Рішення

від 06.08.2019 по справі 160/3476/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2019 року Справа № 160/3476/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області в якому просить:

- визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області про відмову у продовженні виплати щомісячної допомоги, призначеної Управлінням праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради Закарпатської області у відповідності до Постанови КМУ Про надання щомісячної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 25.10.2018 року по 25.12.2018 року неправомірними;

- визнати дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області про відмову у призначенні виплат щомісячної допомоги у відповідності до Постанови КМУ Про надання щомісячної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 25.01.2019 року по 25.06.2019 року неправомірними;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області здійснити ОСОБА_1 , виплати щомісячної допомоги, призначеної Управлінням праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради Закарпатської області у відповідності до Постанови КМУ Про надання щомісячної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 25.10.2018 року по 25.12.2018 року;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області призначити ОСОБА_1 , виплату щомісячної допомоги у відповідності до Постанови КМУ Про надання щомісячної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 25.01.2019 року по 25.06.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що вона з 2015 року є внутрішньо переміщеною особою та отримувала державну допомогу у вигляді щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасової окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття виплат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за новим місцем проживання. Згодом, відповідач повідомив її, що державну допомогу було припинено відповідно до п.7 Порядку № 505 Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 05.03.2015 року у зв`язку з тим, що позивач не працевлаштувалась у вказаний період, а тому згідно п.3 вказаного Порядку, особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена на підставі п.7 Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.

Ухвалою суду від 28.05.2019 року позовну заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Вказаною ухвалою суду, відповідачу також роз`яснено, що згідно ч.4 ст.159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до Рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи, ухвалу суду від 28.05.2019 та копію позову з додатками відповідачем було отримано 04.06.2019р.

Станом на 06 серпня 2019 року відзив на позовну заяву відповідачем не подано. Будь-яких доказів на підтвердження поважності ненадання відзиву на позовну заяву, відповідачем не надано.

За правилами частини 6 статті 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Шістдесятим днем для прийняття рішення по даній справі є 28.07.2019 - вихідний день (неділя), у зв`язку з чим, з урахуванням днів відпустки, дане рішення прийнято першим робочим днем - 06.08.2019р.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

У відповідності до довідки від 27.11.2018 року №0000656675/5299 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово окупованої території України АДРЕСА_1 Шахтарськ, вул.Чичеріна АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_1 має сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 21.06.2017р., який також є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово окупованої території України (Довідка від 27.11.2018 року № НОМЕР_2 /5299 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи).

З січня 2015 року по червень 2015 року позивач отримувала щомісячну адресну допомогу для покриття витрат проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на підставі Постанови КМУ Про надання щомісячної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг в Управлінні праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради Закарпатської області.

На наступний період виплата допомоги була припинена на підставі п. 7 Постанови № 505.

Після народження сина ОСОБА_3 06.07.2017 року Управлінням праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради Закарпатської області позивачу знову було призначено щомісячну адресну допомогу для покриття витрат проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на підставі Постанови КМУ Про надання щомісячної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг , яку ОСОБА_1 отримувала з 25.06.2017 року. З 25.06.2017 року по 25.12.2017 року, з 25.12.2017 року по 25.06.2018 року, з 25.06.2018 року по 25.12.2018 року виплату допомоги було продовжено управлінням праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради Закарпатської області.

У жовтні 2018 року позивач разом із сином переїхали до м.Першотравенська Дніпропетровської області, у зв`язку із чим остання звернулася до відповідача для продовження виплат щомісячної адресної допомоги для покриття витрат проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на підставі Постанови КМУ Про надання щомісячної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг .

28.02.2019 року ОСОБА_1 звернулася із досудовою вимогою до відповідача, але Листом №01.2-36/699 від 07.03.2019р. отримала відмову, у відповідності до якої остання не має право на отримання вищевказаної допомоги, оскільки виплати були припинені на підставі п. 7 Постанови № 505 і догляд за дитиною до трьох років не змінює статус з працездатної на непрацездатну. Також у Листі зазначено, що догляд за дитиною до трьох років підтверджує зайнятість особи, але не змінює її статус з працездатної на непрацездатну особу.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішнього переміщення осіб", внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішнього переміщення осіб" факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; підставами для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є наявність реєстрації місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01 жовтня 2014 року, визначено механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності відмови відповідачем в призначенні щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання позивачу, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на підстав п. 3 Порядку № 505.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Конституції України, Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб від 20.10.2014 року № 1706-VII (далі - Закон №1706-VII), Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 (далі - Порядок №505).

