23 від 21 грудня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на безпідставність спірного припису, а також вказував, що захід контролю проведено відповідачем під час дії мораторію на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року позовну заяву залишено без руху через невідповідність останньої вимогам статей 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

12 вересня 2019 року судом одержано відзив контролюючого органа на позов, у яких представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що контролюючий орган, діючи у відповідності до приписів Законів "Про охорону навколишнього природного середовища" та "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", забезпечуючи виконання покладених на нього функцій та повною мірою використовуючи надані законодавством права, правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України провів плановий захід контролю та встановив порушення позивачем вимог природоохоронного, що стало підставою для винесення спірного припису /т. І а.с. 93-97/.

У відповіді на відзив позивач наполягав на протиправності дій контролюючого органа щодо проведення перевірки, а також зазначив про фактичну відсутність в приміщеннях, у яких здійснює свою господарську діяльність позивач, джерел викидів забруднюючих речовин /т. І а.с. 117-125/.

Ухвалою від 27 вересня 2019 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, підготовче судове засідання закрито, справу призначено до розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

ТОВ "Клініка пластичної косметичної хірургії" є юридичною особою приватного права (код ЄДРПОУ 37115695) свою господарську діяльність позивач здійснює у сфері діяльності лікарняних закладів; загальної медичної практики; спеціалізованої медичної практики; іншої діяльності у сфері охорони здоров`я; роздрібної торгівлі фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах; виробництва медичних і стоматологічних інструментів і матеріалів.

Судом встановлено, що ТОВ "Клініка пластичної косметичної хірургії" включено до Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2018 рік, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 30 листопада 2017 року № 710.

03 грудня 2018 року Державною екологічною інспекцією Центрального округу винесено наказ № 410 "Про проведення планового заходу (перевірки) дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Клініка пластичної косметичної хірургії" /т. І а.с. 16/.

03 грудня 2018 року відповідачем оформлено направлення № 388/07-04 на проведення планового заходу /т. І а.с. 16 зворот/.

У період з 14 грудня 2018 року по 20 грудня 2018 року контролюючим органом проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт № 388/07-04 від 20 грудня 2018 року /т. І а.с. 17-22/, що містить такі виявлені державним інспектором порушення:

1) ТОВ "Клініка пластичної косметичної хірургії" використовує загальнообмінну вентиляцію, місця стерилізації, місця зберігання прекурсорів під час використання яких здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами позивача ТОВ "Клініка пластичної косметичної хірургії" відсунутій;

2) інвентаризація джерел викидів ТОВ "Клініка пластичної косметичної хірургії" не проведена;

3) інформація та копії підтверджуючих документів щодо введення в експлуатацію місць викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря не надано;

4) інформації щодо часу роботи стаціонарних джерел викидів у період з дати введення в експлуатацію по 20 грудня 2018 року не надано;

5) первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються ТОВ "Клініка пластичної косметичної хірургії" за встановленою формою 1-ВТ не ведеться;

6) моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів ТОВ "Клініка пластичної косметичної хірургії" не здійснюється;

7) контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів ТОВ "Клініка пластичної косметичної хірургії" не здійснюється;

8) ТОВ "Клініка пластичної косметичної хірургії" допускає змішування відходів;

9) ТОВ "Клініка пластичної косметичної хірургії" не забезпечує проведення ідентифікації об`єктів поводження з небезпечними відходами відповідно до Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки";

10) декларація безпеки відсутня;

11) відповідальність ТОВ "Клініка пластичної косметичної хірургії" за шкоду, яку може бути заподіяно аваріями на об`єктах поводження з небезпечними відходами життю, здоров`ю, майну фізичних та/або юридичних осіб не застраховано;

12) інформація щодо кількості відходів, що утворились ТОВ "Клініка пластичної косметичної хірургії" за 2015-2018 роки відсутня. Декларація про відходи не подається. Дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами відсутній. Реєстрові карти об`єктів утворення відходів не розроблені. Розрахувати показник загального утворення відходів немає можливості, оскільки відсутні необхідні для цього дані.

Зафіксовані в акті № 388/07-04 від 20 грудня 2018 року порушення стали підставою для винесення Державною екологічною інспекцією Центрального округу припису № 46/02.1-23 від 21 грудня 2018 року /т. І а.с. 66-68/.

Позивач, не погоджуючись із зазначеним приписом, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (надалі - Закон № 877-V).

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 5 Закону № 877-V планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок. Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 01 січня по 31 грудня планового року. Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення. Протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб`єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю) не допускається. Органи державного нагляду (контролю) щороку визначають перелік суб`єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у плановому періоді, та не пізніше 15 жовтня року, що передує плановому, забезпечують внесення відомостей про таких суб`єктів господарювання до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) для автоматичного виявлення нею суб`єктів господарювання, які підлягають комплексним плановим заходам державного нагляду (контролю). Річні плани здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період з урахуванням узгоджених дат початку та строків здійснення визначених у плані здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) затверджують органи державного нагляду (контролю), оприлюднюють на своїх офіційних веб-сайтах та вносять відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому.

