Ухвала

від 22.10.2019 по справі 826/7566/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 жовтня 2019 року

м. Київ

справа №826/7566/16

адміністративне провадження №К/9901/9811/18

Суддя Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Рибачук А.І., перевіривши матеріали касаційної скарги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2016 у справі №826/7566/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС-Лайн" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 18.06.2019 прийнято зазначену касаційну скаргу до провадження.

Відповідно до частини першої статті 344 Кодексу адміністративного кодексу України (далі - КАС України) у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені у статті 262 КАС України (у попередній редакції цього Кодексу такої форми адміністративного судочинства не було передбачено).

Отже, беручи до уваги те, що у цій визначено новий склад суду і адміністративне судочинство надалі здійснюватиметься у відповідності з вимогами нової редакції КАС України, розгляд цієї справи розпочинається спочатку за правилами спрощеного позовного провадження.

Розгляд справи спочатку означає, що, суд зобов`язаний вчинити процесуальні дії, зумовлені необхідністю приведення розпочатого у цій справі провадження у відповідність з вимогами нової редакції КАС України.

Суддею-доповідачем згідно із статтею 340 КАС України проведені необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 340 КАС України під час підготовки справи до розгляду суд вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи.

Разом із касаційною скаргою Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації подала клопотання про забезпечення участі її представника у касаційному розгляді адміністративної справи у судовому засіданні.

Вирішуючи дане клопотання, касаційний суд виходить з наступного.

Згідно з імперативними вимогами стаття 341 КАС України суд касаційної інстанції у касаційному порядку: переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Крім того, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним; вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; надавати перевагу одних доказів над іншими; збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази; приймати та розглядати вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції; допускати зміну предмета або підстав позову.

Відповідно до статті 340 КАС України суддя-доповідач одноособово в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами, а також вирішує питання стосовно призначення справу до розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, зокрема скаржнику подати доповнення до касаційної скарги; іншим учасникам справи подати відзив на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження, а саме, неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права); учасникам справи повідомити суд про обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а також подати інші свої міркування та заперечення відповідно до частини четвертої статті 340 КАС України.

Вирішуючи заявлене клопотання, Верховний Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Зокрема, публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 [Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод], захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок (пункт 25 рішення у справі Axen v. Germany , заява № 8273/78).

Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема, і у суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій, а тому Європейський суд з прав людини не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права.

Крім того, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі Varela Assalino contre le Portugal (пункт 28, заява № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2018 у справі № 668/13907/13-ц та від 21.05.2018 у справі № 361/3009/16-ц.

Враховуючи викладене, у клопотанні Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації про участь її представника у касаційному розгляді справи у судовому засіданні слід відмовити.

На підставі статті 340 КАС України суд вважає за необхідне призначити справу до розгляду в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Керуючись статтями 3, 248, 256, 340, 345, 355, 359 та пунктом 4 Перехідних положень КАС України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації про забезпечення участі її представника у касаційному розгляді адміністративної справи у судовому засіданні відмовити.

Підготовчі дії по справі закінчити.

Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (письмовому провадженні) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 24.10.2019, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корпус 5.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

А.І . Рибачук,

Суддя Верховного Суду