печерський районний суд міста києва
Справа № 757/46607/19-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва - ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання про накладення арешту на майно, -
ВСТАНОВИВ:
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання сторони кримінального провадження - старшого слідчого в особливо важливих справах управління розслідування особливо тяжких злочинів Головного слідчого управління Національної поліції України капітан поліції ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
У судове засідання прокурор/слідчий не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Слідчий подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримав.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб, які не з`явились, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.
У провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018180010005360 від 05.09.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст.190, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України за підозрою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Головним слідчим управлінням Національної поліції України 14.02.2019, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 притягнуто до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 189 ч. 4 КК України вимагання у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, пошкодження та знищення його майна, кваліфікуючими ознаками якого є завдання майнової шкоди в особливо великих розмірах та вчинення злочину організованою групою.
04.04.2019 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнуто до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України умисне пошкодження майна, вчинене шляхом підпалу, вчинене у складі організованої групи, а саме автомобіля «ЗАЗ LANOS»2010 р.в., зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який перебував у користуванні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Санкція ч. 4 ст. 189 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Відповідно до інформації з Державного реєстру юридичних осіб ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 являється засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Корецький щебеневий завод», Ідентифікаційний код юридичної особи: 35491722, місцезнаходження юридичної особи: Рівненська область, Корецький район, село Морозівка, вулиця Хутірська, будинок 7.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за ТОВ «Корецький щебеневий завод», Ідентифікаційний код юридичної особи: 35491722 зареєстровано ряд об`єктів нерухомості, які розміщені за адресою: Рівненська область, Корецький район, село Морозівка, вулиця Хутірська, будинок 7, а саме:
-щитова, реєстраційний номер майна: 3781923, адреса нерухомого майна: Рівненська обл., Корецький р., с. Морозівка, вулиця Хутірська, будинок 7, яка на праві приватної власності належить ТОВ «Корецький щебеневий завод», частка власності 1/1;
-котельня, реєстраційний номер майна: 24991968, адреса нерухомого майна: Рівненська обл., Корецький р., с. Морозівка, вулиця Хутірська, будинок 7, яка на праві приватної власності належить ТОВ «Корецький щебеневий завод», частка власності 1/1;
-трансформаторна підстанція, реєстраційний номер майна: 24992258, адреса нерухомого майна: Рівненська обл., Корецький р., с. Морозівка, вулиця Хутірська, будинок 7, яка на праві приватної власності належить ТОВ «Корецький щебеневий завод», частка власності 1/1;
-автовагова, реєстраційний номер майна: 24992664, адреса нерухомого майна: Рівненська обл., Корецький р., с. Морозівка, вулиця Хутірська, будинок 7, яка на праві приватної власності належить ТОВ «Корецький щебеневий завод», частка власності 1/1;
-склад цементу, реєстраційний номер майна: 24993061, адреса нерухомого майна: Рівненська обл., Корецький р., с. Морозівка, вулиця Хутірська, будинок 7, яка на праві приватної власності належить ТОВ «Корецький щебеневий завод», частка власності 1/1;
-побутове приміщення, реєстраційний номер майна: 24993358, адреса нерухомого майна: Рівненська обл., Корецький р., с. Морозівка, вулиця Хутірська, будинок 7, яка на праві приватної власності належить ТОВ «Корецький щебеневий завод», частка власності 1/1;
Прокурор вказав, що з метою повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування кримінального провадження, виникла обґрунтована необхідність в накладенні арешту на вказане майно, яке фактично належить підозрюваному, з метою забезпечення у майбутньому конфіскації майна.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1, 3ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: забезпечення речових доказів та конфіскації майна як виду покарання або доходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Також санкцією ч. 4 ст. 190 та ч. 4 ст. 189 КК України передбачена конфіскація майна одержаного злочинним шляхом.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.
Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно ТОВ «Корецький щебеневий завод», Ідентифікаційний код юридичної особи: 35491722, місцезнаходження юридичної особи: Рівненська область, Корецький район, село Морозівка, вулиця Хутірська, будинок 7, засновником та кінцевим бенефіціарним власником якого являється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
-щитову, реєстраційний номер майна: 3781923, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ТОВ «Корецький щебеневий завод», частка власності 1/1;
-котельню, реєстраційний номер майна: 24991968, адреса нерухомого майна: Рівненська обл., Корецький р., с. Морозівка, вулиця Хутірська, будинок 7, яка на праві приватної власності належить ТОВ «Корецький щебеневий завод», частка власності 1/1;
-трансформаторну підстанцію, реєстраційний номер майна: 24992258, адреса нерухомого майна: Рівненська обл., Корецький р., с. Морозівка, вулиця Хутірська, будинок 7, яка на праві приватної власності належить ТОВ «Корецький щебеневий завод», частка власності 1/1;
-автовагову, реєстраційний номер майна: 24992664, адреса нерухомого майна: Рівненська обл., Корецький р., с. Морозівка, вулиця Хутірська, будинок 7, яка на праві приватної власності належить ТОВ «Корецький щебеневий завод», частка власності 1/1;
-склад цементу, реєстраційний номер майна: 24993061, адреса нерухомого майна: Рівненська обл., Корецький р., с. Морозівка, вулиця Хутірська, будинок 7, яка на праві приватної власності належить ТОВ «Корецький щебеневий завод», частка власності 1/1;
-побутове приміщення, реєстраційний номер майна: 24993358, адреса нерухомого майна: Рівненська обл., Корецький р., с. Морозівка, вулиця Хутірська, будинок 7, яка на праві приватної власності належить ТОВ «Корецький щебеневий завод», частка власності 1/1.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 23.09.2019 |
Оприлюднено | 22.02.2023 |
Номер документу | 85140522 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Печерський районний суд міста Києва
Карабань В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні