Рішення

від 22.10.2019 по справі 560/2559/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/2559/19

РІШЕННЯ

іменем України

22 жовтня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Клопотівецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області про визнаннярішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Ящук Віталій Сергійович звернувся до адміністративного суду з позовом до Клопотівецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, в якому просить:

- визнати протиправним рішення 24-ї сесії сільської ради сьомого скликання від 20.02.2019 №3 Клопотівецької сільської ради, Деражнянського району, Хмельницької області щодо не затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за межами населених пунктів Клопотівецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області;

- зобов`язати Клопотівецьку сільську раду Деражнянського району Хмельницької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.02.2019 щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за межами населених пунктів Клопотівецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області з урахуванням обставин встановлених судом;

- зобов`язати Клопотівецьку сільську раду Деражнянського району Хмельницької області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Клопотівецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області на підставі поданої заяви ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.11.2018 ОСОБА_1 звернувся з заявою до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, відповідно до статтей 118, 121 Земельного кодексу України з метою отримання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2.00 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Клопотівецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області. За результатом розгляду Головне управлінням Держгеокадастру 26.11.2018 прийняло рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Після виготовлення проекту землеустрою позивач звернувся до Клопотівецької сільської ради Деражнянського району із заявою про затвердження розробленого проекту землеустрою.

За результатами розгляду звернення, відповідач прийняв рішення від 20.02.2019 за № 3, в якому відповідач відмовив у наданні такого дозволу, посилаючись на відсутність вільних земельних ділянок.

Позивач, не погоджуючись з відмовою відповідача, звернувся до суду з цим позовом.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 22.08.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) осіб.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Суд встановив, що 01.11.2018 ОСОБА_1 звернувся з заявою до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, відповідно до статті 118, 121 Земельного кодексу України з метою отримання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2.00 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Клопотівецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.

Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області 26.11.2018 прийнято рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

03.12.2018 ОСОБА_1 звернувся до Вінницького науково-дослідного та проектного інституту із заявою про розробку проекту землеустрою.

Після виготовлення проекту землеустрою позивач звернувся до Клопотівецької сільської ради Деражнянського району із заявою про затвердження розробленого проекту землеустрою.

За результатом розгляди поданої позивачем заяви, згідно рішення сесії № 3 Клопотівецької сільської ради від 20.02.2019 ОСОБА_1 , відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га, через відсутність вільних земельних ділянок, оскільки згідно рішення 13 сесії ХХІІІ скликання Клопотівецької сільської ради від 04.08.2000 роздано працівникам соціальної сфери для ведення особистого селянського господарства і використовується по даний час.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся із позовом до суду.

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд звертає увагу сторін на те, що "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб`єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб`єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Згідно статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Приписами статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Статтею 59 Закону України № 280/97-ВР встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Згідно з частини 1 статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Відповідно до частини 2 статті 22 ЗК України до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Положеннями частини 3 статті 22 ЗК України встановлено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно з частини 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною 2 статті 116 ЗК України визначено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Натомість, відповідно до пункту "є-1" частини 1 статті 15-1 ЗК України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Статтею 122 ЗК України визначено повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.

Згідно з частиною 1 та частиною 4 вищезазначеної статті сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб, тоді як центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Порядок надання земельних ділянок у власність громадянам визначений статтею 118 ЗК України.

Згідно з частиною 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина 7 статті 118 ЗК України).

Як зазначалось раніше Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області 26.11.2018 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_1 .

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позивачем у встановленому законом порядку було отримано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. При цьому зазначений дозвіл надано уповноваженим на це суб`єктом - Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області, який відповідно до закону був наділений повноваженнями на розпорядження бажаною позивачем земельною ділянкою.

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою, розробленого позивачем на підставі рішення компетентного органу зазначено відсутність вільних земельних ділянок, оскільки згідно рішення 13 сесії ХХІІІ скликання Клопотівецької сільської ради від 04.08.2000 роздано працівникам соціальної сфери для ведення особистого селянського господарства і використовується по даний час однак, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження перебування земельної ділянки в користуванні працівників соціальної сфери.

Суд зазначає, що позивачу при розробленні проекту землеустрою було сформовано земельну ділянку, присвоєно їй кадастровий номер, інформацію внесено до Державного земельного кадастру, що підтверджується копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.01.2019.

Таким чином, зазначена у рішенні Клопотівецької сільської ради підстава для відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га, не відповідає дійсним обставинам справи та є такою, що суперечить нормам чинного законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги необхідно задовольнити частково шляхом визнання протиправним та скасування рішення 24-ї сесії сільської ради сьомого скликання від 20.02.2019 № 3 Клопотівецької сільської ради, Деражнянського району, Хмельницької області в частині не затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за межами населених пунктів Клопотівецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області та зобов`язання Клопотівецьку сільську раду Деражнянського району Хмельницької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за межами населених пунктів Клопотівецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області з урахуванням обставин встановлених судом.

Щодо вимоги про зобов`язання Клопотівецьку сільську ради Деражнянського району Хмельницької області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Клопотівецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області на підставі поданої заяви ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

Питання щодо затвердження проекту землеустрою або відмова у такому затвердженні, так само як і передача земельної ділянки у власність у даному випадку належить до дискреційних повноважень Клопотівецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.

Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке надає певний адміністративному органу ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про неможливість втручання в дискреційні повноваження відповідача, а отже, не вбачає правових підстав для задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання Клопотівецьку сільську раду Деражнянського району Хмельницької області затвердити проект землеустрою.

Частиною 1 та 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на наведене, позивачем та наявними у матеріалах справи доказами доведено протиправний характер відмови в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, у зв`язку з чим, позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо клопотання представника позивача про повернення судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-5 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як встановив суд, позивач до клопотання про повернення судових витрат на професійну правничу допомогу не додав копію договору про надання правничої (правової) допомоги та копію акту приймання - передачі наданих послуг до Договору про надання правничої (правової) допомоги, платіжний документ, де підтверджена загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг), що становить 1500,00 грн.

Тому, враховуючи викладене, положення статті 139 КАС України та те, що позивач звільнений від сплати судового збору, як учасник бойових дій, суд дійшов висновку, що судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Клопотівецької сільської ради Деражнянського району про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення 24-ї сесії сільської ради сьомого скликання від 20.02.2019 №3 Клопотівецької сільської ради, Деражнянського району, Хмельницької області щодо не затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за межами населених пунктів Клопотівецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.

Зобов`язати Клопотівецьку сільську раду Деражнянського району Хмельницької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.02.2019 щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за межами населених пунктів Клопотівецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області з урахуванням обставин встановлених судом.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 22 жовтня 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Клопотівецька сільська рада Деражнянського району Хмельницької області (вул. Центральна, 19, с. Клопотівці, Деражнянський район, Хмельницька область, 32232 , код ЄДРПОУ - 04406271) Головуючий суддя В.В. Матущак