Рішення

від 21.10.2019 по справі 689/773/19

ЯРМОЛИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 689/773/19

2/689/318/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2019 року смт. Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Кульбаби А.В.,

з участю: секретаря судового засідання - Білоус Г.В.,

представника позивача - адвоката Пасічника В.С.,

представника відповідача, СФГ Житниця , - адвоката Сорокопуда А.О.,

представників відповідача, Ярмолинецької РДА, - Заярного М.П., ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в залі суду в смт. Ярмолинці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства Житниця , Ярмолинецької районної державної адміністрації про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним. В позові зазначив, що вона на підставі договорів купівлі-продажу від 15.06.2015 року стала власником 11 земельних ділянок загальною площею 22 га. Вказані земельні ділянки вона придбала на законних підставах та у встановленому законом порядку у фізичних осіб, які відповідно до наказів Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 18.12.2014р. отримали ці земельні ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. 26 січня 2006 року між Ярмолинецькою районною державною адміністрацією та селянським фермерським господарством Житниця укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 73,53 га (кадастровий номер 6825883000:02:013:0010) на території Жилинецької сільської ради за межами населеного пункту, який зареєстрований у Ярмолинецькому районному відділі Хмельницької регіональної філії ДЗК, про що 26.01.2006 року за № 040676500001 вчинено відповідний запис (далі - Договір оренди). Строк оренди - 49 років. Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 14.12.2016 року № 27-22-0.2-22444/23-16 місце розташування вказаних вище належних їй на праві власності земельних ділянок орієнтовно співпадає з місцем розташування орендованої земельної ділянки СФГ Житниця , кадастровий номер 6825883000:02:013:0010. Зазначений Договір оренди, укладений між Відповідачами, порушує її права власника земельних ділянок, оскільки СФГ Житниця оспорює моє право власності у Ярмолинецькому районному суді (справа № 689/537/17), а тому Договір оренди підлягає визнанню недійсним, виходячи з наступного. Договір оренди укладено з порушенням ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" та ст. 15 Закону України "Про оренду землі", оскільки не було проведено нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та, відповідно, невірно визначено орендну плату, яка підлягає внесенню за користування землею. У листі від 23.02.2017 року №99-2221-99.4-414/0/28-17 відділом в Ярмолинецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області зазначено, що перед передачею в оренду земельної ділянки СФГ „Житниця площею 73,53 га Ярмолинецькою РДА на дану земельну ділянку проект землеустрою та технічна документація з нормативної грошової оцінки, яка перебувала у державній власності не виготовлялися. Відповідно до ст. 16 ЦК України: ч. 1) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; ч. 2) способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: п. 2) визнання правочину недійсним; п. 4) відновлення становища, яке існувало до порушення. Статтею 627 ЦК України передбачено, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначеному законодавством. Правове регулювання визнання правочинів недійсними здійснюється на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України. Так, підставою недійсності правочину, відповідно до ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою ст.203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. При цьому, оспорюваний правочин повинен відповідати вимогам чинного на момент укладення такого договору законодавства. Отже, Відповідачами під час укладення Договору оренди не визначено належним чином нормативну грошову оцінку земельної ділянки та, відповідно, невірно визначено орендну плату, яка підлягає внесенню за користування землею, що є порушенням ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" та ст. 15 Закону України "Про оренду землі". Враховуючи вищевикладене, оскільки законодавець чітко визначив, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, а на час укладення Договору оренди нормативно грошова оцінка не проводилась, то Договір оренди в цій частині суперечить приписам чинного законодавства, що, відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

Представник відповідача, СФГ Житниця , до початку підготовчого судового засідання подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що предметом даного позову є договір оренди земельної ділянки площею 73, 53 га від 26 січня 2006 року, що укладений між Ярмолинецькою РДА та СФГ Житниця , і зареєстрований в Ярмолинецькому районному відділі Хмельницької регіональної філії ДЗК за 3 0406776500001. Сторонами вказаного договору є Орендодавець (Ярмолинецька РДА) та Орендар (СФГ Житниця ). Тобто, громадянка ОСОБА_2 не є стороною договору оренди земельної ділянки від 26.01.2006р. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Із змісту позовної заяви не зрозуміло, яким чином права ОСОБА_2 порушені, адже йдеться про орендні відносини, а вона отримала земельні ділянки у власність. Тобто, ОСОБА_2 не може бути позивачем по даній справі. Крім цього, спірний договір оренди земельної ділянки площею 73, 53 га, від 26 січня 2006 року, що укладений між Ярмолинецькою РДА та СФГ Житниця , є предметом судового розгляду у справі № 924/327/17 за позовом заступника керівника Городоцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру до Ярмолинецької РДА та СФГ Житниця про визнання недійсним договору оренди землі від 26 січня 2006 року.

Представник відповідача, Ярмолинецької РДА, також до початку підготовчого судового засідання подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що підстав для визнання договору оренди недійсним в суду немає.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив СФГ Житниця , в якому зазначив, що у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 439/212/14-ц вказано, що, з огляду на правила статей 15, 16 ЦК України, а також статей 1, 2-4, 215 ЦПК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що може розумітися як передумова для виникнення або обов`язків елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була його стороною. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

ОСОБА_2 на законних підставах оспорила договір оренди та її інтерес полягає у тому, щоб предмет Договору оренди (земельна ділянка) перебуває у її власності, оскільки право власності на земельні ділянки позивач набула на законних підставах і у передбаченому законом порядку. Натомість, відповідачі уклали між собою Договір оренди з порушенням норм чинного законодавства, а тому незаконне право оренди земельної ділянки СФГ Житниця порушує право власності ОСОБА_2 на земельні ділянки, яке остання набула на законних підставах.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що позивач є власником об`єднаної земельної ділянки площею 36 га. Набула право власності на законних підставах. Позивачу стало відомо, що 26 січня 2006 року між Ярмолинецькою РДА та СФГ Житниця укладено договір оренди земельної ділянки. Вважає, що договір порушує права позивача як власника земельної ділянки, оскільки суперечить вимогам ст. 13 Закону України Про оцінку землі та ст. 15 Закону України Про оренду землі , тому підлягає визнанню недійсним на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України. Також зазначив, що згідно Постанови ВП ВС від 18 квітня 2018 року у справі № 439/212/14-ц оспорювати правочин може також особа, яка не була його стороною.

Представник відповідача, СФГ Житниця , проти задоволення позову заперечив, суду пояснив, що ОСОБА_2 є неналежним позивачем, оскільки не є стороною договору оренди, що укладений між Ярмолинецькою РДА та СФГ Житниця . Позивач набула право власності на вказані земельні ділянки у 2015 році на момент існування договірних відносин. Також зазначив, що предмет спору (договір оренди земельної ділянки) є предметом розгляду іншої справи, яка розглядається в порядку господарського судочинства. Крім цього, СФГ Житниця на даний час оспорює право власності ОСОБА_2 Ствердив, що лист Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 23.02.2017р. не є належним доказом, оскільки направлявся на запит прокурора (а.с. 15).

Представник відповідача, Ярмолинецької РДА, проти задоволення позову заперечив, суду пояснив, що договір оренди земельної ділянки укладений 26 січня 2006 року між Ярмолинецькою РДА та СФГ Житниця відповідно до вимог чинного законодавства. В судовому засіданні представник ОСОБА_1 не заперечила ту обставину, що копія договору оренди земельної ділянки від 26 січня 2006 року, відповідає оригіналу. Просила відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задоволити повністю.

Судом встановлено, що позивачу, ОСОБА_2 , на праві власності належить земельна ділянка площею 36 га, що призначена для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6825883000:02:013:0063, підстава винесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 42468631 від 09.08.2018р. Підстава виникнення права власності: договори купівлі-продажу земельних ділянок від 15.06.2015р., що посвідченні приватним нотаріусом Лучковською Т.М. Ця обставина підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, що надана представником позивача та долучена судом до матеріалів справи.

26 січня 2006 року між Ярмолинецькою районною державною адміністрацією та Селянським фермерським господарством Житниця укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 73,53 га (кадастровий номер 6825883000:02:013:0010) на території Жилинецької сільської ради за межами населеного пункту, який зареєстрований у Ярмолинецькому районному відділі Хмельницької регіональної філії ДЗК, про що 26.01.2006 року за № 040676500001 вчинено відповідний запис. Строк оренди - 49 років. Ця обставина підтверджується копією договору оренди земельної ділянки від 26 січня 2006 року (а.с. 7-14).

