Рішення

від 23.10.2019 по справі 386/366/19

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/366/19

Провадження № 2/386/212/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гарбуз О. С.

з участю: секретаря судового засідання Фенюшиної Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Пушківської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 з позовною заявою до Пушківської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, шляхом направлення позовної заяви поштою, яка надійшла до суду 11.04.2019. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_6 . Після його смерті відкрилася спадщина на 1/3 частину земельної ділянки загальною площею 4,9012 га., яка розташована в межах Пушківської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області та на земельну ділянку площею 1,8135 га., яка розташована в межах Пушківської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області з кадастровим номером 3521486200:02:000:1042. Спадщину після смерті батька прийняла позивач шляхом подачі відповідної заяви до Першої Первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області, інші спадкоємці відсутні. 21.11.2018 позивач отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частину земельної ділянки загальною площею 4,9012 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах Пушківської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, однак у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 1,8135 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах Пушківської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3521486200:02:000:1042, позивачу було відмовлено через те, що площа земельної ділянки у правовстановлюючому документі на земельну ділянку значно відрізняється від площі зареєстрованої в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та відсутній належний документ, що свідчить про зміну площі, про що була винесена постанова від 27.03.2019. Представник позивача зазначає, що померлий був власником 1/3 частини земельної ділянки загальною площею 5,2852 га. з кадастровим номером 3521486200:02:000:0042 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Голованівської районної державної нотаріальної контори Голованівського району Кіровоградської області Бурдейною Г.І. 18.11.2014 за реєстровим номер 1667. Іншими співвласниками земельної ділянки є рідні брати померлого - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Ще за життя спадкодавця брати вирішили виділити в натурі свої частки у спільній частковій власності, для чого замовили технічну документацію щодо поділу земельної ділянки та після її розроблення зареєстрували право власності на земельні ділянки, що утворились в результаті поділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Так, до виділення в натурі часток у спільній частковій власності, між співвласниками не був укладений договір поділу нерухомого майна, тобто не були проведені дії необхідні для виготовлення технічної документації та для реєстрації права власності. Оскільки право власності за батьком позивача вже було зареєстроване, а договір про поділ нерухомого майна неможливо укласти у зв`язку зі смертю співвласника, а тому право спільної часткової власності на земельну ділянку площею 5,2852 га. припинилось, після реєстрації земельних ділянок в нотаріальній конторі, утворених в результаті поділу, позивач не має можливості оформити спадщину. У зв`язку з наведеним, посилаючись на ст. 392 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), представник позивача просить визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 1,8135 га., кадастровий номер 3521486200:02:000:1042, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах Пушківської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області.

Ухвалою суду від 16.04.2019 в даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено до підготовчого засідання.

23.07.2019 від представника позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій просить окрім визнання права власності, встановити факт родинних відносин між позивачем та ОСОБА_6 , що мотивує тим, що у свідоцтві про народження позивача її прізвище записано як " ОСОБА_2 ", за прізвищем батька, тоді як прізвище останнього у свідоцтві про смерть зазначено як " ОСОБА_6 ", при цьому ім`я та по батькові батька повністю співпадає у цих документах. Зазначає, що виправити помилку в даний час не представляється за можливе, оскільки батько позивача помер.

Ухвалою суду від 29.07.2019 заяву про збільшення позовних вимог було залишено без руху, оскільки подана з порушенням ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

29.07.2019 за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 судом постановлено ухвалу про витребування у Першої Первомайської державної нотаріальної контори копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Івано-Благодатне Кіровоградського району Кіровоградської області, на виконання якої 13.08.2019 до суду надійшли витребувані докази.

06 серпня 2019 року представник позивача усунув недоліки заяви про збільшення позовних вимог, яка ухвалою суду від 12.08.2019 прийнята до розгляду.

12 серпня 2019 року ухвалою суду за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено ОСОБА_5 .

23 вересня 2019 року проведено підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач та представник позивача не з`явились, останній подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати в його відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання представник відповідача Пушківської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області не з`явився, подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати в його відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.

В судове засідання третя особа ОСОБА_6 не з`явився, подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати в його відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення, наслідки визнання позову йому відомі (а.с. 43)

В судове засідання третя особа ОСОБА_4 не з`явився, подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати в його відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення, наслідки визнання позову йому відомі (а.с. 61).

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву, в якій просить справу розглядати в її відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення, наслідки визнання позову їй відомі (а.с. 145).

Згідно ч. 1, ч. 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи норми ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Івано-Благодатне Кіровоградського району Кіровоградської області помер ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 09.01.2018 Первомайським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (а.с. 7).

В копії свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_2 , виданого 04.12.1993 Первомайським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, її батьком значиться ОСОБА_6 (а.с. 6).

Як вбачається з копії постанови про відмову у вчинення нотаріальної дії державного нотаріуса Першої Первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області Л.В.Мороз від 27.03.2019, позивач 27 березня 2019 року звернулась до нотаріуса для видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_6 , однак нотаріус відмовив у видачі свідоцтва, оскільки нею не надані правовстановлюючі документи, які підтверджують належність майна спадкодавцю (а.с. 8).