Приписами частини другої статті 5 Закону № 877-V передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України. Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), має передбачати, у тому числі, оцінку ступеня небезпеки, масштабу, виду та сфери діяльності, наявність порушень у попередній діяльності суб`єктів господарювання (крім новостворених). Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності. З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб`єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), належать до одного з трьох ступенів ризику: високий, середній або незначний. Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю). Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю). Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів (далі - перелік питань), що затверджується наказом такого органу. Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством. Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку. Орган державного нагляду (контролю) оприлюднює критерії та періодичність проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) шляхом розміщення на своєму офіційному веб-сайті у порядку, визначеному законодавством. Планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органом державного нагляду (контролю) за діяльністю суб`єктів господарювання, яка віднесена: до високого ступеня ризику - не частіше одного разу на два роки; до середнього ступеня ризику - не частіше одного разу на три роки; до незначного ступеня ризику - не частіше одного разу на п`ять років.

Частиною четвертою статті 5 Закону № 877-V передбачено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю). Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.

Як встановлено в ході розгляду справи судом, Державною екологічною інспекцією Центрального округу повідомлення про проведення планового заходу позивачу не надсилалось.

Згідно з частиною шостою статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Так, за результатами перевірки Державної екологічною інспекцією Центрального округу складено акт № 388/07-04 від 20 грудня 2018 року /т. І а.с. 55-65/.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (частина сьома статті 7 Закону № 877-V).

Відповідно до частини восьмої статті 7 Закону № 877-V припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та зафіксованих в акті № 388/07-04 від 20 грудня 2018 року, 21 грудня 2018 року ДЕІ Центрального округу винесено припис № 46/02.1-23 /т. І а.с. 66-68/.

Надаючи оцінку зазначеному рішенню суб`єкта владних повноважень, суд звертає увагу на таке.

По-перше, як встановлено судом, позивач здійснює свою господарську діяльність в частині орендованого за договором від 01 вересня 2017 року нежитлового приміщення площею 129,3 кв.м, розташованого за адресою: проспект Першотравневий, 9 м. Полтава /т. І а.с. 113-116/.

Зі змісту наданих представником позивача пояснень та залучених до матеріалів справи документів встановлено, що позивач не має джерел викидів, оскільки ТОВ "Клініка пластичної косметичної хірургії" через відсутність необхідного обладнання самостійно не виконує стерилізації медичних засобів. У приміщенні "стерилізаційна" зберігаються придбані за договорами поставки та готові до використання в господарській діяльності позивача стерильні засоби.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на тому, що загальнообмінна вентиляція в орендованому ТОВ "Клініка пластичної косметичної хірургії" відсутня, прекурсори позивачем не придбавались, оскільки в господарській діяльності ніколи не використовувались. Доказів на спростування вищевказаних тверджень відповідачем, як суб`єктом владних повноважень суду не надано.

Разом із тим, у судовому засіданні представник Державної екологічної інспекції Центрального округу пояснив, що акт перевірки та спірний припис під поняттям "місце зберігання прекурсорів" мало на увазі "місце зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів", однак доказів на підтвердження конкретного місця зберігання зазначених речовин, їх переліку, кількості, тощо суду не надано.

За визначеннями, що містяться в статті 1 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" забруднення атмосферного повітря - змінення складу і властивостей атмосферного повітря в результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища; забруднююча речовина - речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища; викид - надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин; норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела - гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду; джерело викиду - об`єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що в приміщенні ТОВ "Клініка пластичної косметичної хірургії" відсутні джерела викидів у розумінні Закону України "Про охорону атмосферного повітря", а відтак доводи відповідача з урахуванням ненадання останнім жодних доказів на спростування вищевикладеного є хибними.

Так само, суд не визнає обґрунтованими доводи відповідача щодо необхідності отримання ТОВ "Клініка пластичної косметичної хірургії" декларації безпеки з огляду на те, що у розумінні Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки" декларація безпеки подається лише тими підприємствами, установами, організаціями, які мають в наявності об`єкти підвищеної небезпеки.

Як зазначено позивачем та не спростовано Державною екологічною інспекцією Центрального округу, приміщення ТОВ "Клініка пластичної косметичної хірургії" не оснащене об`єктами підвищеної небезпеки. Крім того, докази утворення в господарській діяльності позивача небезпечних відходів у розумінні названого Закону відсутні.

