Постанова

від 22.10.2019 по справі 624/458/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2019 року

м. Харків

справа № 624/458/17-ц

провадження 22ц/818/3395/19

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В., (суддя-доповідач),

суддів - Бровченка І.О., Колтунової А.І.,

за участю секретаря - Колосовської А.Р.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство Мажарка , представник відповідача - Данко В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Мажарка на рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 12 квітня 2019 року в складі судді Нестеренко О.С.

в с т а н о в и в:

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Мажарка про визнання недійсним договору оренди землі.

Позовна заява мотивована тим, що він, після смерті його батька ОСОБА_3 , оформив право власності в порядку спадкування на земельну ділянку площею 3,4223 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Мажарської сільської ради, кадастровий номер 6303182500:01:000:0285, та належала померлому на підставі Державного акту на право власності на землю НОМЕР_1.

Зазначив, що 15 червня 2010 року між ОСОБА_3 та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством Мажарка укладено договір оренди земельної ділянки за № 312, який зареєстрований Відділом Держземагентства у Кегичівському районі Харківської області 07 квітня 2011 року за № 632318254000130, відповідно до умов якого земельна ділянка загальною площею 3,42 га, кадастровий номер 6303182500:01:000:0285, передана в оренду підприємству строком на 10 років.

Він направив відповідачу заяву, в якій просив розірвати договір, з посиланням на пункт 41 цього договору, оскільки перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для змін умов або розірвання договору.

Вказав, що він звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди, у зв`язку з переходом права власності на земельну ділянку та в ході судового розгляду представником відповідача надано витяг з Єдиного державного реєстру від 28 березня 2017 року, в якому зазначено, що 02 грудня 2014 року зареєстровано договір оренди земельної ділянки без номера від 23 вересня 2014 року строком на 10 років, укладений між ОСОБА_3 та відповідачем.

Зазначив, що він звернувся до товариства з листом, в якому просив надіслати оригінал договору від 23 вересня 2014 року для ознайомлення з його умовами, як власника земельної ділянки, але відповіді так і не отримав. Через його матір передано копію спірного договору та після його ознайомлення він помітив, що договір підписаний не його батьком, тому він є недійсним.

Вважав, що договір, який укладено між ОСОБА_3 та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством Мажарка у 2010 році діє до 2020 року, а в договорі від 2014 року відсутня умова щодо того, що попередній договір достроково припинено.

Вказав, що про порушене право він дізнався у 2017 році.

Просив визнати договір оренди землі (правочин зареєстрований 02 грудня 2014 року без номера) від 23 вересня 2014 року строком на 10 років, укладений між Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством Мажарка та ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 3,4223 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Мажарської сільської ради, кадастровий номер 6303182500:01:000:0285, - недійсним; зобов`язати Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство Мажарка повернути земельну ділянку площею 3,4223 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Мажарської сільської ради Кегичівського району, кадастровий номер 6303182500:01:000:0285, ОСОБА_4 придатну для використання та з встановленням меж в натурі; стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Мажарка на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 640,00 грн. судового збору та витрати на експертизу в сумі 9762,00 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 12 квітня 2019 року та додатковим рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 21 серпня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 - задоволено частково; визнано договір оренди землі, зареєстрований 02 грудня 2014 року № б/н від 23 вересня 2014 року строком на 10 років, укладений між Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством Мажарка та ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 3,4223 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Мажарської сільської ради, кадастровий номер 6303182500:01:000:0285, - недійсним; стягнуто з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Мажарка на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 640,00 грн., витрати на оплату судово-почеркознавчої експертизи в розмірі 9762,20 грн., а також витрати на правничу допомогу та транспортні витрати в розмірі 10 000,00 грн., а всього в сумі 20 402,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство Мажарка подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду - скасувати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Вважав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, не звернув уваги на те, що експертиза проведена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки на час його проведення, особа, відносно якої було проведено таке дослідження вже померла, у зв`язку з чим експертне дослідження не може бути належним доказом у цій справі; що позивачем не надано відповідних документів, що підтверджують розрахунок суми вартості експертного дослідження та документів, що підтверджують прийняття таких послуг та їх оплату; що позивачем не було надано жодного документу, що підтверджує фактичне надання послуг адвоката, а саме: ордер, акт наданих послуг та документ підтверджуючий оплату таких послуг.

