Рішення

від 17.10.2019 по справі 528/915/19

ГРЕБІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гребінківський районний суд Полтавської області

Справа № 528/915/19

Провадження № 2/528/372/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 жовтня 2019 року м. Гребінка

Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:

судді Шевченко В.М.,

секретар судового засідання Кузуб В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження

цивільну справу № 528/915/19

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Березівська сільська рада Гребінківського району Полтавської області,

про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом зняття з реєстрації,

учасники справи:

не з`явились,

УСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Юрченко С.Л., звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме: будинком АДРЕСА_1 , зобов`язати Березівську сільську раду Гребінківського району Полтавської області зняти з реєстрації за відповідною адресою громадянку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_2 у будинку за місцем реєстрації не проживає, не сплачує комунальні платежі, своє право користування вказаним житлом не здійснює. Позивач є пенсіонером, інших доходів окрім пенсії не має, а тому йому необхідна субсидія на оплату житлово-комунальних послуг, яку він не може отримати через зареєстровану в належному йому будинку ОСОБА_2 Відповідач хоча й не проживає за місцем своєї реєстрації, але в добровільному порядку з реєстрації не знімається. Відповідач порушує права позивача щодо володіння, користування та розпорядження власним майном.

25.09.2019 ухвалою суду позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, призначено дату судового розгляду, встановлено сторонам строк на реалізацію процесуального права подачі заяв по суті позовних вимог, задоволено клопотання позивача про витребування доказів /а.с. 22-25/.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Юрченко С.Л. в судове засідання не з`явилися про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, заявлені позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити, надали суду відповідні заяви /а.с. 41,42/.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, в тому числі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, розміщене 27.09.2019 /а.с. 27/.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Березівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області, у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, правом подання пояснень щодо позову не скористалися (а.с. 29).

Інших заяв по суті позовних вимог від учасників справи не надійшло.

Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог за таких підстав.

Судом встановлено, що житловий будинок з допоміжними господарськими побудовами за адресою: АДРЕСА_2 , дійсно належить на праві приватної власності на підставі договору дарування будинку серія НОМЕР_1 від 19.02.2007 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно серія ССІ №118841 від 21.02.2008 ОСОБА_1 /а.с. 11-14/.

За відомостями, наданими виконавчим комітетом Гребінківської міської ради про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 32/.

Із довідки, наданої виконавчим комітетом Березівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області № 280 від 27.09.2019, убачається, що ОСОБА_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним в даному будинку зареєстрована співмешканка ОСОБА_2 , але фактично не проживає /а.с. 38/.

Актом обстеження, складеним 09.10.2019 комісією у складі: сільського голови Березівської сільської ради Сергієнко А.В., секретаря сільської ради Сотченко О.В., депутата сільської ради Кротової Ю.В. та сусідів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , підтверджено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично не проживає за місцем реєстрації за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Нормами ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні; право приватної власності є непорушним.

За ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд (ч. 1 ст. 383 ЦК України, ст. 150 ЖК УРСР ).

Згідно із ч. 1 ст. 156 ЖК УРСР члени сім`ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

За змістом ст. 405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім`ї житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно із ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім`ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.

За нормою ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до пункту 36 рішення від 18 листопада 2004 року у справі Прокопович проти Росії (Prokopovich v. Russia) житло - це автономна концепція, що не залежить від класифікації у національному праві. То чи є місце конкретного проживання житлом , що б спричинило захист на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин справи, а саме - від наявності достатніх триваючих зв`язків з конкретним місцем проживання (див. також рішення Європейського суду з прав людини по справі Баклі проти Сполученого Королівства від 11 січня 1995 року, п. 63).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , близько одного року, не несе жодних витрат по утриманню житла, не здійснює оплату наданих комунальних послуг. Також судом не встановлено обставин, які б свідчили про намір вселення відповідача до будинку за АДРЕСА_1 , чи вчинення власником будинку перешкод відповідачу у користуванні житловим приміщенням.

За таких обставин, враховуючи, що права власника порушені, а власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, суд приходить до висновку, що позивач правомірно вимагає усунення будь-яких порушень його прав власника житлового приміщення, в даному випадку шляхом визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , тобто позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

При визнанні судом відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, судом не вбачається порушення пункту 1 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки відповідач тривалий час не проживає у зазначеному володінні, тобто вказане помешкання не є житлом відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі Кривіцька і Кривіцький проти України в контексті Конвенції поняття житло не обмежується приміщенням, в якому проживає на законних підставах, або яке було у законному порядку встановлено, а залежить від фактичних обставин, а саме існування достатніх і тривалих зв`язків з конкретним місцем.

Не підлягає задоволенню позовна вимога в частині зобов`язати Березівську сільську раду Гребінківського району Полтавської області зняти з реєстрації за відповідною адресою громадянку ОСОБА_2 з огляду на таке.

Згідно із п.2 ч. 1 ст. 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Таким чином, рішення суду у справах даної категорії є окремою безпосередньою підставою зняття з реєстрації особи, яка визнана за рішенням суду такою, що втратила право на користування житловим приміщенням. Орган реєстрації, керуючись нормою закону вказаного вище, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення відповідача права користування житловим приміщенням, вже буде зобов`язаний зняти відповідача з реєстрації.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні ст.ст. 317, 319, 321, 383, 386, 391, 405 Цивільного кодексу України, ст.ст. 150, 156 Житлового кодексу Української РСР, ст.ст. 141, 209, 258, 264, 268, 354, пп.15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Березівська сільська рада Гребінківського району Полтавської області, про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом зняття з реєстрації - задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп).

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Гребінківський районний суд Полтавської області у строки, встановлені статтею 354 ЦПК України.

Інформацію стосовно справи, що розглядається, можна отримати за адресою: АДРЕСА_3 , та на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud1605.

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_5 .

Третя особа:

Березівська сільська рада Гребінківського району Полтавської області, ЄДРПОУ 13956409, адреса: вул. Перемоги 28 с. Березівка Гребінківського району Полтавської області.

Складення повного тексту - 22.10.2019.

Суддя В. Шевченко