Ухвала

від 21.10.2019 по справі 826/9790/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 жовтня 2019 року

м. Київ

справа №826/9790/17

адміністративне провадження №К/9901/26172/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби (ГУ ДФС) у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2019 у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Міракос-Вест" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.03.2017 №0015121408,

У С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Київській області подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2019.

Згідно з ухвалою Верховного Суду від 23.09.2019 касаційну скаргу залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

У межах процесуального строку, наданого для усунення зазначеного недоліку касаційної скарги, відповідач звернувся до суду з клопотанням про продовження цього строку.

Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Метою продовження процесуального строку, встановленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку, а й правової визначеності учасників матеріально-правових відносин, спір між якими вирішується із застосуванням процесуальних засобів.

Обґрунтовуючи клопотання про продовження процесуального строку, встановленого для усунення недоліку касаційної скарги, Головне управління ДФС у Київській області посилається на неможливість сплати судового збору, не заявляючи при цьому про наявність обставин, які б давали підстави для висновку з достатнім ступенем ймовірності, що можливість сплатити судовий збір буде реальною у певний строк.

Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169, статтею 248, частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Київській області про продовження процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги відмовити.

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

...........................

Є.А. Усенко,

Суддя Верховного Суду