З приводу посилань відповідача на необхідність розроблення та подання декларації про відходи, а також отримання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, суд зазначає, що позивач самостійно не здійснює операцій у сфері поводження з відходами. В матеріалах справи наявні договори, укладені ТОВ "Клініка пластичної косметичної хірургії зі спеціалізованими підприємствами, які мають усі необхідні дозвільні документи на провадження відповідного виду господарської діяльності /т. І а.с. 130-154, 218-240/.

Відтак, правомірність жодного пункту спірного припису Державної екологічної інспекції Центрального округу останнім не доведена.

По-друге, статтею 2 Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) до 31 грудня 2018 року запроваджено мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Положеннями статті 6 Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органами, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 року № 1104 затверджено Перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", до якого включено Держекоінспекцію та її територіальні органи (в частині здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства щодо екологічної та радіаційної безпеки).

Відповідно до статті 50 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" екологічною безпекою є такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров`я людей.

Згідно з пунктом 4 Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про екологічну та радіаційну безпеку.

Аналіз положень постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 року № 1104 дає підстави для висновку, що у 2018 році, мораторій на проведення перевірок для Державної екологічної інспекції та її територіальних органів не діє лише в частині проведення заходів контролю саме з питань додержання екологічної та радіаційної безпеки.

Судом встановлено, що відповідно до наказу ДЕІ Центрального округу від 03 грудня 2018 № 410 "Про проведення планового заходу (перевірки) дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Клініка пластичної косметичної хірургії" предметом перевірки є дотримання вимог законодавства у сфері природоохоронного законодавства .

Водночас як зазначено вище, у 2018 році мораторій на проведення перевірки для Державної екологічної інспекції та її структурних органів не діє лише в частині проведення заходів контролю саме з питань додержання екологічної та радіаційної безпеки, однак у даному випадку, перевірка призначена не з питань екологічної або радіаційної безпеки, а з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Частиною другою статті 8 Закону № 877-V визначено, що органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані, зокрема: повно, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом; не допускати здійснення заходів державного нагляду (контролю) та інших заходів, що не відповідають або не встановлені цим Законом; дотримуватися встановлених законом принципів, вимог та порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Серед принципів здійснення державного нагляду (контролю) відповідно до статті 3 Закону № 877-V зазначені, зокрема: гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

При цьому, відповідачем указані вимоги Закону не дотримано, оскільки у спірних правовідносинах Державною екологічною інспекцією Центрального округу не забезпечено здійснення державного нагляду (контролю) відповідно до норм діючого законодавства.

На переконання суду лише висновки заходів контролю, проведених з дотриманням процедури та порядку їх проведення, можуть породити правові наслідків таких.

З урахуванням викладеного суд вважає, що спірний припис винесено відповідачем без достатніх на те правових підстав, а тому останній підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

За викладених обставин позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат позивача на правничу допомогу, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відтак, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/160 від 18 жовтня 2018 року у справі № 813/4989/17, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі; на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

На підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем залучено до матеріалів справи: договір про надання правової допомоги № 92 від 23 липня 2019 року /т. І а.с. 33-36-79/, ордер на надання правової допомоги /т. І а.с. 30/, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю /т. І а.с. 31-32/, а також детальний розрахунок виконаних робіт та вартості надання правничої допомоги /т. ІІ а.с. 1-9/, квитанцію № 12 від 23 вересня 2019 року на суму 9200,00 грн.

За змістом частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотання про незгоду з розміром або співмірністю витрат позивача на оплату правничої допомоги відповідачем не заявлялось.

Проаналізувавши надані суду докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в системному зв`язку з кількістю та якістю виконаних адвокатом робіт, наданих послуг, підготовлених та поданих суду письмових матеріалів та доказів, а також врахувавши відсутність доказів незгоди відповідача з розміром витрат позивача на таку допомогу, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Центрального округу понесену ТОВ "Клініка пластичної косметичної хірургії" суму витрат на оплату правничої допомоги адвоката в розмірі 9200,00 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-78, 90, 134, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка пластичної косметичної хірургії" (проспект Першотравневий, 9, м. Полтава, Полтавська область, 36011, ЄДРПОУ 37115695) до Державної екологічної інспекції Центрального округу (вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, Полтавська область, 36039, ЄДРПОУ 42149108) про визнання протиправним та скасування припису задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції Центрального округу № 46/02.1-23 від 21 грудня 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Центрального округу (вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, Полтавська область, 36039, ЄДРПОУ 42149108) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка пластичної косметичної хірургії" (проспект Першотравневий, 9, м. Полтава, Полтавська область, 36011, ЄДРПОУ 37115695) судові витрати у розмірі 11 121 (одинадцять тисяч сто двадцять одна) гривня 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21 жовтня 2019 року.

СуддяА.О. Чеснокова