Ухвала

від 18.10.2019 по справі 171/427/19

АПОСТОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/427/19

2-а/171/9/19

У Х В А Л А

18 жовтня 2019 року м. Апостолове Дніпропетровської області

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Чумак Т.А.

за участю секретаря Жандарук В.В.,

представника позивача адвоката Кононенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заступника головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням земель та дотримання вимог законодавства України про охорону земель та дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Дніпропетровській області Бутенко Юрія Олександровича, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

12.03.2019 року до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області в інтересах ОСОБА_1 з позовом до заступника головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням земель та дотримання вимог законодавства України про охорону земель та дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Дніпропетровській області Бутенко Юрія Олександровича, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення звернувся його представник адвокат Кононенко О.В.

22.03.2019 року у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

09.07.2019 року до Апостолівського районного суду надійшла заява виконувача обов`язків керівника Нікопольської місцевої прокуратури Лупашку С.В. про вступ у справу.

В обґрунтування заяви прокурор, посилаючись на положення ст.131 1 Конституції України, ст.23 Закону України Про прокуратуру , ч.3 ст.53 КАС України, зазначив, що перевіркою Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області встановлено факт самовільного використання земельної ділянки, площею 34,7 га, сільськогосподарського призначення без правовстановлюючих документів на території Апостолівської міської ради Дніпропетровської області (колишня Володимирівська сільська рада за межами населеного пункту) ОСОБА_1 та завдання шкоди на суму 50623,12 грн. внаслідок самовільного використання земельної ділянки. Необхідність захисту інтересів держави у даній справі полягає у тому, що в зв`язку із самовільним зайняттям земельної ділянки ОСОБА_1 спричинено шкоду державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області. За вказаним фактом перший заступник керівника Нікопольської місцевої прокуратури звернувся до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 щодо стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, у розмірі 50623,14 грн. (цивільна справа № 171/2674/18). На даний час вказана цивільна справа розглядається Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області, тому Нікопольська місцева прокуратура вбачає підстави для вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області шляхом вступу у розгляд даної адміністративної справи на стороні відповідача, оскільки рішення по даній справі вплине на подальший розгляд цивільної справи № 171/2674/18 щодо захисту інтересів відповідача. Також прокурор у своїй заяві вказує, що підтримка прокурора не порушує справедливого балансу, посилаючись на рішення ЄСПЛ у справі Менчинська проти Російської Федерації від 15.01.2009 року.

В судовому засіданні прокурор Михайленко В.О. заяву від 08.07.2019 року підтримав та просить її задовольнити.

Представник позивача адвокат Кононенко О.В. заперечив проти задоволення заяви прокурора. В обґрунтування заперечив зазначив, що у прокурора Михайленко О.В. відсутня довіреність щодо представництва інтересів прокурора Лупашку С.В., також вказав, що прокурором не доведено наявність підстав, передбачених КАС України, для вступу прокурора у дану справу. Крім того, вказав, що провадження у цивільній справі за позовом прокурора до ОСОБА_1 Орджонікідзевським міським судом закрито.

Суд, заслухавши представника позивача адвоката Кононенко О.В., прокурора Михайленко В.О., встановив наступне.

Предметом розгляду в даному судовому засіданні є заява прокурора про вступ у справу в інтересах відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Як встановлено судом, при зверненні з даною заявою в обґрунтування необхідності самостійного захисту інтересів держави прокурор вказав на те, що в зв`язку із самовільним зайняттям земельної ділянки ОСОБА_1 спричинено шкоду державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та за вказаним фактом перший заступник керівника Нікопольської місцевої прокуратури звернувся до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 щодо стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, у розмірі 50623,14 грн. Інших підстав для вступу у справу прокурором не зазначено та в судовому засіданні прокурором Михайленко В.О. не наведено.

Також судом встановлено, що ухвалою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2019 року провадження у справі № 171/2674/18 за позовом першого заступника керівника Нікопольської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, закрито на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Суд наголошує, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт третій частини другої статті 129 Конституції України).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" від 31.03.2005).

Пункт третій частини першої статті 1311 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках. Тому необхідно з`ясувати, що мається на увазі під "виключним випадком" і чи є таким випадком ситуація у конкретній справі.

Насамперед, випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави". "Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках:

(1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

(2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Більше того, саме лише посилання в заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

У даній справі судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання відповідачем - Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області, яке є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту інтересів вказаного управління. Навпаки, обставини справи свідчать про вжиття відповідачем заходів щодо участі представника управління у розгляді вказаної справи, крім того, судом не встановлено обставин, які свідчать про неналежне виконання цим управлінням своїх функцій із захисту інтересів держави.

Зазначене вище узгоджується з усталеними правовими висновками Верховного Суду, зокрема в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 926/03/18, від 23.09.2018 у справі № 924/1237/17.

На підставі викладеного, суд доходить висновку про необґрунтованість заяви прокурора Нікопольської місцевої прокуратури від 08.07.2019 року, відтак, у задоволенні заяви слід відмовити.

Твердження представника позивача про відсутність повноважень у прокурора Михайленко В.О. є необґрунтованими, тому суд їх відхиляє.

Керуючись ст.ст.241-243,248,256 КАС України, суд

постановив:

У задоволенні заяви прокурора про вступ у справу відмовити.

У справі оголосити перерву до 09 год. 15 листопада 2019 року.

Повний текст ухвали складено о 15 год. 22 жовтня 2019 року.

Суддя: Т. А. Чумак