Ухвала

від 01.10.2019 по справі 758/12459/19

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/12459/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2019 року Слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на майно.

Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 42019101070000161, відомості про яке 07.05.2019 внесено до ЄРДР, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ТОВ «АРС ПРОПЕРТІ» є власником нерухомого майна, а саме: квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 на підставі договорів купівліпродажу від 27 квітня 2018 року, посвідчених ПН КМНО ОСОБА_4 та зареєстрованих в реєстрі за № 1495, № 1496, № 1497.

Також, встановлено, що 10 квітня 2019 року, на підставі підроблених документів, а саме: договору купівлі-продажу майнових прав від 03.12.2012 держаним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» (код 42484787) ОСОБА_5 , здійснено перереєстрацію права власності на квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 , після чого власником зазначених квартир став ОСОБА_6 .

Крім того, в подальшому, реєстратором Комунального підприємства «Реєстраціне бюро» (код 42484787) ОСОБА_7 внесено зміни до держаного реєстру речових прав, шляхом внесення до нього інформації про адресу квартири, а саме добавлено «корпус 4».

Так, 07.05.2019, в якості свідка допитано директора ТОВ «АРС ПРОПЕРТІ», який повідомив, що він як директор ТОВ «АРС ПРОПЕРТІ» ніколи і ніяким чином не відчужував квартири (майнові права на них) громадянину ОСОБА_6 .

Крім того, до місцевої прокуратури надійшла заява директора ТОВ «Рем Буд», компанія через яку здійснено інвестицію в нерухомість в Україні з боку LAFICO (Лівійська іноземна інвестиційна компанія кінцевий бенефіціар Уряд Лівії), у якій зазначено, що 26.04.2019 під час перегляду даних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань останнім виявлено, що керівником ТОВ «Рем Буд» у вказаному Реєстрі з невідомих підстав зазначено іншу особу, а саме ОСОБА_8 , який не мав і не має ніякого відношення до діяльності ТОВ «Рем Буд» або інших компаній LAFICO та ніколи не призначався на дану посаду у встановленому Законом порядку.

Вказану дію було здійснено на підставі підроблених документів, а саме: протоколу Загальних зборів учасників ТОВ «Бізнес Підряд» (засновника ТОВ «Рем Буд») №24/04-19 від 24.04.2019, яким нібито прийнято рішення щодо зміни директора ТОВ «Рем Буд» та Рішення учасника №24/04/2019 від 24.04.2019, яким нібито прийнято рішення про призначення на посаду директора ТОВ «Рем Буд» ОСОБА_8 .

Згідно з отриманим Витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, останні зміни до Реєстру (щодо зміни директора Товариства) були здійснені 25.04.2019, державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» ОСОБА_9 , номер реєстраційної дії 10701070027013516.

Крім того, під час проведення досудового розслідування, допитано директора ТОВ «Рем Буд», який повідомив, що товариству належить майно по вул. Лютеранській, 14 у м. Києві, а саме: 1 земельна ділянка та будинок, що в свою чергу складається з 1 нежитлового приміщення, 18 квартир та 18 паркувальних місць.

Так, 16.05.2019, останньому стало відомо, що державному нотаріусу п`ятої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_10 (м. Київ, Солом`янський район, вул. Машинобудівельна, 8) невстановленими особами були подані заяви про здійснення реєстраційних дій щодо зміни власника вищевказаного майна, яке належить ТОВ «Рем Буд» і переоформлення цього майна на Дочірнє підприємство «Голдман Груп».

Вищевказана інформація підтверджується зібраними матеріалами під час досудового розслідування, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , протоколом допиту ОСОБА_12 , протоколом допиту свідка ОСОБА_13 та іншими доказами у сукупності.

Так, в ході виконання доручення, оперативними співробітниками Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБ України встановлено, що до можливого вчинення кримінального правопорушення причетний ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН НОМЕР_1 , уродженець м. Києва, який проживає за адресою: АДРЕСА_5 . На даний час ОСОБА_9 працює державним реєстратором в КП «Реєстраційне бюро» (код 42484787), яке зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 8А, офіс 406. Відповідно до вимог КМ України державні реєстратори вказаного акредитованого комунального підприємства повинні здійснювати свої реєстраційні дії за адресою реєстрації цього підприємства. Однак, з метою приховування своєї протиправної діяльності, яка полягає у проведенні незаконних реєстраційних дій ОСОБА_9 використовує офісне приміщення, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_6 .

В подальшому, під час проведення досудового розслідування, 10.09.2019 на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва №758/11481/19 від 06.09.2019 проведено обшук в приміщенні квартири, яка переобладнана під офісне приміщення, розташована за адресою: АДРЕСА_6 , яка на праві власності зареєстрована за ОСОБА_14 (30/100ч.), ОСОБА_15 (30/100ч.), ОСОБА_16 (40/100ч.), в якій здійснює свою реєстраційну діяльність ОСОБА_9 та використовує як офіс, в ході якого, у зв`язку з необхідністю проведення експертного дослідження та обмеженим доступом до речей, пов`язаним з подоланням системи логічного захисту, тимчасово вилучено речі та документи, які є речовими доказами та мають значення для кримінального провадження.

