Постанова

від 22.10.2019 по справі 360/1809/19

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2019 року справа №360/1809/19

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Першого апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

Сіваченка І.В.

при секретарі судового засідання Кобець О.А.,

за участю сторін по справі:

позивач: Баскевич Д.В .

відповідач: Білашова К.В. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного Управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду (суддя - Шембелян В.С.) від 15 серпня 2019 року (повне судове рішення складено 23 серпня 2019 року) у справі №234/7370/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Жовтень-РК-2" до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного Управління ДФС у Луганській області про визнання противоправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 00000171402 від 14.02.2019, яким збільшено суму податкового зобов`язання на суму 120 960,00 грн та нараховані штрафні санкції на суму 30 172,50 грн, разом 150 862,50 грн; визнання противоправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 00000181402 від 14.02.2019 року, яким нарахований штраф за несвоєчасне складання та реєстрацію податкових накладних, сума штрафу 42 596,20 грн; визнання противоправними та скасування податкового повідомлення-рішення №00000191402 від 14.02.2019 року, яким нараховані штрафні санкції за порушення пп.212.3.4 п.212.3 ст.212 ПКУ на загальну суму 452 549,30 грн.; визнання противоправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 00000201402 від 14.02.2019 року, яким нараховані штрафні санкції, за порушення п.49.2-1 ст.49 та п.223.2 ст.223 ПКУ на загальну суму 30 600,00 грн.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року прийнято відмову позивача від позову та закрито провадження в частині вимог: щодо визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00000171402 від 14.02.2019 на суму донарахованого податкового зобов`язання в розмірі - 26288,96 грн та нарахованих штрафних санкцій в розмірі - 6572,24 грн, а також щодо визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00000181402 від 14.02.2019 на суму нарахованих штрафних санкцій в розмірі - 6345,00 грн., оскільки повідомлення-рішення в зазначених частинах були прийняті з інших підстав, ніж зазначені позові, правомірність яких позивачем не оспорюється.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року позовні вимоги задоволено, визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №00000171402 від 14.02.2019 року в частині донарахованого податкового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі - 94401,04 грн та нарахованих штрафних санкцій в сумі - 23600,26 грн. визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 00000181402 від 14.02.2019 року в частині нарахованих штрафних санкцій за несвоєчасне складання та реєстрацію податкових накладних в сумі 36251,20 грн.; визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 00000191402 від 14.02.2019 року щодо нарахування штрафних санкцій в розмірі 452 549,30 грн.; визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №00000201402 від 14.02.2019 року щодо нарахування штрафних санкцій в розмірі 30600,00 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач вважає, що ним правомірно було прийнято спірні рішення, оскільки перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 198.5 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, внаслідок чого занижено суму ПДВ у розмірі 125 299,47 грн.; пункту 198.5 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК України, пунктів 11, 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами та доповненнями, у частині нескладення та нереєстрації податкових накладних на суму ПДВ у розмірі 125 299,47 грн.; підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПК України в частині здійснення реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку на загальну суму 468 086,38 грн.; пункту 49.2і статті 49, пункту 223.2 статті 223 ПК України в частині неподання до контролюючого органу податкових декларацій з акцизного податку за квітень-грудень 2016 року, січень-грудень 2017 року, січень-вересень 2018 року (а.с.77-216).

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що відповідачем проведено документальну планову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2015р. по 30.09.2018р., правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 01.10.2015р. по 30.09.2018, а також єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт від 18.01.2019р. № 31/12/32/14/02-33699901, яким встановлено наступні порушення:

1) пункту 198.5 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, внаслідок чого занижено суму ПДВ у розмірі 125 299,47 грн.;

2) пункту 198.5 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК України, пунктів 11, 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами та доповненнями, у частині нескладення та нереєстрації податкових накладних на суму ПДВ у розмірі 125 299,47 грн.;

3) підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПК України в частині здійснення реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку на загальну суму 468 086,38 грн.;

4) пункту 49.2і статті 49, пункту 223.2 статті 223 ПК України в частині неподання до контролюючого органу податкових декларацій з акцизного податку за квітень-грудень 2016 року, січень-грудень 2017 року, січень-вересень 2018 року (а.с.77-216).