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону №1706-VII переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до пункту 2 Порядку №505, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Згідно з п. 3 зазначеного Порядку грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім`ї (далі - уповноважений представник сім`ї) у таких розмірах:

-для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти) - 884 гривні на одну особу (члена сім`ї);

-для інвалідів - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність;

-для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім`ї).

Загальна сума допомоги на сім`ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім`ї та не може перевищувати 2 400 гривень.

Якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім`ї або інформацією компетентного органу.

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім`ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`являє довідки всіх членів сім`ї про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.

Особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.

Відповідно до пункту 7 Порядку №505, якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за інвалідами І групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, або інвалідами І чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім`ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобов`язані інформувати у триденний строк уповноважений орган про факт працевлаштування або перебування на обліку як безробітних.

Аналіз вищезазначених норм Порядку № 505 свідчить, що грошова допомога у разі її припинення відповідно до пункту 7 цього Порядку не призначається на наступний строк (чергові шість місяців) тільки тим особам, які продовжують перебувати у статусі непрацевлаштованої (безробітної) особи. В разі, якщо така особа працевлаштувалася і її статус не суперечить пунктам 2, 3, 5, 6 Порядку № 505, то вона знову набуває право на призначення щомісячної адресної допомоги.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що положення Порядку № 505 не містять норми, яка б у подібних правовідносинах назавжди позбавляла права особу працездатного віку, яка працевлаштувалась та як і раніше має статус внутрішньо переміщеної особи, на отримання грошової допомоги. Також, Порядком № 505 не встановлено жодного обмеження особи звернутись з новою заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Окрім цього, суд зазначає, що підстави, з яких позивачу була припинена виплата грошової допомоги, на час звернення із заявою у жовтні 2018 до відповідача відпали, вона є особою, яка здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно Листа відповідача №01.2-36/699 від 07.03.2019р.. позивача повідомлено, що остання не має право на отримання вищевказаної допомоги, оскільки виплати були припинені на підставі п. 7 Постанови № 505 і догляд за дитиною до трьох років не змінює статус з працездатної на непрацездатну.

У вказаному листі зазначено, що позивач втратила право на призначення адресної допомоги, у зв`язку з чим, під час розгляду досудової вимоги позивача від 28.02.2019р. із доданими документами відповідачем фактично вирішувалося питання про призначення вказаної допомоги.

Таким чином, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо не призначення позивачу, як внутрішньо переміщеній особі, на підставі заяви від 28.02.2019р. щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, оскілки остання залишається у статусі внутрішньо переміщеної особи, надала докази цього та згідно вимог чинного законодавства має право на отримання вказаної допомоги.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Так, позивачем були надані суду достатні докази, на обґрунтування позовних вимог.

Суд враховує норми частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до якої подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, відзив на позовну заяву не подано без поважних причин, суд вважає за необхідне, кваліфікувати такі дії відповідача як визнання позову.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно відмовив у призначенні адресної допомоги позивачу як внутрішньо переміщеній особі, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, тому судові витрати в розмірі 1536,00 грн., понесені позивачем при зверненні до суду із цим позовом, підлягають стягненню на його користь з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області (52803, Дніпропетровська обл., м.Першотравенськ, вул.Кобзаря, 15а, ЄДРПОУ 20241102) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області про відмову у продовженні виплати щомісячної допомоги, призначеної Управлінням праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради Закарпатської області у відповідності до Постанови КМУ Про надання щомісячної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 25.10.2018 року по 25.12.2018 року неправомірними;

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області про відмову у призначенні виплат щомісячної допомоги у відповідності до Постанови КМУ Про надання щомісячної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 25.01.2019 року по 25.06.2019 року неправомірними;

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області здійснити ОСОБА_1 , виплати щомісячної допомоги, призначеної Управлінням праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради Закарпатської області у відповідності до Постанови КМУ Про надання щомісячної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 25.10.2018 року по 25.12.2018 року;

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області призначити ОСОБА_1 , виплату щомісячної допомоги у відповідності до Постанови КМУ Про надання щомісячної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 25.01.2019 року по 25.06.2019 року.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області (ЄДРПОУ 20241102 вул.Кобзаря 15 А м.Першотравенськ Дніпропетровська) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 АДРЕСА_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1536 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень).

Згідно ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова