Рішення

від 10.10.2019 по справі 351/466/19

СНЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 351/466/19

Номер провадження №2/351/415/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2019 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Собка В.М. ,

секретар Нагірняк В.М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, Заболотівської селищної ради Об`єднаної територіальної громади про визнання державного акту на земельну ділянку недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом до ОСОБА_2 , Головного Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, Заболотівської селищної ради ОТГ про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №554981, виданого ОСОБА_2 24.07.2007р. В обгрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що вона є власником двох земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 . площею 0,0030га. та 0,0079га. При обстеженні меж земельних ділянок Комісією було встановлено, що порушень меж земельної ділянки для обслуговування житлового будинку Позивача площею 0,0079 га. по АДРЕСА_2 . АДРЕСА_1 , із суміжним землекористувачем ОСОБА_2 не виявлено, при цьому Комісією рекомендовано сесії селищної ради затвердити даний акт та надати Позивачу дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) без згоди суміжного землекористувача ОСОБА_2

02.02.2018р. виконкомом Заболотівської селищної ради затверджено Акт земельної комісії, яким було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), без згоди суміжного землекористувача. У внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру відмовлено, оскільки наявні зауваження щодо валідності електронного документу, а саме щодо наявності перетину ділянок Позивача з ділянкою 2625255300:03:003:0033, власником якої є відповідач ОСОБА_2 , площа ділянок співпадає на 11,1732%. Позивач зверталась до Відповідача з проханням про внесення змін до кадастрової карти України з метою усунення недоліків, однак, Відповідачем було відмовлено у здійсненні будь-яких дій для внесення виправлень.

Позивачка вважає позицію ОСОБА_2 щодо відмови у вчиненні будь-яких дій для усунення наявних недоліків такою, що порушує законні права та інтереси Позивача, а тому позивачка просить скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №554981, виданого ОСОБА_2 24.07.2007р.

Представник позивачки ОСОБА_3 подав до суду заяву, якою позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задоволити, справу просив розглядати без участі позивачки та її представника.

Голова Заболотівської селищної ради подав до суду заяву, у якій зазначив, що позов визнає, справу просив розглядати без участі представника селищної ради.

Відповідачі ОСОБА_2 та представник Головного Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області у судове засіадння не з`явилися без поважних причин, хоча належним чином повідомлялися про місце, дату і час судового засідання, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, крім того ч.3 даної статті визначено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Таким чином суд приходить до висновку, що наявні підстави для розгляду даної справи за наявними у ній доказами без участі відповідачів ОСОБА_2 та представника Головного Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.

Суд дослідивши матеріали справи встановив:

- згідно із Державним актом від 30.08.2002 серії ІУ-ІФ № 018579, який виданий на підставі Рішення Заболотівської селищної ради від 29.08.2002р. №158, зареєстрований 30.08.2002р. за №12-02-2-000773, ОСОБА_1 належать двох земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 . площею 0,0030га. та 0,0079га.;

- згідно із Актом Земельної комісії Заболотівської селищної ради ОТГ від 02.02.2018р. встановлено, що порушень меж земельної ділянки для обслуговування житлового будинку Позивача площею 0,0079 га. по АДРЕСА_2 . АДРЕСА_1 , із суміжним землекористувачем ОСОБА_2 не виявлено;

- відповідно до Рішення Заболотівської селищної ради ОТГ VII демократичного скликання №70-4/2018 від 15.03.2018р., затверджено Акт земельної комісії було затверджено і надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), без згоди суміжного землекористувача;

- відповідно до Рішення Відділу у Снятинському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області №РВ-2600417972018 від 03.07.2018р. у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру відмовлено, у зв`язку із невідповідністю електронного документа встановленим вимогам, оскільки наявні зауваження щодо валідності електронного документу; встановлено перетин ділянок ОСОБА_1 з ділянкою НОМЕР_1 :03:003:0033; площа ділянок співпадає на 11,1732%, рішення винесене на підставі Протколу №ПП-2600244962018 від 03.07.2018р. про проведення перевірки електронного документа та Висновку щодо перевірки електронного документа;

- згідно відповіді Відділу у Снятинському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області власником земельної ділянки за кадастровим номером 2625255300:03:003:0033 є ОСОБА_2 ;

- відповідно до Державного акту серії ЯА №554981 на право приватної власності на земельну ділянку 2625255300:03:003:0033 площею 0,0071 га по АДРЕСА_3 , виданого ОСОБА_2 24.07.2007р., земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку НОМЕР_1 :03:003:0033 площею 0,0071 га по АДРЕСА_3 була надана ОСОБА_2 на підставі Рішення Заболотівської селищної ради №22 від 19.04.2004р..

