Постанова

від 21.10.2019 по справі 826/3946/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/3946/18 Суддя (судді) першої інстанції: Клименчук Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосан Моторс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автосан Моторс" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо неприйняття рішення про списання безнадійного податкового боргу позивача з плати за землю за червень-грудень 2014 року, зобов`язання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу позивача з плати за землю за червень-грудень 2014 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального пава, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Автосан Моторс" 29.10.2013 укладено договір оренди земельної ділянки із Донецькою міською радою, згідно якого товариство прийняло в оренду земельну ділянку за адресою: проспект Київський , 50 у Київському районі м . Донецька.

Позивачем подано декларацію з плати за землю за 2014 рік, в якій плату за землю визначено в сумі 475 076,84 грн. на рік, щомісяця 39 589,74 грн.

Відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", введеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014 №405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та постанови Верховної Ради України від 16.04.2014 №1215-VII у Донецькій та Луганській областях оголошена антитерористична операція з 13.04.2014.

Позивачем зазначено, що у зв`язку із проведенням АТО та відсутності можливості продовження ведення господарської діяльності у м. Донецьку ТОВ "Автосан Моторс" припинено діяльність з червня 2014 року та з цього періоду ним припинено оплату плати за землю. Несплачені зобов`язання позивача з плати за землю за 2014 рік становлять 251 875,55 грн.

Позивачем 06.10.2016 змінено місцезнаходження з м. Донецька на м. Києв.

У зв`язку зі зміною місцезнаходження позивача взято на облік як платника податків у Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві.

ТОВ "Автосан Моторс" 09.11.2017 звернулось до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві та Маріупольської ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області із заявою про списання безнадійного податкового боргу з плати за землю за період червень-вересень 2014 року всього на суму 133 106,47 грн.

На вказану заяву Головним управлінням ДФС у Донецькій області надано відповідь листом від 21.12.2017 №36549/10/05-99-20, яким повідомлено, що питання щодо прийняття рішення про списання податкового боргу буде вирішено після закінчення строку на подання податкових декларацій за IV квартал поточного року, а саме у лютому 2018 року.

Позивачем 06.02.2018 додатково направлено заяву щодо списання податкового боргу з плати за землю за період червень-грудень 2014 року у сумі 251 875,55 грн. Однак, позивачем зазначено, що відповідь до нього на дану заяву не надходила та податковий борг списано не було.

Вважаючи протиправною бездіяльність контролюючих органів щодо неприйняття рішення про списання безнадійного податкового боргу, позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду.

Відповідно до підпункту 19-1.1.24 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюю такі функції, зокрема: здійснюють відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов`язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.

Контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України).

Відповідно до положень пункту 101.1 статті 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Під терміном "безнадійний", згідно з пунктом 101.2 статті 101 Податкового кодексу України, розуміється, зокрема: податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (підпункт 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України).

Строки давності та їх застосування визначені статтею 102 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Тобто виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов`язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання протягом установленого строку.

У зв`язку із несплатою ТОВ "Автосан Моторс" самостійно визначеного грошового зобов`язання з плати за землю за період червень-грудень 2014 року виник податковий борг на суму 251 875,55 грн.

Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577 (далі - Порядок №577).

Порядок №577 розроблений відповідно до статті 101 глави 9 розділу II Податкового кодексу України, визначає механізм списання безнадійного податкового боргу.

Відповідно до підпункту 3 пункту 2.1 цього Порядку під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II Податкового кодексу України.

Згідно із пунктом 3.1 Порядку №577 визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Пунктом 3.2 Порядку №577 передбачено, що днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів.

В свою чергу пунктами 4.2. Порядку №577 передбачено, що за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів.

В інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу.

Відповідно до п. 4.4-4.5 розділу 4 Порядку №577 структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Отже, списання податковим органом безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, мало здійснюватися органами державної податкової служби самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу, або за даними довідки відповідного контролюючого органу про наявність безнадійного податкового боргу на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ТОВ "Автосан Моторс" двічі звертався до контролюючих органів із заявами про списання податкового боргу. Однак, питання списання податкового боргу позивача з плати за землю за період червень-грудень 2014 року вирішено не було, що підтверджено відповідачами під час розгляду даної справи.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що податковий борг ТОВ "Автосан Моторс" з плати за землю за період з червня по грудень 2014 року набув статусу безнадійного, оскільки минув строк давності, встановлений статтею 102 Податкового кодексу України (1095 днів) для його стягнення, а тому даний податковий борг підлягає списанню контролюючим органом у відповідності до Порядку №577.

Відповідачами не надано доказів на підтвердження стягнення суми податкового боргу позивача з плати за землю у сумі 251 875,55 грн. за період червень-грудень 2014 року.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.06.2006 у справі "Волохи проти України" (заява №23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є "передбачуваною", якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. "…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання".

Отже, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.

Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов`язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов`язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

Законодавством чітко визначено при наявності яких умов податковий орган повинен прийняти рішення про визнання заборгованості безнадійною і її списання. При цьому, законодавством передбачено, що податковий орган перевіряє наявність цих умов і за їх наявності приймає відповідне рішення про списання боргу.

Отже, зобов`язання щодо списання безнадійного податкового боргу в даному випадку не є втручанням у дискреційні повноваження, оскільки, з урахуванням встановлених судом обставин, відповідно до вищенаведених положень законодавства, Головне управління ДФС у м. Києві повинно було прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу.

За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Головним управлінням ДФС у м. Києві, як податковим органом, у якому ТОВ "Автосан Моторс" перебуває на обліку як платник податків, допущено протиправну бездіяльність щодо списання безнадійного податкового боргу позивача, а тому наявні підстави для зобов`язання податкового органу прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу товариства з обмеженою відповідальністю "Автосан Моторс" з плати за землю за червень-грудень 2014 року.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку