Ухвала

від 22.10.2019 по справі 640/292/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 жовтня 2019 року

Київ

справа №640/292/19

адміністративне провадження №К/9901/28792/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Білоуса О.В., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 640/292/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕМП-2017 до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

18.10.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2019.

З касаційної скарги вбачається, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2019 апеляційну скаргу ГУ ДФС у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання оригіналу квитанції про оплату судового збору, а також заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням обґрунтованих причин для такого поновлення або доказів своєчасного звернення до суду із апеляційною скаргою. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційним судом встановлено, що апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 02.04.2019 подано 12.07.2019 , тобто після спливу строку на апеляційне оскарження. При цьому, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2019 апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з несплатою судового збору. Ухвалою апеляційного суду від 02.07.2017 апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з не усуненням недоліків.

При повторному зверненні, скаржником не заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. З огляду на наведене, подану апеляційну скаргу залишено без руху з метою надання скаржнику часу для подання відповідної заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та сплати судового збору.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2019 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції 28.08.2019 ГУ ДФС подало клопотання, в якому просило продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги або відстрочити сплату судового збору, оскільки податковий орган не має можливості виконати вимоги ухвали суду у визначений строк. В той же час, пояснень та доказів щодо причин пропуску строку звернення до суду не надано.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що відповідач у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для продовження строку усунення недоліків є поважними, а судом не враховано, що ГУ ДФС не має можливості сплатити судовий збір. Звертає увагу на конституційне закріплення права на апеляційне і касаційне оскарження судового рішення. Також зазначає, що норми Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють два строки звернення до суду з касаційною скаргою (тридцять днів і один рік), при цьому Кодекс не встановлює конкретного моменту, коли саме протягом року скаржник зобов`язаний звернутися до суду, якщо він з поважних причин пропустив тридцятиденний строк.

Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. В даному випадку підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало саме те, що скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з чим доводи скаржника про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження є безпідставними. Доводів про те, що на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом подавалась така заява, касаційна скарга не містить.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки скаржником не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із повідомленням підстав для поновлення такого строку.

Поряд суд касаційної інстанції зазначає, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін, один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 КАС України, у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 640/292/19 .

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

О.В. Білоус

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду