Ухвала

від 23.10.2019 по справі 760/26946/19

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/26946/19

Провадження №1-кс/760/13663/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 рокуслідчий суддяСолом`янського районногосуду м.Києва ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 ,за участю:заявника ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 ,розглянувши усудовому засіданні,в залісуду вм.Києві клопотанняадвоката Адвокатськогооб`єднання «А.С.А.ГРУП» ОСОБА_3 ,який дієв інтересах ОСОБА_5 проскасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30.05.2019 в рамках кримінального провадження №32018100000000053 від 19.04.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205-1, ч.1 ст. 212, ч. 3 ст. 212 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката Адвокатськогооб`єднання «А.С.А.ГРУП» ОСОБА_3 ,який дієв інтересах ОСОБА_5 проскасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30.05.2019 в рамках кримінального провадження №32018100000000053 від 19.04.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205-1, ч.1 ст. 212, ч. 3 ст. 212 КК України.

Клопотання обґрунтовується тим, у провадженні СУ ФР ГУДФС у м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №32018100000000053 від 19.04.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205-1, ч.1 ст. 212, ч. 3 ст. 212 КК України.

Заявник зазначив, що старший слідчий з ОВС дев`ятого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві старший лейтенант податкової міліції ОСОБА_6 звернулася до Солом`янського суду м. Києва із клопотанням у кримінальному провадженні №32018100000000053 від 19.04.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205-1, ч.1 ст. 212, ч. 3 ст. 212 КК України про накладення арешту на майно, а саме документи, предмети та речі, які були вилучені під час обшуку приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказав, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30.05.2019 у кримінальній справі №760/15087/19 (провадження № 1-кс/760/8107/19), у рамках кримінального провадження №32018100000000053 від 19.04.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205-1, ч.1 ст. 212, ч. 3 ст. 212 КК України, про накладення арешту, накладено арешт на тимчасово вилучені речі та документи, виявлені та вилучені в ході обшуку 21.05.2019 за адресою: АДРЕСА_1 .

Посилався на те, що ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_7 від 30.05.2019 є необґрунтованою та такою, що постановлена з неправильним застосуванням норм процесуального права та із порушенням норм КПК України, що, в свою чергу, призвело до поспішного та передчасного постановлення зазначеної ухвали та порушення прав власника арештованого майна.

Заявником зазначено, що клопотання старшого слідчого з ОВС дев`ятого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_6 про накладення арешту не відповідало вимогам п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 08.05.2019, частково задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС дев`ятого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_6 , а саме: надано дозвіл на обшук в приміщенні з метою відшукання речей та документів.

Однак, як вказує заявник, слідчий суддя ОСОБА_8 в ухвалі від 08.05.2019 зазначив, що не підлягає задоволенню клопотання в частині вилучення чорнових записів, неоподаткованої готівки, магнітних і оптичних та електронних носіїв з даними можливого прихованого бухгалтерського і податкового обліків підприємства, підроблених документів фінансово-господарської діяльності, в тому числі які відображають здійснення псевдорозрахункових операцій по наданню послуг в адресу підприємств-контрагентів, а також інших документів та іншого можливого знаряддя створення мнимих фінансових операцій; бухгалтерських та фінансово-господарських документів підприємств-контрагентів; документів «тіньового» бухгалтерського обліку та інших документів, які можливо відображають фактичні обставини здійснення незаконної господарської діяльності; печаток, цифрових кодів доступу до рахунків підприємств, комп' ютерів, на яких здійснюється складання підроблених документів, електронних носіїв інформації, мобільних телефонів, які використовуються для здійснення можливої злочинної діяльності; грошових коштів та іншого майна, яке можливо здобуте злочинним шляхом, а також інших предметів та документів, які забезпечать швидке виконання завдань кримінального судочинства, оскільки дані вимоги є неконкретними та такими, що не дозволяють визначити коло предметів і документів, які містять необхідну слідству інформацію, крім того, слідчому суді слідчим не доведено, що вказані в клопотанні речі та документи мають значення для досудового розслідування.

Заявник наголошує, що грошові кошти в розмірі 13 400 (тринадцять тисяч чотириста) доларів США, що були вилучені під час обшуку приміщення за адресою: АДРЕСА_1 не є доказами злочину.

У клопотанні вказується, що відповідно до ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду М. Києва ОСОБА_8 від 08.05.2019 року, щодо грошових коштів є застереження, що вони не підлягають вилученню.

Заявник зазначає, що вищезазначене майно не може зберегти на собі сліди злочину або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження. Більш того, вищезазначене майно, не є об' єктом кримінально протиправних дій, в тому числі, грошима, що набуті кримінально протиправним шляхом або отримані особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, зокрема, слідчим не подано суду належних та допустимих доказів на підтвердження цього.

Зазначено, що звертаючись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, старший слідчий з ОВС дев`ятого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві старший лейтенант податкової міліції ОСОБА_6 не навела достатніх підстав і мету, відповідно до положень статті 170 КПК України та відповідне обгрунтування необхідності арешту майна. Також, клопотання старшого слідчого з ОВС дев`ятого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Киеві старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_9 про накладення арешту, не відповідає вимогам п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України. Оскільки, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України особа, яка звертається до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту, зобов`язана надати відповідні документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Звертає увагу на те, що ОСОБА_5 , якому належать вишевказані кошти в розмірі 13 400 (тринадцять тисяч чотириста) доларів США, не с підозрюваним, обвинуваченим, засудженим у кримінальному провадженні №32018100000000053 від 19.04.2018.

Також адвокат вказує, що в додатках до клопотання додаються копії Платіжного доручення № 358 від 15.03.2019 року та Платіжного доручення № 279 від 17.01.2019 року, які підтверджують, що кошти в розмірі 13 400 (тринадцять тисяч чотириста) доларів США, що були вилучені під час общуку приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , належать ОСОБА_5 .

Заявник зазначає, що старший слідчий з ОВС дев`ятого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві старший лейтенант податкової міліції ОСОБА_6 , звертаючись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна в обгрунтування доводів свого клопотання про накладення арешту, не надала слідчому судді оригінали або копії документів та інших матеріалів, що свідчать про походження aрештованого майна.

Також, на думку заявника, слідчим не доведено наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України, зокрема, те, що «Об`єкти накладення арешту» можуть приховуватись, можуть пошкодитись, можуть зіпсуватись, можуть бути знищеними, можуть бути перетвореними чи відчуженими.

Заявник вважає, що при зверненні з клопотанням про арешт майна до слідчого судді слідчим об`єктивно не доведено необхідності арештувати майно з метою забезпечення збереження речових доказів, а в матеріалах справи відсутні будь-які матеріальні та фактичні докази щодо можливості застосування такого виду забезпечення.

У клопотанні зазначено, що постановляючи ухвалу від 30.05.2019, слідчим суддею не було дотримано розумність та співмірність обмеження права власності, чим грубо порушено права, гарантовані Конституцією України.

Заявник вважає, що з огляду на викладене і на недоведеність слідчим необхідності такого арешту та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України, слідчий суддя повинна була відмовити у задоволенні клопотання про арешт.

У судовому засіданні адвокат клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Слідчий у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на те, що майно, на яке накладено арешт визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №32018100000000053 від 19.04.2018, арешт на нього накладено правомірно, а тому підстави для скасування арешту відсутні. Також, надав суду матеріали, а саме: постанову про визнання речовими доказами від 23.05.2019 у кримінальному провадженні №32018100000000053 від 19.04.2018, витяг з ЄРДР, та ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 30.05.2019 у справі №760/15087/19 про накладення арешту, що просив врахувати при прийнятті у справі рішення.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Відповідно дост. 2 КПК Українизавданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94,132,173 КПК Україниповинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, прокурора, які звертаються з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно доч.1ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч.2ст.170КПК Україниарешт майнадопускається зметою забезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно дост. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У ході судового розгляду клопотання встановлено, що СУ ФР ГУДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №32018100000000053 від 19.04.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205-1, ч.1 ст. 212, ч. 3 ст. 212 КК України.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 08.05.2019 клопотання старшого слідчого з ОВС дев`ятого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_6 про проведення обшуку задоволено частково.

Надано старшому слідчому з ОВС дев`ятого слідчого відділу РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_6 , слідчим СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 дозвіл на проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_2 , яка на праві приватної власності зареєстрована за ТОВ «Сатурн Інвест Сервіс», та яку фактично використовують у своїй діяльності ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , з метою відшукання речей та документів (в тому числі в електронному вигляді), а саме:

- фінансово-господарських документів ТОВ «Дельта Актив Груп» (код ЄДРПОУ 40437756); ТОВ «Торговий Дім «Газ Трейд» (код ЄДРПОУ 41724057); ТОВ «Інкорпорейтед Плюс» (код ЄДРОПУ 41582309); ТОВ «Трейд Енарджі Груп» (код ЄДРПОУ 41783196) та ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО «АКМЕНС» (код ЄДРПОУ 38376354) щодо взаємовідносин з підприємствами постачальниками та покупцями;

