Постанова

від 15.10.2019 по справі 804/18151/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 жовтня 2019 року

Київ

справа №804/18151/14

адміністративне провадження №К/9901/5910/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2015 (головуючий суддя Уханенко С.А., судді: Дадим Ю.М., Богданенко І.Ю.) у справі №804/18151/14 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Еней 2005" до Дніпропетровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ПП "Еней 2005" звернулося до адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2014 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2015 скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2014 задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій Дніпропетровська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась з касаційною скаргою. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2015 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на те, що судом апеляційної інстанції прийнято необґрунтоване рішення. Як вказує відповідач, висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки відповідають дійсності та фактичним обставинам, податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно. Відповідач наголошує, що позивач не надав пояснень та їх документального підтвердження стосовно використання нібито отриманих послуг у власній господарській діяльності.

Позивач правом подання заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.10.2015 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Дніпропетровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2015 у справі №804/18151/14.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №804/18151/14 за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.

Ухвалою Верховного Суду від 11.10.2019 попередній розгляд справи призначено на 15.10.2019.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовою особою Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та наказу від 18.09.2014 №665 у період з 18.09.2014 по 30.09.2014 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Еней 2005 з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарської діяльності у липні 2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 03.10.2014 №632/22-04/30272853. Відповідно до висновків вказаного акту перевірки податковою інспекцією встановлено допущені позивачем наступні порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України ПП Еней 2005 занижено податок на додану вартість за липень 2014 року всього на суму 6'063'669грн., у зв`язку з віднесенням до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ БК Мангустин .

Відповідач дійшов висновку про непідтвердження реальності здійснення господарських відносин із ТОВ БК Мангустин , їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме: встановлено відсутність об`єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій з ТОВ БК Мангустин (код ЄДРПОУ 39059397) за липень 2014 року.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.10.2014 №0007102204, яким ПП "Еней 2005" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 7'579'586,25грн., з яких 6'063'669,00грн. за основним платежем та 1'515'917,25грн. за штрафними санкціями.

Вважаючи прийняте податковим органом рішення протиправним, позивач звернувся до адміністративного суду про його скасування.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено можливість здійснення господарських операцій з урахуванням часу, місця та обсягу ресурсів, економічно необхідних для виконання послуг, наявність необхідних умов для виконання замовлених послуг.

Суд апеляційної інстанції скасував постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2014 та ухвалив нове рішення, яким позов задоволено. Визнано протиправними дії Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області по проведенню, на підставі наказу від 18.09.2014 №665, документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Еней 2005" з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарської діяльності у липні 2014 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.10.2014 №0007102204, яким приватному підприємству "Еней 2005" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 7'579'586,25грн. Колегія суддів посилалась на те, що відповідач не виконав всіх обов`язкових умов, передбачених чинним законодавством, для здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки, то дії щодо її проведення та відповідно прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення є неправомірними.

Верховний Суд, переглянувши постанову апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Положеннями статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 ПК України.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Згідно пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Пунктом 79.2 статті 79 ПК України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З аналізу вказаних норм вбачається, що проведення документальної позапланової невиїзної перевірки не виключає необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків надається лише у випадку, коли останньому до початку проведення зазначеної перевірки було надіслано рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи вручено під розписку копію наказу про проведення зазначеної перевірки.

Суд апеляційної інстанції зауважив, що незважаючи на проголошену підпунктом 79.3 статті 79 ПК України необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України. Участь у проведенні такої перевірки є правом платника податків, що передбачене положеннями статті 17 ПК України, а відтак з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до початку її проведення.

Апеляційний суд вірно зауважив, що недотримання посадовими особами контролюючого органу встановлених положеннями ПК України приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням суб`єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах. У свою чергу, рішення, дії або бездіяльність контролюючих органів, прийняті (вчинені) в порушення визначеної ПК України процедури проведення та/або призначення перевірок (а саме призначення перевірок без належних підстав, а так само проведення таких перевірок без дотримання обов`язкових для цього умов), можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, у акті перевірки від 03.10.2014 №632/22-04/30272853 зазначено, що повідомлення від 18.09.2014 та копія наказу податкового органу про проведення перевірки від 18.09.2014 №665 вручені під розписку директору ПП "Еней 2005" ОСОБА_1 .

Проте, судом з`ясовано, що на повідомленні від 18.09.2014 №3115, яке міститься в матеріалах справи, відсутні відомості про отримання платником податку повідомлення та копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки

На відповідний запит суду апеляційної інстанції щодо надання доказів про надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії наказу про проведення перевірки, належних доказів та жодних пояснень податковим органом не надано.

З урахуванням встановлених обставин, колегія суддів апеляційного суду з посиланням на практику Верховного Суду України, дійшла обґрунтованого висновку, що невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 ПК України є підставою для визнання неправомірними дій щодо проведення та правових наслідків такої перевірки. Відповідач не виконав всіх обов`язкових умов, передбачених чинним законодавством, для здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки, відтак, дії щодо її проведення та відповідно прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення є неправомірними.

На підставі викладеного, керуючись нормами права, що підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, касаційний суд зауважує, що лише дотримання балансу публічних і приватних інтересів, встановлених умови та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних може бути належною підставою для проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що позиція суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову є обґрунтованою. З урахуванням викладеного, касаційний суд зауважує, що відповідачем висновки суду апеляційної інстанцій не спростовані, обставини на підтвердження фактів порушення судом норм права, що регулюють спірні правовідносини, відповідачем не зазначені, із матеріалів справи такі обставини не вбачаються.

Частиною першою-другою статті 77 КАС України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, на підставі доказів, які базувалися на об`єктивних, документально підтверджених даних, касаційний суд погоджується з позицією суду апеляційної інстанції про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позову повністю. Судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Пункт 1 частини першої статті 349 КАС України передбачає, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дніпропетровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2015 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду