Рішення

від 17.10.2019 по справі 561/762/19

ЗАРІЧНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

смт Зарічне

17 жовтня 2019 року Справа № 561/762/19

Зарічненський районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Дідика А. В.,

при секретарі судового засідання Расевич Г. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Зарічне позовну заяву ОСОБА_1 до Морочненської сільської ради Зарічненського району Рівненської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Зарічненського районного суду Рівненської області з позовною заявою про встановлення факту постійного проживання її як спадкоємця разом із спадкодавцем її батьком ОСОБА_4 на час відкриття спадщини.

В обґрунтування позовної заяви покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4 після смерті якого відкрилася спадщина до складу якої, зокрема, входять земельні ділянки за державними актами на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 22 грудня 2003 року, серії НОМЕР_2 від 22 грудня 2003 року. Згідно заповіту, посвідченого 27 жовтня 1995 року секретарем Морочненської сільської Ради народних депутатів Зарічненського району Рівненської області Яцковець А. І., ОСОБА_4 заповів належний йому на праві власності житловий будинок і господарські будівлі в рівних долях своїм дочкам ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 . Оскільки заповітом не охоплено усієї спадщини, зокрема, земельні ділянки право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Як спадкоємець за заповітом і за законом позивачка має намір оформити спадщину після смерті батька, оскільки постійно проживала разом із ним на час відкриття спадщини і не заявила про відмову від спадщини. Сестри позивачки не прийняли спадщину після смерті батька і на спадщину не претендують.

Нотаріус відмовив ОСОБА_1 в оформленні спадщини з підстав відсутності документального підтвердження факту постійного проживання її разом із ОСОБА_4 на час відкриття спадщини. На день смерті ОСОБА_4 був зареєстрований по АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки ОСОБА_5 . Зважаючи на смерть дружини, похилий вік ОСОБА_4 , стан його здоров`я з червня 2009 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживав в квартирі позивачки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 разом до дня його смерті.

Таким чином за наведених обставин ОСОБА_1 просить встановити факт її постійного проживання разом з спадкодавцем - її батьком ОСОБА_4 з червня 2009 року по день смерті останнього у м. Рівне.

У судове засідання позивачка не з`явилась її представником - адвокатом Полюховичем С. М., подано суду заяву про розгляд справи за відсутності позивачки та представника (а. с. 30).

Відповідач Морочненська сільська рада Зарічненського району Рівненської області в особі сільського голови Захаревича О. подав суду заяву від 02 жовтня 2019 року (а. с. 29) про визнання позовних вимог згідно якої позовну заяву просить розглядати без участі представника відповідача, позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує щодо їх задоволення.

Відповідачка ОСОБА_3 , сестра позивачки, подала суду письмову заяву від 30 вересня 2019 року (а. с. 31) у якій повідомила про визнання позовних вимог та просила розглядати справу за її відсутності.

Відповідачка ОСОБА_2 , сестра позивачки, подала суду письмову заяву від 30 вересня 2019 року (а. с. 36) у якій повідомила про визнання позовних вимог та просила розглядати справу за її відсутності.

Як зазначено у ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Фіксування судового засідання технічними засобами у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Проаналізувавши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно свідоцтва про народження старого зразка серії НОМЕР_3 від 08 грудня 1960 року (а. с. 9) ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 та її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Після укладення шлюбу, що підтверджено свідоцтвом про шлюб старого зразка серії НОМЕР_4 від 07 лютого 1981 року (а. с. 10) прізвище позивачки змінилось на " ОСОБА_5 ".

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_5 , виданим Морочненською сільською радою Зарічненського району Рівненської області 12 жовтня 2013 року (а. с. 13), а 07 травня 2009 року із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 08 травня 2009 року (а. с. 11) вбачається, що померла ОСОБА_5 - мати позивачки.

Родинні відносини, а саме, що відповідачки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є рідними сестрами ОСОБА_1 встановлюються долученими до матеріалів позовної заяви копіями документів, а саме:

свідоцтвом про народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_7 від 29 грудня 1959 року (а. с. 34) з якого вбачається, що її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ;

свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_8 від 17 травня 1980 року (а. с. 35) згідно якого прізвище ОСОБА_3 після укладення шлюбу змінилось на ОСОБА_3 .

свідоцтвом про народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , серії НОМЕР_9 від 06 жовтня 1965 року (а. с. 40) з якого вбачається, що її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ;

свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_10 від 18 липня 1987 року (а. с. 41) згідно якого прізвище ОСОБА_2 після укладення шлюбу змінилось на ОСОБА_2 .

Відповідно до частин першої, другої статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно заповіту, посвідченого 27 жовтня 1995 року секретарем Морочненської сільської Ради народних депутатів Зарічненського району Рівненської області Яцковець А.І. (а. с. 16), ОСОБА_4 заповів належний йому на праві власності житловий будинок і господарські будівлі в рівних долях своїм дочкам: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .

Заповітом не охоплено усієї спадщини, зокрема вищезазначених земельних ділянок, що передбачає право на спадкування за законом, яке одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як вбачається з довідки Морочненської сільської ради № 1499 від 01 серпня 2019 року (а. с. 14) ОСОБА_4 був зареєстрований по АДРЕСА_1 з 09 липня 1929 року по 11 жовтня 2013 року - дату смерті, та на цю дату з ним ніхто не проживав, оскільки ОСОБА_5 - мати позивачки, яка також була зареєстрована за цією адресою, померла раніше - ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено довідкою Морочненської сільської ради № 1500 від 01 серпня 2019 року (а. с. 12).

ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , оскільки постійно проживала разом із ним на час відкриття спадщини, що доводиться довідкою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мельника-8" від 06 серпня 2019 року (а. с. 20), згідно якої ОСОБА_4 проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , з червня 2009 року по 11 жовтня 2013 року та актом № 5 від 06 серпня 2019 року, згідно якого ОСОБА_4 проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , з червня 2009 року по 11 жовтня 2013 року , свідоцтвом про смерть від 12 жовтня 2013 року серії НОМЕР_11 (а. с. 13), де вказано, що ОСОБА_4 помер у м. Рівне.

Згідно заяв сестер позивачки - відповідачок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 30 вересня 2019 року (а. с. 31,36) вони підтверджують факт проживання ОСОБА_1 разом з батьком у м. Рівне та не заперечують щодо прийняття нею спадщини після смерті батька.

Статтями 1216, 1217 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Місцем проживання фізичної особи згідно ст. 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання у ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому особа проживає, постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до п. 3.21. глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, в редакції чинній на час відкриття спадщини спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Пунктом 3.22. глави 10 цього Порядку передбачено, що у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України" громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією України, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

У ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" визначено, що місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік; реєстрація - внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації; довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи.

Таким чином підставою вважати спадкоємця таким, що прийняв спадщину відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України є факт саме постійного його проживання із спадкодавцем на момент смерті останнього, а не факт тимчасового перебування.

Встановлення вказаного факту є необхідним для реалізації ОСОБА_1 , як спадкоємцю першої черги за законом, спадкових прав після смерті її батька ОСОБА_4

Доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно ст. 77, 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Після смерті батька позивачки відкрилась спадщина, до складу якої входять земельні ділянки згідно державних актів на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 22 грудня 2003 року (а. с. 18) та серії НОМЕР_2 від 22 грудня 2003 року (а. с. 17) належні померлому на праві власності.

За даними довідки державного нотаріуса Зарічненської районної державної нотаріальної контори Рівненської області № 1-16/963 від 04 жовтня 2019 року (а. с. 46) після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкова справа не заводилась, свідоцтво про право на спадщину за законом чи заповітом не видавалось. Згідно інформаційної довідки зі спадкового реєстру № 57805556 від 04 жовтня 2019 року інформація про заповіт та/або спадковий договір у реєстрі відсутня.

З огляду на викладене факт проживання позивачки з її батьком у м. Рівне підтверджується матеріалами справи, а також підтверджується відсутність бажання інших спадкоємців прийняти у спадщину земельні ділянки належні спадкодавцеві, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Зважаючи на вимогу позивачки у позовній заяві про залишення за нею судових витрат, питання про їх стягнення судом не вирішується.

На підставі викладеного згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 258-259, 263-268, ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса проживання та реєстрації АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_12 ) до Морочненської сільської ради Зарічненського району Рівненської області (місцезнаходження вул. Набережна, 4 с. Морочне, Зарічненського району Рівненської області, ЄДРПОУ 04385698), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса проживання та реєстрації АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_13 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса проживання та реєстрації АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_14 ) про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , разом із спадкодавцем ОСОБА_4 з червня 2009 року по день смерті спадкодавця ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Зарічненський районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (підписання) суддею.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 21 жовтня 2019 року.

Суддя А. В. Дідик