Ухвала

від 17.10.2019 по справі 202/6840/19

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/6840/19

Провадження № 1-кс/202/10942/2019

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

17 жовтня 2019 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , звернулася з клопотанням про скасування арешту майна, а саме просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02.10.2019 року у справі №202/6615/19 (провадження № 1-кс/202/10469/2019) на об`єкт нерухомого майна - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_4 .

Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні СУ ГУНП у Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 42017040000000456 від 24.04.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 02.10.2019 року в даному кримінальному провадженні був накладений арешт шляхом заборони відчуження квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Накладаючи арешт, слідчий суддя виходив того, що зазначене нерухоме майно належить на праві власності підозрюваній ОСОБА_5 .

Вважає, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки слідчим та прокурором надано слідчому судді неправдиві відомості про право власності на це майно, оскільки в дійсності власником цього майна є ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 16.01.2013 року. Право власності ОСОБА_6 на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано в установленому порядку 24.01.2017 року.

В судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з`явилася, надала заяву про розгляд клопотання в її відсутність.

Представник СУ ГУНП у Дніпропетровській області та прокуратури Дніпропетровської області, за клопотанням яких був накладений арешт, у судове засідання також не з`явилися, про час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином, про що є відмітка в матеріалах судової справи, заперечень проти скасування арешту не надали.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання про скасування арешту майна, приходить до висновку, що дане клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 02.10.2019 року за клопотанням слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погодженим із прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні № 42017040000000456 з метою забезпечення конфіскації майна підозрюваної ОСОБА_5 був накладений арешт на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони її відчуження.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з частиною другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереженняречовихдоказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).

Відповідно до частини третьої статті 132 КПК України не допускається застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

При цьому норми частини другої статті 173 КПК України зобов`язують слідчого суддю при вирішенні питання про арешт майна враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з частиною першою статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, накладаючи арешт на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , слідчий суддя виходив з того, що дане майно належить на праві власності підозрюваній ОСОБА_5 і арешт необхідний з метою забезпечення конфіскації майна.

Між тим, як вбачається з інформаційної довідки № 184056996 від 08.10.2019 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, посвідченого 16.01.2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_9 , є ОСОБА_4 (дата державної реєстрації 24.01.2013 року), про що слідчому судді надано копію відповідного договору дарування і підстав недовіряти вказаним відомостям у слідчого судді немає.

Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що арешт нерухомого майна - квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є необґрунтованим, не відповідає завданням кримінального провадження та потребам досудового розслідування, а тому клопотання про скасування арешту цього майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 131-132, 174, 369-372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02.10.2019 року шляхом заборони відчуження квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Строк складання та оголошення повного тексту ухвали відповідно до частини 2 статті 376 КПК України - 21 жовтня 2019 року о 17-00 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_1