Відповідно копії листа відділу в Голованівському районі Кіровоградської області Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 13.02.2019 за №12/139-19, земельна ділянка за кадастровим номером 3521486201:02:000:0042, яка раніше перебувала у власності покійного ОСОБА_9 відповідно до Державного акта про право приватної власності на землю, серії ІІІ-КР №027020, за результатами проведених робіт була перетворена на нові земельні ділянки в розмірі по 1/3 частки кожна від раніше сформованої земельної ділянки та відповідно присвоєно окремі кадастрові номери, а саме: 3521486200:02 : 000:1042, 3521486200:02 : 000: 2042 та 3521486200:02 : 000: 3042 . За таких обставин було припинено існування первинної земельної ділянки за кадастровим номером 3521486201:02:000: 0042 , яка раніше перебувала у власності покійного. Земельна ділянка з кадастровим номером 3521486200:02:000:3042 пеерйшла у власність ОСОБА_6 (а.с. 9).

Земельної ділянки № 42 в розмірі 5,2852 га, кадастровий номер 3521486201:02:000:0042, яка належала спадкодавцю ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , успадкували в рівних частинах по 1/3 частки земельної ділянки сини: ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом серії НАЕ 563243, посвідченого 18.11.2014 державним нотаріусом Голованівської районної державної нотаріальної Голованівського району Кіровоградської області Бурдейною Г.І. (а.с. 10).

На день смерті ОСОБА_6 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,8135 га., кадастровий номер 3521486200:02:000:1042, яка розташована на території Пушківської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, що підтверджується копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером 148688273 від 10.12.2018, копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за №3506137022018 від 18.10.2018 (а.с. 12-17).

Як вбачається з копії свідоцтва про право на спадщину за законом серії ННР 336555, посвідченого 21.11.2018 державним нотаріусом Першої первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області Мороз Л.В. та копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №1462214405 від 21.11.2018, позивач після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 успадкувала 1/3 частку земельної ділянки площею 4,9012 га, кадастровий номер 3521486201:02:000:0043, розташованої на території Пушківської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, яка належала останньому на праві приватної власності (а.с. 19-20).

Відповідно копії спадкової справи №107/2018, заведеної Першою первомайською державною нотаріальною конторою Миколаївської області після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини 12.03.2018 звернулась ОСОБА_2 , із заявою про відмову від спадщини 13.03.2018 звернулась ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 за реєстровим №1-747 на ім`я ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частку земельної ділянки з кадастровим номером 3521486201:02:000:0043. Інші спадкоємці відсутні, Свідоцтва про право на спадщину не видавались (а.с 127-137).

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За частиною першою ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, законодавство визначає три окремі підстави для захисту цивільного права особи: порушення, невизнання, оспорювання права.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.

В одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги (ч. 1 ст. 188 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання права (частина 2 статті 16 ЦК України).

Згідно положень ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, а відповідно до ч. 1 ст. 78 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до частини першої статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У частинах першій та другій статті 1223 ЦК України зазначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (ч. 1 ст. 1225 ЦК України).

Нормами статті 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною першою ст. 1269 ЦК України, встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Частиною 3 ст. 1296 ЦК України визначено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні визначено Законом України "Про нотаріат", глава 7 розділу ІІІ якого, передбачає видачу свідоцтва про право на спадщину.

Так, згідно ч. 1 ст. 67 Закону України "Про нотаріат", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

Нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна (ч. 1 ст. 68 Закону України "Про нотаріат").

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши надані позивачем докази та оцінивши їх, враховуючи вищезазначені норми законодавства, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заявлених вимог, оскільки суд приходить до переконання, що позивач є рідною дочкою ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Івано-Благодатне Кіровоградського району Кіровоградської області. В зв`язку з помилкою в написанні прізвища батька в її свідоцтві про народження, неможливо встановити її родинний зв`язок з батьком, що позбавляє позивача можливості оформити спадщину.

Також зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують про наявність достатніх правових підстав для визнання за позивачем права власності на земельну ділянку, що залишилась після смерті ОСОБА_6 , оскільки на день смерті останньому належала на праві приватної власності земельна ділянка; позивач після смерті батька ОСОБА_6 в шестимісячний строк з дня смерті останнього, як спадкоємець першої черги, подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини за законом, однак оформити спадщину не має можливості у зв`язку з розбіжностями площі земельної ділянки зареєстрованої в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та відсутність належного документу про зміну її площі.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з наданих квитанції від 05.04.2019 №20149209 (а.с. 1), квитанції від 19.07.2019 №21772082 (а.с. 87) та квитанції від 02.08.2019 №21977939 (а.с. 113), позивач за подання даного позову до суду сплатила судовий збір в сумі 1536 грн. 80 коп. виходячи з розміру, встановленого п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за вимоги майнового та немайнового характеру, що підлягає відшкодуванню відповідачем.

Підстави для допущення до негайного виконання судового рішення та для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-89, 141,142, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Пушківської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженка м. Первомайськ Миколаївської області є рідною дочкою ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Івано-Благодатне Кіровоградського району Кіровоградської області.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3521486200:02:000:1042, площею 1,8135 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Пушківської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, що залишилась після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Івано-Благодатне Кіровоградського району Кіровоградської області та належала йому на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 18.11.2014 державним нотаріусом Голованівської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області Бурдейною Г.І.

Місце проживання позивача ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Місцезнаходження відповідача Пушківської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області: вул. Данилюка, 6, с. Пушкове Голованівського району Кіровоградської області, поштовий індекс 26533, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 24151241.

Місце проживання третьої особи ОСОБА_3 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 .

Місце проживання третьої особи ОСОБА_4 : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_10 .

Місце проживання третьої особи ОСОБА_5 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_11 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Голованівський районний суд Кіровоградської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гарбуз О. С.