11 вересня 2019 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він вважав рішення законним, а апеляційну скаргу необгрунтованою. При цьому зазначив, що рішення суду ґрунтується на доказах, які наявні в матеріалах справи.

21 жовтня 2019 року від представника ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з її хворобою, яку залишено без задоволення за відсутності доказів причин відкладення.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з`явившихся учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Мажарка необхідно залишити без задоволення, рішення суду - залишити без змін.

Рішення суду першої інстанції, з висновком якого погоджується колегія суддів мотивовано тим, що спірний договір оренди підписано не ОСОБА_3 . , тому на підставі частини третьої статті 203 та частини першої статті 215 ЦК України він є недійсним, а оскільки земельна ділянка перебуває в оренді на підставі іншого договору оренди, який є чинним і на даний момент строк його дії ще не закінчився, підстав для повернення земельної ділянки не вбачається.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія НОМЕР_2, від 05 червня 2002 року, виданого на підставі рішення Мажарської сільської ради народних депутатів ХІІІ сесії ХХІІІ скликання від 15 вересня 2001 року та зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 148, ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 3,4223 га в межах згідно з планом, кадастровий номер 6303182500:01:000:0285, яка розташована на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області (а. с.13).

15 червня 2010 року між ОСОБА_3 та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством Мажарка укладено договір оренди земельної ділянки за № 312, який зареєстрований Відділом Держземагентства у Кегичівському районі Харківської області 07 квітня 2011 року за № 632318254000130, відповідно до умов якого земельна ділянка загальною площею 3,42 га, кадастровий номер 6303182500:01:000:0285 передана в оренду підприємству строком на 10 років.

23 вересня 2014 року укладено ще один договір оренди землі № б/н, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Мажарської сільської ради за межами населеного пункту с. Мажарка Кегичівського району Харківської області загальною площею 3,4223 га, у тому числ,і ріллі 3,4223 га, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія НОМЕР_2, та має кадастровий номер 6303182500:01:000:0285 зі строком на 10 років. Сторонами в договорі зазначено ОСОБА_3 та Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство Мажарка .

Відповідно до пункту 8 цього договору договір укладено на 10 років з правом пролонгації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за дев`яносто днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно пунктів 36-41 цього договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку. Невиконання будь-яких умов договору є підставою для його розірвання.

Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3

16 вересня 2016 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, за яким спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 3,4223 га в межах згідно з планом, кадастровий номер 6303182500:01:000:0285, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області та належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_2, виданого Мажарською сільською радою Кегичівського району Харківської області 05 червня 2002 року на підставі рішення ХІІІ сесії ХХІІІ скликання від 15 вересня 2001 року та зареєстровано у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 148 (а. с.8).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 83613096 від 28 березня 2017 року вбачається, що земельна ділянка площею 3,4223 га, кадастровий номер 6303182500:01:000:0285, що розташована на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 16 вересня 2019 року. Також, міститься інформація про те, що зазначена земельна ділянка знаходиться в оренді у Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Мажарка на підставі договору оренди № б/н від 23 вересня 2014 року, який укладено між Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством Мажарка та ОСОБА_3 . зі строком дії на 10 років, з право пролонгації, та який зареєстрований 02 грудня 2014 року (а. с.6).

22 травня 2017 року ОСОБА_1 на адресу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Мажарка направив заяву-звернення, в якій зазначив, що 15 червня 2010 року між ОСОБА_3 та підприємством укладено договір оренди, який зареєстровано 07 квітня 2011 року за № 632318254000130 зі строком на 10 років. У зв`язку зі змінами на ринку орендних платежів орендна плата, яку сплачує підприємство не задовольняє його потреби. Просив припинити дію вказаного договору оренди землі шляхом його розірвання та передати земельну ділянку в стані придатному для використання (а. с.14).

22 травня 2017 року ОСОБА_1 на адресу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Мажарка направив заяву-вимогу, в якій просив надіслати йому оригінал договору від 23 вересня 2014 року для ознайомлення з його умовами (а. с.15).

Із відповіді відділу Держгеокадастру у Кегичівському районі Харківської області № 167/0/-113/17 від 31 травня 2017 року вбачається, що договір оренди був зареєстрований між ОСОБА_3 та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством Мажарка Відділом Держземагентства у Кегичівському району 07 квітня 2011 року терміном на 10 років. З 01 січня 2013 року відповідно до чинного законодавства реєстрація прав власності та право користування нерухомого майна (земельні ділянки), реєстрація договорів оренди здійснюється Відділом реєстраційної служби Кегичівської районної державної адміністрації. Враховуючи вищевикладене, у Відділі відсутня інформація щодо реєстрації договору оренди у 2014 році; рекомендовано звернутися до Відділу реєстраційної служби Кегичівської районної державної адміністрації (а. с.17).

З висновку судово-почеркознавчої експертизи № 23266/7862, складеного Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса вбачається, що підписи від імені ОСОБА_3 у договорі оренди землі № б/н від 23 вересня 2014 року, укладеному між ОСОБА_3 та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством Мажарка строком на 10 років на земельну ділянку площею 3,4223 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області, кадастровий номер 6303182500:01:000:0285, розташований на четвертому аркуші документа, у графі орендодавець , у рядку ОСОБА_3 ; та додатках до нього: акті передачі-прийому земельної ділянки згідно з договором, розташований у графі земельну ділянку передав: ОСОБА_3 ; акті визначення меж земельної ділянки в натурі, розташований у рядку орендодавець__ОСОБА_3 - виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів не ОСОБА_3 (а.с.70-73).

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного Кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній на час укладення спірного договору оренди землі, передбачено істотні умови договору оренди землі, а саме: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема, якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов`язань сторін, порядок страхування об`єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об`єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо.

У статті 19 цього Закону у редакції, чинній на час укладення договору оренди землі, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону, у редакції чинній на час укладення договору оренди землі, по закінченню строку, на який укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Тобто, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Разом з тим у частині першій статті 236 ЦК України зазначено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Момент укладення договору визначено у частині перші статті 638 ЦК України, у якій зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Частиною першою статті 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Матеріали справи свідчать про те, що 15 червня 2010 року між ОСОБА_3 та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством Мажарка укладено договір оренди земельної ділянки за № 312, який зареєстрований Відділом Держземагентства у Кегичівському районі Харківської області 07 квітня 2011 року за № 632318254000130, відповідно до умов якого земельна ділянка загальною площею 3,42 га, кадастровий номер 6303182500:01:000:0285 передана в оренду підприємству строком на 10 років.

23 вересня 2014 року укладено ще один договір оренди землі № б/н зі строком дії на 10 років. Сторонами в договорі зазначено ОСОБА_3 та Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство Мажарка .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 Спадкоємцем після його смерті є ОСОБА_1 Об`єктом спадщини є зазначена земельна ділянка.

16 вересня 2016 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом.

З висновку судово-почеркознавчої експертизи № 23266/7862, складеного Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса вбачається, що підписи від імені ОСОБА_3 у договір оренди землі № б/н від 23 вересня 2014 року, укладеному між ОСОБА_3 та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством Мажарка строком на 10 років на земельну ділянку площею 3,4223 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області, кадастровий номер 6303182500:01:000:0285, розташований на четвертому аркуші документа, у графі орендодавець , у рядку ОСОБА_3 ; та додатках до нього: акті передачі-прийому земельної ділянки згідно з договором, розташований у графі земельну ділянку передав: ОСОБА_3 ; акті визначення меж земельної ділянки в натурі, розташований у рядку орендодавець__ОСОБА_3 - виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів не ОСОБА_3 .

При задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним спірного договору суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що оскаржуваний договір оренди № б/н від 23 вересня 2014 року особисто ОСОБА_3 не підписував, що свідчить про відсутність волі орендодавця на його укладення.

Встановивши, що спірний договір оренди землі укладено від імені ОСОБА_3 , однак підписаний не ним, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про його недійсність на підставі частини третьої статті 203 та частини першої статті 215 ЦК України.

