Рішення

від 16.10.2019 по справі 640/19551/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 жовтня 2019 року № 640/19551/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОМОБІЛЬНА ГРУПА ІСТ (02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 2/30) до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю АВТОМОБІЛЬНА ГРУПА ІСТ (надалі також - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі також - відповідач), про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 15.08.2018 року №0523021204.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2018 р. відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, о оскаржуване податкове повідомлення- рішення прийнято безпідставно, не обґрунтовано та всупереч вимогам чинного податкового законодавства, оскільки позивачем оскаржено в судовому порядку попередні податкові повідомлення-рішення, які є неузгодженні, проте контролюючим органом не взято до уваги дані обставини та прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, з підстав того, що контролюючим органом правомірно встановлено порушення вимог законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ АВТОМОБІЛЬНА ГРУПА ІСТ щодо дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати єдиного податку з юридичних осіб, за результатом перевірки складено акт від 27.07.2018 р. №1057/26-15-12-04-19/38245900 (надалі - акт перевірки).

В акті перевірки встановлено порушення п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 п. 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України, встановлено порушення терміну сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов`язання по єдиному податку юридичних осіб податкове повідомлення-рішення (форма Р ) №0016161209 від 09.01.2018 р., податкове повідомлення-рішення (форма Р ) №0016121209 від 09.01.2018 р. та задекларованої у податковій декларації платника єдиного податку третьої групи №24475757 від 07.02.2018 р. за 2017 рік.

Не погоджуючись з висновками викладеними в акті перевірки позивачем подано заперечення до контролюючого органу, за результатом розгляду заперечень листом від 14.08.2018 р. №46722/10/26-15-12-04-18 контролюючий орган повідомив позивача, що висновки викладені у акті перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0523021204 від 15.08.2018р., яким зобов`язано позивача сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 1926,13 грн, за затримку на 6, 6, 2, 1 календарних днів сплати.

Не погоджуючись з спірним податковим повідомленням-рішенням позивачем подано скаргу до ДФС України, за результатом розгляду скарги ДФС України прийнято рішення від 25.10.2018 р. №34695/6/99-99-11-03-01-25, яким залишено спірне податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

Позивач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем з порушенням вимог законодавства, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У розумінні пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 49.1 статті 49 Податкового кодексу України).

Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

За змістом пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України врегульовано, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як вбачається з матеріалів справи, що Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ АВТОМОБІЛЬНА ГРУПА ІСТ щодо дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати єдиного податку з юридичних осіб, за результатом перевірки складено акт від 23.11.2017 р. №19547/26-15-12-04-19/38245900 (надалі - акт перевірки від 23.11.2017 р. №19547/26-15-12-04-19/38245900).

На підставі акту перевірки від 23.11.2017 р. №19547/26-15-12-04-19/38245900 контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення №0016161209 від 09.01.2018 р., №0016121209 від 09.01.2018 р.

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Приписами пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Позивачем подано до Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративний позов до Головним управлінням ДФС у м. Києві, про визнання протиправним та скасування податкові повідомлення-рішення №0016161209 від 09.01.2018 р., №0016121209 від 09.01.2018 р.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2018 р. по справі №826/8536/18, відкрито провадження за позовом ТОВ АВТОМОБІЛЬНА ГРУПА ІСТ до Головного управління ДФС у м. Києві, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0016161209 від 09.01.2018 р., №0016121209 від 09.01.2018 р.

При цьому, суд звертає увагу, що про оскарження вищезазначених податкових повідомлень-рішень позивачем було повідомлено контролюючий орган у своєму запереченні на акт перевірки, однак останнім не було враховано під час прийняття оскаржуваного рішення.

Тобто, позивачем було реалізовано законодавчо надане право на оскарження та розпочато відповідну процедуру судового оскарження податкових повідомлень-рішень контролюючого органу від 09.01.2018 р. №0016161209, №0016121209 у законодавчо встановлені строки.

Вищезазначене свідчить про те, що грошове зобов`язання визначене позивачу податковими повідомленнями-рішеннями від 09.01.2018 р. №0016161209, №0016121209 не набули статусу узгоджених, тому контролюючим органом передчасно винесено податкове повідомлення-рішення від 15.08.2018 року №0523021204.

З аналізу матеріалів справи та норм права, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 15.08.2018 року №0523021204 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог повністю.

Керуючись положеннями статей 2, 4, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОМОБІЛЬНА ГРУПА ІСТ (02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 2/30) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 15.08.2018 року №0523021204.

3. Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 39439980) за рахунок державних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОМОБІЛЬНА ГРУПА ІСТ (02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 2/30; код ЄДРПОУ 38245900) судові витрати у розмірі 1762,00 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій