Постанова

від 22.10.2019 по справі 560/551/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/551/19

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Франовська К.С.

22 жовтня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Франовської К.С.

суддів: Совгири Д. І. Кузьменко Л.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Теофіпольська енергетична компанія" до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "В4" від 26.11.2018 №0097311202,

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Теофіпольська енергетична компанія" звернулось в суд з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області форми "В4" від 26.11.2018 року №0097311202 в частині зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість на суму 1 716 097,57 грн.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області форми "В4" від 26.11.2018 №0097311202, в частині зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість на суму 1 716 097 ( один мільйон сімсот шістнадцять тисяч дев`яносто сім ) грн. 57 коп.

Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Теофіпольська енергетична компанія" судовий збір в розмірі 19 210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 00 коп., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не було враховано, що проведеною перевіркою контролюючим органом встановлено, що між ТОВ Теофіпольська енергетична компанія та ТОВ Єврокапіталбуд , ТОВ Хрещатикновобуд були укладені договори поставки товарів на підтвердження виконання вимог яких позивачем до перевірки були надані видаткові та податкові накладні, суми ПДВ по яких були віднесені до складу податкового кредиту ТОВ Теофіпольська енергетична компанія за відповідний період, а також платіжні доручення, згідно яких було здійснено оплату за товар (аванс).Однак, контролюючим органом встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з поставки товарів контрагентами-постачальниками для ТОВ Теофіпольська енергетична компанія стала дата здійснення першої з подій, а саме оплата товарів. Проте, ТОВ Єврокапіталбуд , ТОВ Хрещатикновобуд неправомірно було складено на адресу позивача податкові накладні за первіряємий період саме по факту поставки товару. Вирішуючи спір в цій частині, суд не врахував положення абзацу 11 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

ТОВ Теофіпольська енергетична компанія подано відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити рішення першої інстанції без змін з огляду на безпідставність доводів апеляційної скарги. При цьому звертає увагу апеляційного суду на те, що доводи скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції та те, що подана скарга за своїм відображенням є подібною до акту перевірки контролюючого органу.

Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до наказів ГУ ДФС у Хмельницькій області від 18.10.2018 р.№ 2961 та від 24.10.2018 р. № 3020, посадовими особами відповідача на підставі виданих направлень, в період з 29.10.2018 р. по 02.11 2018 р. проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Теофіпольська енергетична компанія щодо достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку та від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень за серпень-вересень 2018 року.

За результатами перевірки складено акт № 1630/22-01/12-02/40055521від 13.11.2018 р., яким встановлено порушення:

-в порушення абз.14 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія" за вересень 2018 року зареєстровано подакову накладну, що підлягає наданню покупцю-платнику податку на додану вартість, з порушенням граничних термінів реєстрації ;

-в порушення пп.5 п.4 розділу V Наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. №21 " Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за № 159/28289 з наступними змінами, ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія в декларації за квітень 2017 року не заповнено рядок 16.2 "збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків на суму 14111232 грн.;

-в порушення абз."в" п.200.4 ст.200 Податкового кодексу, п.5 розділу V Наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. №21 " Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія за вересень 2018 року завищено суму від`ємного значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 декларації на 1882946 грн.

-за результатами проведеної документальної перевірки встановлено порушення п.198.1 п.198.6 ст.198,п.201.10 ст.201, п.201.1 ст.200 Податкового кодексу в результаті завищення ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія" суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за вересень 2018 року на суму 1882946.

На підставі вказаних висновків акту перевірки ГУ ДФС у Хмельницькій області прийнято податкове повідомлення рішення форми "В4" від 26.11.2018 №0097311202, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 1 882 946 грн., в тому числі на суму 1716097,57 грн. - завищення податкового кредиту в деклараціях з ПДВ внаслідок неправомірного віднесення до нього суми ПДВ по податкових накладних, складених ТОВ "Єврокапіталбуд" та ТОВ "Хрещатикновобуд".

Позивач використавши своє право на досудове врегулювання спору оскаржив винесене податкове повідомлення - рішення до Державної фіскальної служби України, в результаті чого рішенням ДФС України №6264/99-99-11-04-02-25 від 08.02.2019 позивачу відмовлено в задоволенні поданої скарги.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що включення позивачем зазначених сум ПДВ на підставі вказаних податкових накладних, виданих ТОВ "Єврокапіталбуд" та ТОВ "Хрещатикновобуд", до податкового кредиту з ПДВ повністю узгоджується з обліковою політикою, визначеною ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія", що податкові накладні складені контрагентами позивача відносно здійснення господарських операцій відповідно до зазначених договорів належним чином зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних без порушення строку на їх реєстрацію, що підтверджується відповідними квитанціями, копії яких містяться в матеріалах адміністративної справи та не прийняв до уваги твердження податкового органу стосовно не звернення ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія" зі скаргами до Красилівської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області на ТОВ "Єврокапіталбуд" та ТОВ "Хрещатикновобуд" за надання податкових накладних із порушенням їх заповнення, оскільки такі дії, за висновком суду, можливі лише у виключних випадках , передбачених п. 201.1 ПК України, що в даній ситуації не було.

Встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 26.11.2018 №0097311202, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 1 882 946 грн., винесено в розрізі контрагентів, в тому числі ТОВ "Єврокапіталбуд" в сумі 1 115 124 грн. та ТОВ "Хрещатикновобуд" в сумі 425 055 грн.

Як встановлено перевіркою , між ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія та ТОВ "Єврокапіталбуд", ТОВ "Хрещатикновобуд ( контрагенти-постачальники) були укладені договори поставки товарів( вимикач, лампа LED, кришка лотка, лоток перфораторний, консоль, кабель тощо) на підтверджененя виконання яких позивачем до перевірки були надані видаткові та податкові накладні, суми ПДВ по яких бути віднесені до складу податкового кредиту ТОВ Теофіпольська енергетична компанія" за відповідний період, а також платіжні доручення, згідно яких було здійснено оплату за товар (аванс).

Перевіркою також встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з поставки товарів контрагентами-постачальниками для ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія" стала здійснення першої з подій, а саме, оплата товарів.

Між тим, ТОВ Єврокапіталбуд, ТОВ "Хрещатикновобуд" неправомірно складено на адресу позивача податкові накладні за охоплений перевіркою період, за другою подією,- за фактом поставки товару.

1.Щодо взаємовідносин з контрагентом ТОВ "Хрещатикновобуд":

Суд встановив, що 15 січня 2018 року між ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія" (покупець) та ТОВ "Хрещатикновобуд" (код ЄДРПОУ 35166863) основний вид діяльності - 41-20. БУДІВНИЦТВО ЖИТЛОВИХ І НЕЖИТЛОВИХ БУДІВЕЛЬ) (продавець) укладено договір поставки №150118-ХР відповідно до умов якого продавець зобов`язаний передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах цього договору зобов`язується прийняти й оплатити товар.

На підставі укладеного договору поставки №150118-ХР ТОВ "Хрещатикновобуд" поставило позивачу товару на суму 11207886,53 грн (у тому числі ПДВ 1862858,04 грн).

ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія " сформовано податковий кредит у березні 2018 року на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Хрещатикновобуд" по вказаному договору поставки, а саме :

від 03.03.2018 №3, від 03.03.2018 №4, від 02.03.2018 №5, від 02.03.2018 №6, від 06.03.2018 №8, від 28.03.2018 №27, від 22.03.2018 №22, від 19.03.2018 №20, від 16.03.2018 №13, від 16.03.2018 №12, на суму ПДВ 425 055 грн.

2.Щодо взаємовідносин з контрагентом ТОВ"Єврокапіталбуд"

Суд встановив, що між позивачем та його контрагентом та ТОВ "Єврокапіталбуд" (продавець) укладено договір поставки №170101-ЄВ від 17 січня 2017 року, згідно умов якого позивач зобов`язаний в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти й оплатити товар, а продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність товар.

За договором №170101-ЄВ ТОВ "Єврокапіталбуд" ( код ЄДРПОУ 39198930 основний вид діяльності - 41.20 БУДІВНИЦТВО ЖИТЛОВИХ І НЕЖИТЛОВИХ БУДІВЕЛЬ) поставило ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія" товару на суму 30502995,34 грн (у тому числі ПДВ 5024501,77 грн).

ТОВ "Теофіпольська енергетивна компанія сформовано податковий кредит у березні- серпні 2017 року на підстав податкових накладних, виписаних ТОВ "Єврокапіталбуд" по вказаному договору поставки, а саме :

від 16.03.2017 №6, від 10.04.2017 №7, від 23.05.2017 №13, від 22.05.2017 №9, від 22.05.2017 №10, від 22.05.2017 №11, від 22.05.2017 №12, від 26.06.2017 №8, від 16.06.2017 №4, від 16.06.2017 №5, від 16.06.2017 №6, від 16.06.2017 №3, від 12.06.2017 №2, від 25.07.2017 №11, від 10.08.2017 №4, від 10.08.2017 №5, від 10.08.2017 №7, від 10.08.2017 №6, всього на суму ПДВ 1 115 124 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно абзацом "а" п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Тому необхідно врахувати п.198.2 ст.198 Кодексу, якою встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

За змістом наведених норм право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (робіт, послуг), основних фондів (необоротних активів) (щодо останніх, крім того, будівництво, спорудження, створення), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема щодо податкового кредиту - податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України) сум витрат на придбання товару (робіт, послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (робіт, послуг).

Згідно п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За п.200.4 при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.201.7 ст.201 Кодексу податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 Кодексу)

Сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Згідно з п.201.10 при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Таким чином, зі змісту наведених норм вбачається, що платник податку може включати до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних протягом 365 днів з дати їх виписки, при цьому скарга на постачальника, який порушив порядок заповнення та/або порядок реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі, подається в тому звітному періоді, в якому суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними включені до складу податкового кредиту.

Як встановив суд та підтверджено матеріалами справи, позивач, як одержувач, не звертався до ТОВ "Єврокапіталбуд" та ТОВ "Хрещатикновобуд", як до постачальників, щодо порушення ними порядку виписки податкових накладних, отже , має місце недотримання вимог п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Однак, основне правове значення для виникнення змін у податковому обліку має кваліфікація учасників господарської операції саме з урахуванням норм податкового законодавства.

Узагальнюючи, суд апеляційної інстанції зазначає, що нормами Податкового кодексу України визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ. При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Отже, позивачем допущено податкове порушення, яке має наслідком втрату права на податковий кредит.

3.Щодо формування податкового кредиту за липень 2017 року

За висновками перевірки, позивач за липень 2017 року завищив суму податкового кредиту на 410477,1 грн. за рахунок порушення постачальником ТОВ "Єврокапіталбуд" терміну реєстрації податкової накладної №11 від 25.07. 2017 року, що зареєстрована 16 серпня 2017 року ( термін порушення- 1 день). Загальна сума 2462863, в тому числі ПДВ 410477,1 грн. Дану податкову накладну позивач неправомірно включив у періоді виписки- липні 2017 року.

Суд першої інстанції висновків у рішенні з приводу даного порушення податкового обліку не виклав.

Між тим, позивач в червні 2019 року подав контролюючому органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявленої помилки, скоригувавши суму податкового кредиту за липень 2017 р. на 410477,1 грн., тим самим погодившись з фактом порушення за висновками акту.

Отже, проаналізувавши висновки суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 26.11.2018 №0097311202, є правомірним, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно до ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову якою у позові відмовити.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області задовольнити . .

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року скасувати.

Прийняти постанову, якою у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Теофіпольська енергетична компанія" до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "В4" від 26.11.2018 №0097311202, - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 23 жовтня 2019 року.

Головуючий Франовська К.С. Судді Совгира Д. І. Кузьменко Л.В.