Так, відповідно до постанови про визнання та приєднання речових доказів від 11.09.2019, вилучені в ході обшуку приміщення квартири, яка переобладнана під офісне приміщення та розташована за адресою: АДРЕСА_6 , в якій здійснює свою реєстраційну діяльність ОСОБА_9 , речі, документи та грошові кошти визнано речовими доказами.

Клопотання про арешт майна прокурор просить розглянути без повідомлення особи для забезпечення арешту майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

В судове засідання прокурор не з`явився. Прокурор звернувся до суду із заявою, в якій просив розглянути клопотання без його участі, просив його задовольнити.

Враховуючи викладене, слідчий суддя на підставі ч. 1 ст. 172 КПК України, яка встановлює, що неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, дійшов висновку про можливість розгляду клопотання без участі прокурора та власника майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступне.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 42019101070000161, відомості про яке 07.05.2019 внесено до ЄРДР, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

На підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва №758/11481/19 від 06.09.2019 проведено обшук в приміщенні квартири, яка переобладнана під офісне приміщення, розташована за адресою: АДРЕСА_6 , яка на праві власності зареєстрована за ОСОБА_14 (30/100ч.), ОСОБА_15 (30/100ч.), ОСОБА_16 (40/100ч.), в ході якого було виявлено та вилучено речі та документи, на які наразі необхідно накласти арешт.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження являється арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Постановою про визнання та приєднання речових доказів від 11.09.2019, вилучені в ході обшуку приміщення квартири, яка переобладнана під офісне приміщення та розташована за адресою: АДРЕСА_6 , в якій здійснює свою реєстраційну діяльність ОСОБА_9 , речі, документи та грошові кошти визнано речовими доказами.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, а також на те, що слідчим у клопотанні доведено необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, оскільки в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, є предметом кримінального правопорушення, міг зберегти на собі сліди злочину та може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому слідчий суддя з метою забезпечення кримінального провадження та можливого використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, задовольнити.

Накласти арешт на речові докази у кримінальному провадженні № 42019101070000161, а саме:

- мобільний телефон марки «Apple іPhone», модель «A1660», IMEI: НОМЕР_2 , в корпусі чорного кольору, з карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар», з номером телефону НОМЕР_3 , в чохлі чорного кольору, який належить державному реєстратору КП «Реєстраційне бюро» ОСОБА_17 ;

- мобільний телефон марки «Apple іPhone», модель «A1660», IMEI: НОМЕР_4 , в корпусі сірого кольору, без картки оператора мобільного зв`язку, в чохлі чорного кольору, який належить державному реєстратору КП «Реєстраційне бюро» ОСОБА_9 ;

- мобільний телефон марки «Xiaomi», модель «MCG3B», в корпусі сірого кольору, з картками оператора мобільного зв`язку «Vodafone», у кількості 2 шт., в чохлі червоного кольору, який належить державному реєстратору КП «Реєстраційне бюро» ОСОБА_9 ;

- ноутбук марки «HP (Hewlett-Packard)», модель «EliteBook850», S/N: BCALR103CFF3JOAHIY, в корпусі чорного кольору із зарядним пристроєм до вказаного ноутбуку, який використовує державний реєстратор КП «Реєстраційне бюро» ОСОБА_9 ;

- флеш накопичувач марки «Kingston», «DT50», в корпусі сіро-зеленого кольору, об`ємом 16 GB, який належить державному реєстратору КП «Реєстраційне бюро» ОСОБА_17 ;

- «е. ключ», №021710, який міститься на захищеному носії інформації в корпусі чорного кольору, який належить державному реєстратору КП «Реєстраційне бюро» ОСОБА_17 (як пояснив під час обшуку ОСОБА_17 , що це його другий електронний ключ реєстратора, з попередньої роботи в іншому комунальному підприємстві);

- технічний паспорт на нежитлові приміщення з №1 по №7 (групи приміщень №2), (в літ. А), за адресою: АДРЕСА_7 на 5 арк.;

- грошові кошти, а саме 3 купюри, номіналом 100 доларів США, на загальну суму 300 доларів США, які були всередині технічного паспорту на нежитлові приміщення з №1 по №7 (групи приміщень №2), (в літ. А), за адресою: АДРЕСА_7 ;

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо нежитлових приміщень з №1 по №7 (групи приміщень №2), (в літ. А), за адресою: АДРЕСА_7 на 1 арк.;

- договір купівлі-продажу квартири від 27.08.2019 на 2 арк.;

- копію статуту ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНЕ ТОВАРИСТВО СОЛОМІЯ», код ЄДРПОУ 36509541 на 10 арк.;

- копію виписки на ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНЕ ТОВАРИСТВО СОЛОМІЯ», код ЄДРПОУ 36509541 на 2 арк.;

- наказ №049-01К від 01.04.2009 про вступ на посаду директора на 1 арк.;

- копію паспорту ОСОБА_18 на 5 арк.;

- копію картки платника податків на ім`я ОСОБА_18 на 1 арк.;

-висновок щодо технічної можливості переведення в нежитлове приміщення на 1 арк.

Копію ухвали надіслати слідчому, прокурору, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Порядок оскарження ухвали визначено ст. 392, 395 КПК України.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1