Рішення

від 21.10.2019 по справі 580/2569/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2019 року справа № 580/2569/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Шрамківка Солар Парк" про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Черкаській області (далі - позивач) з позовом, в якому з урахуванням заяви від 09.09.2019 просить стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю "Шрамківка Солар Парк" (далі - відповідач) кошти на користь державного бюджету через Головне управління ДФС у Черкаській області на суму 453 196 грн 80 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у вказаній сумі, який виник внаслідок несплати узгодженого податкового зобов`язання зі сплати орендної плати за землю з юридичних осіб. Позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу відповідача, проте вказані дії не призвели до погашення відповідачем суми заборгованості.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, 09.09.2019 відповідач надав до суду відзив, в якому вказує про безпідставність позовних вимог, оскільки на суму податкового боргу 338 688 грн 00 коп. податкова вимога контролюючим органом не надсилалась і її копія не надана до суду. Відповідачем також зазначено, що даний позов подано позивачем з порушенням строку звернення до суду, визначеного абз. 2 ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.03.2019 відповідача зареєстровано як юридичну особу 29.09.2017.

Судом встановлено, що за відповідачем обліковується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб на суму 453 196 грн 80 коп., який виник на підставі:

- податкового розрахунку земельного податку № 3165 від 05.10.2018 терміном сплати 05.10.2018 у сумі 114 508 грн 80 коп.;

- податкового розрахунку земельного податку № 3165 від 05.10.2018 терміном сплати 30.10.2018 в сумі 48 384 грн 00 коп.;

- податкового розрахунку земельного податку № 3165 від 05.10.2018 терміном сплати 30.11.2018 у сумі 48 384 грн 00 коп.;

- податкового розрахунку земельного податку № 3165 від 05.10.2018 терміном сплати 30.12.2018 у сумі 48 384 грн 00 коп.;

- податкового розрахунку земельного податку № 3165 від 05.10.2018 терміном сплати 30.01.2019 в сумі 48 384 грн 00 коп.;

- податкового розрахунку земельного податку № 1539 від 09.04.2019 терміном сплати 09.04.2019 в сумі 96 768 грн 00 коп.;

- податкового розрахунку земельного податку № 1539 від 09.04.2019 терміном сплати 30.04.2019 в сумі 48 384 грн 00 коп.

Загальний розмір заборгованості відповідача зі сплати орендної плати з юридичних осіб становить 453 196 грн 80 коп. (114 508 грн 80 коп. + 48 384 грн 00 коп. + 48 384 грн 00 коп. + 48 384 грн 00 коп. + 48 384 грн 00 коп. + 96 768 грн 00 коп. + 48 384 грн 00 коп.).

У зв`язку із несплатою відповідачем у визначений законом строк узгодженої податкової заборгованості, позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу відповідача. Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України було сформовано та направлено боржникові податкову вимогу від 22.10.2018 № 259-54, яку вручено уповноваженій особі відповідача 27.12.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 1970201146871.

Вказані дії не призвели до погашення відповідачем суми заборгованості.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.

Підпунктами 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4 п. 16.3 ст. 16 Податкового Кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором (п.п. 36.1, 36.2 ст. 36 Податкового Кодексу України).

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом

Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.

Згідно із п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно із п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до абз. 1 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пп. 56.17.5 ст. 56 Податкового кодексу України, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Пунктом 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Статтею 102 Податкового кодексу України передбачено, що такий строк давності становить 1095 днів.

Відтак, суд висновує про безпідставність тверджень сторони відповідача щодо пропуску строку звернення до суду з даним позовом щодо стягнення з відповідача узгодженої податкової заборгованості з орендної плати за землю з юридичних осіб.

Суд звертає увагу на те, що податковий борг в сумі 453 196 грн 80 коп. відповідач добровільно не сплатив, а тому вказана заборгованість підлягає до стягнення в судовому порядку.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.4 статті 59 цього Кодексу податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Вимогами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем виставлено та надіслано на адресу відповідача податкову вимогу від 22.10.2018 № 259-54 на суму 114 508 грн 80 коп., яку вручено уповноваженій особі відповідача 27.12.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 1970201146871.

Податковий кодекс України не містить норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

А тому суд висновує про безпідставність тверджень сторони відповідача щодо невідповідності суми податкового боргу заявленій до стягнення позивачем у позові та сумі податкового боргу вказаній у податковій вимозі від 22.10.2018 № 259-54.

Погашення податкового боргу платників податків регулюється главою 9 Податкового кодексу.

Згідно з п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3-95-4 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає про таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 6 797 грн 96 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 2040 від 30.05.2019, оригінал якого наявний в матеріалах даної справи.

При цьому суд зазначає, що нормами статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства не передбачено обов`язку суб`єкта владних повноважень щодо надання відповідачу доказів сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 229, 242-246, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДФС (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 39392109) у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Шрамківка Солар Парк" (19812, Черкаська область, Драбівський район, с. Шрамківка, вул. Зелена, 12, ідентифікаційний код 41623973) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих мале товариства з обмеженою відповідальністю "Шрамківка Солар Парк" (19812, Черкаська область, Драбівський район, с. Шрамківка, вул. Зелена, 12, ідентифікаційний код 41623973) на користь бюджету через Головне управління ДФС у Черкаській області (18002, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 39392109) кошти на суму податкового боргу у розмірі 453 196 (чотириста п`ятдесят три тисячі сто дев`яносто шість) грн 80 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Кульчицький