З листа Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 14.12.2016 року № 27-22-0.2-22444/23-16 вбачається, що місце розташування вказаних вище належних позивачу на праві власності земельних ділянок орієнтовно співпадає з місцем розташування орендованої земельної ділянки СФГ Житниця , кадастровий номер 6825883000:02:013:0010 (а.с. 16-17).

У листі від 23.02.2017 року №99-2221-99.4-414/0/28-17 Відділом в Ярмолинецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області зазначено, що перед передачею в оренду земельної ділянки СФГ Житниця площею 73,53 га Ярмолинецькою РДА на дану земельну ділянку проект землеустрою та технічна документація з нормативної грошової оцінки, яка перебувала у державній власності не виготовлялися (а.с. 15).

Відповідно до відповіді Відділу в Ярмолинецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 03.10.2019р. на запит суду проект землеустрою та технічна документація з нормативно грошової оцінки земельної ділянки СФГ Житниця для фермерського господарства площею 73, 53 га на території Жилинецької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області за межами населеного пункту с. Жилинці в архіві відділу відсутня.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 5 березня 2019 року, якою залишено без змін рішення Господарського суду Хмельницької області від 3 серпня 2018 року, встановлено, що укладення договору оренди земельної ділянки із визначенням орендної плати без проведення у встановленому законом порядку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, суперечить приписам ст. 13 ЗУ Про оцінку земель , ст. 15 ЗУ Про оренду землі і ці порушення відповідно до ст. ст. 213, 215 ЦК є підставою для визнання його недійсним.

Цією Постановою та рішенням Господарського суду Хмельницької області також встановлено, що місце розташування земельних ділянок, переданих у власність ОСОБА_2 , також орієнтовно співпадає з місцем розташування земельної ділянки СФГ Житниця , кадастровий номер 6825883000:026013:0010.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. А ч. 5 ст. 82 ЦПК України передбачає, що обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Відповідно до ст. 16 ЦК України: ч. 1) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; ч. 2) способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: п. 2) визнання правочину недійсним; п. 4) відновлення становища, яке існувало до порушення.

Статтею 627 ЦК України передбачено, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зважаючи на положення статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватися у найм разом із насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, розташованими на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

За змістом статей 1, 13, 14 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час державної реєстрації спірного договору 26.01.2006 року) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 21 цього Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю"). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", та перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки. У разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати.

Статтею 2 Закону України "Про плату за землю" (у редакції, чинній на час державної реєстрації спірного договору 26.01.2006) було передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно зі статтею 6 цього Закону (у відповідній редакції) ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх грошової оцінки у таких розмірах: для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1; для багаторічних насаджень - 0,03. За сільськогосподарські угіддя, що надані у встановленому порядку і використовуються за цільовим призначенням, незалежно від того, до якої категорії земель вони віднесені, земельний податок справляється згідно з частиною 1 цієї статті.

За змістом статті 19 Закону України "Про плату за землю" розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Відповідно до частини 1 статті 13 та частини 1 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Відповідачами в Договорі оренди погоджено, що об`єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 73,53 га, в тому числі ріллі 73,53 га.

Згідно з пунктами 9, 10, 13 договору від 26.01.2006 орендна плата вноситься у грошовій формі в сумі 6 324,00 грн. Орендна плата на місяць становить 527,00 грн. Розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 1 статті 23 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент державної реєстрації спірного договору) передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності, які передані в оренду для сільськогосподарського використання, переглядається один раз на три роки в порядку, встановленому законом або договором оренди.

В свою чергу, відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час державної реєстрації спірного договору) істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

За змістом статей 13, 15 Закону України "Про оцінку земель" (у редакції, чинній на час реєстрації спірного договору) нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Отже, Відповідачами під час укладення Договору оренди не визначено належним чином нормативну грошову оцінку земельної ділянки та, відповідно, невірно визначено орендну плату, яка підлягає внесенню за користування землею, що є грубим порушенням вимог ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" та ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Враховуючи вищевикладене, оскільки законодавець чітко визначив, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, а на час укладення Договору оренди нормативно грошова оцінка не проводилась, то Договір оренди в цій частині суперечить приписам чинного законодавства, що, відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Так, підставою недійсності правочину, відповідно до ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою ст.203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При цьому, оспорюваний правочин повинен відповідати вимогам чинного на момент укладення такого договору законодавства.

Отже, судом встановлено, що Договір оренди укладено з порушенням ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" та ст. 15 Закону України "Про оренду землі", оскільки не було проведено нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та, відповідно, невірно визначено орендну плату, яка підлягає внесенню за користування землею, і порушує права власника земельної ділянки ОСОБА_2 .

Таким чином, оскільки договір оренди від 26 січня 2006 року порушує права власника земельної ділянки ОСОБА_2 , і його укладено з порушенням вимог ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" та ст. 15 Закону України "Про оренду землі", тому слід визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 73, 53 га, що призначена для ведення фермерського господарства і розташована за межами населеного пункту с. Жилинці, кадастровий номер 6825883000:02:013:0010, який укладений 26 січня 2006 року між Ярмолинецькою районною державною адміністрацією та Селянським (фермерським) господарством Житниця , і зареєстрований в Ярмолинецькому районному відділі Хмельницької регіональної філії ДП ЦДЗК, про що 26.01.2006р. вчинено запис № 040676500001.

Суд не бере до уваги доводи представника відповідача, СФГ Житниця про те, що ОСОБА_2 не є належним позивачем у справі, оскільки не є стороною договору оренди і не зрозуміло чим саме порушені її права, тому вона не мала права у відповідності до вимог ст. 4 ЦПК України звертатися до суду з цим позовом.

Так, у відповідності до припису ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 439/212/14-ц вказано, що, з огляду на правила статей 15, 16 ЦК України, а також статей 1, 2-4, 215 ЦПК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що може розумітися як передумова для виникнення або обов`язків елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб. Оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була його стороною. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

ОСОБА_2 на законних підставах оспорила договір оренди та її інтерес полягає у тому, щоб предмет Договору оренди (земельна ділянка) перебуває у її власності. Оскільки право власності на земельні ділянки позивач набула на законних підставах і у передбаченому законом порядку, а тому незаконне право оренди земельної ділянки СФГ Житниця порушує право власності ОСОБА_2 на земельні ділянки.

Суд розцінює критично та відхиляє твердження представника відповідача, СФГ Житниця , про те, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 3 серпня 2018 року встановлено дійсність договору оренди земельної ділянки від 26.01.2006р., оскільки зазначеним Рішенням у позові заступника керівника Городоцької місцевої прокуратури про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки було відмовлено з мотивів пропуску строку позовної давності. Водночас, цим Рішенням встановлено, що сторонами під час укладення спірного договору не визначено належним чином нормативну грошову оцінку земельної ділянки та, відповідно, невірно визначено орендну плату, яка підлягає внесенню за користування землею, що є порушенням ст. 13 Закону України Про оцінку земель та ст. 15 Закону України Про оренду землі .

Посилання представника відповідача, СФГ Житниця , на те, що лист Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 14.12.2016р. (а.с. 16-17) та лист Відділу в Ярмолинецькому районі ГУДХО від 23.02.2017р. (а.с. 15) є неналежними і недопустимими доказами по справі, оскільки долучені до іншої справи, суд до уваги не бере, адже згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими доказами.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А ч. 6 ст. 141 ЦПК України передбачає, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивач на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір звільнений від сплати судового збору, а позов задоволено в повному обсязі, тому судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп. необхідно стягнути із відповідачів на користь держави по 384 грн. 20 коп. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 77-81, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України,

вирішив:

Позов задоволити повністю.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 73, 53 га, що призначена для ведення фермерського господарства і розташована за межами населеного пункту с. Жилинці, кадастровий номер 6825883000:02:013:0010, який укладений 26 січня 2006 року між Ярмолинецькою районною державною адміністрацією та Селянським (фермерським) господарством Житниця , і зареєстрований в Ярмолинецькому районному відділі Хмельницької регіональної філії ДП ЦДЗК, про що 26.01.2006р. вчинено запис № 040676500001.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства Житниця (32131, Ярмолинецький район, с. Жилинці, вул. Б. Хмельницького, 6, кв. 81, код ЄДРПОУ 31347725) на користь держави судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.

Стягнути з Ярмолинецької районної державної адміністрації (32100, смт. Ярмолинці, площа 600-річчя Ярмолинець, 1, код ЄДРПОУ 21313909) на користь держави судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Ярмолинецький районний суд Хмельницької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний тест рішення виготовлено 22 жовтня 2019 року.

Суддя А.В. Кульбаба