Постанова

від 21.10.2019 по справі 826/13788/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 жовтня 2019 року

Київ

справа №826/13788/16

адміністративне провадження №К/9901/18694/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

Судді-доповідача Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року (колегія суддів у складі: головуючої судді Безименної Н.В., Аліменка В.О., Кучми А.Ю.) у справі №826/13788/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кепітал Тайм до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

установив:

У вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Кепітал Тайм (далі - ТОВ Кепітал Тайм , Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - ГУ ДФС у місті Києві), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 серпня 2016 року №0014751404. В обґрунтування позовних вимог посилалося на безпідставність тверджень контролюючого органу щодо непідтвердження реальності здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентом, з огляду на наявність документального підтвердження фактичного здійснення спірних операцій; крім того, всі первинні документи, які супроводжували господарські операції, відповідають вимогам закону та мають усі необхідні реквізити.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2017 року в задоволенні позову відмовлено. Ухвалюючи таке рішення суд виходив з відсутності факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Перша Трейдінгова Компанія .

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2017 року та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у місті Києві від 16 серпня 2016 року №0014751404. Скасовуючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується поставка товару та виконання умов договорів, а доводи податкового органу про непідтвердження реального виконання угод з контрагентом суд визнав такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Постановою Верховного Суду від 4 грудня 2018 року касаційну скаргу ГУ ДФС у місті Києві задоволено частково, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Ухвалюючи таке рішення Верховний Суд зазначив, що апеляційним судом не було досліджено реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, використання придбаного товару у власній господарській діяльності, транспортування товару по ланцюгу постачання, наявність змін майнового стану за результатами виконання вказаних господарських відносин (зокрема, не було перевірено фактичне вчинення господарських операцій з придбання позивачем товару (вугілля); не було досліджено походження придбаного товару, а також транспортування придбаного товару, зважаючи на доводи контролюючого органу щодо відсутності у залізничних накладних інформації щодо участі ТОВ Перша Трейдінгова Компанія в ланцюзі проходження (транспортування) вугільної продукції від відправника до отримувача; не надано оцінки доводам контролюючого органу щодо зазначення у вказаних накладних як відправників продукції інших компанії (ПАТ ЦЗФ Україна , ПАТ ЦЗФ Комсомольська , ПАТ ЦЗФ Росія , ТОВ Брянківська вугільна компанія ), щодо яких відсутні докази здійснення господарських операцій з позивачем.

За результатами нового розгляду справи Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 26 березня 2019 року скасував постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2017 року та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у місті Києві від 16 серпня 2016 року №0014751404.

Відповідач з таким рішенням не погодився, оскаржив його у касаційному порядку. У касаційній скарзі посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалене цим судом рішення. В обґрунтування вимог касаційної скарги її заявник посилається на те, що в ході нового апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції не було виконано вказівок Верховного Суду та не було досліджено ланцюг проходження (транспортування) товару, в якому відсутня інформація щодо участі контрагента позивача - ТОВ Перша Трейдінгова Компанія . Скаржник стверджує, що позивачем не доведено наявності обставин та підстав, з якими норми податкового законодавства пов`язують можливість правомірного формування податкової вигоди за спірними операціями.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ Кепітал Тайм просить постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року залишити без змін, а касаційну скаргу відповідача - без задоволення. Наголошує на тому, що позивачем було надано судам попередніх інстанцій первинні документи, які підтверджували реальність здійснення господарських операцій Товариства з ТОВ Перша Трейдінгова Компанія як постачальником вугільної продукції, ТОВ Імпульс-2008 , ТОВ Інтербіс , ТОВ Глорія Трейд , ТОВ НВО Західінвест , ТОВ Фірма Шанс Плюс , ФГ Сейм , ТОВ Славресурс , ТОВ Шанс , ТОВ Енерго Системи - як покупцями, і зазначені документи повністю розкривають зміст господарських операцій.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суди встановили, що уповноваженими особами ГУ ДФС у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Кепітал Тайм з питань дотримання вимог податкового законодавства за взаємовідносинами з ТОВ Перша Трейдінгова Компанія за період з 1 грудня 2015 року по 31 березня 2016 року та з контрагентами - покупцями, про що складено акт від 26 липня 2016 року №169/26-15-14-04-03/39425963.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України та, як наслідок, завищення позивачем податкового зобов`язання за період: з грудня 2015 року по квітень 2016 року на загальну суму податку на додану вартість 1 056 827,00 грн; пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем завищено податковий кредит за період: з грудня 2015 року по квітень 2016 року на загальну суму податку на додану вартість 1 011 716,00 грн за взаємовідносинами із контрагентом-постачальником ТОВ Перша Трейдінгова Компанія .

Контролюючий орган дійшов висновку про безтоварність операцій з придбання вугільної продукції у межах господарських відносин позивача з ТОВ Перша Трейдінгова Компанія з огляду на: непідтвердження факту реалізації товарно-матеріальних цінностей від ТОВ Перша Трейдінгова Компанія на адресу ТОВ Кепітал Тайм та в подальшому останнім на адресу контрагентів-покупців такого вугілля; відсутність факту (джерела) законного введення ТОВ Перша Трейдінгова Компанія в обіг вугілля та/або реального задекларованого його виробництва; формування постачальником сумнівного податкового кредиту по ланцюгу постачання тощо. У зв`язку з цим контролюючий орган стверджує, що ТОВ Кепітал Тайм неправомірно включено до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість за безтоварними операціями з придбання вугільної продукції у межах господарських відносин з ТОВ Перша Трейдінгова Компанія , а також до складу податкових зобов`язань за взаємовідносинами із контрагентами-покупцями такого вугілля, а саме: ТОВ Імпульс - 2008 , ТОВ Інтербіс , ТОВ НВО Західінвест , ТОВ Фірма Шанс Плюс , ФГ Сейм , ТОВ Славресурс , ТОВ Шанс та ТОВ Енерго Системи .

За результатами перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 16 серпня 2016 року №0014751404, яким позивачу зменшено суму податкового зобов`язання на 1 056 827,00 грн для цілей V Податкового кодексу України та зменшено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на 1011716,00 грн.

Задовольняючи позов апеляційний суд виходив з того, що наданими позивачем доказами підтверджується правомірність формування ним податкового кредиту та валових витрат на підставі первинних документів, з огляду на встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарських операцій, наявності придбаних товарів та використання їх в господарській діяльності позивача, і, як наслідок, дотримання ним вимог податкового законодавства.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС дійшла висновку, що апеляційний суд правильно вирішив спір, з огляду на таке.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За приписами статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В ході судового розгляду судом апеляційної інстанції встановлено, що між ТОВ Кепітал Тайм (покупець) та ТОВ Перша Трейдінгова Компанія (постачальник) укладено договір поставки від 3 листопада 2015 року №6/11, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити покупцю вугільну продукцію (далі - вугілля) в асортименті, за ціною, реквізитами, в строки, в кількості та з якісними характеристиками, погодженими сторонами в специфікаціях до договору.

Відповідно до підпунктів 1.4, 1.5 пункту договору вугілля, що поставляється, є власністю постачальника. Право власності на вугілля та усі ризики втрати або пошкодження вугілля (або його частини) переходять до покупця з моменту передачі вугілля перевізнику, що підтверджується датою, вказаною залізничною станцією відправлення на залізничній накладній про приймання вантажу до перевезення, якщо інше не передбачено в специфікаціях до договору. Про передачу права власності сторони підписують акт приймання-передачі вугільної продукції.

Згідно з підпунктом 2.7 пункту 2 договору по кожній партії вугілля постачальник передає покупцю наступні документи: посвідчення про якість; копії залізничних накладних про приймання вантажу вантажоперевізником, завірені вантажовідправником; рахунок-фактуру; акти приймання-передачі вугільної продукції (оригінали); розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної та коригувальний акт приймання-передачі вугільної продукції (надається у разі необхідності).

Підпунктом 3.3 пункту 3 договору визначено, що покупець оплачує постачальнику вартість вугілля в національній валюті України у порядку 100% передоплати шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, якщо іншій порядок не буде передбачений у специфікаціях або додаткових угодах до договору.

На підтвердження фактичного здійснення господарської операції позивачем надано до суду копії наступних документів: специфікації до договору; договори про надання послуг з організації перевезення вантажів у власних напіввагонах та проведення розрахунків пов`язаних з цими перевезеннями; рахунки - фактури; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з організації залізничних перевезень; листи - замовлення ТОВ Кепітал-Тайм ; виписки по рахунку.

На підтвердження реалізації придбаного у ТОВ Перша Трейдінгова Компанія контрагентам-покупцям, позивачем до суду було надано договори поставки з ТОВ Імпульс - 2008 , ТОВ Інтербіс , ТОВ НВО Західінвест , ТОВ Фірма Шанс Плюс , ФГ Сейм , ТОВ Славресурс , ТОВ Шанс , ТОВ Енерго Системи , специфікації до договорів, платіжні доручення, заявки на поставку вугілля.

Проаналізувавши зміст наданих позивачем первинних документів, апеляційний суд дійшов висновку, що вони дають змогу прослідкувати рух, мету, економічну доцільність придбання таких товарів та повністю розкривають зміст господарських операцій. При цьому, суд виходив з того, що усі фінансово - господарські зобов`язання належним чином відображені в податковому обліку позивача, що не спростовано відповідачем.

За наслідками дослідження фактичного вчинення господарських операцій з придбання позивачем товару (вугілля) та походження придбаного товару, а також перевірки доводів відповідача щодо відсутності у залізничних накладних інформації щодо участі ТОВ Перша Трейдінгова Компанія в ланцюзі проходження (транспортування) вугільної продукції від відправника до отримувача, апеляційний суд встановив такі обставини.

Під час податкової перевірки та в ході судового розгляду справи позивачем надавалися копії первинних документів щодо транспортування товарно-матеріальних цінностей (вугілля кам`яне: Г 0-100, Г 13-100, АМ 13-25), а саме: копії залізничних накладних, в яких вантажовідправниками вугільної продукції зазначені ПАТ ЦЗФ Україна , ПАТ ЦЗФ Комсомольська , ПАТ ЦЗФ Росія , ТОВ Брянківська вугільна компанія .

Так, у вказаних накладних дійсно відсутня інформація щодо участі ТОВ Перша Трейдінгова Компанія в ланцюзі проходження (транспортування) вугільної продукції від відправника до отримувача. Відповідач наголошував на тому, що у позивача були відсутні взаємовідносини з ПАТ ЦЗФ Україна , ПАТ ЦЗФ Комсомольська , ПАТ ЦЗФ Росія , ТОВ Брянківська вугільна компанія , які зазначені в залізничних накладних як вантажовідправники вугільної продукції.

Водночас, як встановив суд апеляційної інстанції, згідно з наявними у матеріалах справи копіями листів за підписом директора ТОВ Перша Трейдінгова компанія (Т.3 а.с. 179-208), вугілля кам`яне, що було відвантажене зі збагачувальних фабрик ПАТ ЦЗФ Комсомольська , ПАТ ЦЗФ Росія , ПАТ ЦЗФ Україна, ТОВ Брянківська вугільна компанія (у певні періоди), є власністю позивача - ТОВ Кепітал Тайм .

Окрім того, в матеріалах справи містяться копії рахунків (Т. 3 а.с.125 - 150), які виписані на виконання умов договору поставки від 3 листопада 2015 року №6/11, де постачальником зазначено ТОВ Перша Трейдінгова Компанія , а платником - ТОВ Кепітал Тайм , а також акти приймання - передачі вугільної продукції, складені ТОВ Перша Трейдінгова Компанія та позивачем (Т. 3 а.с. 151 - 176).

Отже, проаналізувавши вказані документи у їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що такі підтверджують реальність господарських операцій, а також участь ТОВ Перша Трейдінгова Компанія в ланцюзі проходження (транспортування) вугільної продукції від відправника до отримувача.

Відповідачем, у свою чергу, не наведено фактів, які б беззаперечно підтверджували недобросовісність ТОВ Кепітал Тайм як платника податків у спірних господарських операціях з ТОВ Перша Трейдінгова Компанія , або ж свідчили про обізнаність позивача щодо можливого протиправного характеру діяльності свого контрагента чи його контрагентів.

На підтвердження подальшої реалізації позивачем вугільної продукції ним надано до суду видаткові накладні, виписані ТОВ Інтербіс , ТОВ Імпульс-2008 , ТОВ НВО Західінвест , ТОВ Фірма Шанс Плюс , ТОВ Шанс , ТОВ Славресурс , ТОВ Енерго Системи , ФГ Сейм , акти прийому - передачі вугільної продукції, згідно з якими ТОВ Кепітал Тайм здійснив поставку ТОВ Імпульс - 2008 , ТОВ Інтербіс , ТОВ НВО Західінвест , ТОВ Фірма Шанс Плюс , ФГ Сейм , ТОВ Славресурс , ТОВ Шанс , ТОВ Енерго Системи вугільної продукції, а останні її отримали.

Апеляційним судом досліджено наведені вище документи й за результатами їх перевірки встановлено, що зазначені у них відомості про кількість та вагу відправленого товару, марку вугілля, номери залізничних накладних та номери залізничних вагонів збігаються; недоліків у таких документах судом не виявлено.

Таким чином, під час нового апеляційного перегляду справи апеляційний суд виконав вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 4 грудня 2018 року, та дослідив реальність господарський операцій між позивачем та контрагентами, використання придбаного товару у власній господарській діяльності, транспортування товару по ланцюгу постачання, наявність змін майнового стану за результатами виконання вказаних господарських відносин.

Доводи, якими відповідач обґрунтовує свою касаційну скаргу, зводяться до переоцінки встановлених судом апеляційної інстанції обставин, що виходить за межі повноважень касаційного суду. Більш того, такі аргументи отримали всебічну та належну правову оцінку в суді апеляційної інстанції та спростовуються встановленими цим судом обставинами справи.

Отже, вирішуючи спір суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвалене апеляційним судом рішення - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року залишити без змін, а касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська