Постанова

від 22.10.2019 по справі 920/484/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2019 р. Справа № 920/484/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Зубець Л.П.

Мартюк А.І.

представники сторін не викликались,

розглянувши апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Сумській області

на рішення господарського суду Сумської області від 15.07.2019 р. (повний текст складено 19.07.2019 р.)

у справі № 920/484/19 (суддя - Жерьобкіна Є.А.)

за позовом Державної екологічної інспекції у Сумській області

до комунального підприємства Середино-Будська житлова ремонтно-експлуатаційна дільниця

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Середино-Будської міської ради

2) Сумської обласної ради

про стягнення 28 156,78 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Державна екологічна інспекція у Сумській області звернулась до господарського суду Сумської області з позовом до комунального підприємства Середино-Будська житлова ремонтно-експлуатаційна дільниця про відшкодування 28 156,78 грн. збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства комунального підприємства Середино-Будська житлова ремонтно-експлуатаційна дільниця, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища виявлено використання відповідачем водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням Водного кодексу України, і спричинило державі збитки в розмірі 28 156,78 грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 15.07.2019 р. у справі № 920/484/19 позов задоволено частково: стягнуто з комунального підприємства Середино-Будська житлова ремонтно-експлуатаційна дільниця 8 447,03 грн. збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, а саме: 2 534,11 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України, 1 689,41 грн. до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради, 4 223,51 грн. до спеціального фонду місцевого бюджету Середино-Будської міської ради, з початковим зарахуванням стягуваної суми на рахунок Середино-Будської міської ради, код бюджетного призначення платежу - 24062100 (грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням природоохоронного законодавства), р/р 33110331018378, ОКРО 37970621, Державне казначейство України, МФО 899998; в решті позову відмовлено; стягнуто з комунального підприємства Середино-Будська житлова ремонтно-експлуатаційна дільниця на користь Державної екологічної інспекції у Сумській області 1 921,00 грн. судового збору.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем документально доведена наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення допущеного відповідачем та виникнення у нього зобов`язання з відшкодування завданих державі збитків, які за перерахунком суду складають 8 447,03 грн. В решті позову відмовлено, оскільки при здійсненні розрахунку позивачем застосовано невірну ставку рентної плати для відповідача, як житлово-комунального підприємства.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державна екологічна інспекція у Сумській області звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Умотивовуючи доводи апеляційної скарги, позивач вказував, що судом першої інстанції невірно здійснені розрахунки розміру збитків, які заподіяні відповідачем державі в результаті використання води без спеціального дозволу, адже у відповідності до пункту 255.7 статті 255 Податкового кодексу України коефіцієнт 0,3 не є складовою частиною ставки рентної плати за спеціальне використання води, підлягає застосуванню при визначенні загальної суми податкового зобов`язання по платежу, і не повинен використовуватися при обрахунку збитків, заподіяних державі, внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2019 р., у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Зубець Л.П., Мартюк А.І., відкрито апеляційне провадження без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

11.09.2019 р. до Північного апеляційного господарського суду від третьої особи-2 надійшов відзив, в якому представник вказував на обґрунтованість апеляційної скарги.

19.09.2019 р. до Північного апеляційного господарського суду від третьої особи-2 надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.

20.09.2019 р. до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, з 05.12.2017 р. по 11.12.2017 р. державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Сумській області на підставі наказу від № 412-П від 04.12.2017 р. та направлення № 438/03-16 від 04.12.2017 р. проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання комунальним підприємством Середино-Будська житлова ремонтно-експлуатаційна дільниця вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складений акт № 438.

Під час державного нагляду (контролю) виявлено порушення ст.ст. 44, 48 Водного кодексу України, зокрема, відсутність дозволу на спеціальне водокористування до 01.02.2017 р.

Згідно з даними журналу обліку використаної води відповідачем у січні 2017 року використано 8 239 м 3 .

Дозвіл на спеціальне водокористування УКР 0827 СУМ відповідачем отриманий 01.02.2017 р.; ціль водокористування - водозабезпечення власних потреб, водопостачання населення, підприємств і організацій м. Середина-Буда, відведення стічних вод до річки Бобрик; об`єкт водокористування - 7 артсвердловин.

На підставі матеріалів перевірки та Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 р., державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Сумської області здійснено розрахунок збитків, обумовлений самовільним використанням відповідачем водних ресурсів при відсутності дозвільних документів за період з 01.01.2017 р. по 31.01.2017 р., згідно з яким збитки державі становлять 28 156,78 грн.

09.01.2018 р. позивач звернувся до відповідача з досудовою вимогою № 10/03-14 про відшкодування нанесених державі збитків, внаслідок самовільного водокористування, на суму 28 156,78 грн.

Відповідач добровільно не відшкодував заподіяної ним державі шкоди, що стало підставою звернення позивача до суду з позовом про стягнення її розміру у примусовому порядку.

Статтею 1 Водного кодексу України визначено, що водокористування - це використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів); вода зворотна - вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар`єрної чи дренажної води.

Згідно зі статтею 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Відповідно до статті 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Нормами статті 49 Водного кодексу України визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Пунктом 9 частини 1 статті 44 Водного кодексу України передбачено обов`язок водокористувача здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Як визначено пунктом 6 частини 3 статті 110 Водного кодексу України відповідальність за порушення водного господарства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушення правил спеціального водокористування.

Відповідно до статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Згідно з приписами статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини заподіювача шкоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

У деліктних правовідносинах на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 03.05.2018 р. по справі № 917/717/17.

Факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства у вигляді використання води без дозволу на спеціальне водокористування у період 01.01.2017 р. по 31.01.2017 р. в розмірі 8 239 м3 підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростовано, а тому, у відповідача виникає зобов`язання відшкодувати завдані державі збитки.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, встановлено Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 р. (далі - Методика).

Розрахунок збитків здійснено позивачем відповідно до пункту 9.1 Методики, згідно з яким розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою: Зсам = 5 х W х Тар (грн.),

де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, м-3;

Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 м-3, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 м-3, води, яка входить до складу напоїв, - грн/м-3). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об`єкти", встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення.

Позивачем при розрахунку використано ставку рентної плати в сумі 68,35 грн. за 100 куб. метрів у відповідності до пункту 255.5.2 статті 255 Податкового кодексу України за спеціальне використання підземних вод у Сумській області (крім Глухівського, Сумського, Роменського, Шосткинського районів). Утім, не враховано, що аналогічною для житлово-комунального підприємства є ставка рентної плати, помножена на коефіцієнт 0,3.

Так, пунктом 255.7 статті 255 Податкового кодексу України визначено, що житлово-комунальні підприємства застосовують до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3.

Враховуючи наведене, розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води житлово-комунального підприємства, складає 68,35 грн. за 100 куб. метрів х 0,3, а тому розрахунок відшкодування розраховується за формулою наступним чином: 5 * 8 239 * 68,35 * 0,3 / 100, що становить 8 447,03 грн.

Твердження апелянта, що встановлений пунктом 255.7 статті 255 Податкового кодексу України коефіцієнт не є складовою частиною ставки рентної плати за спеціальне використання води та його застосування не передбачено Методикою, колегією суддів відхиляються, з тих мотивів, що розмір рентних ставок встановлюється не Методикою, а Податковим кодексом України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок збитків, які заподіяні державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, колегія суддів дійшла до висновку, що їх розмір у сумі 8 447,03 грн., усупереч твердженню апелянта, розрахований судом першої інстанції відповідно до діючих у вказаний період з 01.01.2017 р. по 31.01.2017 р. показників та значень і у відповідності з Методикою. В іншій частині вимоги задоволенню не підлягають за їх безпідставністю.

Доводи апелянта правомірності висновків суду першої інстанції не спростовують, тож судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції законного рішення у даній справі, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Сумській області на рішення господарського суду Сумської області від 15.07.2019 р. у справі № 920/484/19 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 15.07.2019 р. у справі № 920/484/19 залишити без змін.

Матеріали справи № 920/484/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 22.10.2019 р.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Л.П. Зубець

А.І. Мартюк