Погоджується колегія суддів і з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимоги щодо зобов`язання Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Мажарка повернути зазначену земельну ділянку, оскільки як вбачається з матеріалів справи ця земельна ділянка перебуває в оренді у Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Мажарка на підставі першого договору оренди землі № 312, який укладено 15 червня 2010 року, зареєстрований 07 квітня 2011 року та є чинним. На даний момент строк його дії ще не закінчився.

Доводи Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Мажарка щодо того, що на їхню думку, експертиза проведена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки на час його проведення, особа, щодо якої проведено таке дослідження вже померла, у зв`язку з чим експертне дослідження не може бути належним доказом у цій справі, колегія суддів не приймає, оскільки, виходячи з змісту Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26 грудня 2012 року № 1950/5), передбачено проведення посмертної судової почеркознавчої експертизи за наявності необхідних зразків та в достатній їх кількості (пункт 1.4 рекомендацій).

З вступної частини висновку судово-почеркознавчої експертизи № 23266/7862, складеного Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, вбачається, що для проведення цієї експертизи надано необхідні зразки та в достатній кількості.

Посилання Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Мажарка на те, що позивачем не надано відповідних документів, що підтверджують розрахунок суми вартості експертного дослідження, прийняття таких послуг та їх оплату, є необґрунтованими, оскільки спростовуються квитанцією № 19_5 від 14 грудня 2017 року про сплату вартості робіт по проведенню експертизи (а.с.52).

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів.

Виходячи з наведеного, вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Докази та обставини, на які посилається Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Мажарка в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Що стосується вимоги про стягнення витрат на правову допомогу, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

За змістом статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 33 Правил адвокатської етики єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар.

Розмір гонорару та порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги. Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.

Згідно вимог статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків, надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акти виконаних або отриманих послуг та ін.); документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому, недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам.

До складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною або її представником (а не будь-ким) витрати, та їх сплата повинна бути підтверджена відповідними фінансовими документами.

Таким чином, на підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.

Верховний Суд у своїй постанові від 03 травня 2018 року в справі № 372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Як вбачається з витягу з угоди на представництво інтересів у суді першої інстанції щодо визнання договору оренди недійсним № 27 від 21 червня 2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Лобач Н.І., адвокат має право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом (об`єм повноважень визначається ЦПК України). Обмеження повноважень: давати усні та письмові пояснення судові, оскаржувати рішення і ухвали суду (а.с.30).

Також, до суду надано ордер, серія ПТ № 004981, від 21 червня 2017 року (а.с.32), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1127 від 23 грудня 2011 року (а.с.31).

Згідно акту виконаних робіт від 26 червня 2018 року за договором про надання правничої допомоги від 21 червня 2017 року № 27 вбачається, що виконавцем виконано наступну роботу: проведено консультацію - 1 година 30 хвилин, вартість 660,00 грн.; попереднє опрацювання матеріалів - 2 години, вартість 1100,00 грн.; складання запитів та звернень - 1 година, вартість 550,00 грн.; опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини - 3 години, вартість 1650,00 грн.; підготовку процесуальних документів по справі (заява) - 2 години 30 хвилин, вартість 1210,00 грн.; адвокат приймав участь у судових засіданнях у Кегичівському районному суді - 2 години, вартість 1100,00 грн., у Сахновщинському районному суді - 2 години, вартість 1100,00 грн.; його транспортні витрати у зв`язку з наданням правничої допомоги склали 2000,00 грн., а всього загальна вартість робіт становила 10 000,00 грн.

Ці кошти ОСОБА_1 сплачено.

Матеріали справи свідчать про те, що клопотань відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, під час судового розгляду до суду першої інстанції не надходило.

Враховуючи, що понесені ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу підтверджені належними доказами відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо їх стягнення з відповідача.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційну скаргу - залишено без задоволення, питання щодо перерозподілу судових витрат не вирішувалось.

Керуючись ст.ст.367, 368, п. 1 ч. 1 ст.374, ст. 375, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Мажарка - залишити без задоволення.

Рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 12 квітня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.В. Бурлака

Судді І.О. Бровченко

А.І. Колтунова

Повний текст постанови складено 23 жовтня 2019 року.