Суд дослідивши наявні у справі докази приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення, за наступних підстав.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, (ч.1 ст. 16 ЦК України). Разом з тим, у зв`язку з перетином ділянок Позивача з ділянкою 1625255300:03:003:0033, останній позбавлений реалізувати своє законне право - володіти і розпоряджатись власним майном в повній мірі.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, (ч. З ст. 152 Земельного Кодексу України). У спорах пов`язаних з правом власності на земельні ділянки недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, угоди на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними тільки державних актів на право власності може мати місце у разі їх видання з порушенням вимог закону, всупереч рішень чи угод.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним, (ст. 155 Земельного кодексу України). Таким чином, оскільки виданий державний акт на ім`я ОСОБА_2 порушує права ОСОБА_1 щодо володіння, користування та розпорядження належною їй земельною ділянкою, як суміжному землекористувачу, варто дійти висновку, що такий акт слід визнати недійсними.

Згідно ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Зі змісту ст.116 Земельного кодексу України слідує, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з нормами ст.122 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара. Сільські селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно із п.7 ст.118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Оскільки державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, то у спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку (постанова Верховного Суду від 31.01.2019 р. справа № 303/813/14-ц).

Згідно ст. 55 ч. 1, 2, 5 Закону України Про землеустрій встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних та картографічних матеріалів. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов`язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка.

В постанові Верховного Суду від 13.12.2018 р. у справі №344/11313/14-ц зазначено, що встановлення меж земельної ділянки по суті зводиться до вирішення питань, чи не належить земельна ділянка іншому власнику чи правомірному користувачеві та чи не накладаються межі земельної ділянки на суміжні земельні ділянки. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місцеположення поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками.

Факт накладення земельних ділянок, які належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується письмовими доказами, зокрема: Рішенням Відділу у Снятинському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області №РВ-2600417972018 від 03.07.2018р. про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Враховуючи те, що встановлено перетин ділянок ОСОБА_1 з ділянкою НОМЕР_1 :03:003:0033, яка належить ОСОБА_2 , де площа ділянок співпадає на 11,1732%, з метою захисту та відновлення порушених прав позивача, суд вважає необхідним визнати недійсним державний акт серії ЯА №554981 на право приватної власності на земельну ділянку 2625255300:03:003:0033 площею 0,0071 га по АДРЕСА_3 , виданого ОСОБА_2 24.07.2007р.

Вимога про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку є похідною від вимоги про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, яка підлягає задоволенню, тому необхідно скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 за державним актом серії ЯА №554981 на право приватної власності на земельну ділянку 2625255300:03:003:0033 площею 0,0071 га по АДРЕСА_3 , для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Згідно вимог ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. При цьому, відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Зі змісту ст.89 ЦПК України слідує, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивачем надано суду належні, достатні та достовірні докази на підтвердження тієї обставини, що слід визнати незаконним та скасувати Державний акт серії ЯА №554981 на право приватної власності на земельну ділянку 2625255300:03:003:0033 площею 0,0071 га по АДРЕСА_3 , виданого ОСОБА_2 24.07.2007р..

Врахувуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства та беручи до уваги саме обов`язок сторін довести ті обставини на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд розглядає справу по наявних у ній доказах, отже беручи до уваги те, що відповідачі не скристалися своїм правом на заперечення позовних вимог, суд розглядає справу за представленими позивачем доказами. За таких обставин суд вважає, що позов слід задоволити.

На підставі ст.ст. 118, 121,122, 152 Земельного кодексу України, керуючись ст. ст. 10,12,27,77,81, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Визнати незаконним та скасувати Державний акт серії ЯА №554981 на право приватної власності на земельну ділянку 2625255300:03:003:0033 площею 0,0071 га по АДРЕСА_3 , виданого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду .

Головуючий: підпис

Суддя Снятинського районного суду Собко В.М.