- експортних декларацій, імпортних декларацій, інвойсів, договорів, додатків до договорів, міжнародних контрактів та додатків до них, товарно-транспортних накладних, видаткових накладних, актів виконаних робіт, актів прийому-передачі, рахунків, чеків, банківських виписок, векселів, технічної документації на продукцію (паспорта, ліцензії, дозволи, сертифікати відповідності або походження), довіреностей, листів, наказів, протоколів; журналів-ордера, оборотно-сальдових відомостей, та інших документів бухгалтерського і податкового звіту (інформації з системи «1-С Бухгалтерія») ТОВ «Інкорпорейтед Плюс» (код ЄДРОПУ 41582309); ТОВ «Дельта Актив Груп» (код ЄДРПОУ 40437756); ТОВ «Торговий Дім «Газ Трейд» (код ЄДРПОУ 41724057); ТОВ «Трейд Енарджі Груп» (код ЄДРПОУ 41783196) та ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО «АКМЕНС» (код ЄДРПОУ 38376354), оригіналів документів бухгалтерського, податкового обліку, фінансово-господарської діяльності та інших; реєстраційних, установчих та звітних документів; документів про функціонування банківських рахунків.

В задоволенні іншої частини клопотання, а саме: вилучення чорнових записів, неоподаткованої готівки, магнітних і оптичних та електронних носіїв з даними можливого прихованого бухгалтерського і податкового обліків підприємства, підроблених документів фінансово-господарської діяльності, в тому числі які відображають здійснення псевдорозрахункових операцій по наданню послуг в адресу підприємств-контрагентів, а також інших документів та іншого можливе знаряддя створення мнимих фінансових операцій; бухгалтерських та фінансово-господарських документів підприємств-контрагентів; документів «тіньового» бухгалтерського обліку та інших документів, які можливо відображають фактичні обставини здійснення незаконної господарської діяльності; печаток, цифрових кодів доступу до рахунків підприємств, комп`ютерів, на яких здійснюється складання підроблених документів, електронних носіїв інформації, мобільних телефонів, які використовуються для здійснення можливої злочинної діяльності; грошових коштів та іншого майно, яке можливо здобуте злочинним шляхом, а також інших предметів та документів, які забезпечать швидке виконання завдань кримінального судочинства відмовлено, оскільки дані вимоги є неконкретними та такими, що не дозволяють визначити коло предметів і документів, які містять необхідну слідству інформацію, крім того, слідчому судді слідчим не доведено, що вказані в клопотанні речі та документи, мають значення для досудового розслідування.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30.05.2019 в рамках кримінального провадження №32018100000000053 від 19.04.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205-1, ч.1 ст. 212, ч. 3 ст. 212 КК України (кримінальна справа №760/15087/19, провадження № 1-кс/760/8107/19), на тимчасово вилучені речі та документи, виявлені та вилучені в ході обшуку 21.05.2019 за адресою: АДРЕСА_1 . накладено арешт, в тому числі і на грошові кошти у сумі 13400 доларів США.

Згідно протоколу обшуку від 21.05.2019, проведеного в рамках кримінального провадження №32018100000000053 від 19.04.2018, на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 08.05.2019, у ході проведення обшуку виявлено, зокрема, на робочому столі сумку чорного кольору, яка зі слів ОСОБА_15 належить ОСОБА_5 , який в подальшому пред`явив майно та речі, які в ній знаходились, та виявлено: 13400 дол. США номіналом 100.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30.05.2019 у справі №760/15087/19, слідчий суддя послався на наявність підстав вважати, що вилучені в ході обшуку грошові кошти, відповідають критеріям ч. 1 ст. 170, ч.1 ст. 98 КПК України.

Відповідно до вимогст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

ЧиннимКримінальним процесуальним кодексом Українипередбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

Аналізуючи вказані в ухвалі слідчого судді від 30.05.2019 правові підстави для арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що арешт на грошові кошти у розмірі 13400 дол. США номіналом по 100 доларів США, накладений необґрунтовано з наступних підстав.

Згідно п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Європейський суд з прав людини при здійсненні правосуддя неодноразово звертав увагу на: структуру статті 1 Першого протоколу, а саме «три норми»: Ця стаття містить три окремі норми. Перша норма, яка має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння майном; друга норма стосується випадків позбавлення майна і підпорядковує його певним умовам вона міститься в другому реченні частини першої. Третя норма визнає, що держави мають право, зокрема, контролювати використання майна, відповідно до загальних інтересів, шляхом запровадження законів, які вони вважають необхідними для забезпечення такої мети; ця норма міститься в частині другій.

Перед тим як з`ясувати, чи було дотримано першу норму, Суд повинен встановити застосовність у цій справі решти двох норм. Рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) від 23 вересня 1982 р., заяви №№ 7151/75; 7152/75, серія А, № 52.

Крім того, Європейський суд з прав людини наголошує, що втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету в суспільних інтересах. Але, окрім того, втручання у право безперешкодного користування своїм майном передбачає «справедливу рівновагу» між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.

Суд також наголошує на тому, що втручання, особливо коли воно має розглядатися в контексті частини другої статті 1 Протоколу № 1, має забезпечити «справедливу рівновагу» між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення цієї рівноваги відбивається в структурі статті 1 загалом, а отже, й у частині другій. Має бути розумне співвідношення між засобами, що використовуються, і поставленою метою.

З`ясовуючи, чи дотримано цієї вимоги, Суд визнає, що держава має право користуватися широкими межами свободи розсуду як у виборі засобів примусового виконання наказів, так і у з`ясуванні виправданості наслідків такого виконання наказів у світлі загальних інтересів виконання, що спрямоване на досягнення мети, поставленої даним законом. У таких сферах, як житлова, що відіграє центральну роль у забезпеченні добробуту й економічної політики в сучасному суспільстві, Суд поважатиме законодавчі рішення, якщо вони відповідають загальним інтересам і ґрунтуються на чітко сформульованому розумному вмотивуванні (див. рішення у справі «Мелахер та інші проти Австрії» (Mellacher and Others v. Austria), заяви №№ 10522/83; 11011/84; 11070/84, рішення від 19 грудня 1989 р., п. 48, та у справі «Шассанью та інші проти Франції» (Chassagnou and Others v. France) [GC], від 29 квітня 1999 р., заяви №№ 25088/94, 28331/95 та 28443/95, п. 75). Рішення у справі «"Іммобільяре Саффі" проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [GC] від 28 липня 1999 р., заява № 22774/93, п. 49.

Так, у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» заявники скаржились на те, що постанова муніципалітету міста Стокгольм, яка дозволяла місцевій владі відчужувати за своїм бажанням практично без обмежень будь-яку власність, порушувала їхнє право власності за статтею 1 Протоколу № 1. Суд ухвалив, що хоч подібне відчуження теоретично залишало за власниками право користуватися та розпоряджатися своєю власністю, однак практично їхні можливості робити це були обмежені настільки, що застосування шведського закону справді порушувало їхнє право на вільне володіння своїм майном. Розглянувши справу, Суд також підкреслив свою думку про те, що Конвенція у цілому вимагає збереження балансу між інтересами суспільства і основними правами людини, та зауважив, що у випадку позбавлення власності, встановлені обмежень на користування нею чи в інших подібних випадках справедливість вимагає, щоб особам, які постраждали, було надано право оскаржувати рішення уряду з питань позбавлення власності, встановлення контролю за її використанням і було надане відшкодування.

З постанови слідчого про визнання речовими доказами від 23.05.2019, вбачається, що 23.05.2019 проведено огляд вказаних готівкових грошових, та оглядом встановлено, що вищевказані готівкові грошові кошти можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час досудового розслідування по кримінальному провадженні, однак, за якими ознаками можуть бути використані, не зазначається

З наданих слідчому судді документів, а саме: копій платіжного доручення № 358 від 15.03.2019 року та платіжного доручення № 279 від 17.01.2019 року, вбачається, що ОСОБА_5 мав грошові кошти, що отриманні з офіційних джерел, а саме: з рахунків ОСОБА_5 , відкритих у АТ «ПУМБ».

Факт того, що грошові кошти в сумі 13400 дол. США належали саме ОСОБА_5 підтверджується також і клопотанням слідчого про накладення арешту.

Так у клопотанні про накладення арешту від 23.05.2019 у кримінальному провадженні №32018100000000053 від 19.04.2018, слідчий посилався на те, що в ході обшуку вилучено грошові кошти в сумі 13400 дол. США, які виявлені в сумці, яка належить ОСОБА_5 , так, останній не рахується посадовою особою на жодному із вказаних підприємств, проте, на його рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АБ «Південний» в період з 20.12.2018 по 22.02.2019 надійшли безготівкові кошти в сумі 2570000 грн. з рахунка ТОВ «Торговий Дім «Газ Трейд» із призначенням платежу: зворотня фінансова допомога.

У матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_5 є учасником даного кримінального провадження.

У клопотанні та доданих до нього матеріалах відсутні відомості, які б давали розумні підстави і підозри вважати, що вилучені грошові кошти, що вилучені у ОСОБА_5 , отримані останнім протиправним шляхом.

Таким чином, слідчий суддя вважає безпідставними висновки слідчого з приводу відповідності вказаних грошових коштів критеріям ст. 98 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено тих обставин, що це майно є об`єктом кримінального правопорушення, набуте кримінально протиправним шляхом, зберегло на собі сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання адвоката підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.131-132,170,171,173,174,309,369,371-372,395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30.05.2019 в рамках кримінального провадження №32018100000000053 від 19.04.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205-1, ч.1 ст. 212, ч. 3 ст. 212 КК України, на майно, вилучене під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- грошові купюри номіналом 100 доларів США, на загальну суму 13 400,00 доларів США.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1