Рішення

від 21.10.2019 по справі 727/10097/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/10097/19

Провадження № 2/727/1764/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2019 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Смотрицького В.Г.

при секретарі Кицинюк С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення (визначення) часток у спільній сумісній власності, -

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про встановлення (визначення) часток у спільній сумісній власності посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після його смерті залишилась спадщина у вигляді: частки житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами за номером АДРЕСА_1 , що належала померлому на праві спільної сумісної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25.05.2012 p., виданого Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради та частини земельної ділянки, площею 0,1000 га в межах згідно з планом, кадастровий номер № 7310136300:12:003:0239, розташованої по АДРЕСА_1 , цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що належала померлому на праві спільної сумісної власності на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку від 03.09.2007р., серія ЯД № 123672.

Співвласниками вищевказаної земельної ділянки та співвласниками житлового будинку, окрім померлого являються: вона - дружина померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_1 та відповідач - син померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_2 .

Після смерті чоловіка вона звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та видачу Свідоцтва про право на спадщину за законом, однак їй було відмовлено в оформленні свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що не встановлені частки у спільній сумісній власності.

Невизначеність часток співвласників будинку та земельної ділянки позбавляє її права у встановленому законом порядку отримати свідоцтво про право на спадщину на відповідну частину будинку та земельної ділянки.

Оскільки за життя померлого ОСОБА_3 частки співвласників в спірному майні не були визначені, а визначити їх на теперішній час в позасудовому порядку немає можливості через смерть одного із співвласників, єдиним з можливих способів визначення часток співвласників є судовий спосіб.

Вона та відповідач є єдиними спадкоємцями у відповідності до ст. 1261 Цивільного кодексу України, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3

А тому просила визначити розмір часток співвласників у спільній сумісній власності на житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами за номером АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,1000 га в межах згідно з планом, кадастровий номер № 7310136300:12:003:0239, розташованої по АДРЕСА_1 , цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, в тому числі і за померлими по 1/3.

Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ст.274 ч. 1 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 вересня 2019 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Позивач в судове засідання не з`явилася, звернулася з письмовою заявою, в якій просила суд справу розглянути у її відсутність, позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, звернувся з письмовою заявою, в якій просив суд справу розглянути у його відсутність. Позовні вимоги визнав повністю та не заперечував проти задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає, за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Суд, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами за номером АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 0,1000 га в межах згідно з планом, кадастровий номер № 7310136300:12:003:0239, розташованої по АДРЕСА_1 , цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що підтверджується копією Державного акту про право власності на земельну ділянку від 03.09.2007р., серія ЯД № 123672, належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 10, 12). Це також підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.11) та копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.13-14).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.8).

Позивач ОСОБА_1 , як дружина померлого та спадкоємець першої черги за законом, звернувся до Першої чернівецької нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_3 , однак їй було відмовлено,оскільки не визначена частка спадкодавця у праві спільної сумісної власності у житловому будинку та земельній ділянці, що підтверджується копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій (а.с.17).

Як вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій та довідки Першої чернівецької державної нотаріальної контори від 30.07.2019 за №1299/02-14-639/2018 спадкоємцем, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 є син померлого - відповідач по справі ОСОБА_2 (а.с.17,18).

Згідно зі ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Статтею 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною першою ст.1297 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за виданою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до пунктів 4 та 6 глави 1 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після визначення (виділення) частки померлого у спільному майні. Тому при спадкуванні таких часток істотне значення має встановлення їх розміру, що може бути зроблено як за життя спадкодавців, так і після відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Приписами ч. 2 ст. 370 ЦК України визначено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до ст. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Відповідно до пункту 3.4 листа ВССУ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі. У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.

Згідно із пунктом 17 Постанови Пленуму ВССУ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав №5 від 07.02.2014 р. частка суб`єкта права спільної сумісної власності визначається, зокрема, при відкритті після нього спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

У відповідності до ч. 1 ст. 86 Земельного кодексу України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Згідно ст. 89 Земельного кодексу України співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Відповідно до пункту 3.4 листа Вищого Спеціалізованого Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013р. №24-753/0/4-13 частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі. У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.

Згідно з пунктом 17 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав №5 від 07.02.2014р. частка суб`єкта права спільної сумісної власності визначається, зокрема, при відкритті після нього спадщини.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд вважає, що частка кожного співвласників житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами та земельної ділянки, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд становить по АДРЕСА_1 , а саме: позивачки, відповідача та померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 становить по 1/3, задовольнивши позовні вимоги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 355, 370, 372, 1218, 1225, 1226, 1297 ЦК України, ст.ст. 86, 89 ЗК України, листом Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13, Постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав №5 від 07.02.2014 року, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 89, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визначити що частки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в праві спільної сумісної власності на будинок за номером 27 з належними до нього будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 є рівними і складають по 1/3 (одній третій) частині кожного із співвласників.

Визначити, що частки ОСОБА_1 . 26.03.1 ІНФОРМАЦІЯ_6 58 року народження, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0.1000 га в межах згідно з планом, кадастровий номер № 7310136300:12:003:0239, розташованої по АДРЕСА_1 , цільове призначення якої для будівництва: обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, є рівними і складають по 1 3 (одній третій) частині кожного із співвласників.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: