Рішення

від 23.10.2019 по справі 120/2292/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

23 жовтня 2019 р. Справа № 120/2292/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому проваджені в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРСІКС (код ЄДРПОУ: 42184247, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 2, кімната 111/2, м. Вінниця, Вінницька область, 21036)

до: Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ: 43005393, адреса: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053), Головного управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 43142454, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21100)

про: визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ФОРСІКС (код ЄДРПОУ: 42184247, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 2, кімната 111/2, м. Вінниця, Вінницька область, 21036) до Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ: 39292197, адреса: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053), Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 39402165, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21100) про визнання протиправним та скасування рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що на підтвердження податкового обліку господарських операцій згідно укладених договорів № 20 від 05.04.2019 року, № 01/02 від 14.02.2019 року, № 01/03 від 14.02.2019 року та № 1504/2019 від 15.04.2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю ФОРСІКС виписано податкові накладні № 3 від 10.04.2019 року, № 9 від 19.04.2019 року, № 10 від 19.04.2019 року, № 13 від 22.04.2019 року, № 16 від 22.04.2019 року та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказані податкові накладні були прийняті Головним управління ДФС у Вінницькій області, але їх реєстрація була зупинена. Підставами зупинення реєстрації, зокрема, зазначено те, що податкові накладні відповідають вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

На думку позивача, ним надано всі необхідні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, однак рішеннями комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1166062/42184247 від 20.05.2019 року, № 1164436/42184247 від 16.05.2019 року, № 1166061/42184247 від 20.05.2019 року, № 1164435/42184247 від 16.05.2019 року та № 1166058/42184247 від 20.05.2019 року відмовлено в реєстрації податкових накладних.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, з метою їх скасування та зобов`язання відповідача вчинити певні дії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 22.07.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

14.08.2019 року на адресу суду від представника Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення адміністративного позову. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Згідно з пунктом 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є, зокрема, ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку.

Враховуючи те, що платник податку не надав письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, реєстрація яких зупинена та відсутність інформації стосовно походження сировини, використаної для виробництва реалізованого товару, комісія, на думку відповідача, при прийнятті рішення про відмову у реєстрації податкових накладних діяла на підставі, та у спосіб передбачений чинним законодавством.

Позиція Державної фіскальної служби України з приводу заявлених позовних вимог, викладена у відзиві на адміністративний позов, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні даного позову. Зокрема вказано, що відповідно до пункту 23 вказаного Порядку комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень та які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі не відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Враховуючи наведене, на думку відповідача, Державна фіскальна служба України діяла на підставі та у спосіб передбачений чинним законодавством.

Одночасно із відзивами на адміністративний позов представником відповідачів подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін.

20.08.2019 року на адресу суду надійшли аналогічні за змістом відповіді на вказані відзиви, в яких представником позивача зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю ФОРСІКС до контролюючого органу надано усі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій, за результатами яких складено податкові накладні. Відтак, на думку представника позивача, дані документи повністю спростовують доводи відповідачів та підтверджують обґрунтованість заявлених позовних вимог.

У додаткових поясненнях, що надійшли на адресу суду 02.09.2019 року, представник відповідача зазначив, що за результатами моніторингу Єдиного реєстру податкових накладних встановлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРСІКС , у зв`язку з чим, останнього включено в перелік платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 09.09.2019 року клопотання представника відповідачів задоволено та ухвалено розгляд даної адміністративної справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін.

17.09.2019 року на адресу суду від представника Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області та Державної фіскальної служби України надійшло клопотання про заміну відповідачів правонаступниками.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.09.2019 року замінено у порядку процесуального правонаступництва відповідачів - Державну фіскальну службу Україну та Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, відповідно, на Державну податкову службу України та Головне управління ДПС у Вінницькій області.

20.09.2019 року на адресу суду надійшли письмові заперечення на додаткові пояснення у яких представник Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРСІКС з доводами відповідача не погоджується та вважає, що у комісії Головного управління ДФС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних були відсутні правові підстави приймати рішення щодо віднесення позивача до переліку ризикових платників.

У судове засідання представники сторін не прибули, про дату, час та місце його проведення повідомлялись завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Разом із тим, представником позивача подано заяву про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження. Інших заяв та клопотань щодо розгляду справи від сторін на адресу суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю ФОРСІКС зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 05.06.2018 року , що підтверджується матеріалами справи.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.07.2018 року основним видом економічної діяльності підприємства є КВЕД 10.51 Перероблення молока, виробництво масла та сиру.

05.04.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ФОРСІКС , як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю ФУД ДЕВЕЛОПМЕНТ , від імені якого діє Тульчинська філія Товариства з обмеженою відповідальністю ФУД ДЕВЕЛОПМЕНТ , як покупцем, укладено договір поставки № 20, згідно з яким у порядку та на умовах, визначених даним договором, постачальник зобов`язується передати окремими партіями у власність покупця масло солодковершкове селянське для фасування, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах визначених договором.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 вказаного договору ціна за одиницю товару узгоджується сторонами. Загальна вартість товару, а також загальна сума договору - визначається та дорівнює сумарній вартості товару згідно з усіма відповідними накладними постачальника.

На виконання умов вказаного договору позивач здійснив відвантаження масла солодковершкового екстра 82,5% жиру у кількості 10000,00 кг на загальну суму 1270100,00 грн. (у тому числі ПДВ 211683,34 грн.), що підтверджується видатковою накладною № 25 від 10.04.2019 року, товарно-транспортною накладною № Р25 від 10.04.2019 року та рахунком на оплату № 15 від 10.04.2019 року, у зв`язку з чим Товариством з обмеженою відповідальністю ФОРСІКС виписано податкову накладну № 3 від 10.04.2019 року та засобами електронного зв`язку направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказана податкова накладна доставлена до контролюючого органу, документ прийнято, реєстрацію зупинено, що підтверджено квитанцією від 26.04.2019 року. Підставами зупинення реєстрації визначено те, що податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку . У зв`язку з чим, платнику податків запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

15.05.2019 року позивачем було направлено на адресу Головного управління ДФС у Вінницькій області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено № 3 з поясненнями та відповідним пакетом документів.

За результатами розгляду документів, 20.05.2019 року комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення № 1166062/42184247 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 10.04.2019 року, оскільки платником податків не надано письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, реєстрація яких зупинена та відсутня інформації стосовно походження сировини, використаної для виробництва реалізованого товару.

14.02.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ФОРСІКС , як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-МОЛ , як покупцем, укладено договір поставки № 01/02, згідно з яким постачальник зобов`язується поставити, а покупець оплатити та прийняти продукцію (масло) в обсязі та асортименті, відповідно до специфікацій, узгоджених сторонами, які є невід`ємною частиною договору, за вільними договірними цінами, вказаними у рахунку-фактурі.

На виконання умов вказаного договору позивач здійснив відвантаження масла солодковершкового селянського 72,6% жиру у кількості 6000,00 кг на загальну суму 792000,00 грн. (у тому числі ПДВ 132000,00 грн.), що підтверджується видатковою накладною № 31 від 19.04.2019 року, товарно-транспортною накладною № Р31 від 19.04.2019 року та рахунку на оплату № 22 від 18.04.2019 року, у зв`язку з чим Товариством з обмеженою відповідальністю ФОРСІКС виписано податкову накладну № 9 від 19.04.2019 року та засобами електронного зв`язку направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказана податкова накладна доставлена до контролюючого органу, документ прийнято, реєстрацію зупинено, що підтверджено квитанцією від 26.04.2019 року. Підставами зупинення реєстрації визначено те, що податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку . У зв`язку з чим, платнику податків запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

15.05.2019 року позивачем було направлено на адресу Головного управління ДФС у Вінницькій області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено № 1 з поясненнями та відповідним пакетом документів.

За результатами розгляду документів, 16.05.2019 року комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення № 1164436/42184247 про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 19.04.2019 року, оскільки платником податків не надано письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, реєстрація яких зупинена та відсутня інформації стосовно походження сировини, використаної для виробництва реалізованого товару.

05.04.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ФОРСІКС , як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю ФУД ДЕВЕЛОПМЕНТ , від імені якого діє Тульчинська філія Товариства з обмеженою відповідальністю ФУД ДЕВЕЛОПМЕНТ , як покупцем, укладено договір поставки № 20, згідно з яким у порядку та на умовах, визначених даним договором, постачальник зобов`язується передати окремими партіями у власність покупця масло солодковершкове селянське для фасування, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах визначених договором.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 вказаного договору ціна за одиницю товару узгоджується сторонами. Загальна вартість товару, а також загальна сума договору - визначається та дорівнює сумарній вартості товару згідно з усіма відповідними накладними постачальника.

На виконання умов вказаного договору позивач здійснив відвантаження масла солодковершкового селянського 72,6% жиру у кількості 20000,00 кг на загальну суму 2240160,00 грн. (у тому числі ПДВ 373360,00 грн.), що підтверджується видатковою накладною № 32 від 19.04.2019 року, товарно-транспортною накладною № Р32 від 19.04.2019 року та рахунком на оплату № 24 від 19.04.2019 року, у зв`язку з чим Товариством з обмеженою відповідальністю ФОРСІКС виписано податкову накладну № 10 від 19.04.2019 року та засобами електронного зв`язку направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказана податкова накладна доставлена до контролюючого органу, документ прийнято, реєстрацію зупинено, що підтверджено квитанцією від 15.05.2019 року. Підставами зупинення реєстрації визначено те, що податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку . У зв`язку з чим, платнику податків запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

16.05.2019 року позивачем було направлено на адресу Головного управління ДФС у Вінницькій області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено № 4 з поясненнями та відповідним пакетом документів.

За результатами розгляду документів, 20.05.2019 року комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення № 1166061/42184247 про відмову в реєстрації податкової накладної № 10 від 19.04.2019 року, оскільки платником податків не надано письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, реєстрація яких зупинена та відсутня інформації стосовно походження сировини, використаної для виробництва реалізованого товару.

14.02.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ФОРСІКС , як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю ХЕППІ МІЛК ПЛЮС , як покупцем, укладено договір поставки № 01/03, згідно з яким постачальник зобов`язується поставити, а покупець оплатити та прийняти продукцію (масло) в обсязі та асортименті, відповідно до специфікацій, узгоджених сторонами, які є невід`ємною частиною договору, за вільними договірними цінами, вказаними у рахунку-фактурі.

На виконання умов вказаного договору позивач здійснив відвантаження масла солодковершкового екстра 82,5% жиру у кількості 2000,00 кг на загальну суму 256000,00 грн. (у тому числі ПДВ 42666,67 грн.), що підтверджується видатковою накладною № 36 від 22.04.2019 року, товарно-транспортною накладною № Р36 від 22.04.2019 року та рахунком на оплату № 25 від 22.04.2019 року, у зв`язку з чим Товариством з обмеженою відповідальністю ФОРСІКС виписано податкову накладну № 13 від 22.04.2019 року та засобами електронного зв`язку направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказана податкова накладна доставлена до контролюючого органу, документ прийнято, реєстрацію зупинено, що підтверджено квитанцією від 14.05.2019 року. Підставами зупинення реєстрації визначено те, що податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку . У зв`язку з чим, платнику податків запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

15.05.2019 року позивачем було направлено на адресу Головного управління ДФС у Вінницькій області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено № 2 з поясненнями та відповідним пакетом документів.

За результатами розгляду документів, 16.05.2019 року комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення № 1164435/42184247 про відмову в реєстрації податкової накладної № 13 від 22.04.2019 року, оскільки платником податків не надано письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, реєстрація яких зупинена та відсутня інформації стосовно походження сировини, використаної для виробництва реалізованого товару.

15.04.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ФОРСІКС , як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю ТК-ТАЛІСМАН , як покупцем, укладено договір поставки № 1504/2019, згідно з яким продавець зобов`язується передати у встановлений цим договором строк у власність покупця товар, а саме масло солодковершкове селянське 72,6% у кількості 5000,00 кг, а покупець зобов`язується прийняти товар та провести оплату на умовах даного договору.

Згідно з пунктом 3.1 вказаного договору загальна вартість товару за даним договором становить 525000,00 грн. у тому числі ПДВ 87500,00 грн.

На виконання умов вказаного договору позивач здійснив відвантаження масла солодковершкового селянського 72,6% жиру у кількості 5000,00 кг на загальну суму 525000,00 грн. (в тому числі ПДВ 87500,00 грн.), що підтверджується видатковою накладною № 9 від 23.04.2019 року, товарно-транспортною накладною № Р9 від 23.04.2019 року, у зв`язку з чим Товариством з обмеженою відповідальністю ФОРСІКС виписано податкову накладну № 16 від 22.04.2019 року та засобами електронного зв`язку направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказана податкова накладна доставлена до контролюючого органу, документ прийнято, реєстрацію зупинено, що підтверджено квитанцією від 15.05.2019 року. Підставами зупинення реєстрації визначено те, що податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку . У зв`язку з чим, платнику податків запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

20.05.2019 року позивачем було направлено на адресу Головного управління ДФС у Вінницькій області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено № 10 з поясненнями та відповідним пакетом документів.

За результатами розгляду документів, 20.05.2019 року комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення № 1166058/42184247 про відмову в реєстрації податкової накладної № 16 від 22.04.2019 року, оскільки платником податків не надано письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, реєстрація яких зупинена та відсутня інформації стосовно походження сировини, використаної для виробництва реалізованого товару.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних, з метою їх скасування та зобов`язання відповідача зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, регулює Податковий кодекс України.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.7 статті 201 цього Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вказаних вище норм законодавства, позивачем виписано податкові накладні № 3 від 10.04.2019 року, № 9 від 19.04.2019 року, № 10 від 19.04.2019 року, № 13 від 22.04.2019 року, № 16 від 22.04.2019 року та засобами електронного зв`язку направлено контролюючому органу на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений в Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1246 податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

За правилами пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (далі - Порядок № 117).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з пункту 6 Порядку № 117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 117 у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 10 Порядку № 117 визначено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Станом на момент прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних листом в.о. голови Державної фіскальної служби України О. Власовим № 4065/99-99-07-05-04-18 від 05.11.2018 року затверджені Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку і здійснення операцій платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Відповідно до вимог пунктів 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу зазначеної норми Порядку № 117 слідує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного переліку документів, яких не вистачає для підтвердження реальності господарських операцій.

Відповідно до пункту 15 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Згідно пункту 16 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 117 ДФС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв`язку ДФС, якими можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.

Пунктом 18 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Згідно з пунктом 19 Порядку № 117 комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Положеннями пункту 20 Порядку № 117 визначено, що зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Зі змісту квитанцій від 26.04.2019 року, від 14.05.2019 року та від 15.05.2019 року вбачається, що контролюючим органом за результатами обробки складено висновок про відповідність податкових накладних вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків.

При цьому, відповідачем до суду було надано протокол засідання комісії Головного управління ДФС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 52-ПР від 23.04.2019 року зі змісту якого вбачається віднесення позивача до переліку платників з ознаками ризиковості, оскільки за результатами моніторингу Єдиного реєстру податкових накладних відповідачем встановлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання.

Разом із тим, суд зазначає, що вказане рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків, відповідно до пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку, на підставі інформації отриманої за результатами моніторингу Єдиного реєстру податкових накладних, як і не містить доказів вказаної податкової інформації.

Відтак, негативні наслідки для платника податків у розглянутій справі настали у зв`язку із застосуванням відповідачем Критеріїв ризиковості платника податку і здійснення операцій, встановлених (на момент прийняття оскаржуваних рішень) листом ДФС України № 4065/99-99-07-05-04-18 від 05.11.2018 року.

Суд зауважує, що Державна фіскальна служба України - це центральний орган виконавчої влади України, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України. Водночас, відповідно до частини 3 статті 117 Конституції України, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом. Пунктом першим Указу Президента України від 03.10.1992 року № 493/92 Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади встановлено, що нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

На реалізацію норми Конституції України та положень зазначеного Указу Президента України, постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року № 731 затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади.

Згідно з пунктом другим, третім вказаного Положення державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. На державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб`єктами нормотворення в електронній (через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади) або паперовій формі в порядку, визначеному Мін`юстом, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами Для службового користування , Особливої важливості , Цілком таємно , Таємно та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.

Отже, якщо певний документ, виданий центральним органом виконавчої влади, містить норми права, він підлягає обов`язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Суд зазначає, що критерії ризиковості, які використовуються як підстави для зупинення реєстрації податкових накладних, розраховані на неодноразове використання, визначають зміст прав та обов`язків суб`єктів господарювання. Отже, документ, який визначає подібні критерії, містить норми права, а тому підлягає реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Пунктом 15 Положення встановлено, що Міністерства, центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог, нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

У свою чергу, згідно з пунктом третім Указу Президента України від 03.10.1992 року № 493/92 Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади , нормативно-правові акти, що підлягають державній реєстрації, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

За відсутності належним чином затвердженого компетентним органом і зареєстрованого в Мінюсті нормативно-правового акту, жодні приписи щодо критеріїв зупинення реєстрації податкових накладних не можуть бути визнані обов`язковими для виконання будь-яким із платників податку, оскільки відповідні норми не можуть вважатися такими, що набрали чинності.

З урахуванням викладеного, лист ДФС № 4065/99-99-07-05-04-18 від 05.11.2018 року щодо критеріїв ризиковості, який по суті містить норми права, не може вважатися чинним нормативно-правовим актом, оскільки не зареєстрований у Міністерстві юстиції України, а тому має виключно інформативно-рекомендаційний характер.

Крім того, суд зазначає, що згідно з пунктом 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Офіційний веб-сайт Державної фіскальної служби України містить інформацію, датовану 13.11.2018 року про те, що Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій (з урахуванням внесених змін, погоджених Міністерством фінансів згідно листа від 31.10.2018 року № 26010-06-05/28170), перелік показників та коефіцієнтів, що визначають позитивну податкову історію платника податку (погоджений Міністерством фінансів згідно листа від 22.03.2018 року № 26010-06-10/7849), які опубліковані на даній сторінці, визначені у відповідності до вимог пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117.

Суд звертає увагу, що листом Міністерства фінансів України від 31.10.2018 року № 26010-06-05/28170 погоджено критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, надіслані листом Державної фіскальної служби України від 29.10.2018 року № 3104/4/99-99-07-05-04-13, за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.

Погодження Міністерства фінансів України критеріїв з умовою їх перегляду протягом місяця, свідчить про те, що вказані критерії містили недоліки, які мали бути у встановлений Міністерством фінансів України строк усунуті і повторно погоджені у встановленому порядку. Таке умовне погодження Критерії свідчить, що вони не могли бути застосовані до платників податків до їх повторного погодження і оприлюднення у встановленому порядку.

Зазначену інформацію відповідачі не спростували, будь-яких доказів остаточного погодження критеріїв ризиковості платника податку та критеріїв ризиковості здійснення операцій станом на дату направлення на реєстрацію позивачем податкових накладних до суду не надали.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Частиною п`ятою вказаної норми встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року у справі № 822/1878/18 (адміністративне провадження № К/9901/4668/19) зазначив, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Крім того, контролюючим органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування. Однак, відповідачем мало місце порушення вимог Порядку № 117, оскільки у вказаних квитанціях чітко не зазначено, які саме копії документів пропонується надати позивачу, які в свою чергу були б достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, посилання контролюючого органу на правомірність зупинення реєстрації на підставі Критеріїв, є протиправним та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (додаток 2 до вказаного Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З вказаного вбачається, що рішення комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, яка узгоджується із фактичними даними.

Суд вважає неправомірним посилання комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації на ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена, оскільки в матеріалах справи містяться письмові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРСІКС та відповідні документи до пояснень, які були наслані позивачем до контролюючого органу, що не заперечується відповідачами по справі.

Зауважень до документів, їх розміру, формату або інших зауважень, які пояснювали неможливість оброблення документів відповідачем не зазначено.

Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням про відмову в реєстрації податкових накладних суд зазначає, що вони є необґрунтованими, з них не вбачаються дійсні та об`єктивні підставі для відмови у реєстрації податкових накладних, що підтверджували б відсутність у платника податків права на відображення у податковому обліку з ПДВ заявлених операцій, а, отже, й підтверджували б правомірність відмови в такій реєстрації. Наявність таких обставин судом з матеріалів справи не встановлено.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних прийнято необґрунтовано, з порушенням вимог зазначених нормативно-правових актів, без зазначення у них мотивів їх прийняття, а відтак, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування вказаних рішень підлягають до задоволення.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання відповідача зареєструвати податкову накладну, суд зазначає наступне.

Згідно статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом другим, десятим часини 2 статті 245 КАС України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до абзацу 1 частини 4 названої статті КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З системного аналізу вказаних норм Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень, зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Окрім того, суд звертає увагу, що згідно з пунктом 28 Порядку № 117, податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

Разом з тим, відповідно до пункту 19, 20 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України, Порядку № 1246, Порядку № 117 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування та зазначення дат їх реєстрації.

Відповідно до частини першої та другої статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У судовому рішенні Європейського суду з прав людини у справі Олссон проти Швеції від 24.03.1988 року (скарга № 10465/83) зазначено, що серед вимог, які суд визначив як такі, що випливають з фрази передбачено законом , є наступні: будь-яка норма не може вважатися законом , якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію; фраза передбачено законом не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. У внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічної влади у здійснення прав; закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання влади. Крім того, згідно п. 65 вказаного рішення Суду, втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.

Також Європейський суд з прав людини вказує, що у відповідності зі сформованою практикою Суду, під поняттям необхідності мається на увазі, що втручання відповідає якій-небудь нагальній суспільній потребі і що воно пропорційно законній меті. При визначенні того, чи є втручання необхідним у демократичному суспільстві , Суд враховує, що за державами - учасницями Конвенції залишається певна свобода розсуду.

Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 року у справі Чуйкіна проти України (заява № 28924/04) констатував: що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. theUnitedKingdom), пункт 28 36, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, пункт 45, від 10.07.2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, пункт 25, ECHR 2002-II).

На підставі зазначеного, а також з огляду на ту обставину, що відповідачами жодних обґрунтованих зауважень до поданих позивачем письмових пояснень та документів не висловлено, суд вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом визнання протиправними рішень № 1166062/42184247 від 20.05.2019 року, № 1164436/42184247 від 16.05.2019 року, № 1166061/42184247 від 20.05.2019 року, № 1164435/42184247 від 16.05.2019 року та № 1166058/42184247 від 20.05.2019 року та зобов`язання відповідача зареєструвати податкові накладні № 3 від 10.04.2019 року, № 9 від 19.04.2019 року, № 10 від 19.04.2019 року, № 13 від 22.04.2019 року, № 16 від 22.04.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У даному випадку, зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені вище податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та є належним способом захисту порушеного права.

Зазначене також узгоджується з передбаченим пунктом 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із повною юрисдикцією , тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (пункт 70 рішення Європейського суду з прав людини від 28.06.1990 року у справі Обермейєр проти Австрії ; пункт 155 рішення Європейського суду з прав людини від 04.03.2014 року у справі Гранд Стівенс проти Італії ).

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачами не доведено правомірності оскаржуваних рішень в порядку статті 77 КАС України, а відтак, заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації № 1166062/42184247 від 20.05.2019 року, № 1164436/42184247 від 16.05.2019 року, № 1166061/42184247 від 20.05.2019 року, № 1164435/42184247 від 16.05.2019 року та № 1166058/42184247 від 20.05.2019 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю ФОРСІКС до реєстрації податкові накладні № 3 від 10.04.2019 року, № 9 від 19.04.2019 року, № 10 від 19.04.2019 року, № 13 від 22.04.2019 року, № 16 від 22.04.2019 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРСІКС судові витрати зі сплати судового збору при звернені до суду в сумі 4802,50 грн. (чотири тисячі вісімсот дві гривні п`ятдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРСІКС судові витрати зі сплати судового збору при звернені до суду в сумі 4802,50 грн. (чотири тисячі вісімсот дві гривні п`ятдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ФОРСІКС (код ЄДРПОУ: 42184247, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 2, кімната 111/2, м. Вінниця, Вінницька область, 21036);

Відповідач 1: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ: 43005393, адреса: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053);

Відповідач 2: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 43142454, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21100).

Рішення у повному обсязі виготовлене: 23.10.2019 року

Суддя Чернюк Алла Юріївна