Актом перевірки встановлено, що позивачем в порушення вимог п.198.5 ст.198 ПК України не нараховано податкові зобов`язання, не складено податкові накладні та не зареєстровано їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема, за операціями зі списання паливно-мастильних матеріалів на трактори та вантажні і легкові автомобілі, на які позивач не має прав власності чи користування, а саме: трактори: трактори: МТЗ-80 державний номер НОМЕР_12, МТЗ-80 державний номер НОМЕР_13, МТЗ-80 державний номер НОМЕР_14, МТЗ-80 державний номер НОМЕР_15, ДТ-75 Н державний номер НОМЕР_5 , автомобілі: ГАЗ-5327 державний номер НОМЕР_18, ГАЗ-САЗ-3507 державний номер НОМЕР_16, 3ИЛ-М М З-554 М державний номер НОМЕР_17, ГАЗ-САЗ -3508 державний номер НОМЕР_9 , які відповідно до технічних паспортів належать ПСП Жовтень .

За лімітно-забірними картками на транспортні засоби у період з 01.10.2015р. по 30.09.2018р. позивачем було відпущено паливно-мастильні матеріали на загальну суму 410586, 44 грн., ПДВ 82116,69 грн. По бухгалтерському обліку дана операція проведена Дебет рахунків 91 Загальновиробничі витрати , 231 Рослинництво , 232 Тваринництво Кредит 203 Паливо .

Крім того, перевіркою повноти нарахування акцизного податку (стор. акту 69-70, т.1 а.с.145-146) за період з 01.10.2015 р. по 30.09.2018р. встановлено реалізацію пального без реєстрації позивача як платника акцизного податку на загальну суму 390071,88 грн, ПДВ 78014,50 грн, загальна сума: 468086,38 грн. за період з березня 2016 р. по вересень 2018р. Зазначене порушення також виявлене у зв`язку з тим, що позивачем у періоді з 01.10.2015р. по 30.09.2018р. списувало за лімітно-забірними картками паливно-мастильні матеріали на трактори та вантажні і легкові автомобілі, на які не має прав власності чи користування, а саме: трактори: МТЗ-80 державний номер НОМЕР_12, МТЗ-80 державний номер НОМЕР_13, МТЗ-80 державний номер НОМЕР_14, МТЗ-80 державний номер НОМЕР_10 , ДТ-75 Н державний номер НОМЕР_5 , автомобілі: ГАЗ-5327 державний номер НОМЕР_18, ГАЗ-САЗ-3507 державний номер НОМЕР_16, 3ИЛ-М М З-554 М державний номер НОМЕР_17, ГАЗ-САЗ -3508 державний номер НОМЕР_9 , які відповідно до технічних паспортів належать ПСП Жовтень . По бухгалтерському обліку дана операція проведена Дебет рахунків 91 Загальновиробничі витрати , 231 Рослинництво , 232 Тваринництво Кредит 203 Паливо .

На підставі акту від18.01.2019р. № 31/12/32/14/02-33699901 відповідачем було прийнято податкові повідомлення рішення від 14.02.2019р., а саме :

- № 00000171402 про збільшення суми податкового зобов`язання у розмірі 120 690,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у сумі 30 172,50 грн. за порушення вимог п. 198.5 ст. 198, п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України;

- № 00000181402 про застосування штрафу у сумі 42 596,20 грн. за порушення вимог п. 198.5 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України;

- № 00000191402 про застосування штрафних санкцій у сумі 452 549,30 грн. за порушення вимог п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПК України;

- № 00000201402 про застосування штрафних санкцій у сумі 30 600,00 грн. за порушення вимог п. 49.2і ст. 49, п. 223.2 ст. 223 ПК України.

Предметом позову у цій справі є податкові повідомлення-рішення від 14.02.2019р.:

- № 00000171402 - в частині донарахованого податкового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі - 94401,04 грн.та нарахованих штрафних санкцій на підставі п.123.1 ст.123 ПК України (25% суми нарахованого податкового зобов`язання) сумі - 23600,26 грн (т.1 а.с.13-15);

- № 00000181402 - в частині нарахованих штрафних санкцій на підставі ст.120-1 ПК України за нереєстрацію протягом граничного строку податкових накладних в сумі 36251,20 грн (50% суми ПДВ цих податкових накладних) (т.1 а.с.16-17);

- № 00000191402 повністю щодо нарахування штрафних санкцій на підставі п.117.3 ст. 117 ПК України за реалізацію пального без реєстрації платником акцизного податку протягом періоду з квітня 2016 року по вересень 2018 року в розмірі 452 549,30 грн (100% вартості реалізованого пального) (т.1 а.с.18-19);

- № 00000201402 повністю щодо нарахування штрафних санкцій на підставі ч.2 п.120.1 ст.120 ПК України за повторне неподання податкових декларацій з акцизного податку за період з 01.04.2016р. по 30.09.2018р. в розмірі 30600,00 грн (1020 грн х 30 звітних періодів) (т.1 а.с.20-21).

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу України особа, яка реалізує пальне є платником акцизного податку.

Згідно з підпунктом 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПК України особи, якіздійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Абзацом другим підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, у тому числі, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9статті 189 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 189.1 статті 189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Вимоги щодо реєстрації податкових накладних встановлено пунктами 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з пунктом 120-1.2 статті 120-1 ПК України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що обов`язок щодо реєстрації як платника акцизного податку виникає у суб`єкта господарювання у разі наявності наміру здійснювати реалізацію пального, та відповідно у разі здійснення такої реалізації.

Тобто, з метою підтвердження наявності порушення з боку позивача підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України та відповідно наявності підстав для застосовування штрафних санкцій , контролюючий орган має довести здійснення реалізації пального впродовж спірного періоду.

Позивачем надано до суду бухгалтерську довідку підприємства без номера від 08.06.2019, згідно з якою трактори: МТЗ-80 державний номер НОМЕР_12, МТЗ-80 державний номер НОМЕР_13, МТЗ-80 державний номер НОМЕР_14, МТЗ-80 державний номер НОМЕР_10 , ДТ-75 Н державний номер НОМЕР_5 , автомобілі: ГАЗ-5327 державний номер НОМЕР_18, ГАЗ-САЗ-3507 державний номер НОМЕР_16, 3ИЛ-М М З-554 М державний номер НОМЕР_17, ГАЗ-САЗ -3508 державний номер НОМЕР_19 - знаходяться на балансі підприємства ТОВ Жовтень-РК-2 з 2006 року, обліковуються на рахунку №104, на них нараховується амортизація, задіяні в господарській діяльності (т.2 а.с.107).

З опису виявлених правопорушень, що містить акт перевірки, не можливо встановити, чи перевірявся податковим органом факт перебування на балансі позивача транспортних засобів, в технічних паспортах яких був визначений інший власник.

Так, в пункті 2.9 акту перевірки щодо виявлених правопорушень зазначено, що у періоді, за який здійснювалась перевірка, на підставі наказу директора Ганоченко О.М. від 15.12.2017р. №20 проводилась інвентаризація на виробничих дільницях.

Перевіркою встановлено невідповідність об`єктів оподаткування і об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням, які були зареєстровані ТОВ „Жовтень-РК-2 у повідомленні за формою №20-ОПП, яке надано до Станично-Луганської ОДПІ, та фактичною наявністю прав (оренди, користування, експлуатації) ТОВ „Жовтень -РК-2 на об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, що було встановлено у в ході проведення інвентаризації. Згідно з повідомленням за формою №20-ОПП об`єкти оподаткування не значаться, а фактично згідно бухгалтерського обліку по рахунку 10 та інвентаризаційного опису основних засобів податковим органом встановлено наявність транспортних засобів, які віднесено до основних засобів підприємства, а саме:

-машини та обладнання: навантажувач НЗШ-2,4 Торнадо, навантажувач НЗШ-5 Вихор, причеп MA3-856103, трактор John Deere8320 R. чотири трактора Т=150К, трактор Т150, трактор Т-16, два трактора МТЗ-80, два трактора Challenqer VN 685С, комбайн зерновий ДжонДир, трактор колісний John Deere, комбайн John Deere W660;

-автотранспорт: автомобіль ДЕО Ланос, автобус Г1АЗ НОМЕР_12 , автомобіль Chevrolet Niva, автомобіль IYEKO, автомобіль МАЗ-6501А8. автомобіль Renault Duster, ВАЗ-92107, тягач MAH TGX26.440, полупричеп-самоскид, ГАЗ-САЗ-3508, два автомобіля ЗИЛ ММЗ-554М, МАЗ-5551 (стор.4 акту, т.1 а.с.80).

Водночас, акт перевірки не містить висновків про те, які саме транспортні засоби обліковуються на балансі підприємства як основні засоби, і визначити це на підставі акту перевірки неможливо, оскільки в зазначеному переліку вказані марки автомобілів та тракторів, а їх державні номери не зазначені.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, на момент перевірки в технічних паспортах на трактори: МТЗ-80 державний номер НОМЕР_12, МТЗ-80 державний номер НОМЕР_13, МТЗ-80 державний номер НОМЕР_14, МТЗ-80 державний номер НОМЕР_15, ДТ-75 Н державний номер НОМЕР_5 та автомобілі: ГАЗ-5327 державний номер НОМЕР_18, ГАЗ-САЗ-3507 державний номер НОМЕР_16, 3ИЛ-М М З-554 М державний номер НОМЕР_17 було визначено їх власником ПСП Жовтень (ЄДРПОУ 31466179) (стор. 5 акту, а.с.81).

Позивач посилається на той факт, що він отримав право власності від ПСП Жовтень в порядку правонаступництва і на підтвердження цього факту надав суду такі докази:

-статут ТОВ Жовтень-РК-2 від 2006 року зі змінами, в абзаці другому пункту 1.1. зазначено, що товариство є правонаступником усіх майнових прав та обов`язків Приватного сільськогосподарського підприємства Жовтень (т.1 а.с.51-60);

-рішення власника ПСП Жовтень від 30.08.2005 року про реорганізацію ПСП Жовтень шляхом приєднання до ТОВ Жовтень-РК-2 (т.1 а.с.22),

-протокол зборів співвласників майнових паїв від 01.11.2005 (т.1 а.с.23),

-протокол №3 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Жовтень-РК-2 від 03.02.2006 (т.1 а.с.24),

-протокол №3 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Жовтень-РК-2 від 03.02.2006 (т.1 а.с.31-32),

-копію передавального акту від 14.02.2006 № б/н щодо передачі майнових паїв членів ПСП Жовтень на баланс ТОВ Жовтень-РК-2 під звіт матеріально-відповідальним особам щодо кожного власника майнового сертифіката із зазначенням відповідної суми (т.1 а.с.33-50).

Серед зазначених документів відсутній акт передачі спірного майна, а саме транспортних засобів, власником яких був ПСП Жовтень з його балансу на баланс позивача, який складено та підписано ПСП Жовтень та ТОВ Жовтень-РК-2 .

Відповідно до витягу з реєстру ПСП Жовтень (ЄДРПОУ 31466179) здійснило реєстрацію припинення 13.02.2006 року.

Таким чином судом встановлено, що юридична особа ПСП Жовтень (ЄДРПОУ 31466179), яка зазначена власником в технічних паспортах вказаних транспортних засобів, є припиненою з 13.02.2006 року, а ТОВ Жовтень-РК-2 є правонаступником усіх майнових прав та обов`язків ПСП Жовтень , що підтверджено статутом позивача.

Як вбачається з акту перевірки, викладені обставини не були досліджені під час проведення перевірки.

За таких обставин, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що податковий орган не має права відповідно до вимог абзацу 2 ч.2 ст. 77 КАС України посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, оскільки не довів, що приймав всі можливі для нього заходи для з`ясування цих обставин.

Відповідно до вимог частин 1-2 статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 34 Закону України Про дорожній рух , зокрема, передбачено, що власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

Таким чином, реєстрація транспортного засобу за певною особою (власником) на підставі вимог Закону України Про дорожній рух є вторинною процедурою відносно факту набуття самого права власності на цей транспортний засіб. Отже, право власності на транспортний засіб виникає незалежно від факту його реєстрації в органах МРЕО.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції , що висновки акту перевірки, які здійснені лише на підставі відомостей технічних паспортів на спірні транспортні засоби, без з`ясування наявності факту перебування вказаних автомобілів на балансі позивача як його основних засобів, а також без з`ясування статусу позивача як правонаступника власника вказаних транспортних засобів, зазначеного в їх технічних паспортах, є необгрунтованими.

Отже і висновки акту перевірки про те, що позивачем у період з 01.10.2015р. по 30.09.2018р. безпідставно здійснювалось списання паливно-мастильних матеріалів на трактори та вантажні і легкові автомобілі, на які у позивача відсутнє право власності чи право оренди, оформлене належним чином є передчасними та необгрунтованими.

Відповідачем також не доведено факт використання не для власної господарської діяльності пального, списаного позивачем на обслуговування зазначених в акті транспортних засобів, а також факт реалізації зазначеного пального позивачем на користь третіх осіб як необхідної правової підстави для обгрунтованих висновків про те, що вказані господарські операції мають бути оподатковані відповідно до вимог пункту 198.5 статті 198 ПК України податком на додану вартість та за вимогами абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизним податком.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачем не доведено правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, а тому судом першої інстанції правомірно задоволено позов.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного Управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року у справі №234/7370/18 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року у справі №234/7370/18 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 22 жовтня 2019 року.

Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 22 жовтня 2019 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 22 жовтня 2019 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

І.В. Сіваченко